Gaznaauto Сайт про автомобили
Молдова — країна особлива. Для того, щоб нормально пересуватися нашими дорогами, одного знання Правил дорожнього руху аж ніяк не достатньо. Розберемося, за якими «поняттями» живуть російські водії і що буває, якщо їх порушити.
Крайня ліва смуга — для найшвидших
Основні обмеження швидкості відомі всім, навіть тим, хто ніколи не сідав за кермо. До того ж автолюбителям про це регулярно нагадують кружечки з цифрами в червоній окантовці. Але згадаймо, що трапиться, якщо ви зважитеся набрати максимально дозволену швидкість і ризикнете перебудуватися в крайню ліву смугу…
Правильно. Тієї самої миті у вашому дзеркалі з’явиться автомобіль, водій якого всіма доступними засобами показуватиме вам, який ви негідник, що вирішили їхати крайнім рядом, не перевищуючи швидкості. Моргання фарами, звукові сигнали, а іноді й непристойні жести — все це лише неповний перелік того, що доведеться пережити за прагнення їхати «як годиться». Тому всі «порядні» автомобілісти давно засвоїли, що найбільш лівий ряд віддано на відкуп тим, хто поспішає.
Російські автолюбителі, як ніхто, вміють інтерпретувати правила в потрібний їм бік. Пункт ПДР, який дозволяє проїзд на жовтий сигнал світлофора, щоб уникнути застосування екстреного гальмування, у нас перетворився на правило «можна встигнути проскочити і на червоний, якщо вже дуже хочеться».
Одне з найпоширеніших виправдань цього вчинку звучить так: «Якщо я зупинюся на миготливий зелений, то в мене обов’язково вріжуться ззаду». Найсмішніше, що, найімовірніше, так і буде.
Червоний + жовтий = зелений
Якщо ви чекаєте, поки на світлофорі загориться зелене світло, з вами явно щось не так. Усі знають, що рушати можна вже в той момент, коли червоний сектор доповниться жовтим. Є, звісно, ризик врізатися в тих, про кого ми розповідали в попередньому пункті… Але якщо уважно дивитися на всі боки, нічого не трапиться.
У черзі на поворот стояти необов’язково
Частково це неформальне правило є наслідком попереднього пункту. Через тих, хто поспішає на жовтий і червоний, водії, які чекають на поворот або розворот, не встигають здійснити маневр на сигнал світлофора, що дозволяє. А ще буває, що перехрестя просто перевантажене.
Так чи інакше, своєї черги на поворот можна чекати і п’ять, і десять, і п’ятнадцять хвилин. Найчастіше в таких випадках з’являються кілька «розумників», які вирішили повернути не з крайнього ряду, що автоматично призводить до виникнення цілого ланцюжка автомобілів.
Іноді вони нікому не заважають, іноді вимушено підрізають тих, хто повертає за правилами. Вирішити проблему можна було б установкою великої кількості зелених стрілок для поворотів ліворуч і посиленим чергуванням ДПС на проблемних перехрестях. Поки ж діє таке правило: не хочеш чекати — повертай з будь-якого вільного ряду.
Швидкість +20
У російському законодавстві склалася парадоксальна ситуація. Рухатися в населених пунктах більше 60 км/год заборонено, але ви спокійно можете їхати і 65, і 70, і навіть 79 км/год без ризику бути оштрафованим. Секрет у тому, що даішники практично ніколи не карали за перевищення менше ніж 20 км/год, та й комплекси відеофіксації налаштовані на серйозніші порушення. У підсумку законодавці просто вирішили позбутися невикористаного штрафу і скасували його.
Між рядів не гірше, ніж у ряду
Рядність на російських дорогах часто буває досить умовною, але тут водіїв звинувачувати складно. Основних причин, чому ми їдемо абияк, дві.
Перша — відсутність розмітки. Справді, як визначити межі ряду, якщо на широкій дорозі немає жодної білої лінії?
Друга — колійність. Практично на кожній жвавій магістралі з’являється колія, яка в дощову погоду заповнюється водою. Щоб уникнути аквапланування практично всім автомобілям доводиться рухатися між смугами, щоб колеса не стикалися з небезпечною поверхнею. Особливо яскраво це проявляється на кільцевих дорогах обох столиць, де дозволено рух зі швидкістю понад 100 км/год.
Незважаючи на формальне порушення ПДР, більшість автолюбителів уже звикла до таких дій і сприймає їх цілком спокійно.
Поворотники за бажанням
У ПДР чітко прописано, що поворотник необхідно вмикати щоразу під час перестроювання незалежно від того, є навколо інші автомобілі чи ні. Однак на ділі наші співвітчизники здебільшого вважають за краще користуватися важелем зліва від керма, тільки перебуваючи в щільному потоці.
Частка логіки в цьому є. До чого показувати маневр, якщо він нікому завадити не може? Про те, що існують «сліпі» зони огляду і там може опинитися, наприклад мотоцикліст, зазвичай не згадують. До певного часу…
Перебудуватися не можна їхати
ПДР чітко регламентують, де в цьому заголовку ставити кому в разі руху в заторі. Згідно з правилами, перебудовуватися можна тільки в тому разі, якщо це не створює перешкод руху транспорту в сусідній смузі. Однак у разі ускладненого трафіку перебудуватися, нікому не завадивши, практично неможливо.
Доводиться або чекати доброї людини, яка пропустить, або нахабно втиснути передок автомобіля перед носом у сусіда по потоку. Той, кого підрізають, зазвичай обурюється, але перестає злитися, варто водієві, який вліз, вибачитися за незручності коротким увімкненням «аварійки».
Одна суцільна краща за дві
Як відомо, одна суцільна лінія потрібна переважно для розмежування смуг потоку, що рухається в один бік. Її перетин формально карається штрафом за порушення правил розташування автомобіля, але в реальності перетин подібних ліній давно став нормою як для водіїв, так і для співробітників правопорядку.
Однак не варто звинувачувати в цьому ні перших, ні других. У містах величезна кількість місць створена таким чином, що не перетнути одинарну суцільну лінію просто неможливо. Наприклад, коли зупинка громадського транспорту розташована прямо перед перехрестям, а рух з крайньої правої смуги дозволено тільки направо. Автобусам і тролейбусам, що рухаються прямо, доводиться щоразу мимоволі перетинати суцільну, на що вже ніхто не звертає уваги.
Знижуємо швидкість перед нерегульованим перехрестям
Начебто, здається, чого простіше: є перехрестя без знаків і світлофорів і ПДР, де йдеться про те, що автомобіль, який наближається праворуч, потрібно пропускати. Залишається згадати, яка з двох рук права і переконатися, що з того боку ніхто не їде.
Але не так все просто. По-перше, знаки в Молдові мають властивість брати участь у ДТП, зноситися вітром або просто бути вкраденими, а нові ставлять вкрай неохоче. Ніколи не можна знати напевно, що на цьому ось перехресті без знаків ще вчора не стояв перевернутий червоний трикутник.
Та й якість навчання останніх років в автошколах дає зайвий привід для занепокоєння. Адже далеко не факт, що той, хто перебуває за кермом сусідньої машини, ходив на перші заняття, і чи знає він взагалі, що таке перешкода праворуч. Тому більшість водіїв воліють перестраховуватися і пригальмовувати перед нерегульованими перехрестями. Найбоязкіші проявляють обережність і виїжджаючи на перехрестя по «головній», коли ширина доріг приблизно однакова. А раптом хтось їде навперейми і знака не помітив?
