Gaznaauto Сайт про автомобили
Перший міф свідчить, що кросоверу без постійного повного приводу і блокувань на бездоріжжі робити нічого. Другий — що англійські машини весь час ламаються. Freelander 2 готовий зруйнувати їх обидва дощенту.
Freelander 2 на тлі родичів і конкурентів
Перша спроба компанії Land Rover закріпитися на ринку «паркетних» позашляховиків, який неухильно підточував продажі справжніх «прохідників», закінчилася загалом вдало. Freelander знайшов свою нішу попри явні проблеми з гамою двигунів і власне прохідністю. Робота над помилками йшла в процесі випуску моделі, і спочатку слабенька і економічна машина в підсумку отримала потужні мотори і своє коло покупців, які цінували стиль, комфорт і динаміку.
Друге покоління машини вийшло в 2006 році і від попередника успадкувало тільки ім’я, стиль і основний напрямок розвитку. Той химерний клубок із технологій Honda і BMW, який ліг в основу першого покоління, було залишено в минулому, а нову машину створювали на новітній платформі EUCD компанії Ford, якій на той момент належав бренд. Новітня платформа на основі розробок Volvo і Ford виявилася напрочуд вдалою, а новий Фрілендер виявився найближчим родичем Mondeo і S80 другого покоління, успадкувавши мотори, архітектуру підвісок і багато внутрішніх компонентів.
Наявність у родичів швидких седанів зовсім не свідчить про те, що світу явили черговий паркетник. Компанія зробила висновки з невдач попередника на старті і ґрунтовно попрацювала не тільки над їздовими звичками на асфальті, а й над здатністю машини долати «напрямки». У підсумку машина виявилася одним із найбільш прохідних паркетників, здатних посперечатися з машинами, в конструкції яких є і роздатка, і мости. Проста конструкція з поперечно розташованим мотором і муфтою в приводі задніх коліс у виконанні Land Rover вміє їздити по суворому бездоріжжю. Зрозуміло, такі можливості ґрунтуються на широкому застосуванні електроніки, що дає змогу обійтися без блокувань диференціалів, а також потужної і швидкодіючої муфти Haldex у приводі, яка вміє передавати весь крутильний момент назад і не перегрівається після п’яти хвилин руху снігом або піском.
Хтось все ще вважає великий обсяг електроніки серйозним недоліком, але практика експлуатації показала, що для такого роду машин легка і надійна електроніка, яка потрібна не так вже й часто, є чудовим виходом із ситуації. Фрілендер пролізе там, куди не проїде типовий кросовер і куди побоїться залізти навіть серйозний позашляховик, зажадавши неабиякої майстерності водія. При цьому машина дуже економічна і зручна під час експлуатації в рідній стихії — в асфальтових джунглях. Це дійсно комфортна і шикарна машина на кожен день, в якій надбавка «на позашляховість» не висить важкою гирею над гаманцем і душею водія, до того ж на ходу машина дуже хороша. Нехай вона не дотягує до більш «асфальтового» Евока, але, тим не менш, і на міських вулицях, і на трасі поводиться відмінно. Власники більших Land Rover Discovery цілком обґрунтовано вважають, що Freelander — машина простенька. Але все пізнається в порівнянні — для власників навіть Мерседесів у кузові W204 тут буде затишно, адже салон дійсно преміальний як за якістю матеріалів, так і за виконанням. Просто це найпочатковіший рівень в ієрархії компанії, і він очікувано простіший, ніж у машин із ціною вдвічі вищою. При цьому не можна сказати, що за комфортом водія і пасажирів він сильно поступається, адже передньопривідна платформа з хорошими ергономічними параметрами дозволяє зробити машину всередині дуже великою. І на відміну від багатьох інших преміальних авто, тут дійсно зручно, немає рішень
Що ще можна сказати про машину, окрім того, що це універсальний боєць з хорошими позашляховими можливостями, відмінною поведінкою на асфальті та справді комфортний? Як не дивно, це теж машина складної долі, як і її предок. Допоки Jaguar Land Rover належав Ford, все було доволі просто: Volvo постачали бензинові мотори, дизельні двигуни спільної Ford-PSA розробки йшли із заводів Форда, сама конструкція на фордівській же уніфікованій платформі. Але до кризи 2008 року американці прийшли з програмою One Ford, що передбачає відмову від усіх сторонніх торгових марок, і Volvo і JLR були продані, причому різним власникам. Jaguar Land Rover купила індійська Tata, а Volvo — китайська Geely. Постачання солідної частини компонентів для платформи залишилося в руках Ford. Загалом, після 2008 року запанував легкий хаос, прибутковість моделі зменшилася, але з моменту запуску минуло занадто мало часу. Звідси «повзаючий» фейсліфтинг із поступовою заміною компонентів після 2010 року і повна зміна силових агрегатів у проміжку 2010-2012 року. Повторилася історія з Range Rover , який пережив чимало змін через зміну власників компанії та зміну постачальників платформи. Зрозуміло, наявність у складі групи потужного інжинірингового підрозділу Jaguar дала змогу обійтися власними силами в частині моторів і багато чого іншого, а також зробила Land Rover фінансовим локомотивом нової компанії. Марка Jaguar збиткова досі, а ось Land Rover, попри неоднозначний імідж, на
Так, Диско став жертвою іміджу, все ж таки комфортний «справжній пройдисвіт», та ще й доволі розумний, щоб вести бездоріжжям його міг будь-який водій — це просто інженерне диво, і рішення від «асфальтових» машин погано себе почувають, потопаючи в снігу та в болоті. А ось надійність машин, які їздять здебільшого асфальтом, абсолютно адекватна завданням і їхній складності. Фрілендер із «правильним» мотором і добре обслужений доставляє проблем менше, ніж німецькі «преміуми» за такої самої експлуатації. Трохи погіршилася ситуація з введенням нових дизельних моторів на 190 к.с. і бензинового турбомотора, вони виявилися складнішими та набагато вибагливішими до стилю експлуатації та обслуговування, ніж старше покоління двигунів. Втім, більша частина «скандальних викриттів» — це, по суті, косяки дилерів, які традиційно розраховують на лояльність клієнта та його здатність закидати будь-яку проблему грошима.
Трохи про загальні проблеми
З огляду на малий вік машин говорити про якісь явні проблеми слід з обережністю, адже справді неприємних і постійних поломок не так вже й багато, та й ті можуть бути спричинені певним жорсткуватим стилем експлуатації в руках людей, які не дуже бережуть техніку. Не секрет, що преміальні машини часом у перші роки експлуатації буквально «заганяють», розраховуючи просто замінити одразу після «виходу з моди». І у випадку з доволі важким кросовером усі нарікання на слабкий пластик і малий ресурс маточинних підшипників можуть виявитися саме з цієї історії.
Навряд чи техніка зобов’язана витримувати ударний заїзд на бордюри, їзду сходами, паркування на бетонні клумби, багатогодинну роботу на холостих обертах влітку, що чергується з перегонами по місту. Все ж машини розраховують на більш дбайливих господарів, і запас надійності обов’язково кінцевий. Але варто зазначити, що за ціну, яку просять за обслуговування дилери, можна було б очікувати розв’язання будь-яких проблем у мінімальний термін і без розглядів, але на ділі чудес не трапляється. Багато грошей сервіс здебільшого хоче за приналежність до марки, преміальне обслуговування і каву, а зовсім не за якісний і швидкий ремонт. Дивно, але більша частина власників цих машин відмовляється від направлень до школи Land Rover Experience, які видають під час купівлі. Вони не схильні «вступати в клуб» і чогось там вчитися — схоже, вони купують щось інше.
Двигуни
Бензинові двигуни на дорестайлінговій машині — це вольвівська рядна «шістка» об’ємом 3,2 літра. Один із найвдаліших моторів Volvo за останні п’ятнадцять років, надійний і тяговитий, з хорошим родоводом. Якщо хочете почитати про нього, то дивіться мій матеріал про S80 . На Freelander мотор майже безпроблемний, патьоки оливи через не найвдалішу систему вентиляції картера і слабенька підвіска мотора по суті в такому віці ще не завдають клопоту. Решта обв’язки і посилена система охолодження працюють очікувано надійно. Мотор настійно рекомендується до купівлі, хоча апетит у нього хороший — на лобастенькому кросовері масою під дві тонни в міському циклі він попросить під двадцять літрів 95-го бензину. Витрату можна зменшити майже вдвічі, адже тут дуже вдала в плані економічності АКПП, але навряд чи хтось захоче «тошнити». Для цього краще підходять дизелі. Після рестайлінгу 2012 року заслужену рядну «шістку» замінили на новий двигун із фордівського сімейства EcoBoost. Два літри з турбонаддувом і безпосереднім уприскуванням очікувано тяговитіші й економічніші. Але проблеми з паливною апаратурою і вкладишами колінвалу, актуаторами турбіни та інші «дрібниці», які трапляються навіть при такому скромному віці машин, змушують припустити, що безтурботним він не буде. Зате витрата нижча, і помітно — цілком можливо, всього за сотню тисяч пробігу можна «зекономити» на ще один такий мотор. Справжнім бестселером для Фрілендера є турбодизелі. Усі мотори тут із робочим
Конструкція має не так вже й багато слабких місць. Нарікання викликає малий ресурс вкладишів колінвалу, пов’язаний передусім із застосуванням малов’язких мастил на легкових машинах (на комерційному транспорті такої проблеми немає), а ще — складною системою впорскування і традиційною дизельною «бідою» з клапаном EGR. Найпотужніший турбодизель на 190 к.с. на додачу отримав повний пакет проблем із турбінами, а заразом і незрівнянно більші шанси та прогар поршнів за несправностей паливної апаратури. Втім, через новизну випадки виходу з ладу поодинокі. Ну і ще раз подивіться розділ про жорстку експлуатацію — не факт, що поломки — це не наслідки цієї обставини. Ресурс турбіни слабших версій більш ніж достатній, на моторах з пробігами в 200-250 тисяч кілометрів вона може стояти ще «рідна». Для цих моторів настійно рекомендується застосування повнозольних олив з в’язкістю SAE 40-50, а не «рекомендованого» і з нормальним інтервалом заміни, не більше 10 тисяч кілометрів у московських заторах і не більше 15 — за умови періодичного руху по трасі. Варто пам’ятати і про те, що для очищення сажового фільтра, який присутній на рестайлінгових машинах, варто частіше їздити з високою швидкістю по трасі, а процедура очищення його в сервісі для мотора не дуже корисна. І звісно, непоганим технічним рішенням у будь-якому разі є його видалення, але екологічність машин все ж таки потрібно поважати і намагатися підтримувати. І краще не так, як це виходить у BMW. Як і на всіх позашляховиках
