Gaznaauto Сайт про автомобили
Suzuki SX4 скроєна за тими самими рецептами, що і Renault Sandero, і Vesta Cross: підняли звичайний седан або хетчбек — отримали новий кросовер. Причому у вигляді седана машина виглядає нітрохи не менш органічно, ніж у вигляді кросовера. Та й «проміжна» версія, високий і повнопривідний хетчбек без позашляхового обважування, має теж гарний вигляд. Сьогодні ми поговоримо здебільшого про «позашляховий» хетчбек: все ж це найпоширеніший варіант SX4. Спочатку — про кузов, салон, електрику і ходову частину, а потім — про трансмісію і мотори.
Історія техніки
Під час створення SX4 Suzuki «дружила» з компанією Fiat, тож не дивуйтеся ні фіатівським турбодизелям під капотом цих машин, ні іншим менш великим запозиченням. І нехай вас не шокує наявність «близнюка» Fiat Sedici, підозріло схожого на SX4: компанії спільно працювали над моделлю, а дизайном займався сам Giugiaro.
Не лякайтеся угорської збірки: якість автомобілів залишається японською незалежно від країни складання. Можливо, вона не така висока, як тойотівська, але безумовно тут є чим похвалитися.
Щоправда, сама машина зроблена дешевою. У всіх сенсах — і за якістю матеріалів, і за ретельністю опрацювання керованості, комфорту та ергономіки. Добре, що і за вартістю експлуатації зокрема.
Зараз найстаріші машини цієї моделі перевалили десятирічний поріг віку, але основна маса тільки підходить до нього: більшість автомобілів було продано після 2008 року. Подивимося, як машина в цьому віці і такого класу переносить наші дороги, адже не секрет, що маленькі машинки зроблені гірше і простіше, ніж великі і дорогі.
До речі, крім Угорщини, де у Suzuki є своя фабрика, на якій виготовили більшість SX4 для російського ринку, SX4 випускали також в Японії, в Індії, Індонезії та Китаї.
Кузов
Кузови п’ятидверних «позашляхових» SX4 тримаються загалом непогано. Основний зазначений недолік — порівняно тонкий і слабкий шар фарби, схильний до відколів і легко облазить в місцях пошкоджень. На жаль, не всім виробникам вдається добре покласти фарбу на оцинкований метал, а у Suzuki в цій справі досвіду було небагато. Втім, це все дрібниці, і загалом саме завдяки оцинкуванню це покоління машин майже перестало страждати від вікової корозії, чим «славилися» попередні моделі.
У позашляхових машин пороги і арки добре захищені пластиковими накладками, і якщо за кузовом трохи доглядали, не даючи розповзатися точковій корозії, вимиваючи бруд з-під накладок і порогів і підновлюючи іноді антикор, то кузов тримається не гірше, ніж у європейських Volkswagen і Volvo. Місця пошкоджень ЛФП на дверях і крилах практично не схильні до корозії, а капот і рамка лобового скла тримаються хоч і гірше, але незначно.
У зоні ризику традиційно перебувають задні двері. Особливо — на машинах із простим забарвленням, а «металік» тримається трохи надійніше. Місця пошкоджень на п’ятих дверцятах стандартні: нижнє завальцьовування і лінія дотику бленди і задніх ліхтарів з металом.
Знизу у машини все трохи складніше. Під пластиковими локерами метал вкритий тільки фарбою і дуже не любить скупчення бруду, якими страждають машинки, що часто бувають на бездоріжжі. Їм потрібно промивати всі можливі місця скупчення ґрунту, особливо в порогах і арках.
Шар антикору на днищі теж не рекордний, а дряпають його часто. Під час купівлі варто перевірити як стан покриття на днищі, так і стан кріплень бамперів і пластику порогів. Їх обламують регулярно, і попри порівняно невисокий цінник на оригінальні деталі, міняють дуже неохоче.
Крило переднє
ціна за оригінал
6 786 лів
З неприємностей, що погано позначаються на стані кузова загалом, відзначимо можливе протікання кріплень рейлінгів на даху і заглушки в днищі. Останні часто пошкоджують, що призводить до накопичення води в тонкому шарі шумоізоляції днища машини. На щастя, ця неприємність трапляється рідко, а перевірити її існування легко. Причому перевірити потрібно обов’язково: машини з цим дефектом можуть мати наскрізну корозію днища в ногах водія і численні сліди шовної корозії зсередини.
За не дуже надійного бензонасоса в салоні немає лючка для доступу до нього і його заміни. Зрозуміло, ніхто не поспішає знімати бак, тож отвір просто випилюють коронкою або болгаркою (вибір інструменту залежить від бажання варварів в автосервісі). Зрозуміло, що стан кузова в районі нового лючка буває дуже різним. Рідко хто одразу дбає про стан шва, а в цій зоні через скупчення бруду вгорі бензобака і погану вентиляцію зазвичай досить волого.
Передній підрамник з листового металу тонкий, і іржавіє він швидко і сильно. Антикор підрамника необхідно оновлювати регулярно, але більша частина власників цією операцією нехтує. Після пробігу в півтори-дві сотні тисяч кілометрів перевіряти потрібно ретельно, причому не тільки з боку днища, а й зверху, де накопичується волога.
Лонжерони поблизу кріплення балки задньої підвіски і сама балка теж потребують пильної уваги. Тут часто можна зустріти масивну поверхневу корозію.
Часто замість кліпс кріплення порогів і бамперів можна виявити звичайні шурупи. Особливо актуально це для машин з глибинки і після неакуратної експлуатації. Тут позначаються гірша доступність запчастин і, знову ж таки, бюджетність моделі та її обслуговування. На жаль, багато хто сприймає машину як конкурента Ниві та Жигулям і ставиться до Suzuki відповідне.
Скло лобове
ціна за оригінал
20 004 ля
У протитуманних фар від перепадів температури і прилітаючих каменів легко тріскаються стекла. Ну а фари, що затираються, і слабке лобове скло — звична справа для будь-яких бюджетних автомобілів.
Після сотні тисяч пробігу зазвичай вже є до чого докласти руки. У курців часто зустрічаються подряпини на бічних стеклах: невдалий матеріал ущільнень збирає дрібні камінчики, а саме скло тут м’яке.
Порівняно тонкі та крихкі бампери точно не підходять для бездоріжжя, але й ціна основи бампера невисока. Головне — не розгубити решіточки і молдинги.
Обмежувач водійських дверей потріскує вже після 60-80 тисяч пробігу, але двері тримає. А ось склопідйомники частенько відкручуються, через що переднє скло не піднімається до кінця. Полагодити їх нескладно: потрібно лише закрутити пару болтів кріплення на фіксатор. Але двері доведеться розібрати, що часто обертається поломками крихкого пластику.
Може погнутися трапеція склоочисника, після чого знадобиться виставити заново положення важелів. Але закисає вона рідко і в основному у тих, у кого машина більше стоїть, ніж їздить.
Салон
У салоні у машини простенько і бідненько. На щастя, пластик передньої панелі і дверних карт добре протистоїть часу, а ось сидіння, килим на підлозі і пластмасові «нутрощі» тримаються гірше. Салон машини як мінімум злегка гуркоче. І добре, що здебільшого у нас представлені післярестайлінгові машини: у дорестайлінгу салон зроблений гірше і старіє швидше.
 |
 |
На фото: Інтер’єр Suzuki SX4 ‘2006-10
Десь більше, десь менше, залежно від року і стану, гуркочуть кріплення ящика для рукавичок, повітроводи кліматичної системи, підлокітник-бокс і накладки центральної консолі. А в дверях стукають ще й склопідйомники. На щастя, на швидкості цього всього не чути: гума і мотор заглушають шум, а якщо машина повнопривідна, то їм допомагає ще й трансмісія. Але якщо раптом асфальт гладкий, а шини тихі, то готуйтеся слухати ці звуки.
Щоправда, після 130 км/год усе заглушає шум вітру: ущільнення дверцят не надто вдалі, скло тонке, а дзеркала великі. І музикою цього не заглушити, вона тут слабенька.
Сидіння і кермо пробіг не приховують, і після 60-80 тисяч пробігу пластик виглядає вже злегка засмальцьованим, а сидіння починають втрачати форму. Ближче до двохсот тисяч пробігу каркас сидінь може капітулювати. Якщо водій важить понад 100 кілограмів, каркас можна навіть поламати, але частіше просто всередині щось починає поскрипувати, а мікроліфт перестає працювати.
 |
 |
На фото: Інтер’єр Suzuki SX4 ‘2009-14
Доглянуті екземпляри, які знають принади хімчистки і навіть додаткової шумоізоляції, зустрічаються зовсім вже рідко. Основна маса машин з пробігом понад сотню тисяч хизується дуже поношеним салоном, що можна вважати серйозним недоліком. Так що тут дуже важливий рік і пробіг (а ще — власник і місце експлуатації).
А ось із тим, що водіям вище 170 см неможливо підібрати вдалу посадку, доведеться змиритися на машині будь-якого віку. Навіть якщо незручне сидіння з короткою подушкою вдасться поставити так, що буде зручно кермувати і натискати на педалі (що за відсутності нормального регулювання керма зробити важкувато), то оглядовість вийде абсолютно «ніякою». За бічними стійками з «трикутником» легко сховається КамАЗ, а за дутою передньою панеллю не буде видно кромки капота.
Електрика
На щастя, тут все надійно, і підводить в основному тільки генератор. Чи то розташований він невдало, чи то конкуренти з Mitsubishi, вузол яких ставлять найчастіше, підвели, але у нього клинить підшипники. Змащувати підшипники зовні розпиленням марно і небезпечно: від надлишку мастила трапляються загоряння. Добре, що на машинах з бензиновим 1,6-літровим мотором генератор міняти легко і зручно.
На машинах до рестайлінгу ще регулярно трапляються відмови стартера і високовольтних дротів, але це, швидше, позначається вік. Дроти просто потрібно іноді міняти, а стартер боїться бруду.
Звісно, деякі несправності бувають, але вони не мають регулярного характеру. Хіба що мультимедійна система грішить слабкими приводом CD і підсилювачем.
Гальма, підвіска і рульове управління
Гальмівна система для такої невеликої машинки доволі серйозна і працює вона надійно. Ресурс колодок і дисків більш ніж достатній, так що у машин з МКПП до сотні тисяч диски зазвичай ще стоять рідні. Навіть з «автоматом» ресурсу дисків все одно вистачає на 60-80 тисяч кілометрів. Колодки не такі довговічні, але свої 30-50 тисяч виходжують.
Супорти надійні, ГТЦ міцний, ABS працює добре, а її датчики добре захищені. Задні барабани взагалі майже вічні. Головне перевіряти, щоб вони ще гальмували: інколи механізм клинить через корозію та зношення.
Підвіска у машини не така міцна, як хотілося б. Напрочуд невеликим виявився ресурс маточинних підшипників, особливо задніх. Після 60 тисяч пробігу деякі машини вже починають трохи гудіти, хоча більша частина автомобілів потребуватиме заміни підшипників за пробігу вдвічі більшого. Щоправда, і це не дуже видатний результат, особливо з урахуванням того, що на SX4 не буває низькопрофільної та широкої гуми і надпотужних моторів.
Ззаду стоїть проста і надійна балка. У неї з недоліків можна відзначити лише схильність до корозії центральної частини.
Спереду — підвіска типу МакФерсон. У неї порівняно слабка конструкція важеля: його легко погнути, а кульова опора штатно окремо не змінюється. На неоригінальних важелях TRW опору можна поміняти окремо, але змінні кульові не завжди підходять до важелів старої конструкції.
Амортизатор передній
ціна за оригінал
6 030 лів
Амортизатори витримують набагато більше 100 тисяч пробігу, і за 200 часто стоять оригінальні (звісно, якщо машину не перевантажували і не ганяли по ґрунту), а ось опори стійок спереду просідають. Часто потребує заміни закисаючий підшипник, причому краще його поміняти одразу, як він почав скрипіти. Інакше підвищений знос ущільнень штока амортизатора може призвести до протікання масла.
Передні пружини на пробіжних машинах втрачають верхні витки.
Рульове управління доволі надійне. Проблема машин до рестайлінгу — рейка, що стукає, — на рестайлінгових машинах стала зустрічатися рідше. Причому якщо стукіт на дорестайлінгу міг початися вже після 30-40 тисяч пробігу, то рейка пострестайлінгових SX4 витримує раза в три більше.
Зазвичай проблема криється в матеріалах втулок самої рейки та її кріпленні. Ремонтувати рекомендують відразу, не чекаючи, поки стукіт розіб’є зубчасту передачу. Ущільнення рейки бажано перевіряти частіше, а мастило оновлювати на кожному другому ТО.
Невисокий ресурс наконечників рейки не треба вважати великою проблемою: несподівано вони не ламаються, тож достатньо періодично контролювати їхній стан.
ЕУР дуже погано переносить «купання» і миття моторного відсіку. Роз’єми живлення з віком втрачають герметичність, так що можна отримати оплавлені контакти або просто збої системи.
Звичайно, SX4 зовсім не схожий на Land Rover Discovery або Mercedes-Benz G-класу. Не такий уже й цей кросовер престижний, зручний або красивий (хоча «Гелік» теж не всім подобається зовні). Але зате коштує недорого і ламається рідко. Щоправда, ми ще нічого не сказали про мотори і коробки цього «японця», але зробимо це вже зовсім скоро.
