Gaznaauto Сайт про автомобили
Кілька тижнів тому стаття нашого випускового редактора і любителя автомобільного олдскулу Андрія Чепелєва про те, чому не варто купувати нову машину, зібрала більше сотні гнівних відгуків. Нас навіть звинуватили в тому, що ми пишемо на замовлення (цікаво тільки, чиє, напевно, Асоціації фанатів беушних авто)! І ми знайшли захисника любителів нових авто, який готовий затаврувати автомотлох і підняти загублений престиж машин без пробігу.
Якщо в оголошенні про продаж автомобіля ви бачите рядок «Власників — 3 і більше», варто пошукати інший варіант, це ясно навіть тому, хто все життя був пішоходом і пасажиром, але ніколи водієм. Два власники — вже краще, один — зовсім добре. А здогадуєтеся, скільки їх має бути в ідеалі?
Залишимо осторонь емоційні аргументи про п’янкий «запах нової машини» і про те, що «я у неї перший». Є п’ять об’єктивних причин, за якими автомобіль із салону — найправильніше рішення. Ну крім тієї очевидної причини, що пацани поважати будуть.
1. технічна досконалість
На кону стоїть багато чого: по-перше, задоволення за кермом, по-друге, безпека. І необов’язково в такому порядку. У 1998 році Toyota Corolla заробила в краш-тестах Euro NCAP лише три зірки, у 2002 — чотири і лише в 2007 році — п’ять. З кожною зміною поколінь інженери продовжують серйозну роботу з підвищення безпеки, а часто і в момент рестайлінгу «викочують» ті чи інші поліпшення.
Уже виходячи з цього, має сенс брати ту модель, яка тільки-тільки вийшла на ринок, а не ту, яку виробляють багато років.
Ні для кого не буде відкриттям, що купувати смартфон п’ятирічної давнини — нерозумно. Техніка далеко пішла вперед. Звісно, автомобілі прогресують не так швидко, і все-таки відмінності моделей, що належать до різних поколінь, бувають доволі великі. Взяти, наприклад, автоматичні коробки передач, повнопривідні трансмісії з багатодисковою муфтою, АБС і ESP. Розробки колишніх років здатні увігнати в зневіру будь-кого, хто поїздив на більш сучасній машині. Інженери витратили багато часу на те, щоб налагодити ці вузли. У цьому плані, купуючи модель другої свіжості, просто отримуєш недоробку.
І само собою, стара модель позбавлена нинішніх гаджетів на кшталт системи кругового відеоогляду, системи безключового доступу, проекційної панелі приладів, сучасної мультимедійної системи тощо. Скажімо, «п’ятірка» BMW нинішнього покоління, але випущена п’ять років тому, не вміє відтворювати музику з айфона. Загалом, так собі машина.
2. Свіжак, не боян!
Не стану стверджувати, що сучасні дизайнери домоглися якихось вражаючих результатів у заочному змаганні з майстрами минулого, але стверджувати, що новинки за своїм зовнішнім виглядом постійно програють колишнім розробкам, може тільки закоренілий ретроград. Все-таки будь-яка фірма прагне, щоб її нова розробка в чомусь мала кращий вигляд, ніж попередня.
Так уже ми влаштовані: те, що кілька років тому виглядало ефектно, сьогодні часто має старомодний вигляд. Ми на якомусь глибинному рівні відчуваємо потребу в оновленні «відеоряду» перед нашими очима. Той чи інший стиль приїдається в будь-якому разі, до того ж що яскравішим свого часу був дизайнерський прорив, то недоречніше такі рішення можуть виглядати пізніше.
Приклад — Ford Focus першого покоління, який наприкінці 90-х викликав маленький фурор. За дизайном він радикально відрізнявся від того, що в ті часи вважалося традиційним стилем моделей гольф-класу. І він одразу став «Автомобілем року» в Європі. Це, звісно, не конкурс краси, але дизайнерськи невдалу модель таким титулом не нагородять. Однак згодом та стилістика, названа «Фордом» new edge (нова грань), швидко зблякла. Компанія вирішила більше не експериментувати з несподіваними дизайнерськими ходами, і наступні покоління вже не мали вигляду білих ворон на тлі конкурентів гольф-класу. І що ж? Мало в кого той перший Focus викликає ностальгію. Забулося.
Та не забуваймо, що дизайн-студії не просто «наводять красу», а ще працюють над ергономікою, сприяють упровадженню нових технологій і матеріалів, знаходять нові функціональні рішення. У всіх цих напрямках так чи інакше спостерігається постійний прогрес. Нові варіанти трансформації салону або, скажімо, такі «фішки», як скляний дах, здатний змінювати прозорість, — це дизайнерські та інженерні знахідки, які вирізняють свіжіші розробки з-поміж моделей колишніх років.
3. безальтернативні варіанти
На вторинному ринку чого тільки не зустрінеш: вибирай — не хочу. Але в певному сенсі вибір менший, ніж у випадку з новинками. Багатьох моделей, які продаються зараз, кілька років тому не існувало як класу. Компактвен BMW? Сучасний седан Lada? Мініатюрний кросовер Jeep? «Позашляхове купе» Mercedes? Молодший седан Jaguar? Такі машини тільки готуються вийти на ринок у 2015 році, замінити їх нічим.
Не буде ж хтось всерйоз стверджувати, що давно знятий з виробництва Jaguar X-Type, розроблений ще в 90-ті, є реальною альтернативою новенькому XE?
Компактний кросовер Porsche може бути тільки новим, адже модель Macan ще й року не продається. Volkswagen Жук нинішнього покоління — трохи більше року. Псевдокросовер Lada Kalina Cross — лише кілька місяців. Прямих альтернатив у них замало.
Хтось скаже, що майже все це — нішеві моделі, які цікавлять небагатьох, а звичайний покупець завжди знайде на вторинному ринку саме те, що йому треба. Не завжди. Наприклад, у класі доступних іномарок місцевого складання або компактних кросоверів останніми роками постійно з’являлися нові гравці. Чим глибше копатися в оголошеннях, йдучи в нульові роки, тим менше варіантів. Renault Duster не буває ні десятирічним, ні п’ятирічним зі зрозумілих причин. Тож не випендрюйтеся, Іване Івановичу, купуйте допотопну Шеві Ниву.
4. Повернення і гарантія
Можливість повернути неякісний товар входить до числа базових прав споживача. У випадку з такою недешевою покупкою, як автомобіль, це право зовсім не зайве. Але якщо береш автомобіль у приватної особи, то ніхто нічого тобі не гарантує. Яку діагностику перед покупкою не проводь, уже наступного дня на вас може чекати несподіванка. Це і з новими машинами трапляється.
Згідно із законом «Про захист прав споживача», будь-яка, навіть дрібна поломка, дає змогу здати новий автомобіль до дилерського центру протягом 15 днів із дня передання товару покупцеві. Після закінчення цього терміну повернути машину складніше, але теж можна! Приводами можуть бути виявлення «істотного недоліку» або тривалий ремонт (дилер зобов’язаний усунути будь-яку поломку протягом 45 днів). Також якщо власник не зміг користуватися машиною через поломки понад 30 днів протягом одного року — це теж підстава для повернення.
Практика така, що здати автомобіль і повернути гроші, як правило, вдається тільки через суд, але клієнти виграють такі суди не так вже й рідко. Громадські організації із захисту прав споживачів охоче беруться за подібні випадки, причому їхні послуги для клієнта часто безкоштовні.
Я не закликаю читачів проявляти споживчий екстремізм і здавати автомобіль через те, що запотівають фари. Здебільшого безкоштовний ремонт — саме те, що хоче отримати власник нової машини, який зіткнувся з тією чи іншою несправністю. Ну а купуючи стару машину, отримуєш або коротшу гарантію (якщо вона взагалі не скінчилася), або ніякої.
5. Фінансові інструменти
Найкращі кредитні пропозиції бувають тільки на нові автомобілі. Так, на «офісний планктон на кредитних Фокусах» заведено дивитися з презирством. Мовляв, нахапали боргів, тепер ниють — самі винні. Але так зазвичай говорять люди, самі далекі від фінансової грамотності, які приписують усім оточуючим свою нездатність рахувати гроші. Тим часом усі підприємці світу так чи інакше беруть кредити, що не заважає багатьом із них багатіти.
Ті Молдовани, хто торік встиг взяти левий автокредит, зараз у виграші. Навіть у подвійному. Адже відтоді і ставки зросли, і машини подорожчали. Продовжуй ці люди збирати на машину замість того, щоб узяти в борг, зараз би кусали лікті: накопичення знецінюються, автомобілі стрімко зросли в ціні. Зрозуміло, раді тільки ті, хто не втратив поки що роботу і сподівається її зберегти в майбутньому. Але ці ризики треба враховувати за будь-яких часів, а не тільки в кризу.
До речі, поспішимо заспокоїти тих, хто побоюється, що зараз банки почнуть піднімати ставки за раніше виданими кредитами. За чинними нормами це незаконно. Навіть якщо в договорі є пункт, припустімо, про те, що в разі зміни ставки ЦБ вище за якийсь рівень автоматично підвищується ставка за кредитом, то такі пункти наразі юридично нікчемні. Виняток становлять кредитні договори, в яких від самого початку прописана плаваюча ставка. Це — інше, і подібних кредитів майже немає на російському ринку. Загалом, це мало кого стосується, але про всяк випадок поясню суть відмінності: у такому договорі ставку можуть прив’язати, припустімо, до ставки LIBOR (британський індикатор міжбанківського ринку), і тоді сума вашого платежу за кредитом стрибає щомісяця або щокварталу. Це не право банку змінювати ставку в кризу, а особливість механізму розрахунку ставки, що діє незалежно ні від чого.
Цього року ситуація розвернулася на 180 градусів: наразі кредит брати вкрай невигідно. Але подібні речі можуть швидко змінюватися навіть у кризу. Наприклад, для боротьби з наслідками кризи 2008 року російська влада запустила державну програму субсидування відсоткових ставок за кредитом, і цим скористалися сотні тисяч покупців — дуже вже вигідною була пропозиція.
P.S. Автомобіль — це такий партнер, з яким ти укладаєш доволі тривалий контракт, а отже, треба думати наперед. Чи влаштує тебе ця модель у майбутньому за своїми технічними параметрами, безпекою, дизайном, особливостями обслуговування тощо. І в цьому плані новинки практично начисто виграють у старих екземплярів.
