Gaznaauto Сайт про автомобили
Вакуумна попільничка, автоматичний ремінь безпеки, фари, що прибираються… Все це приводило в захват покупців багато років тому. Але тепер таке зустрінеш тільки на ретрокарах. Розбираємося, чому ми втратили інтерес до цих «фішок».
Двері, що зсуваються в передні крила
Де зустрічалися: Kaiser Darrin 161 1953 року.
Суть конструкції: Двері зсувалися всередину крил по спеціальній колії. Звісно ж, ні про яку зручність у плані паркування конструктор у ті роки не думав, його головною метою було привернути увагу якомога більшої кількості потенційних покупців, що на практиці через високу вартість автомобіля і його слабкі швидкісні показники вдалося лише частково.
Чому не прижилися: у крилах не було достатньо місця для того, щоб двері ховалися в них до кінця, і тому майже одна чверть дверних панелей залишалася зовні, а це, своєю чергою, створювало певні незручності під час посадки та висадки.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Kaiser Darrin 161
Двері, що опускаються в дверні пороги
Де зустрічалися: BMW Z1 1988 року.
Суть конструкції: під час проектування родстера в його дверні пороги було закладено спеціальну нішу, куди за допомогою електроприводу двері опускалися за тим самим принципом, за яким автомобільне бічне скло опускається в карти дверних панелей.
Чому не прижилися: двері ховалися повністю, але їхня висота була порівнянна з висотою порогів, тому охочим покататися на цьому автомобілі доводилося несолодко. Якщо комусь і вдавалося сідати в салон без проблем, то вилізти з нього з тим самим успіхом — навряд чи. Для цього потрібно було з позиції сидячого на низькопосадженому кріслі встати майже на повний зріст і тільки потім, добряче задерши ногу, приступити до подолання височенного порога.
Не змикаючи очей, не покладаючи рук, працювали творці всього нового і незвичайного також і над безпекою в автомобілі, яка з появою інформації про збільшення смертності під час ДТП стала неабияк хвилювати пересічних водіїв. Чого тільки не вигадували за цей час: і обгумовані частини автомобіля, і підпружинені бампери…
Але все ж найефективнішим засобом, до появи надувних подушок безпеки, залишалися ремені безпеки (втім, важливу роль вони відіграють і зараз). Спочатку ремені безпеки були не інерційними (для того, щоб вони щільно притягували тіло до спинки сидіння, їхню довжину доводилося регулювати вручну). Трохи пізніше з’явилися інерційні і тепер у відстебнутому вигляді вони не валялися в салоні, їх не потрібно було підлаштовувати під кожного сідока. Однак і це здалося недостатнім, адже незалежно від того, інерційний ремінь чи ні, його, як і раніше, потрібно відстібати і пристібати вручну.
Автоматичний ремінь безпеки
Де зустрічалися: Volkswagen Beetle 1973 року.
Суть конструкції: під час відчинення дверцят верхня частина ременя автоматично від’їжджала вперед спеціальною канавкою, що йде над дверним прорізом до стійки лобового скла, звільняючи тим самим прохід для водія і пасажира. А при зачинених дверях і ввімкненому запалюванні вона поверталася у вихідне положення. Інерційний механізм у таких ременів розташовувався на трансмісійному тунелі між передніми кріслами.
