Давайте чесно: в нашій країні не люблять французькі автомобілі. Настільки, що продати «француза» протягом 30 днів вважається великим успіхом. Особливо важко продати хетчбек, хоча і седани відлякують багатьох: дається взнаки не надто хороша репутація. І це дивно. Здебільшого це цілком пристойні автомобілі зі зрозумілими їздовими характеристиками.
Щодо Мегана другого покоління, то на тлі актуальної Астри чи того ж Фокуса — доволі конкурентна пропозиція. Адже це далеко не найменший, досить надійний і недорогий в обслуговуванні автомобіль. Щоправда, у нього є свої невеликі особливості, які треба враховувати під час підбору на вторинному ринку. Тут вибір мотора і коробки передач вирішує якщо не все, то багато чого. Що ж, давайте подивимося, що покупець без стереотипів може знайти за демократичні 300 тисяч лів, в які оцінює Меган сервіс Autocheck:
Що і як шукаємо?
На вторинному ринку можна зустріти Мегани з п’ятьма різними моторами, трьома бензиновими і двома дизельними. При цьому дизельних машин дуже мало, а лідер серед моторів за популярністю — K4M об’ємом 1,6 літра (115 к.с.). Другий за популярністю мотор — це K4J об’ємом 1,4 літра. Конструктивно мотори практично однакові, тож говорити будемо про обидва одразу.
Сімейство цих моторів багатьом добре відоме за іншим бестселером Рено — Логаном. Щоправда, у двигуна К4М на Мегані є суттєва відмінність: тут стоїть фазорегулятор. А він надійністю не відрізняється. Гаразд би — просто тріщав після холодного пуску, так ще й масло з нього часто потрапляє на ремінь ГРМ. А це означає, що ремінь доводиться міняти частіше. До речі, у цих моторів є та сама проблема, що трапляється на Логанах і Сандеро: за кожної другої заміни ременя ГРМ є сенс міняти помпу — два ремені вона переживає рідко, тож краще замінити її превентивно.
У 1,4-літрового мотора K4J фазорегуляторів немає, тож його обслуговування помітно простіше, а сюрпризів — менше.
Обидва мотори з часом можуть почати страждати на протікання оливи з-під сальників і прокладок. Але все це — просто причіпки. Головне, що обидва двигуни цілком можуть проїхати і 300, і 400 тисяч кілометрів без особливих вкладень. А якщо за мотором добре стежити, то й більше.
Дволітровий мотор F4R нам більш знайомий за Дастером. Майже всі проблеми і переваги у нього ті самі, що й у менш об’ємних побратимів.
Усі три бензинові мотори пов’язані ще парою особливостей: швидким забрудненням дросельної заслінки і не найбільш ресурсними котушками запалювання. Але все це — дрібниці, машину можна купити з будь-яким із цих моторів і не розоритися.
Дизельний Меган — штука рідкісна. Найпоширеніший дизель — 1,5-літровий K9K (так-так, знову Дастер!). Мотор загалом непоганий, але машину з ним краще вибрати після рестайлінгу. По-перше, вона буде молодшою і, найімовірніше, з меншим пробігом, що знизить кількість потенційних дизельних проблем із паливною апаратурою. А по-друге, після рестайлінгу на ці дизелі ставили паливну апаратуру Bosch замість Delphi. І це добре: Bosch виявився надійнішим і трохи дешевшим в обслуговуванні та ремонті.
Ще один недолік мотора — ймовірність задерти вкладиші колінвала. На малов’язкому маслі це можна зробити вже після перших ста тисяч пробігу, тож купити машину з таким двигуном досить просто.
Ну і клапан EGR на цьому моторі закисає намертво. Загалом, дизельний Меган з великим пробігом — радість сумнівна. Тим паче — з дизелями об’ємом 1,9 і 2,0 л, які зустрічаються ще рідше.
Механічних коробок передач несподівано багато: з 1,4-літровим мотором K4J зазвичай стояла коробка JH1, рідше — JH3, яка найчастіше комплектується з 1,6-літровим К4М. З дизелем К9К стояла КП JR5. Найрідше зустрічаються PK4/PK6 і PF6. За великим рахунком, усі ці коробки спокійно їздять 200-300 тисяч кілометрів. Виняток — JH1. І проблема навіть не в самій коробці, а в пильовику лівого ШРКШа. Він же є сальником коробки передач, і якщо він порветься, все масло витече на дорогу. Під час огляду машини з такою КП потрібно обов’язково перевірити її на підйомнику і послухати, чи не гуде коробка. А якщо ви не можете на слух визначити гул, краще звернутися до фахівців.
Автомат на Мегані, на жаль, один, і це — сумнозвісна коробка серії DP0. Не буду розповідати про неї в сотий раз, скажу тільки, що краще б її не було. Але раз вона є, то непідготовленим любителям двопедальних машин краще від Мегана (втім, як і від майже будь-якого іншого «француза») відмовитися відразу.
Не встиг…
Перший наш Меган був випущений у 2008 році. За машину з мотором 1,6 л і пробігом 140 тисяч просять 285 тисяч лів. Що ж, звучить непогано.
ЛФП у Мегана непогане, і іржавіє він не так швидко, як Логан. У всякому разі, зовні. До того ж у нього передні крила пластикові, так що їх корозії боятися не треба. Але ось у цієї машини кузов дивний: він у рідній фарбі, і корозія є тільки в найпроблемнішому місці — на стику задніх крил і заднього бампера.
Але далі починається дещо цікаве. На лівому порозі біля водійських дверей є такі ось вм’ятини і тріщини.
Так тріскається шпаклівка. Власне, це вона і є. Зверху її немає. Найімовірніше, поріг сильно зам’яли, але випрямляти не стали, а навели косметику шпаклівкою. Який там стан порога під нею — ніхто не знає. А судячи з того, що праворуч поріг теж почувається не найкращим чином, ці деталі тут м’яли регулярно.
Чесно кажучи, я б уже на цьому від машини відмовився. Меганів на ринку багато, на компроміси йти не доводиться. До того ж перед машини явно розбирали, про що свідчать подряпані головки болтів.
І ще одне: мені не сподобався продавець. Може, звучить не надто серйозно, але купувати машину у каламутного типу — задоволення нижче середнього. Тим більше машину, яка здається підозрілою і до якої «не лежить душа». Таке теж буває. Здається машина якоюсь «неправильною»? Кривою? Втомленою? Відмовтеся від неї. Може, це не надто професійно, але інтуїції треба довіряти. Гаразд, повернемося до машини і зазирнемо в салон.
Матеріали інтер’єру у Мегана далеко не преміальні. Але їхній знос іноді мало помітний, і визначити пробіг за загальним станом салону буває складно. Тут у нас зазначено 140 тисяч, а за цього пробігу і кермо, і важіль КП, і кнопки можуть виглядати дуже добре. Треба шукати інші елементи, які зношуються швидше. Наприклад, ремені безпеки. Такої бахроми за цього пробігу бути не повинно.
Та й такої затертої плями на кермі теж.
Та тут ще й фарба з ручки водійських дверей облізла!
Загалом, мені ця машина подобається все менше і менше. До того ж мотор запустити ми не змогли зовсім. А що потрібно зробити з мотором К4М, щоб він не запустився, мені складно уявити.
А знаєте, що мене здивувало найбільше? Цю машину продали за два дні! Здається, я не встиг придбати чудовий Меган… Чи все-таки не дуже чудовий?
Якби не одне «але»
Про наступну машину мені, чесно кажучи, сказати особливо нічого. Це — дійсно знахідка. Отже, 1,4 л, 2005 рік випуску, 235 тисяч лів і — увага! — 87 тисяч пробігу! 87 тисяч за 14 років? Ага, так я і повірив. Поїхали викривати обман.
Не втримався й одразу поліз у салон: скільки пробігу скрутили? А він справді як новий! Тільки трохи брудний. Ну нічого, після мийки він стане ще кращим.