Gaznaauto Сайт про автомобили
Здавалося б, як можна порівнювати Daewoo Nexia і Opel Kadett E — по суті, один і той самий автомобіль, нехай випущений під різними марками, в різний час і в різних країнах? Ще й як можна, адже між цими «братами» і майже близнюками існує маса відмінностей, причому не тільки візуальних. Наприклад, різна доля, географія присутності і, головне, термін конвеєрного життя, за який корейський автомобіль зміг доволі далеко піти від свого німецького предка. Отже, що краще: оригінал середини вісімдесятих років або перелицьована копія, випущена десятиліттям пізніше?
(Не)багато імен і дат
Kadett — ім’я з довгою історією: перший автомобіль з такою назвою побачив світ ще до початку Другої світової війни в 1937 році, тоді як у Нексії теоретичним попередником можна вважати тільки Daewoo Maepsy, який випускався в Кореї з 1977 року.
Цей автомобіль був повною копією Isuzu Gemini і Holden Gemini, що базувалися, своєю чергою, на Opel Kadett C. Загалом, власних проектів у корейців тоді не було, а весь їхній модельний ряд від початку тримався лише на чужих розробках підрозділів концерну GM.
Повоєнні Кадетти були «літерними», тобто в позначенні кожного автомобіля була присутня буква А, В, С, D або Е. Якраз те покоління, про яке йдеться, стало останнім серед «молодших чинів» марки Opel, оскільки замість очікуваного «Kadett F» у 1992 році наступник моделі отримав назву Astra.
На початку свого шляху Нексію звали Le Mans — саме таку назву модель отримала, коли розпочався її випуск у Південній Кореї 1986 року. Але в США машина носила горде ім’я Pontiac, а не Daewoo — причому без жодних жартів, разом із відповідною «понтіаківською пташкою» на решітці радіатора.
Pontiac, Daewoo чи Opel? Усі відповіді правильні!
LeMans після рестайлінгу отримав «новий вираз обличчя», що чимось нагадує нашу «п’ятнашку»
Зрозуміло, в Європі ця модель не продавалася, щоб уникнути нікому не потрібної внутрішньої конкуренції «з оригіналом». Згодом Daewoo Le Mans перейменували в дещо кумедний Racer (цікаво, що ж гоночного було в цій машині з півторалітровим мотором?), а після рестайлінгу вже в дев’яності роки майбутня Nexia для корейського ринку отримала назву Cielo. На деяких ринках ця машина і зовсім була представлена як Pointer! Загалом, корейська варіація постійно змінювала «явки, паролі, імена».
LeMans, Racer, Cielo, Pointer, Nexia — під усіма цими назвами ховається все той же Kadett
Тридверні хетчбеки Kadett E почали випускати в серпні 1984 року, а наступного року до них додалися седан і універсали (саме так — у множині через різну кількість дверей!).
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
1 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
2 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
3 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
4 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
5 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
6 / 7
Рідко коли один автомобіль випускається зі стількома варіантами кузова, як це було у Kadett E
7 / 7
Мабуть, машина вийшла доволі вдалою, адже того ж 1985-го Кадетт став «Європейським автомобілем року», набравши 326 балів (друге місце з 261 балом посів Renault 25), а потім отримав німецьку нагороду «Золоте кермо» (Das Goldene Lenkrad). Останнім у доволі великому модельному ряду з’явився кабріолет із дизайном від самого Нуччо Бертоне.
Бюджетні кабріолети у вісімдесяті роки були доволі популярними
1 / 3
Бюджетні кабріолети у вісімдесяті роки були доволі популярними
2 / 3
Бюджетні кабріолети у вісімдесяті роки були доволі популярними
3 / 3
Загалом, до 20 липня 1991 року у європейського покупця Кадеттів було з чого вибирати! Не дивно, що цей автомобіль зміг «відкусити неабияку частку пирога» в С-класі, попутно неабияк потіснивши і Його Величність Golf. При ціні від 14 до 23 тисяч дойчмарок (станом на 1985 рік) це й не дивно, адже базовий Кадетт навіть з урахуванням подальшої інфляції марки був ненабагато дорожчим за Wartburg 1.3 з «фольксвагенівським» мотором. Тому за сім років кількість випущених Kadett E вимірюється значною цифрою — 3 779 282 автомобілі.
Підрахувати точну кількість випущених Нексій з огляду на своєрідну географію її присутності, що охопила весь світ, просто неможливо. Адже з 1994 по 1997 рік машину випускали в Кореї, а потім — у В’єтнамі, Єгипті, Румунії, Узбекистані та навіть у Молдові!
Daewoo Nexia — остання варіація на тему Kadett E, випущена в Південній Кореї. Наступним став Lanos (друге фото), який використовував ту саму платформу, але відрізнявся зовсім іншим кузовом
Відомо лише, що загальний обсяг виробництва набагато скромніший, ніж у німецького родича, — приблизно 500 000 шт., причому наймасовішим було виробництво в узбецькій Асаці, де ще в 1993 році прозорливі корейці створили СП з компанією «Узавтосаноат», яка більше відома як Uz-Daewoo. Якраз цим Daewoo забезпечила своїй машині практично «безсмертя» за світовими мірками, адже Нексія не тільки пережила самого південнокорейського виробника, а й випускалася в Узбекистані напрочуд довгі 20 років — до 2016-го.
Зовні
Kadett E — це вельми сучасний зовні європейський автомобіль. Звісно, не в наш час, а за мірками 1984 року, але не забуватимемо, що у «гольфа» в той час на передку була ще пара круглих «доісторичних» фар, а його кузов ніби витесали анком. Зроблений на глобальній платформі GM T-Body Kadett E неабияк «округлили», немов випередивши час і автомобільну моду в цьому класі років на десять. Тому Кадетту було забезпечено просто чудовий коефіцієнт лобового опору (Сх), що дорівнює лише 0,31.
Звісно, залежно від комплектації або типу кузова зовнішнє сприйняття автомобіля дещо різнилося, адже одна річ — тридверний Kadett GSI із заниженою підвіскою та «обважуванням», а зовсім інша — якийсь «овочевий» універсал на «штампуванні» та з нефарбованими бамперами.
«Навколобазові» версії можна було відрізнити за ковпаками і бамперами »не в колір»
1 / 3
«Навколобазові» версії можна було відрізнити за ковпаками і бамперами »не в колір»
2 / 3
«Навколобазові» версії можна було відрізнити за ковпаками і бамперами »не в колір»
3 / 3
Вовк у кадетто-шкурі: версія GSi виділялася хіба що нижчою посадкою та іншими бамперами
1 / 4
Вовк у кадетто-шкурі: версія GSi виділялася хіба що нижчою посадкою та іншими бамперами
2 / 4
Вовк у кадетто-шкурі: версія GSi виділялася хіба що нижчою посадкою та іншими бамперами
3 / 4
Вовк у кадетто-шкурі: версія GSi виділялася хіба що нижчою посадкою та іншими бамперами
4 / 4
У будь-якому разі, за мірками середини вісімдесятих років автомобіль мав дуже гідний вигляд, хоча і навмисно скромний навіть у «зарядженій» версії. І напевно саме передовий дизайн не в останню чергу вплинув на рішення суддів конкурсу «Автомобіль року».
Зверніть увагу на чорну заглушку позаду бічних стекол хетчбеків, замість якої на седані з’явилося невелике трикутне скло
1 / 3
Зверніть увагу на чорну заглушку позаду бічних стекол хетчбеків, замість якої на седані з’явилося невелике трикутне скло
2 / 3
Зверніть увагу на чорну заглушку позаду бічних стекол хетчбеків, замість якої на седані з’явилося невелике трикутне скло
3 / 3
Двоколірні «штампи» з оригінальним дизайном, що імітує легкосплавні колеса — оригінальне рішення, яке зустрічалося на деяких модифікаціях Kadett E
1 / 3
Двоколірні «штампи» з оригінальним дизайном, що імітує легкосплавні колеса — оригінальне рішення, яке зустрічалося на деяких модифікаціях Kadett E
2 / 3
Двоколірні «штампи» з оригінальним дизайном, що імітує легкосплавні колеса — оригінальне рішення, яке зустрічалося на деяких модифікаціях Kadett E
3 / 3
У 1989 році автомобіль пережив невеликий рестайлінг: замість характерної «дірчастої» решітки, об’єднаної з переднім бампером в один елемент, машина отримала роздільні решітку і бампер у стилі «старшої сестри» — Omega A. У такому скромно-стриманому, але жодного разу не похмурому вигляді автомобіль і прожив до кінця своїх конвеєрних днів у 1991 році.
Самобутність передка «дорестайлового» Кадетта (перше фото) поступилася натиску загального корпоративного стилю.
550 літрів корисного об’єму і низький поріг — у Кадетта був воістину величезний багажник, який «у спадок» дістався і Nexia
Якщо відволіктися від Le Mans і Racer, у дизайні яких самого Кадетта було не менше, ніж у німецькому оригіналі, то Cielo/Nexia отримала інше рішення передка і корми, помітно «примружившись і закруглившись».
На фото: Daewoo Nexia
Зверніть увагу, наскільки двері у трьохдверного хетчбека Nexia стали «круглішими» порівняно з аналогічною деталлю Opel!
Не забуваймо, що у світі на той час уже панував біодизайн, і Kadett, який здавався зализаним ще десятьма роками раніше, вже виглядав старомодно-кутастим. А ось у вирішенні даху і дверей відмінностей між «німцем» і корейським седаном було не більше, ніж у «Жигулів», причому зі схожих причин — з метою мінімізації витрат на виготовлення великих (а значить, дорогих) штампів. Тому дах із дверними прорізами, підлога (а також скло) залишилися колишніми.
Під час трансформації Кадетта в Нексію корейці немов дуже хотіли перевести машину в наступний клас — принаймні, зовні. Тому довжина машини тільки за рахунок звисів збільшилася з 4218 мм до 4482 мм, причому солідну частку надбавки дали неабияк виступаючі бампери, немов ця машина відповідає американським нормам безпеки. Насправді ж історія тут та сама, що з Самарами різних поколінь — уся ця косметична ретуш і бутафорія ніяк не впливала на характеристики.
Узбецька Nexia також пережила рестайлінг, причому якщо перший етап 2002 року носив дрібні косметичні зміни на кшталт накладки на кришці багажника, то в 2008-му машина отримала нову оптику і бампери, через що оновлений седан дивився на двадцять перше століття, похмуро примружившись лінзованою оптикою. Ззаду вийшло не краще.
Остання ретуш: варіант 2008 року виглядав з точки зору гармонії найбільш спірно
1 / 3
Остання ретуш: варіант 2008 року виглядав з точки зору гармонії найбільш спірно
2 / 3
Остання ретуш: варіант 2008 року виглядав з точки зору гармонії найбільш спірно
3 / 3
Словом, ставши вочевидь сучаснішою після такого «тюнінгу», машина розгубила останню дещицю тієї стриманої елегантності, яка 15 роками раніше була притаманна прототипу з німецького Рюссельхайма.
На фото: Opel Kadett GT
Зате є й один сумний факт, який об’єднував ці машини в усі часи — фантастична схильність до корозії, як у тому анекдоті про лісову гущавину, де можна почути, як гниє Opel. На жаль, у цьому сенсі обидва автомобілі залишалися справжніми Опелями.
Всередині
Очевидно, що для інтер’єрників Opel деякою «іконою стилю» була «трійка» BMW E30, адже Kadett E отримав такий самий «розворот» довжелезної центральної консолі з явною орієнтацією на водія.
Ергономіка, звісно, не була взірцевою, але більшість водіїв, незважаючи на мінімум регулювань, могли сісти за кермом Кадетта без особливих нарікань — якщо, звісно, не зважати на певний зсув керма праворуч відносно центру сидіння з одночасним розворотом кермової колонки в бік лівих дверей. Особливо, якщо замість простеньких плоских «стільчиків» у салоні стояли «спортсітци» Recaro, від яких спина починала співати дифірамби їхньому виробнику вже за кілька хвилин.
Інтер’єр був лаконічним, трохи «дубовим» і простим — словом, саме таким, як личило не найдорожчій машині цього класу. Тим паче, що скупі бюргери, як правило, замовляли свої Кадетти в комплектації «барабан» — тобто, без жодних там електроприводів дзеркал і стекол.
Але ж були й інші варіанти! Як тут не згадати вже згадану вище спортивну топ-версію GSI з тепер уже культовою цифровою «приборкою», однак опцій комфорту Кадетті, з огляду на час випуску і сегмент, належало мінімум.
Дигіталь: незвичайна комбінація приладів версії GSi давно стала справжнім артефактом
1 / 3
Дигіталь: незвичайна комбінація приладів версії GSi давно стала справжнім артефактом
2 / 3
Дигіталь: незвичайна комбінація приладів версії GSi давно стала справжнім артефактом
3 / 3
У Нексії — інша історія. Здавалося б, точно така сама панель приладів, що відрізнялася сущими дрібницями на кшталт відсутнього годинника між дефлекторами, звичними «крутилками» системи вентиляції замість вертикальних опелівських «повзунків» і електронним годинником по центру панелі приладів.
На рекламних фото салон Nexia мав дуже солідний вигляд. У житті ж все було трохи інакше
Так, якщо говорити про Nexia корейського виробництва, то на цьому ергономічні відмінності з Kadett E закінчуються. Але на узбецьких машинах з незрозумілих причин цілком людська, хоч і низька посадка водія за кермом кудись зникла! Замість неї спина відчувала щось аморфно-безформне, а руки стискали товсте кермо дивного дизайну, яке з часом починало прокручуватися на металевій основі.
До речі, про кермо: у Кадеттів їх було кілька, причому у пізніх машин ця деталь була уніфікована з Vectra A. Корейська Nexia успадкувала таку «бублик», отримавши в деяких версіях солідне чотириспицеве кермо з масивною маточиною, в якій ховався airbag!
Але ж подушки не було ні у Кадеттів, ні у пізніших машин з Узбекистану. Та й взагалі з безпекою у цієї машини були, м’яко кажучи, негаразди, що було нормою за мірками середини вісімдесятих. Але у двохтисячні роки водій Нексії відчував себе вже таким самим безстрашним смертником — так само як і власники Жигулів і Самар.
Під час рестайлінгу 2008 року всі спроби бути схожими всередині на більш сучасні Опелі виглядали майже карикатурно, адже гулкий пластик і пластикові ж елементи, що оточували водія, немов пофарбовані з балончика «сріблястою» фарбою, справляли враження чогось саморобного. Огріхи ергономіки при цьому нікуди не поділися, зате як зсередини, так і зовні «ксюха друга» стала помітно відрізнятися від попередниці.
На фото: інтер’єр Nexia N150
Але чого у Nexia не забереш, так це багатства комплектації за цілком помірні гроші. Чотири електросклопідйомники (нехай і керовані архаїчними кнопками в стилі старих «американців»), гідропідсилювач керма і — головне! — кондиціонер із системою рециркуляції були звичайним оснащенням більшості «Нексій», не рахуючи найбільш «порожніх» комплектацій.
Техніка
Джіемівська платформа Т — це класика передньопривідного жанру вісімдесятих років. Звідси — передня підвіска типу МакФерсон, задня напівзалежна балка, передні дискові гальма і задні барабани, рейковий рульовий механізм і поперечно розташований силовий агрегат.
Kadett E був одразу представлений з гамою бензинових двигунів (1,2 л, 1,3 л, 1,6 л), що дісталися йому в спадок від Kadett D, до яких додалася «підігріта» версія Kadett GSi з 1,8-літровим мотором 18Е, що видавав 115 сил завдяки системі упорскування палива. З урахуванням спорядженої маси близько тонни у машини виходило «виїжджати» з десяти секунд, що було відмінним показником.
Потім з’явилася ще пара цікавих двигунів — 1,6 літровий 16SV (82 к. с.) і вже знайомі за версією 1,8 GSi 115 «конячок», але помітно тяговіший дволітровий мотор 20NE, який видавав уже знайомі за версією 1,8 GSi 115 «конячок».
