Вибір запчастин: «оригінал» або «неоригінал»

Вибір запчастин для ремонту своєї машини — завжди непросте завдання. Непросте воно не тільки тому, що для самостійного придбання потрібно бути хоч трохи автомеханіком — кількість пропозицій і варіантів сьогодні така, що розібратися в цьому достатку під силу, мабуть, тільки фахівцям. Як же бути звичайним покупцям у цій ситуації? Спробуємо розібратися, вивчивши основні відмінності оригінальних запчастин від неоригінальних або, як їх прийнято називати, дублікатів або аналогів.

Невеликий вступ

Коли його автомобіль на гарантії, власника мало турбує питання придбання запасних частин, оскільки він звертається за технічним обслуговуванням до дилерського сервісного центру. Там, своєю чергою, витратні матеріали міняють за регламентом, а вузли — за виникненням гарантійного випадку. У всіх дилерських центрах, зрозуміло, використовуються виключно оригінальні запчастини — використовувати інші вони просто не мають права.

Однак ситуація докорінно змінюється, коли гарантія на автомобіль закінчується, і автовласник постає перед одвічним питанням: де йому обслуговуватися далі і скільки це буде коштувати. У нашій країні це питання стоїть вельми гостро: ні для кого не секрет, що кількість нових автомобілів у нашій країні набагато менша за старі, але навіть нові авто не всі власники прагнуть обслуговувати у дилерів. Причини тому теж прозорі: люди, як правило, «йдуть від офіціалів» через велику різницю в ціні на послуги порівняно з приватними сервісами. Ну а у випадку з другими стають актуальними інші нюанси: там використовують будь-які запчастини (на інших — навіть ті, що були у вжитку), але якість сервісу і рівень фахівців може бути в рази вищим.

Що ж таке «оригінал»?

Це всі компоненти автомобіля, з яких його складено на конвеєрі і продано власнику в автосалоні офіційного дилера. Оригінальним буває навіть мастило в двигуні та рідини у вузлах і агрегатах. Але чи означає це, що всі ці компоненти вироблені на заводі виробника автомобіля? Зрозуміло, ні.

Завод-виготовлювач здійснює тільки складання машини, а практично всі вузли та агрегати виробляються різними заводами за контрактом і технічним завданням автоконцернів. До слова сказати, цю практику вперше втілили японські компанії в повоєнний час, щоб стимулювати зростання виробництва і підтримати навіть найменших виробників. Чи жарт — навіть компоненти однієї деталі, такої як фара, можуть бути зроблені різними фабриками і потім зібрані воєдино, як і цілий автомобіль.

Випустивши у світ нову модель авто, концерни зобов’язані забезпечити дилерські сервісні центри запасними частинами для обслуговування і дилерські склади іншими запчастинами для подальшого гарантійного та післягарантійного ремонту протягом понад 10 років. Тому навіть на найстарішу машину практично завжди можна замовити оригінальну запчастину зі складу готової продукції складального заводу.

Отже, підведемо проміжні підсумки.

Що можна вважати оригіналом:

1. Компоненти, що поставляються на складальний конвеєр заводу-виробника
2. Компоненти, упаковані в упаковку автоконцерну (групи виробників)
3. Ну і, справедливості заради, вживані запчастини (за умови, що вдалося ідентифікувати їх початкову оригінальність)

Як можна ідентифікувати оригінальну запчастину?

1. Оригінальні запчастини обов’язково упаковані у фірмову упаковку концерну-виробника автомобіля
2. Усередині упаковки можуть бути деталі від різних заводів з відповідним клеймом — це нормально, але важливо не переплутати їх з підробками (про це йтиметься трохи нижче)

Що таке «неоригінал»

Ну а тепер розглянемо величезний пласт запчастин, який іменується жаданим для багатьох словом «неоригінал». Ми вже засвоїли, що у кожного автовиробника є безліч постачальників деталей, а часто однакові вузли навіть виробляють різні заводи-виробники. Для Молдован, наприклад, уже не секрет, що складальні цехи всередині країни використовують для складання деталі виробництва російських заводів. І це не особливості тільки нашої «локалізації виробництва», а світова практика. Тому професіонали ринку запчастин знають зі свого досвіду, запчастини яких виробників можуть бути встановлені на авто як оригінальні та упаковані в оригінальну упаковку «для продажу в магазинах» в категорії aftermarket. До речі, варто зазначити, що магазини запчастин — це практично ексклюзив, який існує тільки на території колишнього СРСР. У всьому світі обслуговування автомобілів і запчастини — це ніша автосервісів.

Отже, ми вводимо в наш активний словник новий термін — aftermarket (афтермаркет).

Це запчастини, вироблені тими самими заводами-постачальниками з заводського конвеєра, але запаковані у власну упаковку і призначені для продажу через власну мережу дистриб’юторів у всіх країнах світу.

Заведено вважати, що ця категорія запчастин уже дещо нижча за якістю за ті, що постачаються на конвеєр і під упаковку автоконцерну. Але це твердження залишається на совісті виробника, оскільки у всіх різний виробничий процес (все залежить від масштабів споживання. Взяти, наприклад, свічки запалювання: завод-постачальник «конвеєра» може бути один, а ось забезпечувати світову потребу в продукції покликана безліч заводів під одним брендом у різних країнах світу. Безумовно, існує контроль якості бренду продукції, що випускається, але «конвеєрна» лінійка контролюється автоконцерном, а все інше залишається на совісті заводу.

З досвіду нам відомо, що оригінальні свічки все ж виявляються якіснішими за своїх «близнюків» у «рідній» упаковці. І ця закономірність, на жаль, присутня в більшості випадків — звісно ж, не тільки зі свічками. Наприклад, завод, що забезпечує складальні конвеєри японських виробників підшипниками, розташований у Японії, а п’ять заводів, що забезпечують вторинний ринок цими самими підшипниками, розташовані в Китаї (докладніше цей аспект розглянемо в категорії «дублікат»).

Звідки береться «оригінал» у Молдові?

Донедавна весь «оригінал» у нашу країну завозили неофіційні постачальники, які давно і щільно займають ринок продажу запчастин. І це, зрозуміло, були цілком собі справжні запчастини, але такі, що коштували набагато дешевше, ніж у сервіс-центрах офіційних дилерів. Що ж заважає самим дилерам утримувати ціни на тому самому рівні, справедливо запитаєте ви?

Нюансів, на які дилери не в силах вплинути, тут два.

По-перше, дилерам запчастини надходять за логістичною схемою, продиктованою концерном, а ця логіка не завжди найвдаліша в економічному плані. По-друге, дилерів «забезпечують» тільки запчастинами на модельний ряд, що продається.

«Сірі» ж гравці збуту, навпаки, добре орієнтуються в потребах ринку і задовольняють попит, пропонуючи хорошу ціну. Досягається це розподіленими закупівлями. Одним із джерел найпопулярніших позицій є Об’єднані Арабські Емірати (обговорювати економічні аспекти цього феномена в цій статті ми не будемо, але заради справедливості варто зазначити, що ця країна нічого не виробляє, всі запчастини справді оригінальні та надходять на локальні склади по офіційних каналах і контрактах).

Сьогодні автоконцерни ведуть боротьбу за російський ринок оригінальних запчастин, що, всупереч очікуванням, не найкращим чином позначиться на споживачах. Мета цієї боротьби — припинити «сірий» імпорт і продавати оригінальні компоненти виключно через власну мережу дилерів. Але чи варто настільки зациклюватися на оригінальності запчастин, коли є настільки величезний вибір «неоригіналу»?

Дублікати (аналоги) і «неоригінал»

Для простоти розуміння розділимо такі запчастини на групи, а потім розглянемо їх по черзі:

1. Виробники aftermarket («конвеєрні»)
2. Сторонні виробники (не «конвеєрні»)
3. «Монобренди»
4. Перепакувальники

1 и 2

Перша і друга групи відрізняються досить умовно, оскільки в гонитві за ринком перші змушені знижувати витрати виробництва, щоб бути в ціновій ніші з усіма іншими конкурентами, які існують. Єдина їхня перевага — це впізнаваність і розкрученість бренду. Саме через постачання на складальні конвеєри за це ім’я платити доводиться споживачам, хоча, кажучи відверто, платити не завжди виходить за відповідну якість. Річ у тім, що локалізація заводів у Китаї часто зрівнює якісні показники навіть за заявленого контролю якості. І тут на арену виходять інші гравці ринку: у іменитих брендів сьогодні вже з’являються гідні за якістю конкуренти з нижчою споживчою ціною. Сторонні виробники, зрозуміло, продають запчастини під власним брендом.

Третя група, «монобренди» (єдиний бренд) — це тренд останніх років. Власникам будь-якого бренду вигідно представити його компанією з країни з високою репутацією виробника — Японії або Німеччини, наприклад. Такий товар буде упакований у впізнавану фірмову упаковку бренду із зазначенням країни компанії-власника бренду. Наприклад, на упаковці буде написано «Tokyo, Japan» і навіть наведено адресу. Але це зовсім не те саме, що і «Made in Japan».

Такі «монобренди» мають дуже широкий асортимент за групами деталей, на відміну від виробників вузького спрямування, а також інколи містять в асортименті абсолютно ексклюзивні позиції, які не виготовляє ніхто крім них. Усі запчастини при цьому виготовляються на різних заводах, а тендер проводиться на підставі завдань за ціною або якістю. Іноді навіть одна група запчастин може вироблятися на різних заводах, тому що один завод робить різну якість на різні позиції. Залежить вибір заводу-виробника від того, на який ринок спочатку орієнтований завод (підбір матеріалів, якість обробки). Посудіть самі: зробити запчастини для умов експлуатації в Сибіру або Африці — це абсолютно різні речі.

Четверта група, перепакувальники — це бренд, який має власну упаковку, але не розміщує замовлення на заводах, а просто уклав великі контракти з виробниками. Усередині такої упаковки знаходиться деталь цілком конкретного — іншого — виробника.

Тут простежується повна аналогія з пакуванням «заводських» запчастин в оригінальну упаковку, але відрізняється тим, що тут всередині лежить не «конвеєрний» екземпляр. Це просто маркетингова схема розповсюдження запчастин через власну дилерську мережу під власним ім’ям — однак тут теж часто доводиться переплачувати за бренд.

Вибір

Тепер, коли ми ознайомилися з усіма варіантами, можна підбити підсумки щодо вибору. А він, зрозуміло, як і завжди, за вами. Якщо ви переконаний прихильник оригіналу і вважаєте, що машина зобов’язана складатися тільки з конвеєрних деталей, то єдина порада для вас — не нарватися на підробку (контрафакт), купувати запчастини тільки у перевірених продавців або обслуговуватися в офіційних дилерів.

Якщо ж ви не хочете переплачувати за ім’я на упаковці, але прагнете купувати тільки якісний товар, зверніть увагу на дублікат aftermarket — але також не забувайте про підробки. Завжди можна попросити у продавця сертифікат на товар і почитати відгуки про бренд і продавця в інтернеті. Ну а ще не варто скидати з рахунків нові китайські бренди — щоправда, тут необхідно ретельно аналізувати інформацію. Зате при певному вкладенні сил можна значно економити, не втрачаючи в якості.

Резюме

Ну а наостанок, резюмуючи прості аксіоми, озвучені в тексті, можна перерахувати кілька сухих фактів. Пам’ятайте:

• Не весь оригінал такий вже й оригінальний.
• Не всі дублікати за якістю поступаються оригіналу.
• Не всі відомі бренди кращі за невідомі.
• Не всі китайські запчастини поганої якості.
• Не у всіх ситуаціях варто економити, не у всіх випадках необхідно платити більше.
• Завжди можна знайти альтернативний варіант.