Дешевий електромагнітний парктронік: що це і як працює?

Такий аксесуар, як парктронік, сьогодні недорогий і доступний практично кожному — але хто ж відмовиться заощадити, якщо є лайфхак?! Так званий «стрічковий» електромагнітний парктронік продається за ціною вдвічі-втричі дешевше за найбюджетніший традиційний, і при цьому ще й нібито елементарно встановлюється, без свердління бампера! Чи завжди таке «кроїлово веде до попадалова»? Перевіримо!

Як працює класичний ультразвуковий парктронік?

Щоб було зрозуміло, з чим ми порівнюємо те, що тестуємо, — почнемо з розповіді про будову парктроніка звичної конструкції (хто знає, як він влаштований, — можуть цей розділ пропустити для економії часу).

Класичний парктронік з ультразвуковими датчиками — брат-близнюк класичного ж радара, розробленого ще на початку ХХ століття.

Радіопередавач радара посилає в небо спрямований імпульс, а потім приймає відбитий від літака сигнал, обчислюючи час його проходження туди і назад. Оскільки швидкість радіохвилі в повітрі — відома і незмінна, за часом визначається відстань до об’єкта, від якого відбився промінь радара. За тим самим принципом побудовані і куди простіші побутові пристрої — рибальський ехолот і той самий автомобільний парктронік.

Усередині датчика парктроніка — п’єзокерамічна пластина, яка коливається на ультразвуковій частоті, як крихітний високочастотний динамік, який використовується в аудіосистемах. Ультразвук як тип випромінювання застосовується лише тому, що його використовувати простіше — не потрібні ніжні й недешеві мікрохвильові антени в датчиках, не потрібно ніяких сертифікацій і погоджень на використання радіочастотного спектра…

П’єзокерамічна пластина в датчику, по суті, виконує роль приймально-передавальної антени радара. Комутуючий пристрій по черзі швидко-швидко підключає пластину то до передавача ультразвуку, то до приймача ультразвуку. Підключена до передавача пластина відправляє імпульс в ефір, той «полетів», натрапив на перешкоду і відбився від неї назад. У цей момент пластина-антена вже підключена до приймача — він прийняв відбитий сигнал, а електронний блок оцінив час, витрачений на це. Що менша затримка — то, отже, менша відстань до об’єкта.

Як працює «стрічковий» електромагнітний парктронік?

У електромагнітного парктроніка «робочим органом» є не п’єзокерамічний датчик, а алюмінієва стрічка-антена з нанесеним на одну сторону двостороннім скотчем для закріплення на внутрішній поверхні бампера. Власне, головні плюси пристрою:

• відсутність необхідності свердлити отвори під датчики;
• датчик — один і суцільний, який не пропустить те, що може ігнорувати класичний парктронік — стовпчик, сітку-рабицю тощо.

Стрічка клеїться на внутрішню поверхню бампера, поблизу розміщується електронний блок, до якого вона під’єднана, блок запускається (і живиться) від лампи ліхтаря заднього ходу, а динамік-пищалка повідомляє про відстань зміною інтервалів між окремими «писками». В принципі, передбачається, що все працює так само, як і в парктроніку традиційної конструкції — ви вмикаєте задню передачу і маневруєте, орієнтуючись на частоту писку. Але не так все просто!

Головна «бага» (вона ж — «фіча», як не дивно) електромагнітного парктроніка полягає в тому, що він працює тільки під час руху автомобіля або руху перешкоди. Інакше кажучи, реагує не на відстань до перешкоди як таку, а на її зміну.

Саме під час зміни відстані парктронік здатен її оцінити. Коли все нерухомо — вимірювання не відбувається. Тобто якщо на звичайному парктроніку ви зупинилися за 50 сантиметрів до перешкоди (скажімо, щоб поколупати в носі та вирішити, яким буде наступний маневр), то прилад продовжить пищати й показувати вам ті самі 50 сантиметрів. А ось стрічковий парктронік замовкне, щойно ви зупинитеся! Щоб знову ввести його в робочий режим, вам потрібно почати рух.

Ось як, наприклад, може виглядати ситуація, в якій електромагнітний парктронік виявляється майже марним:

У цій ситуації з традиційним парктроніком при відстані сантиметрів 30 можна було б плавно здати назад сантиметрів на 15-20. Досить увімкнути задню, почекати пару секунд, поки парктронік прокинеться і просканує простір, і зрушити. А ось зі «стрічковим» є ризик здати назад і почути писк парктроніка одночасно з дотиком до бампера сусідньої машини або стіни… Доки він прийде до тями і зрозуміє, що відбувається рух, ви вже ткнетеся в перешкоду. Можливо, приклад навскидку не найвиразніший, але повірте — у повсякденній їзді принцип роботи стрічкового парктроніка підкидає чимало приколів різного ступеня проблемності…

Перевіряємо!

Протестуємо пристрій на практиці! Зрозуміло, знімати бампер для цього не станемо — просто наклеїмо стрічку-антену на нього зверху, в рекомендованому виробником парктроніка місці.

1 / 2

2 / 2

Гаджет, як заявляється, зобов’язаний реагувати на будь-яку перешкоду — масивну і тонку, з металу або з м’яса в куртці, на замети, бетон, дерева — загалом, на все. Індикація у приладу тільки акустична, триступенева — рідкісний писк на відстані близько метра від перешкоди, частий — сантиметрів 15 і безперервний від п’яти-семи сантиметрів.

Отже, вмикаємо задню — працює. Але якось нестабільно. Ось цю палицю від мітли парктронік під час одного маневру помітив, а під час повторного — чомусь ні…

…Одні кучугури «стрічка» засікала як годиться, а інші — тільки під час безпосереднього торкання, коли вже відверто пізно. А якби це був бетонний блок?

Загалом, абсолютно незрозуміло, як такому гаджету можна всерйоз довірити цілісність свого (і чужого!) авто…

Монтаж стрічкового парктроніка

Стрічковий парктронік багатьох приваблює уявною легкістю встановлення і відсутністю необхідності свердлити накладку бампера. Але, як не дивно, змонтувати електромагнітний стрічковий пристрій не менш (а, можливо, і більш!) трудомісткий, ніж класичний ультразвуковий…

По-перше, для встановлення стрічки найімовірніше доведеться повністю зняти бампер. Якщо ми говоримо про самостійне встановлення, без використання послуг професійних інсталяторів, то для середньостатистичного громадянина процес зняття бампера набагато складніший, ніж пророблення чотирьох дірок у ньому свердлом-«чашкою» за шаблоном, знайденим в інтернеті для вашої моделі авто.

Арматурні роботи — це, звісно, не горщики для богів, але все ж таки потрібно мати досить прямі руки, щоб зняти/поставити бампер акуратно, не зламавши різноманітні фіксатори, пістони і ще що-небудь попутно… До речі, і професіонали не будуть у захваті від замовлення на таку послугу — упевнений, за інсталяцію стрічки електромагнітного парктроніка вони заламають не менше (а, може, і більше!), ніж за ультразвукову «класику»…

Для чого потрібно знімати бампер? Річ у тім, що по відкритій і доступній нижній внутрішній кромці бампера клеїти стрічку не можна — занадто низько від землі, будуть спрацьовування-перешкоди. Стрічка має проходити по центральній лінії бампера, приблизно за півметра від землі. А на цьому місці бампер впритул притиснутий до пінопластового буфера удару, а той зі свого боку — до кузова (можливі варіанти, але саме так це виглядає на більшості масових седанів і хетчбеків).

Знімаємо бампер і для початку миємо його зсередини та сушимо. На бруд і вологу клеїти що-небудь на двосторонній скотч, навіть таке легке, як алюмінієва стрічка, небажано. Загалом, процедура змусить повозитися — при тому, що ультразвуковий парктронік навіть без особливих навичок і практики монтується за пару-трійку годин, хоч взимку, хоч влітку!

Принцип дії

Цей розділ — для тих, кому цікавий не просто алгоритм дії приладу, а й його схемотехніка. Невелике занудство — охочі можуть його пропустити і відразу перейти до висновків.

Ми не намагалися намалювати схему пристрою, щоб детально її проаналізувати, але навіть побіжним поглядом дещо все ж вдалося оцінити. На платі парктроніка видно популярний і широко розповсюджений восьмибітний контролер Atmel AT89C2051-24PU і коливальний контур на частоту (імовірно) кілька десятків кілогерц. До контуру підключена «антена» — та сама смужка алюмінієвої фольги.

Деякий досвід підказує, що перед нами конструкція, яка вельми часто зустрічається в найпростіших металошукачах! Саморобникам, які цікавляться металодетекторами, добре відомі популярні конструкції елементарних параметричних мікропроцесорних детекторів, таких як Trаskеr FM, Малюк FM і низки інших — це детектори, що реагують на зміну частоти коливального контуру від впливу зовнішніх предметів.

Металодетектор ігнорує все, крім металу, завдяки електростатичному екрануванню котушки, а в парктроніку паразитний ефект використано на благо: він пищить на все підряд, на дерево, тіло, ґрунт тощо. Програма мікроконтролера парктроніка безперервно здійснює автоматичне калібрування приладу, коли на антену контуру не відбувається впливів, що змінюють його частоту, — тому на машині, що стоїть, пищалка мовчить. Але щойно частота контуру змінюється від наближення до антени предметів, програмний частотомір у прошивці контролера зазначає це і конвертує зміни частоти коливань у писк, що відповідає приблизній відстані.

Висновки

На наш погляд, стрічковий електромагнітний парктронік у тому вигляді, в якому він привертає увагу любителів «скроїти» в китайських інтернет-магазинах, — втрата часу і сил, проміжний етап перед неминучою в підсумку купівлею класичного ультразвукового парктроніка…

Конструкція занадто нестабільна і має суттєву «фічу» — роботу тільки під час руху. Можливо, до неї вдасться звикнути «з нуля», але якщо ви раніше використовували ультразвуковий парктронік, «стрічка» доставить вам чимало неприємних моментів. Усе б нічого, якщо ваш допитливий розум прагне отримати неоціненний особистий експірієнс за смішні, власне кажучи, гроші — 500-600 лів, — врешті-решт, на деякі граблі наступати доволі цікаво і пізнавально. Але трудомісткість наступання на ці граблі принесе не корисний досвід, а лише негатив і роздратування витраченим часом і силами.

Читайте також:

Поділитися: 6 0 0 0 Підпишіться на нас у Яндекс Дзен
Додати коментар

Для коментування вам необхідно авторизуватися

Увійти
Коментар відправлено
5 коментарів
04.03.2016 18:31
Ігор

Я подивився на ціни — стрічкові парктроніки ні краплі не дешевші за ультразвукові. Вони підійдуть лише тим, хто, продаючи машину, забирає парктронік із собою.

05.03.2016 09:33
Анастасія Студенникова

Табло паркторника розміщуйте на верхній частині салонного дзеркала, так ви одночасно відстежуєте і задній вид, і дані з парктронника.

07.03.2016 20:15
Костянтин Якушев

Стаття цікава і висновок правильний, але з технічного боку автор не правий. Звісно, щоб підтвердити свою здогадку, я поліз у мережу і знайшов таке:————————Увага! Слабконервним фізикам не читати! Магнітна смуга, встановлена всередині бампера, генерує еліптичне магнітне поле по всьому периметру бампера. Електромагнітна смуга працює як приймач, на відміну від ультразвукових датчиків, що складається з двох сенсорів — передавача і приймача. Центральний процесор, переводячи сигнали від антени про масу об’єкта, в електричну напругу інформує про перешкоду. Коли об’єкт (тобто людина, машина, огорожа тощо), маса якого важча за масу електромагнітного поля (ОТУТ Я ВПАВ З СТУЛА!), потрапляє в еліптичну зону, і тим самим збільшує напругу, яку зчитує центральний процесор, на дисплей або біпер виводиться інформація про перешкоду та відстань до неї. ————————Фізики, повертайтеся! Насправді в принципі роботи цього девайсу закладений зовсім інший ефект. Ємнісне реле. Таке встановлено як у фенах для рук, сенсорних вимикачах, і той самий принцип використовується в Терменвоксі для музикування. Схеми цих пристроїв є в будь-якій книжці для радіоаматора-початківця. У «класичній» схемі використовують два коливальні контури, налаштовані на однакову частоту, тільки в одного з контурів до конденсатора під’єднують «антену», вихідні сигнали контурів змішуються і отримують 2 сигнали F1+F2 і F1-F2. Перший не цікавий, він