Коли заводитися краще не варто було: що може зламатися в машині на сильному морозі

Водохресна пора — найкращий час для чергової порції страшилок про морози. Отже, морозний ранок, темрява, але вам навіщось знадобилося їхати. Здавалося б, коли стартер, постукуючи, таки зумів провернути колінвал, і мотор сяк-так забурчав, можна святкувати перемогу. Завелися! Рано радіти. Потривоживши складний механізм у невластивому для нього температурному режимі, ви обов’язково прискорите його знос. Зараз розберемося, в яких саме місцях.

Навіщо потрібна ця стаття?

Здебільшого для загального уявлення про те, що відбувається в мороз з автомобілем. Також все це корисно буде знати тим, хто купує машину з північних регіонів або Сибіру, про які в оголошеннях зазвичай пишуть «солі не знала!». Але справді сильний мороз — штука страшніша за сіль.

Ходова частина

На морозі всі матеріали стають крихкими, особливо це стосується таких звично м’яких речей, як пластик і гума. Машина, особливо на ходу, зовсім не статичний моноліт. Згинається кузов разом з усім його наповненням, згинаються гумки елементів підвіски, пильовиків трансмісії, різноманітних електротехнічних виробів. Зрозуміло, проминаються елементи салону під час впливу на них людини.

Вібрації від мотора і підвіски хвилями приходять на кожен елемент. Загалом, все постійно перебуває в русі, згинається і мнеться. При сильному морозі ці трансформації еластичним елементам даються важко, і кожна поїздка при температур і-20 істотно скорочує ресурс всіх цих численних гумок, пластику і клейових з’єднань.

Особливо тяжко доводиться підвісці, яка працює на крижаному вітрі, просоченому вологою і брудом. Сайлентблоки прискорено старіють, клейові з’єднання з металом руйнуються, у кульових шарнірів руйнуються пильовики, а мастило всередині працює не дуже ефективно. Зокрема, тому в теплій Європі підвіски машин витримують десятки років, а в наших умовах часом вимагають перебирання раз на рік. Річ не тільки в поганих дорогах: європейський кругляк і грунтовки анітрохи не кращі за московський асфальт.

Буває і зовсім екстрим, коли температура опускається нижче 30 градусів. Тут уже в підвісці від ударів, які за відносно теплої погоди переносилися без наслідків, можуть тріскатися ніжні алюмінієві важелі.

Гума шин, що тріскається, — начебто не так страшно. Але якщо у вас «всесезонка» або літня, то це взагалі може закінчитися трагічно — шари гуми відходитимуть від корду, а сама гума — тріскатимуться, в результаті колесо розгерметизується.

За нижчих температур навіть морозостійка гума втрачає свої властивості, не тримає бічні навантаження і легко розбортується.

Мотор

Здається, що мотору, крім ускладненого запуску, нічого не загрожує. Адже після прогріву його температура тримається на встановленому рівні, і лише за несправностей системи охолодження він не догрівається до мінімально необхідних 70-85 градусів. Навіть сучасні дизельні мотори потроху, але прогріваються, хоча їхнє тепловиділення настільки мале, що втрати тепла на опалення салону і в моторному відсіку на малому навантаженні можуть опускати температуру в контурі охолодження до 50 градусів і менше.

Але не все так просто. Мотор — не цілісний шматок металу, і він не обмежується блоком циліндрів. У конструкції сучасного двигуна вистачає пластикових і гумових деталей, які не прогріваються в процесі роботи або нагріваються тільки з одного боку. Наприклад, тки вакуумної та паливної систем.

Ось металу поршневої групи дійсно мало що загрожує. Деталі прогріваються і працюють з нормальним рівнем змащення, нічого страшного від помітно в’язкішої оливи з ними не трапляється, хіба що в деяких конструкцій зростає витрата оливи, але це не надто важливі нюанси.

Дійсно великою неприємністю може виявитися застигання системи вентиляції картера. Як показує практика, це трапляється регулярно на машинах дуже багатьох виробників. У картерних газах міститься багато води і кислот, і вони, конденсуючись, утворюють з моторною оливою емульсію, яка, своєю чергою, цілком піддається замерзанню за морозів за 30 градусів. Відбувається це у всіляких патках системи вентиляції картера і оливоловушках, а часом і безпосередньо в точках біля дросельної заслінки.

Подальший сценарій залежить від конструкції двигуна. Забита вентиляція картера може призвести до викинутого масляного щупа і легкого запаху вихлопу в салоні, а може і до розриву ток, протікання сальників і втрати оливи з подальшим виходом мотора з ладу.

До речі, емульсія, що потрапила на дросельну заслінку, може банально «приморозити» її, і наступного дня ви не заведетеся за жодних хитрощів. Хіба що хороший прогрів моторного відсіку допоможе оживити двигун. Часом занадто в’язке мастило і надлишок його тиску можуть призвести до обриву ланцюгів маслонасоса або пошкодження його приводу. Гідрокомпенсатори спричинять втрату компресії, втім, і мотор при цьому просто не запуститься.

Фатальні наслідки бувають не так уже й часто, лякатися не варто. Але за умови регулярної експлуатації на морозі тріщини на опорах мотора, втрата герметичності впускного колектора і тріщини на випускному, шланги, що течуть, відмови вакуумного підсилювача гальм і підвищений знос усіх ременів (зокрема ГРМ) — точно будуть.

Електрика

Господи, а з нею-то що може трапитися? Невже струм бігатиме повільніше? Це навряд чи. А ось ізоляція проводів теж стає крихкою, тріскається припій на платах, а будь-яка волога в контактах призводить до їх руйнування.

Різні виконавчі мотоприводи — від дросельної заслінки до актуаторів турбіни — мають пластикові шестерні, які на морозі стають крихкими та погано змащуються, а значить їхній ресурс стрімко зменшується.

Температурні перепади під час нагрівання частини електронних плат можуть призводити до відриву чипів від підкладки або руйнування гнучких провідників, а відмова в таких умовах — питання часу. За низьких температур уся конструкція мотора працює дійсно «на знос». І фатальні поломки зовсім не виключені, особливо на трасі, за умови сильного продування моторного відсіку і високих обертів двигуна.

Кузов і салон

Кузов — це не тільки сталь і пластик, і з’єднує їх не тільки зварювання, болти і шурупи. Скло тримає клей, мастики і герметики захищають численні зварні шви кузова, ну і про лакофарбове покриття забувати не будемо, воно теж боїться морозу.

Навіть сталь кузова за температур нижче 30 градусів теж стає доволі крихкою, хоча це не так суттєво і стосується не всіх марок сталей. Ось крихкість синтетичних матеріалів і алюмінієвих сплавів вже більш помітна. Зламати бампер через снігові нарости під час повороту колеса? Легко. Як і поламати кріплення фар та їхні омивачі буквально через купини або неакуратне закривання кришки капота. Спроба скласти дзеркало, що заїло, може легко призвести не тільки до поломки його електроприводу, а й до зламаного алюмінієвого кронштейна.

Будь-які діагональні навантаження (привіт любителям офф-роуда і дачних вилазок взимку!) в морози кузову протипоказані: скло може розтріскатися, а може просто втратити герметичність з’єднання з кузовом — після потепління сюрприз буде чималий.

Тріснутий герметик швів помітно прискорить появу корозії. Відразу ви цього не помітите, але через рік-другий це вже може проявити себе у вигляді спухлих швів у найбільш навантажених місцях.

Що вже говорити про салон… Адже він не просто «гримить» у мороз, він волає до милосердя. Не дивуйтеся тому, що шкіряні оббивки сидінь раптом можуть почати «розповзатися» на очах, шовчик за шовчиком, навіть натуральна шкіра стає в мороз крихкою, а вінілова «екошкіра» часто вже післ я-20 °C ламається на вигинах.

І що ж тепер, не їздити?!

Якщо у ваших широтах мороз за 20 — явище скоріше виняткове, ніж звичне, то для вас усі ці речі навряд чи такі вже критичні. Від кількох поїздок у люту холоднечу машина не розвалиться. Але якщо ви ощадливий господар і маєте намір їздити на машині довго і щасливо, то, можливо, і справді не варто зайвий раз її ганяти, поки стоять тріскучі морози. Викличте таксі, виявиться дешевше. Особливо це актуально для власників уживаного преміума: електрики багато, знос вже є, а всякі гумки-пластмаски коштують часом пристойних грошей.

Ну а якщо ви живете в краю льодів і снігів, і мінус 20 для вас — лише легка прохолода, а за мороз ви вважаєте температури від 40 градусів і нижче, то радити вам не користуватися машиною безглуздо. Просто знайте, що незважаючи на відсутність «солоних реагентів», знос машини в цих умовах йде прискорений. У Каліфорнії чи хоча б у Ростовській області вашому авто сподобається значно більше.