Gaznaauto Сайт про автомобили
Який автомобіль отримав кондиціонер першим і чому він одразу не пішов у маси? Кому така опція була доступна в Радянському Союзі і з якого року вона з’явилася на Ладах? У чому відмінність «кондея» від клімат-контролю і чому через них зростає витрата палива? Портал простежив 75-річну історію прохолодних салонів.
Вперше — у хмарочосах
Широке поширення систем кондиціонування повітря (що дають змогу не тільки охолоджувати його, а й очищати від вологи та сторонніх запахів) почалося в 30-ті роки XX століття. Спершу кондиціонери в масовому порядку встановлювали в ділових і адміністративних будівлях у США, зокрема в знаменитих нью-йоркських хмарочосах.
У середині 30-х «кондеї» перекочували на транспорт. Причому аж ніяк не на приватний. У ті роки на Близькому Сході вельми популярним видом пасажирського міжміського сполучення були автопоїзди: вантажівки з напівпричепами, обладнаними під пасажирський салон. На таких автопоїздах, що курсували за маршрутом Багдад — Дамаск, і з’явилися перші автомобільні кондиціонери. Вельми логічно: у пустельній місцевості система охолодження повітря в салоні — річ чи не першої необхідності!
Провал у тридцятих і сорокових
Перший же серійний легковий автомобіль з кондиціонером був представлений широкому загалу в 1939 році на автосалоні в Чикаго. Ним став Packard 12 Sedan. Фурор ця модель, втім, не викликала і масового поширення кондиціонерів на машинах не спровокувала. З трьох причин.
По-перше, «кондей» на тому Паккарді пропонувався виключно як опція. Причому не просто дорогою, а дуже дорогою: ціна її залишала 274 долари. На ті часи це була третина ціни нової легкової машини середнього класу в США!
По-друге, ніякою автоматикою в управлінні першим автомобільним кондиціонером, як то кажуть, і не пахло. Щоб трохи охолодити салон у спекотну погоду, водій мав зупинитися, заглушити двигун, а потім відкрити капот і вручну встановити приводний ремінь системи кондиціонування.
По-третє, сама ця система була вельми громіздкою. Необхідні для її роботи агрегати стояли не тільки під капотом і в салоні, а й «з’їдали» чи не половину корисного об’єму багажника.
Загалом, скільки-небудь популярною ця опція так і не стала, і буквально через два роки після прем’єри Паккарда з кондиціонером пропонувати її перестали. Ідею, однак, підхопили конкуренти Packard з Cadillac і Chrysler, і в 1941-1942 роках кондиціонер значився в списках додаткового обладнання на топових моделях обох марок.
У роки Другої світової війни процес удосконалення автомобільних кондиціонерів припинився (виробникам, зі зрозумілих причин, було не до того).
Друге народження кондиціонера
І лише в середині 50-х у цій галузі стався прорив. З’явилися перші системи, схожі на сучасні: об’єднували кондиціонер і обігрівач, набагато компактніші; агрегати розташовувалися тільки під капотом. Та й ціна подібної опції ставала дедалі розумнішою.
Відповідно, і популярність «кондеїв» в економічно розвинених США стала зростати вражаючими темпами. До кінця 80-х років у Штатах майже 90% легкових машин були оснащені кондиціонерами. А ось у Європі, яка сильно постраждала в роки Другої світової, вони, навпаки, не користувалися особливою популярністю аж до кінця 70-х.
Коли кондиціонер з’явився у нас?
У СРСР системи кондиціонування повітря були долею виключно урядових авто. «Першопрохідцем» став ЗІЛ-111А, запущений у серійне виробництво в 1959 році. Автомобіль оснащувався кондиціонером радянської розробки. А ось «Чайка» другого покоління (ГАЗ-14), випущена в 1977 році, отримала вже заіжну систему кондиціонування.
Масовому ж покупцеві вітчизняних авто кондиціонер став доступний вже після розпаду Радянського Союзу. У 2000-х роках «кондеї» з’явилися в прайс-листах на різні модифікації «Волги» 3110, а першою моделлю марки Lada з встановлюваним на заводі кондиціонером стала з’явилася в 2007 році Priora.
