Gaznaauto Сайт про автомобили
Кондиціонер (або навіть клімат-контроль) вже давно став практично обов’язковим елементом автомобіля. І чисто теоретично у нас вже так само давно має з’явитися звичка його обслуговувати. Але цього поки що не сталося. Якось холодить — і добре. Але ж неправильно. Кондиціонер, як і будь-яка інша система автомобіля, потребує уваги. В іншому разі ця підступна штука може помститися і самому автовласникові, і його автомобілю. Перший буде чхати, кашляти і страждати від спеки, а другий — просто перегріватися. І не знаю, що в наш час страшніше: кашляти чи перегріватися. Напевно, і те й інше небезпечно. Подивимося, як цього можна уникнути.
Дуже коротко про роботу кондиціонера
Ми не розповідатимемо докладно про фізику роботи кондиціонера, а обмежимося короткою розповіддю про основні компоненти системи. Завдання: зрозуміти, що і де може піти не так. Для цього лізти в глибокі наукові нетрі не варто. Отже, що є в кондиціонері?
Почнемо з компресора. Зазвичай він буває двох типів — аксіально-поршневий або роторно-лопатевий, але якщо ми вирішили розглядати систему поверхнево, то розбиратися в цих термінах не будемо. Головне, компресор потрібен для того, щоб стиснути фреон і відправити його в конденсор (він же конденсатор, він же — радіатор кондиціонера). Тут фреон із газоподібної фази переходить у рідку. Під час стиснення компресором газ нагрівається, і завдання конденсатора — охолодити його настільки, щоб він перейшов у рідкий стан.
З конденсатора фреон іде в осушувач на фільтрацію, потім через розширювальний клапан (уже в газоподібному стані) — у випарник. У ньому тепле повітря охолоджується холодним фреоном, остигає і через дефлектори повертається в салон. Ну а фреон повертається в компресор, щоб повторити свій нелегкий цикл. Схема трохи перебільшена (ми пропустили купу електрики і не стали нічого говорити про перехідні процеси в конденсорі та розширювальному клапані), але вона дає змогу в загальних рисах уявити роботу системи кондиціонування. Зрозуміло, за наявності клімат-контролю процес проходить практично так само, тож усе, про що говоритимемо нижче, може бути застосовано і для машин із простим кондиціонером, і з «кліматом».
Отже, що тут може потребувати втручання і що можна зробити самостійно?
Компресор і конденсор
Компресор — найскладніший компонент системи. І він іноді ламається. На жаль, ремонт або заміна компресора — робота складна, самому там щось зробити непросто. Щоправда, зараз навіть є набори для самостійного заправлення кондиціонера, але суті справи це не змінює. Будемо вважати, що ми ледачі і криворукі, тому залишимо всі проблеми з компресором автосервісу.
А ось із конденсором трохи цікавіше. Я вже говорив, що це — той самий радіатор, який зазвичай стоїть першим по ходу руху автомобіля (іноді перед ним може стояти маленький радіатор АКП, якщо машина з «автоматом»). З одного боку, це добре: конденсор прикриває собою радіатор системи охолодження від камінців, що летять у нього, горобців і тополиного пуху (список можна продовжити).
Але одного разу обов’язково настає час, коли конденсор не рятує систему охолодження, а дуже сильно починає ускладнювати їй життя. Цей момент настає тоді, коли він наглухо забивається тим самим тополиним пухом, пилом, брудом і горобцями. Радіатори стоять одним пакетом — близько один до одного. Настільки близько, що пакет радіаторів часто називають «бутербродом». І коли конденсор обростає брудом до стану монолітної цегли, температура радіатора системи охолодження теж помітно зростає.
І чорт би з ним, з кондиціонером, але під час його ввімкнення починає перегріватися мотор. Особливо це помітно в заторах. У русі радіатор хоча б якось здатний обдуватися зустрічним потоком повітря, а в заторах йому доводиться дуже важко. До речі, якщо є радіатор АКП, то і там температура теж зростатиме, а це для коробки дуже шкідливо. При цьому вентилятори молотитимуть на всю свою міць, але толку від них буде мало. У підсумку мотор перегрівається, коробка перегрівається, вентилятори ревуть, машина повільно гине. Що робити? Мити конденсор.
Так, це не так вже й просто, але майже можливо. Кажу «майже», тому що краще це все-таки робити з розбиранням пакета радіаторів і мити їх усі, а не тільки конденсор. Самому мити складніше, але якщо ситуація не надто запущена, є сенс трохи помучитися.
Важливо дотримуватися кількох правил. Перше — не намагатися пробити загаджений радіатор мийкою високого тиску, направляючи на бідолаху струмінь води. Може, щось відмити і вийде, але, найімовірніше, конденсор після цього можна буде викинути — стільники у нього м’які і пошкодити їх нескладно.
Друге — мити треба з обох боків. І якщо зовні це зробити не так вже й складно, то підібратися до внутрішньої сторони практично неможливо. Люди вигадують різні способи, роблячи якісь «лійки» з просвердлених ток, які можна засунути в зазор між радіатором мотора і конденсором. За наявності великої кількості вільного часу і фантастичної завзятості, що межує з релігійним фанатизмом, можна домогтися непоганого результату. Але звичайна людина впорається лише з незначними забрудненнями.
Звідси висновок: мити радіатори краще превентивно, а не після того, як стрілка температури починає впиратися в обмежувач на кожному світлофорі. Бажано робити це хоча б раз на два роки. У цьому разі зазвичай можна обійтися без розбирання пакета радіаторів. Буде і дешевше, і корисніше для автомобіля.
Іноді радять продути конденсор стисненим повітрям. Що ж, зробити можна. Але від бруду повітря не допоможе. Максимум вийде здути пил, тож краще все-таки мити. Головне — акуратно. І вже точно не варто терти конденсор металевою щіткою.
Більше нічого хорошого з конденсором зробити не можна. Подивимося, де можна поколупатися ще.
Випарник
Випарник — той самий предмет, який потребує уваги ще більше, ніж конденсор. Якщо останній губить автомобіль, то випарник — його власника. Механізм зрозумілий. Про це розповідали сотні разів, але про всяк випадок нагадаю: саме в ньому розмножуються всілякі мікроби, гриби, бактерії і щось там іще шкідливе, в назві чого я не розбираюся.
Механізм простий: випарник холодний, тому на ньому конденсується волога з теплого повітря. Це — та сама вода, яка витікає на асфальт з-під машини в спеку. Витікає вона не повністю, і вся ця мікродрянь у вигляді бактерій (або когось там іще) починає розмножуватися в напрочуд комфортних для себе умовах. Ми це відчуваємо за запахом гнилі або вологи в перші секунди після ввімкнення кондиціонера. Однак запах — це не найнеприємніше. Гірше, що мікроорганізми здатні стати рознощиками зарази. Водій, надихавшись таким повітрям, здатний підхопити якусь заразу, яку доведеться лікувати антибіотиками. У наш час, коли будь-який чих розцінюється як теракт, таких ситуацій краще уникати. Для цього випарник потрібно прочистити.
Власне кажучи, саме чистку випарника і мають на увазі в сервісах, коли пропонують почистити кондиціонер. Там, звісно, використовують дороге професійне обладнання, але все можна зробити простіше і дешевше.
У магазинах є два типи засобів для чищення випарника: аерозоль і піна. Другий спосіб призначений для ледачих, перший — для супер ледачих. Ось із нього і почнемо.
Завдання аерозолі — знезаразити повітроводи і випарник. Для цього їй треба туди потрапити. Як правильно користуватися конкретним продуктом, потрібно читати в інструкції. Загальна схема використання елементарна: розпорошити всередині салону, закрити всі вікна, увімкнути салонну циркуляцію (тобто унеможливити приплив вуличного повітря), увімкнути кондиціонер на всю потужність хвилин на 10. Потім провітрити машину і радіти життю. Іноді радять бризкати аерозоллю в повітрозабірники, які зазвичай розташовані десь біля лобового скла. Не знаю, наскільки це ефективно. Чесно кажучи, мені аерозоль не допомогла. Я намагався нею почистити кондиціонер восьмирічної машини, але він як смердів могилою Дракули, так і продовжував смердіти після обробки. Мене виручила димова шашка, що працює за таким самим принципом. Ставити її краще ближче до салонного фільтра. Точніше, до місця його встановлення, тому що фільтр краще зняти, а після обробки поставити новий.
Деякі виробники аерозолі стверджують, що фільтр знімати не треба. Мовляв, їхній продукт настільки крутий, що вільно проходить через фільтр, вбиваючи всі мікроби і в ньому самому, і у всій системі. Може, так воно і є, але краще фільтр все-таки зняти, тим паче що зазвичай це зробити не так вже й важко.
Другий тип засобів — це піна. З нею працювати трохи складніше, зате вона не тільки знезаражує, а й відмиває всі повітряні магістралі. Її потрібно запустити в дренажний отвір випарника або в повітропровід за повітряним фільтром. Тож доведеться трохи напружитися: або зняти фільтр, або повзати під машиною в пошуках дренажу.
Користуватися піною потрібно акуратно. У системі вона має повністю осісти і разом із брудом витекти через дренаж назовні. Якщо занадто поквапитися, піна може вилетіти з дефлекторів у салон. І замість чистоти випарника буде свинарник у салоні. Щоб ненавмисно не зіпсувати все підприємство, потрібно дуже уважно читати інструкцію із застосування. Універсальних порад тут немає — тільки дотримання інструкції.
Більше в кондиціонері чистити нічого. Але дещо цікаве сказати ще необхідно.
Кілька порад
Мені, наприклад, шашка обійшлася в 500 лів. І вона допомогла, а аерозоль за 300 — ні. Разом, уже вийшло 800. Начебто, не так вже й багато, але можна зробити ще дешевше. Для цього доведеться не тільки самостійно обробляти систему, а й робити засіб для знезараження. В Інтернеті можна знайти десятки рецептів, в основі яких лежать лізол або хлоргексидин, які можна купити в аптеці. Користуватися ними треба акуратно (особливо лізолом), але результат, судячи з відгуків, виходить непоганим. Принаймні знаєте, що бризкаєте чимось корисним, а не незрозумілою аерозоллю з авторинку.
Якщо очищення з першої спроби не принесло результатів, впадати у відчай не варто. Якщо випарник загаджений ґрунтовно, однієї процедури може не вистачити, і тоді через день-два є сенс її повторити. І результату домогтися тут можна.
І, нарешті, останнє. Щоб не давати у випарнику розлучатися всяким мікроорганізмам, достатньо не створювати їм для цього сприятливих умов. Тобто не давати конденсуватися волозі. Для цього достатньо вимкнути кондиціонер або клімат-контроль за кілька хвилин до того, як заглушите мотор біля будинку. Тепле повітря досить швидко висушить випарник, і бактеріям розмножуватися буде набагато складніше. Звісно, з часом вони там все одно влаштують свою колонію, але станеться це пізніше. Цілком імовірно, що машина на той час буде вже у нового власника, і воювати з ними буде вже він.
Само собою, на чистоту конденсора завчасне вимкнення ніяк не впливає. І радіатори мити доведеться в будь-якому разі. І краще це робити все-таки в сервісі з розбиранням пакетів радіаторів. Інакше можна розлучитися не тільки з кондиціонером, а й з мотором, і з АКП через їхній хронічний перегрів. А це вже зовсім інші гроші.
