Деградація сервісу: чому на СТО машини діагностують методом «тику»?

Деградація сервісу: чому на СТО машини діагностують методом «тику»?

Володіння навіть найновішою і найпрестижнішою машиною поки що не гарантує від поломок і збоїв у її конструкції, і автомобілістам доводиться періодично відвідувати сервіс та усувати проблеми, що виникли. Але досить часто виявляється, що для усунення несправності спочатку її потрібно знайти і зрозуміти, через що вона виникла. Здебільшого все просто: запчастини змінюють, і проблема зникає, але що складніша і новіша машина, то частіше причина виявляється не настільки очевидною. А зовсім старі автомобілі часто самі по собі загадка: не так легко розібратися, що в них «зовсім зламалося», а що — просто погано працює.

Здавалося б, у цьому разі має допомогти діагностика — процес, під час якого майстри ретельно розбираються, в чому причина несправності за допомогою діагностичних інструментів і сканерів, що зчитують помилки і дані з електронних систем управління. Але на ділі чомусь частіше починається банальна заміна блоків у спробі усунути біду. Звичайно ж, ціна блоків і роботи виявляється дуже немаленькою. Спробуємо розібратися, чому сервіси нехтують точною діагностикою несправностей і намагаються розв’язати проблему методом дуже дорогого і зовсім не наукового «тику».

Типові кейси

Це просто, зручно і, більше того, часто — результативно. Зрештою проблема зазвичай розв’язується: або несправний блок таки замінять, або під час заміни інших його зачеплять, перевірять проводку, вплинуть на інші чинники, через які проявляється несправність. А автовласник побачить лише факт того, що дорогі роботи і заміни деталей спрацювали.

Деградація сервісу: чому на СТО машини діагностують методом «тику»?

У разі, якщо з першого разу не вийшло, то майстер сервісу знайде непогане пояснення, та й нова деталь зазвичай краща за стару, зношену. У всякому разі, гірку пігулку витрат підсолодять саме таким чином. Більш «жорсткий» варіант передбачає просто відмову від подальшої роботи, якщо клієнт незадоволений. Благо з точки зору документів все добре: наряди підписано, послуги надано, а що машина все ще працює не дуже, то це, власне, проблеми власника, і нехай він їх вирішує в іншому місці.

До того ж у сервісах зазвичай є «діагност»-електрик. «Діагност» тут у лапках, тому що з усіх функцій справжнього діагноста він часто виконує одну — зчитує сканером явні помилки і фактично дає карт-бланш на роботи. Про правдоподібність або хоча б зв’язність діагнозу не йдеться, це просто невеликий приробіток сервісу і зайве обґрунтування для виконання робіт. Або для відмови в подальшому ремонті.

Якщо ви ремонтуєтеся в офіційного дилера, то іншого порядку просто не існує: ремонт розписаний за пунктами. Якщо дилерський сканер показує те-то і те-то, то робиться це. Якщо не усувається, дивись наступний пункт. Ніякої самодіяльності, інакше ремонт не буде оплачуватися за гарантією, а сам дилер отримає «атата» від представництва марки в разі якихось скарг від власника машини.

Сервіс за такого підходу завжди в плюсі, майстри задоволені, менеджери теж. Псевдодіагностика виявляє явні, очевидні проблеми. Іноді вона безкоштовна і це навіть обігрується в рекламі. Як показує практика, досвідчені майстри несправний блок або цілий вузол вгадують з першого разу в 60-70% випадків. Але залишається 30-40%, коли все йде не так уже й гладко. Майстри знаходять вихід: кажуть, що проблем було кілька.

Деградація сервісу: чому на СТО машини діагностують методом «тику»?

Потекла тка ГУР, а приговорили насос? Ну, він теж був старий, працював з останніх сил! Не супорт закис, а блок АБС дурить? Супорт поміняли в зборі, самі розумієте, машина не нова.

Власник машини ніколи не дізнається, що під час роботи із заміни впускного колектора і дросельної заслінки просто «махнули» малопримітну стару точку і поставили на місце іншу, яка і була причиною проблем.

Промивання форсунок або їх заміна насправді не були необхідністю, все обійшлося заміною паливного фільтра або перепрокладкою перетиснутого вакуумного шланга на регуляторі тиску палива.

Прикладів простого усунення глобальної проблеми багато, і не завжди автовласник буде хоча б підозрювати, що все можна було вирішити набагато простіше і дешевше. Він просто радий, що машина їздить, і грошові вливання дають видимий результат — автомобіль залишається на ходу ще якийсь час. Ну а сервіс задоволений, бо з кожної запчастини має «дещицю малу».

Чому ж діагностикою не займаються всерйоз, обмежуючись простим скануванням? Електрик у штаті все одно потрібен, а його робота вимагає мінімальної перевірки вузлів, посаду зазвичай поєднують. Власне, описана вище система настільки типова, що про іншу організацію роботи просто не йдеться. У мультибрендових сервісів орієнтація йде на дилера, а там, своєю чергою, методика максимально орієнтована на виконання всіх робіт найпростішим і низькооплачуваним персоналом, якому думати не потрібно взагалі. І якщо в штаті з’являється людина, готова зайнятися діагностикою всерйоз, то відразу виникають проблеми…

Коріння зла

Чому? По-перше, тому що горезвісний дилерський сервіс у нас намагаються зробити, «щоб було як на Заході». А в тих же США вартість праці майстра набагато вища, ніж ціна запчастин, тому там методика «ненаукового тику» вельми актуальна. У Молдові картина зворотна: майже всі високотехнологічні вузли ми купуємо за кордоном за валюту, а зарплати майстрів у доларовому і євровому вираженні — в рази, а то й на порядок менші, ніж в Америці або Німеччині.

По-друге, не в останню чергу тут винна психологія самого споживача. Здавалося б, автовласник має бути зацікавлений у тому, щоб машина ремонтувалася якомога дешевше і надійніше, а всі джерела проблем усувалися максимально повно. Тобто машина має всебічно перевірятися, а будь-яка несправність — досконально розбиратися.

Але на практиці чомусь мало хто готовий платити за кілька годин роботи і заміну маленької точки — вартість тих самих кількох годин роботи. Масштаб ремонту і наслідків ніяк не співвідноситься, і клієнт виявляється не задоволений. А платити «наосліп» за усунення проблем він теж не готовий, до того ж як це оформити документально?

Будь-яка діагностика може помилятися, навіть найдокладніша. І іноді теж трапляються холості заміни, а отже, результат витрачених на неї коштів виправданий далеко не в 100% випадків. І знову ж таки, клієнт незадоволений. Він же заплатив за пошук несправності істотну суму, а не просто свої 500 — 1000 лів за сканування. І хоче домогтися збільшення ефективності робіт до максимуму. Але, на жаль, складність конструкції машин підвищується, у несправності може бути кілька причин, а збої електроніки дають ще більший розкид варіантів.

Деградація сервісу: чому на СТО машини діагностують методом «тику»?

Робити діагностику безкоштовно вже накладно для майстра і сервісу. Витрати часові можуть виявитися великими, і до того ж займається буде найдосвідченіший співробітник. Запущені випадки вимагають і слюсарних робіт — не завжди можна дістатися до потрібного блоку або роз’єму без втручання в конструкцію авто.

Часто під виглядом безкоштовної діагностики ховаються довільне призначення дефекту і високомаржинальний ремонт із заміною великих блоків.

Ось і виходить, що клієнт у діагностиці начебто зацікавлений, але на практиці він вкрай неохоче за неї платить. І навіть у тому разі, якщо він платить істотно меншу суму за ремонт, він все одно виявиться незадоволеним. Просто через те, що його рівень технічної грамотності низький, і він не хоче вникати в нюанси роботи сервісу, оплати часу майстрів та інші супутні питання.

Складнощі з традиційним порядком робіт виникають тільки в тому разі, якщо дефект виявляється «цікавим», його не можуть знайти, в машині міняють деталь за деталлю… і ось уже економічний сенс лагодження втрачається.

Особливо це неприємно, коли машина повністю не на ходу — наприклад, не заводиться, або не працює коробка передач, гальма тощо. Або раз по раз виходять з ладу дорогі й нові вузли. Гроші йдуть, а ефекту немає ніякого. Ось тоді власник починає судорожно шукати «Діагноста» з великої літери. Але знаходить рідко, тому що спеців немає. А звідки їм узятися, якщо попит на їхні послуги зникаюче малий?

А що в підсумку?

Підсумок банальний: утримання післягарантійних автомобілів стає поступово все менш і менш вигідним. Це цілком запрограмований розумними менеджерами з великих корпорацій процес. Техніка — складніша, сервіс — простіший і прибутковіший, власник — дедалі менш і менш обізнаний про те, що відбувається під капотом. Така парадигма глобального автобізнесу, а складнощі з діагностикою — лише один із багатьох прикрих її проявів. Вдіяти з цим, схоже, не можна рішуче нічого.

Check Also

2024 Тойота рав 4

Друзья-автолюбители, готовы отправиться в увлекательное путешествие по миру Toyota RAV4? Пристегните ремни, мы начинаем нашу …

Добавить комментарий