Duesenberg: найкращий автомобіль у світі

Так, саме таке завдання поставили перед конструкторами: ні більше ні менше, а найкращий автомобіль. І знаєте що? У них вийшло. Duesenberg були крутішими, ніж Rolls-Royce і Mercedes-Benz. Згадуємо найшикарніші американські автомобілі 30-х років.

Незважаючи на те що термін «суперкар» з’явився набагато пізніше і стосовно абсолютно іншого автомобіля, вже в 30-х роках існували шедеври, які технічно на кілька десятиліть випереджали свій час. Дами дивилися на них із захопленням, а чоловіки поголовно мріяли хоча б покататися на них як пасажир від перехрестя до перехрестя.

Йтиметься про легендарну марку Duesenberg, яка, незважаючи на своє недовге існування, назавжди залишилася в анналах історії як виробник одних із найвеличніших автомобілів Америки, а чимало автоекспертів сходяться на думці, що нічого красивішого відтоді американський автопром так і не створив. «Дьюзі» обожнювали голлівудські зірки за розкішний дизайн, ділки з Волл-стріт купували їх як статусний атрибут, а сицилійські мафіозі чудово знали, що на цих машинах можна втекти від кого завгодно.

Як все починалося

Сім’я Дюзенберг емігрувала до США з Німеччини наприкінці 19-го століття. Двоє молодих людей, брати Фред і Август, почали свій шлях до вершин автомобілебудування з виробництва велосипедів, продовжили його, проєктуючи двигуни для компанії Mason, а пізніше, у 1913-му, заснували Duesenberg Motor Company, яка випускала на зорі свого існування човнові мотори та автомобілі для участі в перегонах, які мали їхнє власне ім’я.

Під час другої світової війни на виробничих потужностях заводу в Елізабет, штат Нью-Джерсі, за ліцензією було налагоджено випуск авіаційних двигунів Bugatti U-16. Однак наприкінці другого десятиліття 20-го століття, брати продають усі свої заводи і будують нові цехи в Індіанаполісі, щоб зосередитися виключно на чотириколісній техніці.

Duesenberg — вибір рекордсменів

Перші сенсаційні успіхи не змусили себе довго чекати. У 1919 році, завдяки розробленому Фредом шістнадцятициліндровому мотору, на пісках Daytona Beach було встановлено новий наземний рекорд швидкості — 255 км/год. Протягом наступного року Duesenberg створює свій перший верхньовальний рядний восьмициліндровий двигун об’ємом 3 літри з трьома клапанами на циліндр, чия концепція стала основою для всієї подальшої лінійки моторів компанії.

1 / 2

2 / 2

А 1921 року вперше в історії американці виграють Гран-прі Франції. Я думаю, ти розумієш, що знаходилося під капотом автомобіля, який переміг… У наступні 10 років гонщики, які віддають перевагу двигунам «Дьюзі», тричі завойовували перші місця на щорічному змаганні 500 Miles of Indianapolis.

Перший дорожній автомобіль, який мало всіх не розорив

Репутація працювала на руку братам Дюзенберг, досвіду їм не бракувало, тож ідея створення першого дорожнього автомобіля народилася сама собою. У 1921 році Duesenberg представив світові свого первістка — Model A, за який просили нечувані на ті часи $6 500. Завдяки відточеним на гоночних треках технологіям, 4.2-літрова рядна «вісімка» давала змогу домогтися максимальної швидкості 154 км/год, що для доріг загального користування тих років було просто немислимо.

1 / 4

2 / 4

3 / 4

4 / 4

На фото: Duesenberg Model A

Крім того, Model A став першим серійним автомобілем, оснащеним гідравлічною гальмівною системою, винайденою Фредом ще в 1914 році. Гідравлічні гальма, що стали сьогодні чимось абсолютно звичним, могли б принести братам статки, якби вони вчасно отримали патент на свій винахід.

Model A був розрахований на поціновувачів комфорту і швидкості з товстими гаманцями. Але, незважаючи на ручне складання, пильну увагу до деталей і передову інженерію, продажі йшли з рук геть погано. До 1926 року своїх власників знайшли лише 500 автомобілів і компанія опинилася на межі банкрутства.

Партнерство з Ерретом Кордом, яке дуже допомогло

Автомобільна історія знає сотні прикладів, коли геніальні конструктори зазнавали фіаско просто тому, що не розуміли законів ринку і, як наслідок, їхня праця залишалася незатребуваною. Брати Дюзенберг володіли величезним технічним потенціалом і створювали ексклюзивний в усіх відношеннях продукт, але їм потрібна була людина, яка змогла б вигідно цей продукт продати.

І незабаром така людина знайшлася, нею став заповзятливий ділок Еррет Лобан Корд, який на той момент володів Auburn Automobile, а пізніше став всесвітньо відомим завдяки проривному передньопривідному автомобілю Cord 812.

На фото: Cord 812

Під патронажем Корда було випущено всього 13 Model X. Модель являла собою по суті модифікований Model A, однак і вона не здобула успіху серед покупців, і тоді брати отримують від нового шефа цілком чітку директиву: «Побудувати найкращий автомобіль у світі». Корд хотів ні багато ні мало втерти носа таким грандам автомобілебудування тих років, як Mercedes-Benz, Hispano-Suiza та Rolls-Royce, що вже не перше десятиліття диктували свої правила в сегменті найрозкішніших автомобілів.

Потрапивши під крило Корда, компанія отримала назву Duesenberg, Inc., а Фреда призначили віце-президентом, відповідальним за проектування дорожніх автомобілів. Август, який брав активну участь у розробці Model A і Model X, фактично не мав стосунку до створення нового Model J, але всі гоночні прототипи створювалися саме ним в окремому цеху основного заводу Duesenberg. Крім того, він розробив низку інноваційних технічних рішень для Auburn і Cord.

1 / 4

2 / 4

3 / 4

4 / 4

На фото: Duesenberg Model J

Найкращий у світі автомобіль

Наприкінці 1928 року після презентації на Нью-Йоркському автосалоні розпочався випуск Model J. Двигуни, розроблені для Model J, випускали на заводі Lycoming, який входив до імперії Корда. Це була рядна «вісімка» об’ємом 6.9 літрів з чотирма клапанами на циліндр і двома розподільними валами, розташованими в голівці блоку, яка в безнаддувній версії видавала нищівні 265 к.с.

Конкуренти також робили ставку на збільшення об’єму як на основний спосіб домогтися більшої віддачі, проте максимальна швидкість 192 км/год, яку розвивав Model J, була для інших просто недосяжною. Іншою причиною видатної динаміки було широке використання деталей з алюмінію. Так, наприклад, із «крилатого» металу були виконані водяна помпа, рульова колонка, бензобак, маховик двигуна, шатуни, впускний колектор і гальмівні колодки. Завдяки цьому суха вага автомобіля (без бензину, масла та інших рідин) не перевищувала 2,5 тонни.

На фото: Duesenberg Model J Convertible Coupe

Фред Дюзенберг прагнув створити чудовий автомобіль у всьому, тому інтер’єр у Model J був воістину розкішним і гранично функціональним. Кількість датчиків на приладовій панелі була, прямо скажемо, позамежною навіть за сучасними мірками. Там було все, починаючи секундоміром і закінчуючи індикатором, що нагадує про необхідність заміни оливи в підвісці. Оздоблення салону було на найвищому рівні, аж до мозаїчних панелей з найдорожчих порід дерева і деталей з цільного золота. «Будь-який каприз за ваші гроші».

Duesenberg пропонував клієнтам здебільшого тільки шасі і двигун, вартість яких доходила до $9 500. Кузов та інтер’єр покупець вибирав сам, виходячи з власних пріоритетів і можливостей, що було абсолютно нормальною практикою в 30-х роках. Більша частина кузовів для Model J була спроєктована головним дизайнером фірми Гордоном Байрігом, решта ж зійшли зі стапелів таких іменитих приватних кузовних ательє, як LeBaron, Murphy, Derham, Holbrook та ін. Ціна готового автомобіля становила в середньому $17 000, але часом клієнту доводилося викладати всі $25 000, що в 1929 році було еквівалентно ціні п’ятдесяти (!) масових Ford Model A.

На фото: Duesenberg JN

Duesenberg Model J у стандартній комплектації був доступний з довгою (3 900 мм) і короткою (3 600 мм) колісними базами. За бажанням замовника за додаткову плату розмір бази міг варіюватися. Наприклад, спеціально для найвідоміших акторів Гері Купера і Кларка Гейбла було побудовано два родстери з укороченою до 3180 мм базою.

Ще швидше, ще крутіше!

Пізніше побачила світ версія SJ з двигуном, оснащеним механічним нагнітачем, двома карбюраторами і впускним колектором Ram’s Horn, яка розмінювала «сотню» за нечувані для дорожніх автомобілів тих років 8 секунд, а стеля швидкості була відчутно вищою за 200 км/год. Попри те що двигун Model SJ розвивав неймовірні 320 к.с., не зайвим буде нагадати, що йдеться про дві з половиною тонни заліза з аеродинамікою цегли, до яких прикрутили велосипедні колеса.

У 1934 році Август Дюзенберг і штатний дизайнер Duesenberg Герберт Ньюпорт наважуються на черговий рекорд і створюють на шасі SJ запаморочливий Duesenberg Special. Після встановлення карбюраторів Bendix-Stromberg, модернізованої вихлопної системи і заміни розподільчих валів з двигуна вдалося зняти 400 «коней». Саме цей мотор був встановлений в ексклюзивний родстер SSJ, побудований спеціально у двох екземплярах для Купера і Гейбла.

На фото: Duesenberg SSJ

Наступного року на соляних озерах Бонневілля Еб Дженкінс встановив одразу кілька рекордів, намотавши на одометрі 5 235 км за 24 години із середньою швидкістю 218 км/год і розігнавшись до 245 км/год. Рекорд протримався недовго. Август і Еб розуміли, що зі стандартного мотора «Дьюзі» вже вичавлено всі соки і для подальшої боротьби за рекорди необхідно шукати нову силову установку. І вони її знайшли… Нею став 26-літровий авіаційний V12 Curtiss Conqueror, завдяки якому новий болід, названий Mormon Meteor, під керуванням Дженкінса показав середню швидкість 248 км/год протягом заїзду тривалістю 24 години.

1 / 3

2 / 3

3 / 3

На фото: Mormon Meteor III

З 1929 по 1936 рік було продано 470 шасі та 480 двигунів. Кому? Серед власників Duesenberg значилися такі зірки Голлівуду, як Гері Купер, Кларк Гейбл, Грета Гарбо і Мей Вест, ділки бізнесу Говард Г’юз і Вільям Рендольф Герст, члени європейських королівських сімей і знаменитий бос італійської мафії Аль Капоне.

Рекламні постери були гранично лаконічні та чітко орієнтовані на цільову аудиторію, на них навіть не було зображення автомобіля, не кажучи вже про технічні характеристики. Ставний немолодий джентльмен на борту власної яхти або жінка, що розмовляє зі слугою, і скромний підпис «He/She drives а Duesenberg». Занадто пафосно? «Дьюзі» не будувалися для домогосподарок і хлопців з робочих околиць Нью-Йорка.

Драматичний фінал

Duesenberg ніколи не сприймався Кордом як джерело прибутку, це був символ величі і недосяжна для інших вершина його промислової імперії. У його планах був випуск 500 штук Model J перед створенням нової моделі, але Велика Депресія внесла свої корективи, і Duesenberg, Inc слідом за іншими компаніями, що належали Корду, була змушена оголосити себе банкрутом.

Фред Дюзенберг не дожив до цього моменту, розбившись за кермом Model J на перегонах п’ятьма роками раніше. Він віддав себе без залишку своєму дітищу та ідеї всього свого життя, створивши максимально досконалий автомобіль для свого часу. Незважаючи ні на що, його брат продовжував розпочату ними справу, але спроба відродити марку 1947 року так і не увінчалася успіхом.

1 / 5

2 / 5

3 / 5

4 / 5

5 / 5

На фото: Duesenberg Speedway Car

Що в підсумку?

Два механіка-самоучки з Німеччини Фред і Август Дюзенберг за свою недовгу кар’єру здійснили найпотужніший технологічний прорив, встановивши планку підходу до автомобілебудування на такий високий рівень, що вона залишалася недосяжною для більшості автогігантів ще не одне десятиліття після того, як Duesenberg став частиною історії. Їхніми автомобілями захоплюються досі, вони йдуть з аукціонів за шалені гроші в музеї та приватні колекції, залишаючись пам’ятниками працьовитості та інженерного генія братів Дюзенбергів.

Після балу

Уважний читач, який захоплюється кіно, напевно вже сказав собі: «десь я бачив цей Duesenberg Model J!». А побачити його, в жовтому кольорі, можна у фільмі «Великий Гетсбі», який прогримів 2013 року, — герой Леонардо ДіКапріо їздить якраз на такому. Фатальну роль для однієї з надмірно велелюбних героїнь зіграв маскот Duesenberg, виконаний у вигляді стріли. Сам автомобіль, який брав участь у зйомках — це якісна репліка, зроблена в 1975 році. Партію з п’яти машин з використанням фордівських агрегатів приурочили до першого олдтаймер-фестивалю Auburn-Cord-Duesenberg, і продали кожну за 225 000 доларів. Поціновувачі марки відзначають, що зовні ці репліки практично не відрізняються від справжніх Model J. Що ж до фестивалю фанатів ретро-техніки, то він відбувається й досі, і найближчий буде з 30 серпня по 7 вересня 2015 року в Оберні, штат Індіана. Є час зробити візи і встигнути побачити Дюзенберг на власні очі 😉