Портал продовжує давати корисні поради щодо вибору автомобільного відеореєстратора. У черговому матеріалі ми розповімо про важливість довжини записуваного треку і про те, як не нашкодити собі самому, пред’являючи запис з відеореєстратора.
У першій частині ми розглянули тему якості відео з реєстратора, а зараз розберемо важливе для користування питання вибору відеореєстратора про його налаштування, про які, на відміну від «якості», частенько забувають.
Довжина має значення
Автомобільні відеореєстратори записують відео, автоматично розділяючи його на певної довжини відрізки (треки), кожен з яких являє собою окремий файл. Переважна більшість реєстраторів має функцію так званого «циклічного запису», коли під час заповнення карти пам’яті кожен новозаписаний трек заміщає собою найперший. А тепер від «загальних місць» — до важливих моментів.
Відповідаючи на запитання, який відеореєстратор краще купити, неодмінно варто з’ясувати, чи є у пристрою можливість змінювати довжину треку. Зробити це можна, переглянувши інструкцію до відеореєстратора, або, якщо йдеться про магазин, увімкнувши його, увійти в меню налаштувань відео, де має бути відповідний пункт. Більшість реєстраторів, навіть серед найдешевших, мають таке налаштування, пропонуючи користувачеві крок за кроком вибрати довжину треку в 1, 2, 3, 5, 10 або 15 хвилин, або зовсім вимкнути циклічний запис, зберігаючи відео в один великий файл до заповнення карти пам’яті.
Однак є й винятки — зараз продається багато відеореєстраторів, у яких довжину треку вибрати не можна. Однозначно найменш зручними в користуванні з таких пристроїв виявляються ті, де відео «нарізається» на дуже короткі треки тривалістю в 2 або навіть в 1 хвилину. При такій частій «нарізці», особливо щохвилинній, навіть коротка поїздка з роботи додому матиме такий вигляд, як такий собі «вінегрет» з купи дрібних файликів, серед яких погано проглядаються цілісні сюжети. Практично кожен епізод, — наприклад, під’їзд до перехрестя і його перетин, — у разі щохвилинного «нарізання» відео буде розділено на два, а то й три окремі фрагменти. Що в разі «розбору польотів» на дізнанні може сильно ускладнити аналіз відео і визнання невинуватості того, хто їхав із таким реєстратором.
Найоптимальнішим під час їзди в міському циклі, а також поїздок на дачу-риболовлю, буде налаштування довжини треку в 3 або 5 хвилин. Але, наприклад, під час автоподорожі, куди цікавіше встановити довжину треку в максимальні 10 або 15 хвилин, або писати відео в один великий файл, знявши свою приватну «екскурсію» історичними або красивими природними місцями. Цей самий приклад можна доповнити всілякими трофі-рейдами, пробігами та іншими «автозаходами».
Тому, повторюючи те, з чого почали, ще раз нагадаємо — обов’язково варто з’ясувати можливість налаштовувати в реєстраторі довжину треку, щоб виставляти її, в будь-якому разі, за своїми індивідуальними уподобаннями.
Сам вмикається, сам вимикається
Ще однією потрібною і зручною в користуванні функцією є автоматичне ввімкнення/вимкнення відеозапису (і всього пристрою) під час пуску/зупинки двигуна. Це дає змогу одного разу зробивши в реєстратора всі налаштування і встановивши його на кронштейн, далі згадувати про нього тільки коли потрібно прилад зняти, паркуючись на ніч у дворі. Таку функцію мають практично всі сучасні відеореєстратори, навіть найдешевші, але оскільки з кожного правила завжди можуть бути винятки, наявність «автоввімкнення» все ж варто уточнити.
Що стосується інших налаштувань відео, які можуть бути або не бути, то їх відсутність або наявність для переважної більшості користувачів виявляється не принциповою. Так, практично всі реєстратори мають налаштування роздільної здатності відео, яку можна крок за кроком зменшувати, наприклад: Full HD (1920 на 1080 пікселів) — HD (1280 на 720) — VGA (640 на 480) — QVGA (320 на 240). Це дає можливість, знизивши деталізацію картинки, зменшити розмір треку, вивільнивши більше місця на карті пам’яті. Напевно, комусь це може стати в нагоді, хоча складно уявити собі сценарій, коли, за наявності в реєстраторі циклічного запису, потрібно було б вибирати кількість замість якості.
Майже у всіх користувачів залишаються незатребуваними такі налаштування як «баланс білого» і «цифрове зумування» — ну хіба що спробувати з цікавості, а потім повернутися до режиму «автоматично». (Як показують випробування , всі реєстратори, що були у нас на тестах, видавали найкращу картинку саме за заводських налаштувань «білого» і «зуму»). І вже безумовно «пустощами» і опцією «до купи» виявляються всілякі «ефекти» відео, такі як «негатив» або «сепія». Якщо вони є, — добре, можна разок-другий «погратися», — але, звісно, обирати реєстратор з огляду на їхню наявність — це просто гумор.
Свідоцтво проти себе
А на завершення теми налаштувань — про один серйозний нюанс. Усі автореєстратори накладають на відео т. зв. «штамп» з даними поточного часу і дати зйомки, які виставляються в загальних налаштуваннях пристрою. При цьому відеореєстратори з GPS-приймачем, на додаток до «дати-часу» накладають ще дані про швидкість руху. Так от: на одних реєстраторах з GPS штамп швидкості можна окремо відключити, залишивши тільки дату і час, а на інших не можна — або все разом, або «голий» запис. Як показав наш невеликий моніторинг Мережі, для багатьох, хто придбав реєстратор, у якому не відключається штамп швидкості, це стає «напружувальним» моментом — люди чекають на прошивання від виробників, шукають усілякі «манівці» шляхи, щоб дані про швидкість з екрана прибирати. (Адже навіть без усяких там «перегонів», банально у вихідні дні на заміських шосе потік часто йде через населені пункти зі швидкістю близько 70 км/год). Тому, щоб випадково не купити собі такий собі «фіскальний самописець», який потім гостро захочеться «перепрошити» або «зламати», обираючи реєстратор із GPS-приймачем, краще заздалегідь точно з’ясувати про можливість окремо вимикати в ньому штамп швидкості.
Читайте також :