Gaznaauto Сайт про автомобили
Паромобіль Йозефа Божека
Празький годинникар і механік Йозеф Божек був першим, хто створив саморушний екіпаж на території сучасної Чехії. У 1815 році він презентував плід своєї десятирічної роботи — паромобіль, який вважається одним із перших паромобілів у світі після екіпажів француза Кюньо та англійця Тревітіка.
Божек експлуатував своє творіння кілька років, після чого використовував паровий двигун уже окремо від самого транспортного засобу. Надалі богемський конструктор займався пароплавами та залізничним транспортом, а також здобув популярність як годинниковий майстер.
Prazska tovarna automobilu Velox
Завдяки діяльності підприємства Velox Прага була першим містом в Австро-Угорщині, в якому працювала організована служба таксі, чого на той момент не було навіть у столиці імперії — Відні. Перший автомобіль було побудовано 1906 року — це була машина власної конструкції, але як орієнтир чехи обрали французькі авто того часу. За чотири роки було побудовано близько сотні автомобілів, половина з яких значилася в гаражі-таксопарку. Здебільшого це були машини моделі 10HP з літровим одноциліндровим двигуном, що розвивав 10 к. с.
RAF
У 1907 році за участю відомого з історії марки Tatra барона Теодора фон Лібіга в місті Райхенберг (зараз — Ліберець) на півночі Богемії було засновано автомобільну фабрику RAF. Роком пізніше на празькій виставці новий виробник представив дві моделі — дво- і чотирициліндрову. Дивно, але вже тоді було показано автомобіль вагонного компонування для перевезення пасажирів із двигуном, розміщеним під водієм — по суті, предтеча всіх сучасних мікроавтобусів.
У 1909-му RAF почав випуск «легковика» Н10 і вантажівки FW25. Обидва автомобілі вирізнялися великим робочим об’ємом двигуна — 5,3 і 3,0 літра відповідно, а рік по тому почалося виробництво потужних і дорогих автомобілів моделей 14/18 і 18/22. У цей час богемська фабрика закуповує кілька ліцензій у німців і англійців на автомобілі та двигуни безклапанної конструкції.
Незважаючи на вжиті заходи, у підприємства виникли фінансові труднощі, підсумком яких стала втрата незалежності — конкуренти з Laurin&Klement просто викупили Райхенберзьку фабрику, але, випустивши близько 100 автомобілів вже під маркою L&K, незабаром закрили завод повністю.
