Gaznaauto Сайт про автомобили
Чи можна брати старий Outlander із варіатором? Чи обмежувати вибір тільки рядними «четвірками» 2,0 і 2,4, або ж можна замахнутися на 3-літровий V6? Наскільки сильно «коштують» ці машини їхні власники за 8-10 років, і чи варто взагалі зв’язуватися з настільки віковими варіантами? Подивимося кілька варіантів на «вторинці» і зробимо висновки.
Зараз Outlander у модельному ряду Mitsubishi займає проміжну позицію: між майже доступним ASX і флагманом Pajero. А в далекому 2006 році, коли на ринок вийшло друге покоління, компактного кросовера в модельному ряді не залишилося — порівняно з попереднім кузовом розміри доволі сильно зросли (в деяких каталогах ця модель мала приставку XL). Багато оглядачів побачили в цьому маркетинговий прорахунок, адже того ж року на ринок вийшов Nissan Qashqai, який не просто став бестселером, а й, по суті, заснував клас компактних кросоверів.
Частково в Mitsubishi визнали це, випустивши в 2010 році конкурента Qashqai в провальній спробі перетягнути ковдру на себе. Але повернемося до нашого пошуку. Незважаючи на солідні габарити і доволі значні об’єми двигунів у 2,4 і 3 літри, дехто схильний недооцінювати цю машину. Хоча на ній можна іноді похуліганити в місті та на трасі, а за потреби — згорнути з дороги в багнюку. Шкода, що деякі особистості зі спотвореним уявленням про дійсність намагалися вичавлювати з Outlander трохи більше, ніж він може. У результаті їхньої підривної діяльності на ринку багато машин, побитих у перегонах, і ще більше — угроблених на бездоріжжі. Але сума в 700 тисяч лів все-таки дає змогу сподіватися на успіх.
Що і де шукаємо?
За великим рахунком, у Аутлендера другого покоління не було однозначно поганих моторів, і взагалі машина вийшла надійна. Мотори 4B11 об’ємом 2 літри і 4B12 на 2,4 літра — практично близнюки і відрізняються лише різними діаметром і ходом поршнів. Щоправда, цим двигунам зіпсували репутацію мотори G4KD і G4KE, які є їхньою копією, але вироблені Hyundai-Kia. Корейці трохи змінили конструкцію японських моторів, після чого вони стали періодично страждати задирами циліндрів. На «міцубішівських» 4B11 і 4B12 таке неподобство зустрічається набагато рідше, і боятися їх не треба. Щоправда, вони так само, як і корейські «родичі», люблять з віком стукати клапанами — гідрокомпенсаторів немає, а регулюванням зазорів власники балуються рідко. Тож під час купівлі потрібно в обов’язковому порядку слухати їхню роботу «на холодну», коли стукіт клапанів чути найкраще.
Трилітровий 6B31 Аутлендера — це ще один вдалий мотор Mitsubishi, і його ресурс не менший, ніж у попередніх. Але їде з ним Outlander ненабагато веселіше, а бензин їсть із завидним апетитом.
Головна перевага машин з V6 — це наявність повноцінного автомата JF613E дуже навіть пристойної компанії Jatco. Якщо не ставити собі за мету угробити цю коробку, вона може радувати не менше 200 тисяч кілометрів до першого ремонту.
А тепер — дві новини. Одна хороша, інша, як годиться, погана. Почнемо з поганої (для любителів стереотипів): з молодшими моторами в якості автоматичної трансмісії доступний тільки варіатор. Ну а хороша новина наступна: варіатор теж дуже непоганий. JF011E — лідер за популярністю серед CVT, а його ремонт давно добре освоєний. І якщо не намагатися вичавлювати з машини всі соки в багнюці, не стрибати бордюрами і не повзати щозими по сніговій цілині, то варіатор легко проїжджає до ремонту 150-200 тисяч кілометрів. Але є у нього і одна особливість: він не так критично ставиться до низького рівня масла, як до його чистоти. Якщо попередній власник не визнавав необхідність його своєчасної заміни, варіатор може віддати богу душу набагато раніше визначеного терміну.
Оскільки машин з моторами 2,0 і 2,4 літра набагато більше, ніж з V6, то і варіатори зустрічаються частіше за класичні АКП. І якщо пробіг машини перевалив за 150 тисяч, а сама вона відзначена шрамами позашляхової експлуатації, то варіатор може доживати свої останні дні. Втім, і АКП теж, тож від машини на «зубастих» шинах, з «люстрами» на даху і тонною землі в прихованих порожнинах ми, за традицією, біжимо, як від чорта.
Отже, вперед, на пошуки живого Outlander!
І відразу в яблучко…
Чи то в цей день якось правильно встали планети, чи то у нас цього разу потворно багато грошей, але перша ж оглянута нами машина цілком може стати непоганим придбанням. Щоправда, за неї доведеться віддати майже всі наші гроші — 690 тисяч. Але за них ми отримаємо машину з одним власником, сервісною книжкою і документами, що підтверджують якісне обслуговування. Пробіг для автомобіля 2008 року дуже невеликий — 118 тисяч кілометрів. Мотор — 2,4 л, коробка — варіатор.
Заради інтересу подивимося документи. Дійсно, є всі наряд-замовлення, причому навіть на заміну оливи у варіаторі на 50 і 100 тисячах. Ще більше радує повністю рідна фарба.
Знайти зовнішню корозію виявилося дуже важко. Мабуть, на цьому автомобілі не лазили крізь кущі, тож перефарбувати довелося тільки передній бампер. Найімовірніше, на ньому були відколи, але зараз це перевірити важко.
І все-таки невелика корозія є на опорі лівої стійки. Вона ще поки що зовсім не небезпечна, але нічого серйознішого знайти не вдалося взагалі.
1 / 2
2 / 2
Салон Аутлендера, на жаль для продавця і на щастя для покупця, погано приховує пробіг. Особливо сильно його видають кермо і кнопки склопідйомників. До речі, якщо водій палить, кнопка його склопідіймача зазвичай зношується набагато швидше, ніж всі інші кнопки і кнопка машини з водієм, який не палить. У цій машині все трохи складніше: власник не тільки палить, а ще й не визнає прибирання салону як явище, тому те, що здається зносом, насправді більше потертості в бруді, а не зношення. Взагалі тут не завадило б добре відмити салон, тоді продати машину буде простіше. Зберігся він відповідно до пробігу, приховувати нічого, так що мийка (а краще — хімчистка) не завадить.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Те саме стосується і багажного відділення. Воно взагалі має такий вигляд, ніби там їхав Олександр II в момент сьомого замаху на нього народовольцями: все в глибоких подряпинах, саднах, тріщинах. Очевидно, в сенсі вантажоперевезень машину експлуатували на знамениті 146%.
Дещо кумедно виглядає і проводка додаткового стоп-сигналу. Сам він кудись згинув, а дроти приліпили до задніх дверей скотчем.
1 / 2
2 / 2
Все це трохи псує враження від машини, але не критично. Погано тільки, що спроба торгу через ці недоліки буде виглядати безглуздо настільки, що краще її навіть не починати.
Претензій до мотора немає, але є зауваження до радіатора кондиціонера. На ньому занадто багато не тільки бруду, а й слідів від камінчиків, і дуже шкода, що власник не став ставити захисну сітку: осередки в пластиковому облицюванні великі, так що прилетіти в радіатор може непогано.
1 / 2
2 / 2
На ходу і мотор, і коробка практично бездоганні. А ось у ходовій щось постукує. Outlander від природи далеко не найм’якіший, тож тут стуки чути добре. Ну а якщо його часто вантажили «по саме не балуй», то щось у ходовій до цього пробігу могло розвалитися точно. У наряд-замовленнях жодних документів про ремонт підвіски немає, тож сюди після купівлі доведеться вкладатися. На підйомнику ми машину не дивилися, але якби планували купувати її серйозно, то побігати під цією машиною з монтуванням було б зовсім не зайвим: щонайменше знайшовся б істотний привід для торгу.
І все ж варіант дуже цікавий. Забігаючи наперед, зазначу, що краще за ці гроші нічого знайти не вийшло. Та й навряд чи можна знайти зовсім вже бездоганну машину, якій вже стукнуло десять років, а одометр якої прикрашають тризначні цифри.
Почесний ветеран
Якби наступний автомобіль був людиною, я б йому дав нагороду за мужність. У нього було лише два власники, але вони дуже постаралися вичавити з машини все, на що вона здатна. А вона виявилася здатна на багато що і за 270 тисяч кілометрів так і не розвалилася. Хоча, схоже, намагалася. Коштує це диво 580 тисяч, мотор — трилітровий V6, коробка — автоматична.
Почнемо з того, що задні крила і задні двері у цього Аутлендера перефарбовані. Щоправда, без шару шпаклівки.
Власник щосили боровся зі сколами за допомогою пензлика і фарби. Виглядає так собі, але іржі немає. Щоправда, кілька сколів, до яких жвавий пензлик дотягнутися не встиг, іржавіти все-таки почали. І добре б арки або пороги — їм належить іржавіти. Але машину колись стукнули передом, бампер змістився і пошкодив ЛФП на передніх крилах. І тут іржа, звісно ж, уже полізла щосили. Ну а підкрилок, що відвалився, ставити на штатні кріплення порахували зайвим і прив’язали дротом.
