Gaznaauto Сайт про автомобили
Accord у Кирила з’явився не випадково. Спочатку він послідовно розчарувався в європейському автопромі, поїздивши на BMW, Mercedes, Volkswagen… Фінальну крапку в його стосунках з «Європою» поставив VW Passat 1,8Т. Ну а потім у його житті з’явилася Honda… Щоправда, не одразу та сама — спочатку він придбав Civic EM2 у кузові купе. Машина дарувала тільки позитивні враження і радувала надійністю, тож вибір марки наступного авто був очевидний.
Обійдемося без Європи
Уже будучи власником Сівіка, Кирило звернув увагу на Honda Accord. Вивчивши модель, він дізнався, що одна з головних її рис — якраз та, що йому потрібна: надійність. Було зрозуміло і те, що обслуговування обходитиметься дорожче, ніж для його попередніх машин, але це того варте. Залишалося головне: знайти екземпляр до душі.
Купівля Акорда відбулася наприкінці 2008 року. Кирило за натурою своєю ідеаліст, тому й машину шукав ідеальну: було навіть не важливо, дволітровий буде мотор чи 2,4-літровий. Головною умовою був незіпсований іншими автомобілями кузов і незайманий пустотливими руками салон. Завдання було серйозним, але здійсненним, і через місяць пошуків Accord з невеликим пробігом стояв біля свого нового будинку. «У мережі» попався екземпляр із двигуном 2,0 л на 155 кінських сил і АКПП у комплектації Sport. Кирило тверезо розсудив, що живе не на треку, а для міста вистачити має. Однак це зовсім не означало, що машина не піддасться доопрацюванням: адже сток і шукався для того, щоб змінити машину під себе.
Стайлінг
Згідно з розхожою істиною про те, що 50% зовнішнього вигляду автомобіля — це колісні диски, насамперед було оновлено саме їх: місце «скромних» 16-дюймових посіли 18-дюймові. Ну і пішло-поїхало: спідниці від Type-S (Euro-R), заниження, музика, заміна різноманітних елементів на оригінальні аналоги (ОЕМ) — все в ім’я естетики. Наприклад, замість штатного керма Кирило встановив Мomo (воно товще, зручніше, красивіше), замість помаранчевої кнопки аварійки — чорну від японської версії Акорда, великий набалдашник АКПП замінив на маленький від рестайлу, як і салонне дзеркало заднього виду — воно теж з рестайлінгової машини, з автозатемненням. Далі — більше. Кирило перейшов до експериментів із підвіскою і спробував аж три види: спершу пружини із заниженням, потім просту гвинтову підвіску, яка давала змогу регулювати тільки висоту, і ту, що стоїть зараз, — дорожчу, із безліччю регулювань висоти і жорсткості від BC Racing, і вона нарешті влаштувала повністю. Заодно, для кращої керованості та зменшення кренів, стокові задні важелі замінили на регульовані Megan Racing, тоненькі стабілізатори поперечної стійкості — на товсті H&R, а до штатної розпірки для жорсткості додали регульовану розпірку передніх стійок J’S Racing.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Потім Кирило прийшов до думки освіжити зовнішність Акорда за допомогою обважування в коло. Ця стадія тюнінгу, як не дивно, виявилася етапом непростим. Завдання було очевидним: зробити красиво, зі смаком і без зайвого кітчу. Перший обвіс являв собою спідниці на бампери і пороги Type-S, але він якось швидко приївся, і Кирило купив репліку Mugen на дорестайл, відмінної якості. З установкою, на подив, труднощів не виникло — все підійшло, як рідне. Підступ полягав в іншому: їздити з таким комплектом на заниженому автомобілі виявилося великою проблемою. Пороги і задня спідниця були з АВS-пластику, а ось передній бампер — зі склотканини, і він постійно ламався, а ремонт щоразу виходив «в копієчку». До речі, ім’я своєму проекту Кирило дав саме після встановлення обважування Mugen. Поглянувши на свій Accord, він подумав: на вигляд уже агресивний, а на ділі слабенький — не акула, а справжній акулениш. Ім’я прижилося: тепер він так і називає автомобіль повсюдно.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Незважаючи на скромну потужність, до мотора питань не було — власника все влаштовувало. Для доповнення картини доопрацювань було проведено мінімальний апгрейд шляхом впровадження системи холодного впуску, а також видалення каталізатора і встановлення каткіллера. Автомобіль від цього, зрозуміло, не полетів, зате двигун задихав легше. Ожила ж машина після чип-тюнінгу: їздити стало набагато приємніше, ніж на стоковій прошивці.
Піти від срібла
З роками все перераховане вище, зрозуміло, приїлося, і захотілося нових змін. Цього разу вони торкнулися інтер’єру. Сидіння з механічними регулюваннями, виконані в комбінації еко-шкіри і тканини, власнику не надто подобалися. Але і перешивати абсолютно все він здоровою ідеєю не вважав, а тому купив заводський варіант салону від Акорда в іншій комплектації — з електрорегулюванням і повністю шкіряною оббивкою. Під час встановлення, щоправда, довелося повозитися з проводкою, але Кирило знайшов плюс і тут: руки, нарешті, дісталися до підсвічування кнопок. У заводському виконанні воно було бурштиновим, що кардинально розходилося зі стильовими поняттями власника, а тому він власноруч переробив його в тон приладової панелі: два тижні замість звичайних лампочок розжарювання він впаював світлодіоди червоного кольору.
1 / 8
2 / 8
3 / 8
4 / 8
5 / 8
6 / 8
7 / 8
8 / 8
Останньою на сьогодні зміною стала заміна кольору автомобіля. Це рішення було важким і вольовим, адже перефарбовувати машину, що перебуває в ідеальному заводському забарвленні, — це просто безумство. Зрозуміло, думки «як продати такий автомобіль згодом» і «хто повірить у перефарбовування за власним бажанням» роїлися в голові безупинно, але зрештою Кирило все ж зібрав волю в кулак і зважився на перефарбовування. Заодно він розпродав по частинах обвіс Mugen після чотирьох років випробувань і знову замовив з Японії варіант від Type-S дорестайл, вирішивши, що він таки найкрасивіший з усіх. Тоді ж було прибрано хром навколо бічних стекол — ці деталі заклеїли плівкою під чорний глянець, рамку решітки радіатора затягли в чорний матовий, додали карбонові накладки стійок дверей, легкий карбоновий капот вагою всього чотири кілограми і спліттер KR Aero. Новим кольором для Акорда став Ultra Sonic Blue.
По-дорослому
Мені близька культура низьких і красивих автомобілів, тож вважайте, що Accord — своєрідний stance-проект. Я трохи стилізував його під свій смак, додавши спортивної родзинки в зовнішній вигляд. Те, який зараз вигляд має ця машина — на мою думку, найбільш вдалий зовнішній вигляд для Акорда.
Кирило, власник
Щоправда, оновлений екстер’єр вимагає і нових літніх дисків. Які саме це будуть колеса, ще не вирішено, але точно дуже широкі. А наразі Кирило все ж таки наважився на свап двигуна, обравши 2,4-літровий 200-сильний К24A від праворульного Акорда, який уже замовлено в Японії. Прийшла пора підняти потужність по-дорослому.
