
Якщо ви їздили за кермом якогось Porsche 911 Turbo S і вважаєте, що пізнали справжню міць — ви глибоко і безнадійно помиляєтеся. Та й узагалі, ви марно вважаєте, що справді швидкі штуки можна знайти у світі автомобілів. Після появи Can-Am Maverick X3 світ моторів і коліс став іншим!
Звісно, говорити про те, що потужних машин не буває — неправильно. Зрозуміло, бувають всілякі Bugatti Veyron, наддуті до 1000 сил та інші ультрафорсовані мегатачки, але для переважної більшості тих, хто читає цей матеріал, всі ці штуки за ціною середніх розмірів архіпелагу в Тихому океані — не більше, ніж картинки в моніторі. Та й взагалі, з огляду на загальні тенденції ринку, закручування екологічних гайок і зростання цін на все на світі, дійсно зухвалих тачок практично не залишилося. ABS і трекшн-контроль стають обов’язковими, а машини — все більше схожими на напівавтоматизовану систему з обмеженою часткою впливу людини. Фініта, товариші. Скінчилися справді чесні та потужні автомобілі. Що робити, запитаєте ви? Крок назад.

1 / 6

2 / 6

3 / 6

4 / 6

5 / 6

6 / 6
Війна корпорацій
Крок назад потрібно зробити в ієрархії колісної техніки. Що в нас там стоїть трохи нижче автомобілів? Квадроцикли? Ні, далеченько взяли. Мотоцикли? Звісно, будь-який сучасний спортбайк енергоозброєний помітно сильніше за автомобіль — але коліс замало. А ось SSV — у самий раз. Чотири колеса, автомобільна посадка й органи управління, і нічого зайвого, що впливало б на швидкість. Як зробити, щоб було справді швидко? Спочатку позбудемося всього непотрібного. Кузов — геть! Скло, музику, кондиціонер і гку, багажник, пасажирські сидіння, шумоізоляцію — все це не потрібно!

1 / 11

2 / 11

3 / 11

4 / 11

5 / 11

6 / 11

7 / 11

8 / 11

9 / 11

10 / 11

11 / 11
А що потрібно? Мотор, турбіна та підвіска така, щоб можна було не думати про те, що там під колесами. Ось і весь сценарій побудови спортивного «сайда». Так роблять усі і давно. Але те, що зробили в BRP — дійсно стрибок на новий рівень. Can-Am Maverick X3 пішов на новий «рівень сутінків», залишивши всіх конкурентів позаду.

Приводом до появи «ікс третього» стала безперервна «війна» основних виробників. Щороку BRP, Polaris і Yamaha намагаються розірвати один одного на шматки. Пальма першості належить BRP: саме вони два роки тому впровадили на SSV турбонагнітач. Через рік свою версію «турбокібітки» випустили японці з Yamaha — але вони одразу пішли своїм шляхом, відмовившись від варіаторної трансмісії і двоциліндрового мотора, і, тим самим, трохи відсторонилися від головного поля битви.

Слідом за Yamaha у Polaris з’являється RZR Turbo . Очевидно, що 141 к.с., знята з двоциліндрового V-подібного двигуна — якщо не стеля для серійної техніки, то дуже близько до неї. І у BRP не залишалося вибору, окрім як виходити за рамки звичної схеми, адже просто зробити черговий «Турбомаверік» на десяток сил потужнішим за конкурента — вже не спрацює. Потрібно було щось радикально нове. І канадці зробили це!

Анатомія зухвалості
Девіз Maverick X3 складається з трьох слів: «Зухвалий, точний, потужний». Але ми, мабуть, почнемо з кінця. Тому що без потужності — не буде зухвалості. Як ми вже з’ясували, ресурсно-потужні можливості V-подібної «двійки» були вичерпані, насамперед, через обмеження в максимальних обертах. V-твін — все ж таки не найбільш спритна компоновка. Щоб розкрутити мотор до більш високих обертів, потрібно знизити масу деталей, особливо шатунно-поршневої групи. Зробити поршні меншими при збереженні об’єму — значить збільшити їх кількість.

За основу було взято двигун 900ACE, вже відомий нам за снігоходами Ski-Doo і Lynx, проте мотор настільки глибоко переробили, що можна говорити про самостійну конструкцію.

Трициліндровий рядний двигун рідинного охолодження розвиває 154 к.с. при 7500 об/хв і 153 Нм при 7000 об/хв! Турбонагнітач розташований у безпосередній близькості від випускного колектора. По суті справи, він інтегрований у нього, тож ніякої турбоями немає і в помині. Мотор відгукується на педаль газу, миттєво рявкаючи прямоточною вихлопною системою!
При цьому три циліндри видають дуже рівну тягу. Нею вельми зручно керувати, особливо порівняно з попередником, де два «горщики» надавали апарату дуже нервовий характер.

Варто було трохи помилитися з «газом», і можна було мати неабияк проблем. З рядною «трійкою» такого не відбувається. Чи варто говорити, що і звук мотора став набагато шляхетнішим і приємнішим вуху. Замість дробового «тигдим-тигдим» V-подібної двійки, тепер чути мірний і рівний гул холостих обертів.
Точність — ввічливість королів
Повертаємося до нової, точнішої педалі газу: не дарма другим словом у девізі йде «точність». Не тільки газ став більш слухняним. Машина загалом стала набагато більш керованою, точною в управлінні та поведінці. Концепція «що нижче, то стійкіше» вперше була застосована на «сайдах» Arctic Cat Wildcat майже десять років тому. Але чомусь крім «котів» ніхто не звернув на неї уваги в гонитві за кліренсом і геометричною прохідністю. Результат відомий.

Перекинути «сайд» — легше легкого. Проте «дикий кіт» спочив у бозі, а інженерна думка BRP-шників зробила коло і прийшла до того, що вже робили «американці». «Ікс третій» став значно нижчим, посадка пілота і пасажира помітно змінилася в бік положення “лежачи”.
Нові крісла встановлені ближче до підлоги, ноги витягнуті помітно далі вперед, кермо при цьому виявилося дещо ближчим до водія, ніж раніше. Посадка нагадує картингову.
Gaznaauto Сайт про автомобили