Від конкуренції з Hummer до люксових гаражів: як і чому з’явився Lamborghini LM002

Історія фірми Lamborghini почалася аж ніяк не з автомобілів: Феруччо Ламборгіні був власником підприємства з виробництва тракторів. І існує версія, що різким поштовхом до виробництва суперкарів послужив конфлікт між Ламборгіні та Енцо Феррарі. Мовляв, коли останньому було вказано на недоліки його спорткарів, Феррарі порекомендував Феруччо «і далі займатися своїми тракторами». У результаті з 1963 року крім тракторів амбітний італієць виробляв власні суперкари. Однак за шість десятиліть з’явився лише один автомобіль Lamborghini, який був схожий на що завгодно, тільки не на машину із золотим биком на решітці. Сьогодні ми згадуватимемо історію створення першого позашляховика в історії марки, який донедавна залишався єдиним автомобілем підвищеної прохідності, створеним у Сант-Агата-Болоньєзе.

Початок

Здавалося б, як взагалі могла виникнути ідея створення такого брутального і незвичайного позашляховика у керівництва та інженерів підприємства, яке вже встигло прославитися своїми суперкарами до кінця сімдесятих років? Перша відповідь ще неочікуваніша, ніж запитання: 1972 року Жорж-Анрі Росетті став партнером Ламборгіні в його автомобільному бізнесі, а вже за рік Ферруччо продав свою частку Automobili Lamborghini S. p. A. Рене Леймеру. Та й другий, мабуть, теж: дебюту LM002 передувала розробка прототипу Lamborghini Cheetah (Гепард) у рамках американської військової програми HMMWV. І тут виникає нове запитання: а як у ній взагалі міг з’явитися італійський виробник суперкарів?

Фінальна відповідь проста: конкурс. У рамках розробки принципово нового багатофункціонального автомобіля для армії США цим проектом на конкурсній основі зайнялися відразу кілька підрядників. Одним із них виявилася американська компанія Mobility Technology International (MTI), яка і замовила інжиніринг у Lamborghini — приблизно так само, як це свого часу зробив ВАЗ у Porsche зі своєю «вісімкою». Спільною розробкою італійців і американців якраз і став Cheetah.

Це був рамний автомобіль, на кузов якого навісили алюмінієві та пластикові панелі, а за прохідність відповідали щонайменше великий дорожній просвіт і настільки ж великі колеса. З двигуном все теж було гаразд — 5,7-літровий V8 Chrysler розташовувався в задній частині кузова. Його захистили від потрапляння води в моторний відсік, а покришки мали захист від проколів.

Cheetah — прототип, що став причиною скандалу, який вважали за краще зам’яти, умертвивши Гепарда
1 / 3

Cheetah — прототип, що став причиною скандалу, який вважали за краще зам’яти, умертвивши Гепарда
2 / 3

Cheetah — прототип, що став причиною скандалу, який вважали за краще зам’яти, умертвивши Гепарда
3 / 3

Cheetah представили на Женевському автосалоні 1977 року, після чого одразу ж вибухнув скандал. Як виявилося, американська компанія FMC подала в суд на італійців, заявивши, що ця машина є плагіатом на тему прототипу FMC XR311.

Пікантна деталь: співробітники нещасливої МТІ, яка підставила італійців, до цього працювали в тій самій FMC!

Загалом, Гепарду не вдалося побігати по преріях, і проект закрили. За однією з версій, єдиний прототип розбили на ще на показових випробуваннях у США в присутності потенційних замовників, за іншою — просто продали.

Ну а переможцем у проєкті HMMWV став автомобіль, який ми знаємо під цивільним ім’ям Hummer H1, а в рамках проєкту отримав назву Humvee.

Цей спільний епізод, а також спільні потуги з BMW, які також пішли не туди і не так, закінчившись нічим, серйозно підірвали репутацію Lamborghini і ледь не призвели до краху компанії. Проте, зазнавши невдачі з американцями, в Lamborghini не згорнули розробку подібного автомобіля багатоцільового призначення з військовим прицілом. Друге дихання у цієї ідеї з’явилося після того, як у 1980 році швейцарські брати Патрік і Жан-Клод Мімран стали співвласниками Lamborghini і почали процес відновлення фінансового благополуччя компанії. Новий прототип вже позначили як Lamborghini LM001, і існує версія, що літери LM розшифровуються як Lamborghini Militaria, тобто військовий Ламборгіні. Двигун при цьому зберіг компонування і розташування, але змінив виробника на американського ж АМС.

Зверніть увагу на повітрозабірники позаду задніх дверцят, що вказують на двигун, розташований у кормі

1 / 2

Зверніть увагу на повітрозабірники позаду задніх дверцят, що вказують на двигун, розташований у кормі

2 / 2

Від заднього розташування двигуна під час подальшої роботи над проектом відмовилися на користь традиційного передньомоторного компонування, оскільки з ним розважування було оптимальнішим. Ба більше, Lamborghini нарешті отримав «рідне серце», адже під час його перенесення замість заокеанського V8 у моторному відсіку прописався 12-циліндровий V-подібний двигун від суперкара Lamborghini Countach!

Прототип під індексом LMA002 вкотре представили навесні 1982-го в Женеві — там же, де роком раніше дебютував LM першого покоління. І реакція публіки вкупі з тенденціями і платоспроможним попитом визначила долю: машині — бути.

Прототип LMA002 — майже відомий світу у вигляді серійного «нуль-нуль-два». Літера «A» в індексі — від італійського Antiore, вказує на розташування двигуна спереду

1 / 4

2 / 4

3 / 4

4 / 4

LM004 — єдиний дослідний зразок, що став причиною міфів про «суперламбо» з семилітровим мотором від морського катера. Машина на випробуваннях продемонструвала огидну керованість через погану развесовку

1 / 3

2 / 3

3 / 3

Хапайте свої Gucci, раби статусу: ціна слави швидко зростає. Тільки-но ви вирішили, що у вашого нового повнопривідника з лишком вистачить сил, щоб підкинути вас соціальною драбиною, як ми прийшли з пригнічуючими новинами. Забудьте свій Range Rover, викиньте свій Isuzu Trooper і сплавте свій милий Suzuki Samurai троюрідному братові з Дуб’юка, тому що на вулиці вийшов новий здоровань. Зустрічайте щось, максимально наближене до дорожньої версії танка Тигр. Зустрічайте: Lamborghini LM002. Зустрічайте: Рембо Ламбо.

Журнал Car and Driver, жовтень 1987 року

Гримуча суміш

Трохи більше п’яти літрів робочого об’єму вміщалися в 12 циліндрах величезного мотора Countach. Зверху це технічне свавілля прикривала пара головок з двома розподільчими валами і 24 клапанами в кожній. Нагадаємо, до флагманського BMW 750 iL з його 300-сильним V12 залишався ще рік, а до «шестисотого» Mercedes — цілих п’ять. Живилася вся ця пишність за допомогою шести (!) двокамерних карбюраторів Weber і в підсумку розвивала цілих 426 к.с., а в американській специфікації — 444.

У двигуна Countach (зліва) карбюратори розташовувалися біля головок, а на LM002 вони переїхали в розвал блоку циліндрів

Незважаючи на майже три тонни спорядженої маси на безальтернативній ручній коробці передач, цей повнопривідний монстр, за даними виробника, вистрілював до 100 км/год лише за 7,8 секунди і розганявся аж до 210 км/год. Однак на випробуваннях німецького видання Auto Motor und Sport у 1987 році машина показала інші цифри — для набору першої сотні знадобилося 9,3 с, а за 200 км/год вона не змогла перевалити зовсім, набравши «лише» 197 км/год. Проте так швидко машини подібної маси і призначення тоді просто не їздили.

Щоправда, при заявлених 26 л на 100 пробігу машина у німців продемонструвала неабиякий апетит: мінімальна витрата бензину на рівні 25,7 л/100 км, максимальна — 42 л/100 км, а середня досягла 31,7 л/100 км. Навіть з урахуванням бака об’ємом 180 літрів заїжджати на АЗС за умови постійної експлуатації було потрібно так само часто, як на малолітражці з 40-літровим баком, а їздити на цій машині ставало в солідну копієчку.

Особливо якщо приплюсувати до витрат на паливо 120 000 тогочасних американських доларів, який потрібно було віддати за «нуль-нуль-два». Утім, як зауважив Наполеон Бонапарт за воротами Москви, панування і залякування ніколи не обходяться дешево.

Решта техніки була до пари потенціалу мотора: незалежні підвіски і дискові вентильовані гальма як спереду, так і ззаду, а також спеціально розроблені компанією Pirelli шини моделі Scorpion BK розмірності 345/60VR17 з двома видами протектора для різних покриттів: асфальту і пересіченої місцевості.

Проте потенційна аудиторія у вигляді кадрових військових всю цю міць і красу не оцінила. Адже через просторову раму приробити ззаду кунг було не так-то й просто, та й синхронізувати шість карбюраторів і миритися з нетривіальною конструкцією в «бойових» умовах було також нелегко.

Тож показана на Туринському автосалоні 1986 року машина вже хизувалася електроприводами сидінь зі шкіряною оббивкою, кондиціонером та аудіосистемою Alpine, однак за індивідуального замовлення в дрібносерійне виробництво до комплектації можна було додати практично що завгодно.

Червоний, бежевий або сірий? У будь-якому разі це був лакшері-рай для чотирьох, але…
1 / 4

Червоний, бежевий або сірий? У будь-якому разі це був лакшері-рай для чотирьох, але…
2 / 4

Червоний, бежевий або сірий? У будь-якому разі це був лакшері-рай для чотирьох, але…
3 / 4

Червоний, бежевий або сірий? У будь-якому разі це був лакшері-рай для чотирьох, але…
4 / 4

…зі своїми особливостями. Так, педальний вузол був сильно затиснутий трансмісійним тунелем, а окремі рішення в оздобленні салону машини за 120 тисяч доларів виглядали відверто кустарно. І, знову ж таки, тільки механіка

1 / 2

2 / 2

Очікувати, що загін призовників служитиме в польових умовах із шістьма Веберами та двигуном V12, було б так само, як довірити ВПС Ботсвани космічний шаттл. Однак було вирішено, що LM002 стане ідеальною розвідувальною машиною для близькосхідних шейхів і командирів-початківців приватних ополчень. Щоб привернути увагу цього ринку, Lamborghini оснастила свого звіра шкіряними сидіннями, електричними склопідйомниками, кондиціонером, стереосистемою та іншими зручностями, необхідними для елегантної прогулянки дюнами. На відкритій задній палубі були встановлені відкидні сидіння для зброєносців або членів гарему.

Журнал Car and Driver, жовтень 1987 року

Ні, передні фари — не від ВАЗ-2101, підфарники не від «нуль третьої» моделі ВАЗ, а задня оптика не від вазівської ж «сімки». Хоча дуже схоже

Який фон або колір кузова підходить LM002 найбільше? Важко однозначно відповісти на це запитання, але точно не Ірак під час «бурі в пустелі» і не колір хакі

1 / 5

2 / 5

3 / 5

4 / 5

5 / 5

Від універсала до раліста

Якщо ви думаєте, що всі 328 екземплярів, випущених у період з 1986 по 1993 рік, були схожі один на одного хоча б зовні, то помиляєтеся. Так, найнезвичайнішою версією LM002 є п’ятидверний універсал із суцільнометалевим семимісним кузовом, який був пофарбований у білий колір. З чуток, туринське кузовне ательє побудувало цю дивовижну машину на замовлення самого султана Брунею.

І якщо зі службою в армії у нашого Ламбо-Рембо не склалося, то великий спорт йому був аж ніяк не чужий. У прийнятті цього факту йому допомогли брати Мімран, які вирішили, що Automobili Lamborghini у вигляді LM002 можуть претендувати на успіх у ралі — точніше, ралі-рейді «Париж-Дакар». Точніше, цю ідею висловив французький пілот Анрі Пескароло, а топ-менеджери італійської компанії його підтримали.

Круглі 600 — це число, що характеризувало два найважливіших параметри ралійної версії: потужність двигуна в кінських силах і об’єм паливного бака в літрах. Зрозуміло, додали каркас безпеки, посилили підвіску і полегшили машину по максимуму, викинувши все непотрібне. LM002 Rally був заявлений для участі в «Ралі Фараонів» у 1987 році, але на старт італійський пілот Сандро Мунарі так і не вийшов. Причина була вагомою: один із головних спонсорів цього проєкту напередодні трагічно загинув, і на знак жалоби команда вирішила скасувати участь у перегонах. Згодом Сандро Мунарі все-таки виїхав на старт ралі-рейду в Греції в 1989-му, але через технічні проблеми він зійшов з дистанції, посідаючи до цього почесне третє місце в абсолюті.

1 / 2

2 / 2

У цей момент влада в Сант-Агата-Болоньєзе змінилася: підприємство придбала Chrysler Corporation, якій були нецікаві потенційні ралійні успіхи Lamborghini, тому гоночна програма щодо LM002 була згорнута, а машина в підсумку так і доживала свій вік у вигляді «мажорно-громадянських» версій.

Зоряне життя

Ні на що не схожий, брутальний, надпотужний і дуже дорогий позашляховик сподобався знаменитостям і навіть королівським особам! Якщо Арнольд Шварценеггер їздив на Хамві, то король Марокко Хасан мав у своєму автомобільному гаремі «нуль-нуль-два», причому з порядковим номером 1. Зірки шоу-бізнесу не відставали: LM002 був у Майка Тайсона, Ніколаса Кейджа і навіть Тіни Тернер. А приблизно десята частина з випущених машин осіла в Молдові.

До нас потрапляли як ранні, так і пізні екземпляри, які можна відрізнити за наявністю або відсутністю горба на капоті, який вдалося прибрати під час переходу з «Веберів» на сучасне розподілене впорскування

1 / 2

2 / 2

Не дивно, що LM002 можна було помітити в кадрі російських фільмів кінця ХХ століття — зокрема, бойовику «Хрестоносець» і серіалі «Бригада», а в продовженні під назвою «Бригада: Спадкоємець» (2012) одному з пізніх екземплярів за сценарієм судилося загинути на телеекрані, впавши зі скелі в море.

Втім, у західному кінематографі, хоч і в епізодичних ролях, LM002 теж засвітився — наприклад, у серіалі «Поліція Маямі» або четвертій частині «Форсажу». Загалом, ні кар’єра в кіно, ні особисте життя із зірками шоу-бізнесу цю машину стороною не обійшли. Та й чи могло бути інакше? Адже, як слушно помітили наші американські колеги тридцять п’ять з гаком років тому, «яке нам діло до пари неполадок у машині, яка настільки грандіозна, настільки обурлива, настільки гіпертрофована, що порівнювати її зі звичайним автомобілем було б однаково, що порівнювати Версальський палац із двоповерхівкою в передмісті?».

Gaznaauto Сайт про автомобили

Від конкуренції з Hummer до люксових гаражів: як і чому з’явився Lamborghini LM002

Початок

Гримуча суміш

Від універсала до раліста

Зоряне життя

Check Also

Моніторинг паркування