Gaznaauto Сайт про автомобили
З радянських часів повелося вважати, що Володимир Ленін не витрачав народних грошей на свій автопарк, а використовував старі машини, «віджаті» більшовиками в Миколи ІІ і Тимчасового уряду. Ми розібралися, чи так це, і на чому найбільше любив їздити вождь світового пролетаріату.
Замість передмови розповім одну історію. Судячи з усього, у Володимира Ілліча з автомобілями від самого початку якось не склалося. Його перше тісне знайомство з машинами пов’язане з ДТП. Так, перебуваючи у своїй першій еміграції у Швейцарії, скромний Ленін-велосипедист був збитий якимось заможним європейцем на Rolls-Royce. Обійшлося без серйозних травм, але осад напевно залишився.
Нещасливі «французи»
Минув час, і після відомих подій статус Володимира Ілліча значно зріс — він сам став пасажиром авто. Одним із перших транспортних засобів, у який сів Ілліч після революції, була дворічна французька Turcat-Mery 1915 року випуску з кузовом «ландо-лімузин», що її купували для старшої доньки Миколи Другого, Великої Княжни Тетяни. Після неї з лютого по жовтень 1917-го на машині пересувався міністр-голова Тимчасового уряду Олександр Керенський.
Офіційно вперше цю машину Леніну подали 27 жовтня о 10 годині ранку. Але незабаром далася взнаки та напруженість у стосунках вождя з автотранспортом: із 4,7-літровим (50 к. с.) розкішним лімузином одразу не пощастило — машину викрали в грудні того ж року безпосередньо з території Смольного. За втрату транспортного засобу Ілліч відсторонив свого водія від справ і пообіцяв повернути його на службу тільки після повернення машини. Варто зазначити, що він свого слова дотримав. Сищики незабаром вирахували, що викрадачами були контрабандисти, які промишляли нелегальною торгівлею з Фінляндією. Уже тоді існувала індустрія викрадення машин на розбирання. Як правило, викрадені авто переправляли до Фінляндії, а звідти вже у вигляді запчастин розходилися по всій Європі.
Другим автомобілем, який обслуговував Леніна, також став «француз», лімузин Delaunay-Belleville 45, яким раніше користувався останній імператор Російської Імперії. Але і з ним Ілліча спіткала невдача. 1 січня 1918 року під час замаху на вождя добротний дерев’яний кузов був майже повністю знищений нападниками — відновити лімузин не змогли, і його списали. Після був Renault 40CV все з того ж Першого гаража країни, що розпалася, який — злий рок! — викрали так само нахабно, як і Turcat-Mery.
Машини і водії
Взагалі, реквізиція в перші роки правління рад розглядалася як основний метод розв’язання транспортної проблеми. Цікаво, що для виправдання реквізиції автомобілів у приватних осіб, підприємств і навіть у дипломатичних місій писалися офіційні листи. Вони містили пояснення на кшталт «для експедиції, що прямує за хлібом», «для потреб армії» і мали обов’язкову приписку наприкінці — «не підлягає поверненню». 10 листопада 1917-го навіть було створено цілу комісію, яка мала право реквізувати автомобіль у будь-кого для потреб уряду. До кінця лютого наступного, 1918 року, всього за квартал було вилучено 37 машин.
Володимир Ленін, Надія Крупська і сестра Леніна Марія Ульянова в автомобілі «Renault 40CV»
Водії першої особи молодої держави проходили ретельну перевірку в «сімдесят п’ятій» кімнаті, попередниці ВНК. Їх перевіряли не тільки на профздатності, а й на лояльність до ідей партії, на відсутність контрреволюційних ідей та інші важливі якості. Після успішно пройденої співбесіди водії отримували табельну зброю і мали паралельно виконувати роль охоронців. Дуже часто для запобігання позаштатним ситуаціям Леніну подавали «автомобілі різних номерів», тобто різних марок і моделей.
Щасливі «англійці»
Після серії замахів Ленін і його охорона ухвалили спільне рішення — відмовитися від закритих автомобілів і пересісти на кабріолет, адже якщо народ впізнаватиме свого керівника і кумира, то й боятися йому нічого. Rolls-Royce Silver Ghost 1914 року з м’яким верхом, оснащений 55-сильним мотором, експропріювали з гаража Михайла Романова. Цікаво, що спочатку кабріолет замовляли для участі в гірських перегонах. За легендою, саме на цьому автомобілі товариша Леніна вивезли в Кремль після замаху Фанні Каплан. Хтозна, якби машина виявилася повільнішою, то вождь міг би стікти кров’ю — і як би повернулася тоді історія великої країни?
Rolls-Royce В. І. Леніна
Мабуть, розкішні авто з «духом екстазу» на пробці радіатора припали Володимиру Іллічу до смаку. У самий розпал громадянської війни відповідальним людям у Великій Британії було дано доручення замовити і доставити партію «Роллсів» для перших осіб молодої Країни Рад. Леніну належав найпотужніший 73-сильний варіант з подовженою базою, який обслуговував його до самої смерті. Сучасники скаржилися і дивувалися, що цей легковий автомобіль споживав 28-30 літрів бензину на 100 км пробігу. Для Надії Крупської Володимир Ілліч велів знайти автомобіль із закритим кузовом. Необхідну машину знайшли в одному з гаражів Петрограда — нею виявився «Роллс-Ройс» з утепленою кабіною і обігрівачем салону. Молодший брат вождя Дмитро Ульянов згадував, що той любив швидку їзду і регулярно нарікав на спокійний стиль водіння шоферів, вимагаючи підвищити середню швидкість з 60 до 80 км/год.
Rolls-Royce Silver Ghost ‘1914
Ексклюзивні всюдиходи
Як і попередній правитель Молдові, Ленін оцінив усі принади напівгусеничного транспорту — єдиного варіанту швидкого переміщення із зимової дачі в Горках до Москви в «студеної зимової пори». Перші автосани в гаражі Леніна з’явилися 1919 року: це був американський «Packard», переобладнаний на Путиловському заводі. Випробування новинки гаража проходили в Москві, на Ходинському полі. Досить скоро зношений двигун не витримав збільшених навантажень і потребував відновлення. За оперативно виконаний капітальний ремонт машини Ленін особисто вказав виділити робітникам у вигляді премії пуд борошна.
Переобладнані на Путиловському заводі автомобілі «Packard». Фото: Автопілот
Другим напівгусеничним автомобілем став один із нових Rolls-Royce 1922 року випуску, куплений на замовлення компанії АРКОС (All Russian Cooperative Society Limited). Зусиллями інженерів і робітників 4-го Державного автомобільного заводу його перевели на «рушії Кегресса», встановивши замість заднього моста гусеничний візок, а спереду — лижі. Саме цей автомобіль, що пройшов реставрацію в пізній радянський період, і зберігся до наших днів у музеї-заповіднику «Горки».
Технічний прогрес
Як ми вже знаємо, Микола II став піонером у галузі автомобілізації перших осіб держави, а Ленін з успіхом продовжив розпочате. У гаражі Володимира Ілліча побували вже не тільки серійні автомобілі, а й спеціальні екземпляри, виготовлені за особливим замовленням. Так зароджувалася традиція мати в урядовому гаражі найкращі зразки світового автопрому — наступного разу ми з’ясуємо, які саме машини прийшли на зміну тим, що возили Леніна.
