Для трюків, погонь і не тільки: рідкісні радянські машини для кінозйомок

Навіть зараз, коли в кіно щосили використовується комп’ютерна графіка, для зйомок використовують спеціально підготовлені автомобілі. У СРСР, де все знімали «з натури», а не малювали в 3D, роль спецтранспорту була ще важливішою. Сьогодні вивчимо ці незвичайні кінознімальні та технологічні машини, приховані від сторонніх очей і практично невідомі.

Перші у світі кінозйомки з автомобілів у русі

Історія стверджує, що перші автомобілі з відкритими робочими майданчиками і кінокамерами на триногах з’явилися 1925 року, коли в Америці відбувалися зйомки перегонів на колісницях для кінофільму «Бен-Гур». Відтоді протягом майже ста років триває постійне вдосконалення рухомої кінотехніки, але тут ми коротко розповімо лише про деякі радянські кіно-автомобілі.

Рідкісна радянська екзотика — перші кінознімальні автомобілі

Важкий перехід вітчизняної кінематографії з павільйонних зйомок на роботу «з коліс» призвів до створення перших в СРСР спеціальних кінознімальних автомобілів. Зазвичай їхньою основою були списані урядові машини, перероблені за вимогами кіностудій. Завдяки великим габаритам і високій власній масі вони вміщували кілька операторів і забезпечували високу плавність ходу.

Першим у цьому ряду був доопрацьований седан ЗІС-101 . З нього зрізали всю верхню задню частину кузова, перетворивши легковик на пікап, у якому розміщувалися два оператори з кінокамерами на штативах. Перед радіатором кріпився знімний майданчик для третього оператора, а четвертий, лежачи на гумовому килимку, знімав задній план. Відтоді майже всі кінознімальні машини забарвлювали в матовий чорний колір, який не відбивав світло під час роботи.

Перероблений ЗІС-101 — перший радянський автомобіль для кінозйомок «з коліс». 1938 рік

У перші повоєнні роки базою для кінозйомок просто неба стали машини вищого класу ЗІС-110 . Спочатку використовували семимісний лімузин, у якого в задній частині даху був пророблений люк для оператора і змонтована консоль для кінокамери. Спереду і ззаду були майданчики для операторів і гнізда для кріплення камер.

Кардинально перероблений ЗІС-110 у вигляді операторського автомобіля ОАСД-2. 1967 рік

У 1960-ті списані ЗІС-110 стали переробляти на спеціальні операторські автомобілі ОАСД-2 для зйомок у русі, забезпечені особливими відкритими ґратчастими кузовами, звареними з металевих т, і навісом над тентованою кабіною. Настільки проста конструкція давала змогу всій кіношній команді зі своїми камерами працювати в машині на досить великій швидкості, тримаючись за деталі кузова, що виступали. Перед радіатором зазвичай монтували низькі робочі майданчики.

Звичайні представницькі кабріолети ЗІС-110В з привабливими написами «Кінознімальна» відігравали важливу роль режисерських засобів пересування і слугували мобільною базою для керівництва акторами і масовкою на ходу.

Службовий ЗІС-110В Леоніда Гайдая: кадр з кінофільму «Іван Васильович змінює професію»

Благородна місія «Чайок» на славу радянського кіно

Першим професійним операторським автомобілем була машина ОАСД-3, яку складав завод Кінотехпром у Чернігові Української РСР. Її базою була «Чайка» ГАЗ-13, з якої зрізали верхню задню частину кузова і бічних дверцят, перетворивши її на пікап із закритою кабіною і металевим кузовом, в якому стояв тчастий штатив під кінокамери.

Операторська машина ОАСД-3 на переробленій «Чайці» з кінокамерою. 1969 рік

Місце оператора мало підсвічування, на лівому крилі стояв гучномовець для управління масовкою, у задніх напівдверях зберігалося допоміжне приладдя.

Найпростішими кіно-автомобілями вважалися машини ОАСД-4 на шасі «Чайки» з віддаленою задньою частиною даху, яку підміняв скручений тент. Це дало змогу на місці заднього сидіння змонтувати кінокамеру на тринозі. Спереду машини також був знімний операторський майданчик.

Звичайна «Чайка» у виконанні ОАСД-4 із задньою брезентовою частиною даху

У 1970-ті роки стала з’являтися нова кінознімальна техніка зі штативами на присосках, телескопічними стрілами з дистанційним управлінням і гіростабілізаторами кінокамер. У дослідному порядку їх монтували на дахах звичайних «Москвичів», «Чайок» і навіть міських автобусів.

Телескопічна «рука» з кінокамерою кріпилася на даху «Чайки» потужними присосками

Операторські кіномобілі: друге життя «членовозів»

Найефектніші машини для кінозйомок на ходу базувалися на списаних урядових ЗІЛах. Після глибоких переробок їх перетворювали на спрощені пікапи зі зниженим розташуванням підлоги, навісом над двомісною суцільнометалевою кабіною і периферійними розбірними тчастими поручнями, що давали змогу одночасно працювати кільком операторам.

Найвідомішими були кіномобілі на шасі ЗІЛ-114 , зібрані в Чернігові, а також створена на кіностудії Мосфільм безіменна машина з двома робочими майданчиками, сигнальним ліхтарем і навіть переднім штовхаючим брусом.

Чернігівський операторський автомобіль АСД.04-114 на шасі списаного лімузина ЗІЛ-114

Операторська машина кіностудії Мосфільм на базі ЗІЛ-114 (з архіву Ю. Дорошенка)

У 1990 році останнім радянським операторським автомобілем стала єдина машина ЗІЛ-4104Р, на замовлення Мосфільму побудована Московським автозаводом на базі списаного урядового лімузина ЗІЛ-4104 з 315-сильним мотором і м’якою підвіскою.

На Мосфільмі колишній «членовоз» перетворили на операторську машину ЗІЛ-4104Р

Кіношні автофургони-трудяги родом із Чернігова

Якось так вийшло, що в радянські часи Чернігівський завод Укркінотехпром (з 1989-го — ТОВ «Чернігівський завод спеціального автотранспорту», ЧЗСА) виявився єдиним розробником і виробником вантажопасажирських спецфургонів марки «Чернігів» для забезпечення натурних зйомок. На тлі фантастичного світу кіно всі вони мали непримітну тупувату зовнішність і з часом перетворилися на «екзотичний артефакт радянської епохи».

Основою першої серії кінофургонів були найпростіші безкапотні автобуси серії АСЧ-03 на шасі ГАЗ-53А з 115-сильним мотором V8 і дерев’яними кузовами, що важили з навантаженням близько восьми тонн. За класифікацією Мосфільму машини для доставки кінооператорів та їхнього майна носили зрозумілу всім кіношникам назву «Камерваген». У подібних фургонах перевозили освітлювальні прилади, засоби звукозапису, піротехніку і спеціальне майно. До суцільнометалевої частини цієї ж серії належали посилені прототипи фургонів з операторськими або багажними майданчиками на даху, що доставляли важче кінознімальне оснащення, світлотехніку, настановну арматуру і сейфи з кіношним озброєнням, піротехнікою і димовими шашками.

Кінофургони АСЧ-03 «Чернігів» заводу Укркінотехпром