Шип заводський, шип ремонтний
Руки сверблять відразу видати спойлер: все нормально, дошиповка — це зазвичай добре. Але ж ніхто після цих слів далі нічого читати не буде. І я засмучуся. А ще засмутиться редактор, а це ще гірше. Тому спойлера не буде, а буде інтрига: у жодному разі не робіть дошиповку! Усі ці шипи повилітають, а шина розвалиться. Ось, так уже краще.
Але не зовсім правильно. Але ж думка така існує? Існує. І частково вона справедлива, тому що старі методи шипування були огидними, а новими методами вміють користуватися не всі.
Напевно, при слові «дошиповка» у багатьох у голові малюється картина, на якій брудні мужички колупають свердлами стару «сніжинку» і вставляють у неї нові заводські (тобто стокові, такі самі, як і були із заводу) шипи. Приблизно так воно раніше і виглядало. Спеціальних ремонтних шипів у природі не існувало, тому брали звичайний заводський шип, свердло і, зробивши глухий отвір поруч зі штатним місцем встановлення шипа, вставляли в цей отвір новий шип. Який там зазвичай надовго не затримувався.
Частково становище мало врятувати спеціальне пустотіле свердло, але такі дрібниці мало кого цікавили. Звірили звичайними свердлами, які дуже швидко тупилися об матеріал шини. Але мужички були наполегливими, тому локальний перегрів був річчю нормальною. Як і занадто глибокі отвори. А якщо додати, що і самі шипи вилітали швидко, то висновок напрошується сам собою: така дошиповка нам не потрібна.
Ситуація значно змінилася відтоді, як для дошиповки стали використовувати не заводські, а ремонтні шипи. Вони істотно відрізняються від штатних заводських: по-перше, у них збільшене денце, по-друге, у них є пластикова втулка на тілі шипа, по-третє, вони бувають різного розміру. Усе це дає змогу ставити такий шип на штатне місце — туди, де стояв заводський. Виглядає ця процедура просто і без жодного свердління: ремонтний шип спеціальним інструментом встановлюється замість випавшого шипа, причому саме збільшене денце не дає йому потім вилетіти з місця старого заводського елемента. Під час обкатки дошипованої шини пластикова втулка деформується і заповнює собою той простір, який було розбито старим шипом. У підсумку новий шип не люфтить і теоретично не вилітає. І якщо для заводського шипування норма випадання шипів за сезон може перевищувати і 10%, то частка ремонтних шипів, що вилетіли, не має бути більшою за 1-2%. Таким чином, ремонтні шипи — це навіть надійніше за заводські. Але тільки в тому разі, якщо дошиповували шину правильно.
Дошиповувати чи ні?
Важливе питання: в яких випадках є сенс зв’язуватися з дошиповкою, а коли цього робити не варто? Тут є кілька визначальних чинників.
Одна з головних умов успішної дошиповки — це залишкова висота протектора. Тут, звісно, варто почитати рекомендації виробників ремонтних шипів, тому орієнтуємося на них і знаходимо цифру 7 мм. Якщо залишок протектора менший, то краще не шипувати. Щоправда, ремонтні шипи бувають різних розмірів, але якщо захопитися заштовхуванням шипа в зношену шину, можна пошкодити підпротекторний шар. Тобто продірявити його. У цьому разі шина буде «труїти» в гнізді шипа (якщо вона безкамерна).
До речі, те саме буде, якщо намагатися дошипувати занадто стару шину. Встановлення шипа — процес «травмонебезпечний», і якщо склад шини втратив еластичність, гнізда шипів почнуть пропускати повітря. Таку шину буде вже простіше викинути.
Щоправда, і з визначенням залишкової висоти протектора, і з визначенням віку шини є деякі складнощі.
Сім міліметрів — цифра точна. Але шина не завжди зношується рівномірно. У водіїв з низькою соціальною відповідальністю шини можуть бути перекачаними або недокачаними. У першому випадку, як ви знаєте, швидше зношується центральна частина протектора, у другому — його краї. А ще буває, що дехто не хоче перевіряти кути установки розвалу і сходження. Знос шин у цьому випадку теж нерівномірний. То що робити, якщо з одного боку протектора залишилося на 4 мм, а з іншого — на 7? По-хорошому, викидати шину і розбиратися з автомобілем. Але теоретично можна і дошипувати ту частину, знос якої поки що дозволяє це зробити. Краще нехай хоча б частина шипів буде, ніж взагалі нічого.
З віком теж не все однозначно. Рекомендований вік, придатний для дошипування, — не старше чотирьох років з року випуску (а не з установки на машину, що важливо). Однак буває, що шини непогано зберігаються і в більш серйозному віці. Тому насамперед потрібно оцінювати стан. Трапляється, можна відмінно дошипувати і семирічну шину.
Часто про дошиповку замислюються лише в тому разі, коли шина стає схожою на лисину Йосипа Пригожина. Це в корені неправильний підхід. Шина перестає нормально працювати не тільки в разі втрати шипів. Зношений шип і шип, який мотається в гнізді, теж уже не працюють. І їх треба міняти.
Ну і, звісно, не варто шипувати фрикційні шини, які не розраховані на встановлення шипів. Я не думав, що про це треба говорити, але на одному форумі зустрів цілком живу тему «Як шипувати липучку?». Мабуть, для цих же людей в інструкції до мікрохвильовки пишуть про те, що в неї не можна засовувати кошенят.
А що, якщо сам?
Найцікавіше запитання: а чи можна дошипувати шину самостійно? Теоретично — цілком. У продажу зараз в наявності дуже багато ремонтних шипів, тож вибір є. Головне — вибрати нормальні (бренди радити не будемо — гугліть самі). І шипи мають бути саме ремонтними — з втулкою і широким денцем. Є ще, правда, шипи, які угвинчуються в шину. Їх зазвичай продають на всяких зовсім не європейських сайтах у комплекті з викруткою для їх вкручування. На практиці машини на таких шинах у шиномонтажках не бачили. Мабуть, вони одразу їдуть у стані металобрухту на авторозбирання. Загалом, такі шипи ставити не радять.
Друге питання: чим вставляти нові шипи. Теоретично у продажу є всякі «дошипуни» — пристосування для дошиповки. Пристрій схожий на ті, що використовують професіонали: три лапки, які розсовують бортики отвору, і центральна частина, яка вставляє шип. Але пристрій цей механічний, працює без компресора, і перешипувати ним колесо повністю зможе тільки упоротий трудоголік. А для того, щоб вставити п’ять-шість шипів, він дорогий (коштує кілька тисяч, хоча вставити один шип у шиномонтажі коштує 15-20 лів). Є й ті, хто робить такі пристосування своїми руками, але це не наша тема. Простіше з’їздити в майстерню.
Ще одне питання стосується тюнінгу шин. Звучить, напевно, трохи смішно, але дошиповку можна оцінювати і так: не ремонт, а тюнінг (хоча ми знаємо, що у будь-якого тюнінгу ноги ростуть з великого ремонту). Оскільки ремонтні шипи сидять на своєму місці набагато краще за заводські, трапляються охочі перешипувати ще цілком хорошу шину. Заняття не шкідливе (хоча і корисним його назвати язик теж не повертається), тож попереджаю одразу: висмикнути гарний шип з хорошої шини дуже і дуже важко. Особливо якщо він вклеєний (на деяких шинах буває і таке). Звичайно, якщо шип бовтається, як молочний зуб, воювати з ним не доведеться. А ось якщо сидить міцно… Загалом, подумайте, чи впораєтеся з цим своїми руками. Робота складна, нудна, та й шипів занадто багато.
Якщо прийшов час
Шиповку бажано оглядати перед кожним сезоном. Є шипи, що вилетіли, є стерті піни шипів або вони зношені повністю, а вік і стан дозволяє дошипувати? Дошиповуйте. Нічого поганого в цьому немає. Ті часи, коли це здавалося кустарщиною і ніщебродством, закінчилися. Зараз це цілком ефективний спосіб продовжити шинам життя. І найголовніший страх («я ось зараз грошей віддам, дошипую, а всі шипи повилітають») теж застарів: ремонтні шипи вилітають набагато рідше заводських.
Крім того, під час огляду шини волею-неволею доведеться оцінити те, як вона зношується. Можливо, настав час подумати про відвідування стенду розвалу/сходження або про те, що за тиском у шинах потрібно стежити краще. Зайва увага машині ніколи не зашкодить.
І ще трохи цікавої інформації. Якщо ремонтні шипи такі чудові, чому б ними не шипувати шину одразу на заводі? Відповідь проста: це дуже дорого. У середньому один заводський шип коштує ль-два, а ремонтний — близько восьми. І в середньому одна шина вийде дорожчою щонайменше лів на 700. А воно нам треба? Звісно ж, ні. Крім того, виробники не дають гарантії на шипи. Можуть дати на порізи або проколи (та не шкода, відремонтуємо!), а ось на шипи — ні, бо скільки вони протримаються в шині, залежить насамперед від того, як і де їздити. Якщо шиповані шини після купівлі не обкатати, а відразу втиснути на них по голому асфальту, позбутися шипів можна напрочуд швидко. Втім, таких водіїв питання дошиповки не хвилюють зовсім.