Не тільки ємність: як вибрати акумулятор за його етикеткою

Наближається зима, а разом з нею і питання: як вибрати акумулятор? Та такий, щоб і стартер крутив, як звір, і не розряджався в мороз, і коштував недорого? Скажемо відразу: такої ідеальної акумуляторної батареї не існує. Вона може крутити, як звір, але не поміщатися під капот, а може не розряджатися, але коштувати, як баштовий кран. Але все-таки відповідальний підхід до її вибору може заощадити і гроші, і нерви. Тільки для такого підходу треба розуміти, які параметри АКБ дійсно важливі, а які — не дуже. І що означають всі ці букви і цифри, які надруковані на етикетці акумулятора.

Геометрія питання

Про те, що полярність теж буває різною, знає багато хто. Причому тут виділилася Молдова, а не Америка: якщо повернути АКБ до себе обличчям, то на нашій батареї плюсова клема буде ліворуч, мінусова — праворуч. А на більшості (але не на всіх) акумуляторах з інших країн — навпаки. І добре, що діаметр цих клем теж може бути різним — так складніше переплутати плюс і мінус. Діаметр плюсової клеми за європейським стандартом — 19,5 мм, мінусової — 17,9 мм. У азіатських батарей клеми тонші: 12,5 мм у плюса і 11,1 мм — у мінуса.

Якщо АКБ поміщається під капотом, а клеми вдається надійно затягнути, це ще не означає, що акумулятор можна ставити на машину. Європейці бояться коротких замикань, тому ховають клеми в уступ на корпусі батареї. Азіати цього не бояться, тому клеми на їхніх АКБ можуть спокійно стирчати з абсолютно плоскої кришки корпусу. Встановлюючи азіатський акумулятор у європейську машину, потрібно переконатися, що жодні металеві деталі, зокрема рамка кріплення АКБ, не замкнуть його клеми. У житті таке малоймовірно (або розмір не підійде, або полярність), але все ж попередити ми зобов’язані.

І ще одне маленьке зауваження: корейці для себе коханих не люблять робити АКБ з виступами для кріплення батареї внизу корпусу, які є у європейських акумуляторів. Якщо вам його наявність важлива, під час купівлі зверніть на цю особливість увагу.

Припустимо, з розмірами розібралися. Тепер як зрозуміти, що написано на етикетці? Зрозуміло, всі характеристики АКБ можна з’ясувати у продавця, але все ж таки краще навчитися читати їх прямо з акумулятора — так буде правильніше. Шкода, що навчитися цьому не так просто, тому що етикетки у АКБ бувають різними. Але основних параметрів у акумулятора не так вже й багато, тож запам’ятати різницю в маркуванні європейських, азіатських, американських і російських акумуляторів все-таки можна.

Такі різні ампер-години

З ампер-годинником сталася кумедна штука: у ньому вперто вимірюють ємність, хоча насправді це не ємність батареї, а заряд. 1 Ач — це заряд у 3600 Кл (кулонів), що проходить через поперечний переріз провідника за одну годину і забезпечує протягом однієї години струм в один ампер. Звучить складно і навіть незрозуміло, тому перейдемо до фізичного сенсу. Тут поняття ємності підходить ідеально, тому що заряд в ампер-годинах допомагає оцінити силу струму, який розрядить батарею до кінцевого значення в певний період часу. Під кінцевим значенням розуміють напругу в 10,8 В, під певним періодом — 10 або 20 годин циклу розряду. Тобто, якщо на АКБ написано «60 Ач», то це означає, що вона протягом 20 годин буде віддавати 3 ампера, поки не розрядиться до 10,8 В. Про всяк випадок нагадаю, що напруга зарядженої АКБ — 12,6-12,7 В.

Тепер дивимося, де на етикетці вказують цю ємність. На вітчизняних АКБ все просто: там зазвичай є запис формату «6СТ-ХХ», де ХХ — це і є ємність в ампер-годинах. Ну а «6СТ» — це пережиток глибокої старовини, що зберігся в ГОСТі 0959-2002: 6 — кількість банок (а їх у 12-вольтовій батареї практично завжди 6 по 2 В кожна), а «СТ» позначає «стартерна». Тож якщо потрібна АКБ ємністю 60 Агод, то шукаємо на етикетці російського акумулятора напис «6СТ-60». До речі, немає нічого страшного в тому, щоб поставити батарею більшої ємності, ніж вимагає інструкція з експлуатації. Головне, щоб вона влізла під капот, решта — забобони.

При купівлі європейського акумулятора проблем теж не буде: на ньому зазвичай пишуть прямо «60 Ah», «62 Ah» і так далі. Але навіть якщо такої прямої вказівки немає, то буде дев’ятизначний код за стандартом ETN. Перша цифра в цьому коді позначає типорозмір, а ось дві другі — це якраз і є ємність в ампер-годинах.

Найскладніше буде з азіатськими АКБ (японськими та корейськими). Якщо на етикетці є по-європейськи прямолінійний запис «60 Ah», то все гаразд. А якщо його немає, то доведеться розбиратися в азіатському стандарті JIS D 5301. Складність у тому, що в ньому немає вказівки ємності у звичному для нас вигляді, і замість неї вказана продуктивність у вигляді співвідношення ємності і струму холодного запуску. Теоретично існує навіть формула, за якою розраховують цю продуктивність, але щось за нею швидко порахувати неможливо. Тому перед купівлею такого акумулятора треба або точно знати, яка потрібна продуктивність за інструкцією до машини (звісно ж, азійської), або орієнтуватися на більш зрозумілий запис в ампер-годинах (за її наявності). У стандарті JIS D 5301 продуктивність найчастіше вказано цифрами відразу після однієї з абревіатур: SMF (Sealed Maintenance Free, АКБ, що не обслуговується), MF (Maintenance Free, що обслуговується) або AGM (Absorbent Glass Mat, з абсорбованим електролітом, що не обслуговується). І це ще не все.

Пам’ятаєте про методику підрахунку ємності в ампер-годинах? У японських батарей вона теж своя, і їхні ампер-години — не рівня європейським. Річ у тім, що японці розряджають батарею струмом істотно вищим, ніж європейці. У підсумку різниця в Агод виходить такою, що не відразу зрозуміло, що там написано. Тому на етикетці може бути японське маркування «13 Ah», а насправді — це близько 65 наших Ач. Загалом, у випадку з азіатськими АКБ краще не орієнтуватися на їхній стандарт JIS D 5301, а шукати на етикетці зрозумілі записи в європейському форматі. Ну або повірити продавцеві, який клястиметься на крові, що цей акумулятор — саме те, що ви шукаєте.

Ну і кілька слів про АКБ з Америки. Ось там все навпаки: знаючи менталітет своїх співгромадян, виробники пишуть максимально доступну інформацію. А саме — час у хвилинах, який можна проїхати на машині на одному АКБ без генератора. Називається цей параметр резервною ємністю (RC), і в нього є тільки один недолік: ємність ця розрахована теоретично, і скільки протягне машина на практиці — ніхто точно не скаже. Але підхід хороший. Хоча шкода, що ємність у звичайних Ah американцям практично не цікава і її часто не вказують зовсім. У США важливіше їх RC і ще один важливий параметр АКБ — пусковий струм (струм холодної прокрутки), який на маркуванні за їхнім стандартом SAE J537 вказують завжди.

Не прокрутиш — не поїдеш

Пусковий струм (він же — струм холодного пуску або струм холодної прокрутки) — це максимальний струм, який охолоджена д о-18 градусів нова справна батарея здатна віддати споживачеві. Ми вже розповідали докладно, що це таке, тому перейдемо відразу до наших етикеток: де цей параметр шукати?

На наших батареях пусковий струм вказують за європейським стандартом — дохідливо і прямо. Найчастіше — в рядку після напруги і ємності. А ось у маркуванні за ГОСТом 0959-2002 пусковий струм не позначають, тож шукати його потрібно на етикетці десь поруч із цим маркуванням за ГОСТом.

Усе було б дуже просто, якби не існував інший ГОСТ — ГОСТ 959-91, що відповідає німецькому стандарту DIN 43559. Там пусковий струм вказано інакше, і для переведення його в більш зрозумілий нам ГОСТ 0959-2002 потрібно користуватися довідником. Наприклад, 600 А за ГОСТом 0959-2002 — це 365 А за ГОСТом 959-91, 640 — це 395 А тощо.

Зате в європейському дев’ятизначному коді за стандартом ETN пусковий струм вказано завжди, і це останні дві цифри коду. Щоб отримати значення струму у звичному нам вигляді, достатньо помножити їх на 10. Тобто, якщо в коді останні дві цифри 56, то пусковий струм — 560 А. Тут усе просто.

У американців, як я вже говорив, у коді за SAE J537 останні три цифри — це і є струм холодного пуску. Начебто вказаний він однозначно — 550, 600, 650 А… Але ні! Тому що їхній SAE J537 не збігається ні зі стандартом DIN 43559, ні з ГОСТом 0959-2002. Щоправда, у випадку з американським акумулятором можна обійтися калькулятором: приблизне значення пускового струму за DIN 43559 можна отримати, розділивши значення струму за SAE J537 на 1,8. Залежність не зовсім точна, але хоча б приблизно перевести таким чином SAE в DIN можна. Головне, не радіти завчасно і пам’ятати, що так улюблені нами 650 А пускового струму на американській етикетці — це всього лише приблизно 600 А за ГОСТом 0959-2002 або 365 А за DIN 43559. Ну а чим пусковий струм вищий, тим краще — особливо очевидним це стає взимку.

Що ще?

Загалом, пусковий струм, ємність, розташування клем і габарити корпусу — це основні параметри при виборі батареї. Наявність індикатора зарядки, позначки про використання в пластинах кальцію або тип газовідводу — це більше маркетинг, ніж корисні характеристики АКБ. Око індикатора працює дуже приблизно, кальцій використовується зараз практично у всіх акумуляторах, та й яка стоїть газовідвідна тка і який клапан газовідводу — теж справа вторинна. Якщо вже хочеться роздивлятися маркування детальніше, краще знайти дату випуску акумулятора. На жаль, її можуть вказати в найнесподіванішому місці і не завжди в зрозумілому форматі. Тут стандарту немає, і кожен виробник вільний це робити так, як він захоче.

А щоб не довелося міняти акумулятори занадто часто, не тримайте його розрядженим і не саджайте в нуль, тому що падіння напруги нижче 12 В сучасним АКБ з кальцієм шкодить дуже істотно. І осінь — найкращий час, щоб підзарядити акумулятор. Дивись, не доведеться бігти за новою батареєю і розбиратися з незрозумілими написами на її етикетці.