Chevrolet Epica з пробігом: ходовій, що розвалюється, — відмінний кузов

Епіка — цікавий випадок. Здавалося б, автомобіль недорогий, технічно простий, до того ж з родзинкою і просторий, як і годиться бізнес-класу. І на диво не затребуваний. Що з ним не так? Сьогодні ми трохи посваримо кузов, салон, ходову частину та електрику, а в другій частині огляду — мотори і коробки. І там лайки буде трохи більше.

Корея чи Америка?

Не дивіться на шильдик Chevrolet — машина на 100% корейська. Її можна вважати спадкоємицею одразу кількох моделей: Daewoo Leganza, Magnus, Evanda. Складали Епіку в Кореї та Китаї, в невеликих обсягах — в Узбекистані, Казахстані, Таїланді і навіть у нас в Калінінграді. А ось основними ринками для цієї машини стали все ж таки американський і китайський, а не внутрішній корейський.

У Молдові Епік продали не так вже й мало: в найкращі роки тільки в Калінінграді збирали майже по три тисячі машин на рік, а всього дилери продали 18 тисяч Epica. І за обсягом пропозиції на «вторинному ринку» вона перевершує багатьох європейських однокласників віком постарше. Так що вибір безумовно є.

Epica належить до третього покоління престижних седанів компанії Daewoo, але випустили її тоді, коли компанія перейшла під повний контроль американської GM. Саме тому у нас цей автомобіль під корейським «ім’ям» не відомий абсолютно. Ім’я Epica приміряло ще друге покоління моделі, більш відоме у нас як Evanda. Як завжди, з іменами у GM все дуже заплутано: ця ж модель могла називатися Holden Epica, а ще Tosca, причому як Chevrolet, так і Daewoo, і іноді — Veronica.

Представили Епіку 2006 року на Женевському автосалоні. Машина справила гарне враження на публіку: рядні шестициліндрові мотори розробки Porsche гарантували чудові віброакустичні характеристики та тягу, розміри салону та ціна в ощадливих європейців викликали легке острахітливість, та й якість автомобіля загалом видавалася дуже високою. До того ж у лінійці моторів були і дизель, і рядна «четвірка» об’ємом 1,8 літра. Але у нас машину продавали тільки з рядними шестициліндровими моторами об’ємом 2,0 і 2,5 літра.

В іншому в Епіці нічого видатного толком немає: незалежні підвіски (типу МакФерсон спереду і багатоважіль ззаду), майже п’ять метрів довжини, тільки один тип кузова (седан), п’ятиступінчасті механічні або автоматичні коробки передач, непоганий для корейської машини салон, величезний багажник і приємний європейський дизайн.

У 2009 році Epica пережила рестайлінг. Ззаду у неї з’явилася перемичка між ліхтарями, змінили стиль бампери і пороги, з’явилася нова приладова панель. Замість японської АКП Aisin стали ставити коробку розробки GM, трохи переробили мотори. Випуск рестайлінгової машини тривав у Кореї і в Калінінграді до 2012 року, в Китаї — на пару років довше.

Зникнення Епіки з ринку пройшло тихо і непомітно. Покупці здебільшого сумували за зниклими Lacetti і Cruze, які виявилися популярнішими. А чи був взагалі сенс сумувати за Епікою? Напевно, був.

Кузов

До честі корейців, треба зазначити, що вони намагалися забезпечити довголіття кузова свого флагманського седана всіма розумними методами. Навіть через десять років непогана корейська сталь, доволі якісний шар ЛФП, гарне опрацювання кузова і цілком пристойний навіть за нашими мірками заводський антикор дають свої плоди. Кузовні панелі на більшості автомобілів мають гарний вигляд.

Основні недоліки ЛФП зазвичай виглядають як відколи фарби, точкові сліди корозії на старих сколах і іржа на кришці багажника, що визирає з-під накладки. Шар ЛФП не дуже товстий, але і не облазить сам по собі. Звісно, традиційно до зони ризику можна віднести передню кромку капота, стійки даху і верх рамки скла, але нічого жахливого зазвичай немає: якщо щось і кородує, то повільно. А з кріпленнями молдингів проблем немає майже зовсім.

Кузов тут позбавлений місць-грязезбірників і потребує мінімального догляду.

Знизу ситуація трохи менш райдужна. Майже у всіх машин можна знайти активну корозію кріпильних елементів і крайок елементів з тонкого листового металу. Деякі дрібні деталі кріплень покриті поверхневою корозією цілком.

Трохи поверхневої іржі буває на вертикальній стінці біля паливного бака: там часто накопичується бруд, через що шви трохи кородують. На зовсім старих машинах можна зустріти іржу на крайках отворів лонжеронів.

Під пластиковими накладками порогів ситуація може бути різною. Зазвичай там все гаразд, але трапляються екземпляри із забитими брудом порожнинами. У цьому разі в задній частині порогів можуть бути серйозні пошкодження ЛФП, іноді — аж до наскрізних дірок.

Epica — одна з небагатьох машин з дуже щільною обробкою днища антигравієм. Арки у неї здебільшого прикриті пластиком, кромка арки від невеликих відколів не гниє. Навіть машини до рестайлінгу почуваються відмінно, тоді як японські однокласники до такого віку вже можуть бути в жалюгідному стані.

Оснащення кузова цілком просте і надійне. Але ми все ж спробуємо знайти деякі недоліки.

Бамперам бракує гнучкості, і замість вм’ятин на ньому зазвичай трапляються тріщини і розриви. Їхня ціна не дуже велика, і навіть китайські бампери за якістю не такі вже й погані. Щоправда, вони частіше зустрічаються для рестайлінгових машин і з дизайном, прийнятим на китайській версії Епіки.

Бампер передній (у зборі)
ціна за оригінал
22 064 ля

Фари — типово корейські: м’які, але з міцним і вдалим корпусом. А ось лобові стекла Hankuk Sekurit не надто хороші. Вони м’які, сильно затираються і навіть тріскаються. Оригінальне скло при пробігах за сто тисяч кілометрів частенько міняють просто заради збереження оглядовості, за якістю китайський Pilkington помітно кращий за оригінал.

Слабке місце дверей — напрямні стекол, особливо заднього. Металева основа всередині іржавіє, радуючи власника розпуханням і іржавими патьоками, а самі механізми склопідйомників досить ніжні. Часто на початковій стадії розпухання ущільнень їх ламають через затиснуте в них скло. Особливо часто чомусь це відбувається в задніх правих дверях.

Як і належить бізнес-класу, Епіка може похвалитися непоганими ущільненнями прорізів дверей. З віком гума трохи дубіє, викликаючи підвищені навантаження на дверні замки. При пробігах понад 150 тисяч кілометрів замки часто міняють через зношення механічної частини та електричні поломки.

Салон

Комусь салон може здатися навіть шикарним, але уважний погляд і тактильні відчуття скажуть сумну правду. Так, місця тут багато, виглядає все більш-менш добре, але якість матеріалів до європейської не дотягує.

Срібна фарба охоче облазить із центральної консолі, тунелю і важеля, до ста тисяч пробігу стирається неякісна шкіра на кермі і рукоятці КП.

Більшість машин у нас — з дволітровим мотором, а таким у кращому разі належав салон із комбінованою обшивкою зі шкіри та тканини. І якість цього салону була вкрай низькою. Сидіння до пробігу 150 тисяч просто розвалювалися: їхній каркас тріщав по швах, набивка розповзалася, обшивка подушки сильно втрачала форму, дерматин на бічних валиках витягувався, тканина забруднювалася, а бічні упори спинки на водійському сидінні повністю втрачали форму в районі рукоятки зміни підпору попереку. Суцільношкіряні сидіння — рідкість. Якість матеріалу в них дещо вища, хоча каркас теж не розрахований на важких людей.

Шукати салон у «живому» стані майже марно. Простіше і дешевше перешити те, що знайдеться, нормальним матеріалом.

Дверні карти зношуються не так сильно. Але зате тут обшивка дверцят зроблена з твердого пластику, який з часом починає скрипіти і вимагає проклейки. Сама по собі деталь зібрана на шурупах, що спрощує ремонт, але з часом всі з’єднання розбовтуються. Ну а кліпси кріплень міняти потрібно мало не при кожному знятті панелі — вони зовсім нікудишні.

Більша частина передньої панелі зібрана на засувках, тому розраховувати на «мовчазність» салону нерозумно. Ускладнює ситуацію конструкція з цільною і великою центральною вставкою передньої панелі. Її кріплення комбіноване — шурупами і засувками, які знімати складно, а поламати легко.

Накладку тунелю і підлокітник прикрутили на совість, але їх кріплення на вікових машинах доведеться підтягувати для усунення скрипів.

До надійності основного обладнання претензій небагато. Клімат-контроль серйозними поломками не докучає, але якщо раптом перестає працювати вентилятор, можна грюкнути кришкою бардачка — з контактами тут біда. Сервопривід заслінок автоматичного клімат-контролю ламається рідко, а перевірити його легко: достатньо зняти ящик для рукавичок.

Але працює клімат-контроль посередньо: розігріває салон повільно, рециркуляція не повна, а ресурс компресора кондиціонера часто обмежується 150 тисячами пробігу.

Погана робота пічки часто пов’язана ще з однією проблемою — невдалою конструкцією помпи. У оригінальної помпи іноді обламуються лопаті, і циркуляції вистачає тільки на те, щоб не перегріти мотор без навантаження. Помпу потрібно міняти вчасно і купувати її з пластиковою крильчаткою.

Якщо нічого в салоні не ламати спеціально, то занадто сильно поломки не докучатимуть. Але потрібно пам’ятати, що запасу міцності у більшості елементів немає, і на «ведмедів» вони не розраховані.

Електрика та електроніка

Дорогих у вирішенні проблем у цих системах немає. Поломки з розряду «щось перестало працювати» зазвичай пов’язані або з запобіжниками, або ж з контактами, які далеко не ідеальні.

Фара (галоген)
ціна за оригінал
12 738 лів

Після шести-восьми років експлуатації помітно зростає кількість збоїв в електроніці моторів. Особливо старіють лямбда-датчики і ДМРВ, від стану яких робота мотора залежить сильно. Швидко зношуються вентилятори, починають «брехати» датчики рівня палива.

Ще одна неприємність пов’язана з датчиками ABS. На машинах до рестайлінгу стояли маточини з індуктивними датчиками, які дуже чутливі до стану проводки і самі по собі ненадійні. Після рестайлінгу ABS разом із датчиками змінили, і нові датчики Холла працюють краще.

І, нарешті, зі ще однією серйозною неприємністю можна зіткнутися в брудну погоду або взимку. Річ у тім, що на одному запобіжнику тут «висить» і моторчик омивача, і блок іммобілайзера. Після активного використання омивача, особливо якщо там підмерзла вода, шанси не завестися майже стовідсоткові. Якщо блимає лампа «check», то це воно саме. Із собою завжди варто мати запобіжник потрібного номіналу і хорошої якості. А якщо підгорять контакти в блоці, то знадобиться евакуатор.

Гальма, підвіска і рульове управління

Несправності в гальмівній системі зазвичай пов’язані якраз із системою ABS та її датчиками. Іноді — з датчиком положення керма.

Особливого «надлишку міцності» у гальмівної системи немає, на такій машині хотілося б мати запас продуктивності гальмівної системи вище, але під час експлуатації в місті гальм вистачає. Ось тільки ресурс супортів нижчий за норму, і вони потребують профілактики вже після 50-60 тисяч пробігу. До ста тисяч пробігу можуть підклинювати пальці і зноситися пильовики. Але запчастини недорогі, так що з ремонтом складнощів немає.

На машинах перших років випусків зверніть увагу на гальмівні тки, які часто вже серйозно пошкоджені корозією. Причому частіше страждають передні тки, а не задні, як це буває зазвичай.

Амортизатор передній
ціна за оригінал
5 240 лів

Підвіска у Epica до її переваг не відноситься однозначно. Начебто, і конструкція проста, і ціна елементів невисока. Але вже після 60 тисяч все постукує і побрязкує. А причин стуку досить багато.

Спереду відрізняються невдалі опори стійок, слабкі сайлентблоки і слабкі амортизатори, які на поганих дорогах не живуть зовсім. «Лижа» переднього підрамника з вбудованою опорою коробки після ста тисяч починає передавати вібрації на кузов.

Ззаду недовго служать чотири кульові опори поперечних важелів і кульова опора верхнього важеля. Неоригінальні зазвичай «помирають» ще швидше. І якщо кульові нижніх важелів можна змінити на прості сайлентблоки CHAB-006RUB, які під час встановлення під навантаженням будуть майже вічними, то кульова опора верхнього важеля заміні на щось інше не підлягає. Тут підійде тільки продукція якісного бренду. Під пильовик краще забити побільше мастила, а сам пильовик — додатково фіксувати.

У підсумку підвіска у машин гримить регулярно і з задоволенням. І хоча ремонт за мірками європейських авто копійчаний, власники Епік люблять на ньому економити.

У рульовому управлінні зі звичайним ГУР слабенька напірна магістраль, а рейка за великих пробігів схильна до люфтів і навіть течі. Зовсім вже серйозні неприємності трапляються рідко і за великих пробігів. А ось стукати рейка могла з самого початку. До однозначних ознак несправності стукіт відносити не варто: він не прогресує і пов’язаний, найімовірніше, з конструктивним дефектом.

І все ж найцікавіше в Chevrolet Epica — це рядні шестициліндрові мотори. Здавалося б, чим не BMW? Як з’ясовується, багатьом. Але про це — в наступній частині нашого огляду.