За 130 з гаком років своєї історії легковий автомобіль пережив важкі часи пошуків і досягнень, нескінченних проб, помилок і довгих випробувань. Його конструкція кардинально змінювалася і досягла практичної досконалості, основні параметри багаторазово покращилися, а потужність, швидкість і економічність зросли в сотні разів. Конструкція та зручність автомобілів еволюціонували від кінного воза з дерев’яними лавками до болідів з футуристичним дизайном та ергономічним, безпечним і комфортним інтер’єром. У цьому матеріалі ми згадаємо найвідоміші легкові машини різних країн світу, створені в період від народження автомобіля наприкінці XIX століття і до їхнього змужніння в середині ХХ століття — до моменту початку Другої світової війни.
1885-1900 роки
Історію автомобіля з бензиновим двигуном починали писати винахідники провідних європейських країн з високим рівнем економічного розвитку, що давав змогу втілювати в життя найбожевільніші проекти. Переможцями в цій боротьбі ідей виявилися одразу два німецьких самохідних екіпажі. Восени 1885 року Карл Бенц (Karl Benz) побудував першу у світі триколісну машину з одноциліндровим моторчиком заднього розташування, на яку 26 січня 1886 року отримав патент. Відтоді ця дата вважається днем народження автомобіля.
Другий екіпаж, створений Готлібом Даймлером (Gottlieb Daimler), являв собою кінну пролітку з моносильним мотором, розміщеним між сидіннями. Він був готовий у листопаді 1886 року і згодом отримав титул першого у світі чотириколісного автомобіля.
На початку 1890-х французька фірма Panhard-Levassor збирала автомобілі, в яких двигун займав місце в передній частині шасі, а провідними були задні колеса. Так народилося класичне компонування основних агрегатів. Пріоритетом компанії Peugeot був дрібносерійний випуск цілого сімейства з десяти моделей, на яких у 1895 році вперше встановили пневматичні шини Michelin.
Через три роки винахідник-самоучка Луї Рено побудував свій надлегкий екіпаж, на якому вперше у світі з’явилися механічна коробка передач і карданний привід задніх коліс. Одночасно з ним народилися легкі екіпажі австрійців братів Греф (Graef), що стали першими у світі легковиками з переднім приводом.
Історики вважають, що вперше серійний випуск легкових машин розпочався у квітні 1894 року, коли впродовж наступних півтора року фірма Benz зібрала 62 однакових екіпажі Velo, що стали основою першого російського автомобіля, зібраного на заводі підприємця Євгена Яковлєва в Санкт-Петербурзі. На тлі досягнень Бенца обсяг випуску французьких машин De Dion-Bouton, що досяг за 1899-1902 роки трьох тисяч одиниць, цілком можна вважати зародком майбутнього масового виробництва.
Перший у США працездатний моторний екіпаж Чарльза Дюреа (Charles Duryea) був готовий 20 жовтня 1893 року, але історики дотепер сумніваються в точності цієї дати, а головний опонент Джордж Селден (George Selden) усе своє життя доводив, що зробив свою машину ще в 1877 році.
Першим «суто англійським самохідним екіпажем великосерійного виробництва» вважається модель Wolseley 5НР зразка 1899 року. В Італії серійний випуск відноситься до того ж часу, коли щойно утворена компанія FIAT почала виготовлення 3,5-сильної моторної коляски.
Першою машиною класичного компонування, що остаточно сформувалася, вважається спортивний Mercedes-35PS з чотирициліндровим мотором, що з’явився в 1900 році. Так поступово в Європі бензиновий екіпаж перетворювався з «іграшки для багатих» на надійний і корисний транспортний засіб.
1900-1914 роки
В Америці кінця XIX століття ніщо не віщувало, що незабаром вона вийде в лідери світового автомобілебудування. Мляве ставлення американців до автомобілів тривало б ще довго, якби їм не був би посланий згори діловитий Генрі Форд (Henry Ford). Свій перший найпростіший моторний візок він змайстрував восени 1895 року, а 1903-го розпочав випуск досконалішого варіанта Ford A, проданого в кількості 1 700 екземплярів.
До початку ХХ століття належать машини, що склали золотий фонд автомобільної історії: простенькі Cadillac A і Rolls-Royce 10НР — прообрази знаменитих «автомобілів для мільйонерів» — і найзнаменитіший із Роллс-Ройсів — «абсолютно безшумна» модель Silver Ghost (Срібна примара), італійська Itala 35/45CV — переможець трансконтинентального пробігу Пекін-Париж та американський Thomas Flyer — герой безприкладних перегонів Нью-Йорк-Париж. У Франції легендарними стали утилітарні таксі Renault AG1, що доставили в 1914 році війська на фронт і врятували Париж від німецької окупації.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
У Європі спочатку рекорди популярності утримували недорогі мікролітражки Peugeot Bebe і німецькі «народні автомобілі» Opel Doktorwagen, але їх легко наздогнав, а потім залишив далеко за собою простенький і відверто дешевий американський Ford T.
Це був перший масовий стандартизований автомобіль, який з 1914 року вперше у світі стали збирати конвеєрним методом у Детройті. Саме цій непримітній машині Америка була зобов’язана тим, що вже до середини 1910-х стала світовою автомобільною державою. У 1910-ті роки з’явилися популярні прості «робочі конячки» Austin, Morris і Chevrolet, легендарні в майбутньому спортивні машини Bugatti і Alfa Romeo, автомобілі вищого класу Hispano-Suiza, Minerva, Cadillac і Packard, на яких уперше почали монтувати двигуни V8 і V12 потужністю до 85 к.с. і електричний стартер.
1920-1930-ті роки
Одразу ж після закінчення Першої світової війни на європейському автомобільному небосхилі зійшло нове ім’я Андре Сітроена (Andre Citroеn). У червні 1919 року він розгорнув масовий конвеєрний випуск своєї найпростішої моделі A (10CV), одразу ж домігшись неймовірно високої продуктивності — 100 машин на день. За нею в збіднілій Європі одразу ж потягнулася нескінченна низка нових недорогих машин для народу, що вирізнялися оригінальними формами і дивовижними конструктивними рішеннями: передні ведучі колеса, центральна тчаста рама, несучий кузов і незалежна підвіска.
Британський мінікар Austin Seven, який випускали з 1922 року, вирізнявся не тільки крихкістю і кволістю, а й цілком сучасним чотирициліндровим 700-кубовим мотором і рекордно низькою масою — всього лише 380 кілограмів. Через рік з’явилася чехословацька Tatra-11 з мотором повітряного охолодження, незалежною підвіскою і поздовжньою тою, всередині якої проходив карданний вал. Це компонування зробило переворот в автомобільній справі і досі використовується на деяких вантажівках.
У середині 1920-х за простотою і примітивністю не існувало автомобіля, що дорівнював би моделі Hanomag Kommissbrot з однією фарою на напрочуд непоказному кузові, на якому лежала печатка глибокої кризи і нестачі якісної сировини в переможеній Німеччині.
Говорячи про інші технічні досягнення, впроваджені в 1920-1930-ті роки, не можна не згадати перший дизельний легковий автомобіль Mercedes-Benz 260D та італійський Lancia Lambda з несучим кузовом, масові німецькі передньопривідні машини DKW Front, Adler Trumpf та французькі Citroеn 7CV, американські витвори вищого класу Cord та Ruxton з передніми ведучими колесами та двигуни V12 і V16 для дорогих заокеанських суперкарів.