Gaznaauto Сайт про автомобили
Ми старанно і скрупульозно збирали інформацію по крихтах, ми підготували цілу серію матеріалів щодо того, як зародився дрифт, що це таке і як робити це правильно. Ми вже навіть почали думати, що дали вичерпні відповіді на питання, яка машина підходить для дрифту і чому не можна дрифтувати на передньому приводі. Але ми помилялися!
Warning: практично все перераховане і згадане в цій статті є добрим жартом і приправлено неабиякою порцією гумору. Сприймайте все це з посмішкою і насолодіться цим разом із нами.
Nissan Skyline? Toyota Supra? Nissan Silvia? Задній привід? Самоблок? Диференціал підвищеного тертя? П-ф-ф, я вас благаю! Дощечка! Дві дощечки!
Хто б міг подумати, що всі канони і стандарти дрифту, всі суворі та важливі вимоги, всі необхідні технічні умови та оснащення можна перекреслити та спростувати, не вдаючись до якихось серйозних хитрощів чи переробок, не використовуючи ніяких специфічних засобів, та й взагалі не витрачаючи жодної копійки грошей! Досить просто вийти на вулицю, знайти на найближчому будмайданчику, лісоторговельній базі або просто смітнику невелику дощечку, легким рухом ноги переламати її навпіл — і вуаля! Дрифт-кар готовий!
Готові? Поїхали!
Придбавши заповітний дерев’яний «дрифт-кіт», сідайте у свій автомобіль і їдьте на трек. Пам’ятайте: все серйозно, і до вибору траси потрібно підійти з ретельністю і розумом, найкращий вибір — ті самі місця, де проводять свої заїзди та тренування інші «надто багаті» дрифтери, які відвалили за свої тачки кругленьку суму грошей тільки заради того, щоб їхати боком. Там буде достатньо місця, щоб відточити техніку і при цьому не наражати на небезпеку глядачів, перехожих та інших водіїв. Ми ж відповідальні дорослі люди, чи не так?
І ось ми на місці. Залишилося тільки підготувати автомобіль до заїзду. Для цього вам теж не знадобляться ні домкрат, ні інструменти, ні механіки, ні взагалі що-небудь ще. Виходьте з машини, кладіть дощечки (вибачте, дрифт-кіт) перед задніми колесами, сідайте назад за кермо, наїжджайте на них і ставте автомобіль на ручник (як це він у вас не працює? який же дрифт без ручника?). Все! Ви чудові і готові до підкорення нових висот автомобільної майстерності! Ключ на старт!
Так-так, тепер залишилося тільки рушити і почати закладати лихі піруети, виставляючи автомобіль боком, виконуючи поліцейські розвороти і крутячи «пампушки» (щоправда, без самих «пампушків», бо чорних слідів залишатися на асфальті не буде). При цьому у вас все буде абсолютно по-дорослому: автомобіль контролюється газом і кермом, і навіть доступні фішки і прийоми на кшталт контрпереміщення і перегазовки! При цьому очевидні суцільні плюси: насолоджуючись ковзанням, ви абсолютно не псуєте гуму, не «вбиваєте» ручник різкими ривками на ходу, не гвалтуєте мотор величезними оборотами для підтримки пробуксовки і заносу і навіть зчеплення не зношуєте постійними «клатч-кіками». Ви легко і витончено ковзаєте в заносі, перекладаючи автомобіль з боку в бік, і навіть кондиціонер водночас можете не вимикати — жодних самопожертв і незручностей, чистий «фан», чисте задоволення!
Насолоджуватися новими відчуттями можна досить довго — доти, доки не станеться одне з двох: або ви накатаєтесь, або дощечки зітруться чи прогорять. І повірте — друге станеться набагато раніше, ніж перше! При цьому, зносивши один «дрифт-кіт», ви знову споглянете здивовано-жалісливим поглядом власників задньопривідної техніки: у них кожен комплект гуми коштує чималих грошей, а у вас комплект дощечок не коштує практично нічого! Тож, вирушаючи на трек наступного разу, потурбуйтеся про придбання кількох пар обладнання для дрифту.
Варто зазначити, що подібний вид розваги існує не тільки в Молдові, а й за кордоном. Щоправда, там люди, як правило, значно менше стурбовані питанням екологічності заїздів і використовують як «дрифт-кіт» не дощечки, а пластикові підноси. Ну навіщо ж так, хлопці? Go green! Адже для такої їзди зовсім не обов’язково використовувати спеціально підготовлені аксесуари — цілком достатньо будь-якого шматка дерева, тож вика лісів для змагань — не наш метод, а дрібно натертий пластик — явно не найкорисніша для природи субстанція.
Хвилинка нудних формальностей
Хай там як, в англомовних країнах такий тип розваги отримав прізвисько «tray drifting» — дрифт на тацях, а в нас він, відповідно, називається «дрифт на дощечках». А ще є більш загальний і професійний термін: слайдинг (від англійського sliding — ковзання). Зрозуміло, називати все це дрифтом було б занадто великою розкішшю, і в минулих матеріалах ми вже класифікували подібні речі як силове ковзання.
У цьому разі — це чудова його форма, обґрунтована тим, що передні колеса мають хороше зчеплення з поверхнею, що дає змогу повноцінно контролювати напрямок руху, швидкість і кут заносу, а задні при цьому мають мінімальне зчеплення, що забезпечує легкий вхід у занос, тривале ковзання і відносну простоту управління. Але вся ця термінологія — лише формальності, головне тут — кількість ендорфіну та адреналіну, що надходять у кров із кожним поворотом керма!
Менше слів — більше справи!
Ми достатньо поговорили про те, як приємно і захоплююче можна проводити час, маючи простий передньопривідний автомобіль і елементарний набір для ковзання. Просто подивіться, чого можна досягти, використовуючи їх на повну котушку, і можливо, ви вже точно знатимете, чим зайняти себе на наступних вихідних!
