Gaznaauto Сайт про автомобили
У ранньому підлітковому віці, коли ще дивився мультфільми, я свято вірив, ніби всі «дивні» автомобільні марки, представлені в них, насправді не існують. Та й кому з поважаючих себе брендів захочеться вкладати чималі гроші в рекламу своєї продукції на дитячих каналах? Адже нерозумно. Тому й машини, що миготять у намальованих кадрах, як правило, або не мають розпізнавальних знаків, або використовуються під вигаданими іменами. Але все ж є один зворушливий мультсеріал, який свого часу потішив мене не тільки своїми героями, а й конкретною автомобільною маркою. Я говорю про модель Rambler, яку численні Андерсони всерйоз вважають повноправним членом своєї сім’ї.
Андерсоне, три кола!
Перш ніж познайомити вас із вищезазначеним автомобілем, давайте ближче познайомимося з представниками мультяшного сімейства. Нехай вас не турбує, що їх так багато — незважаючи на скандинавське коріння, Андерсони більш ніж доброзичливі. Особливо молодший з них, Луї. Цей чарівний добродушний пухлячок для своїх восьми років має цілком здоровий погляд на речі, а його філософські міркування щодо низки життєвих питань змусять задуматися багатьох дорослих. Правда, Луї? «Хіба дивитися на людей — злочин?», — раптом чую я його флегматичний голос із динаміків монітора. Чорт, він ніби навмисне це зробив! Брррр…
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Старі архівні фото Луї Андерсона, його батька Енді та матері Ори
Отже, мультфільм «Життя з Луї» заснований на біографічних спогадах американського коміка й актора Луї Андерсона. Він народився 1953 року і виріс у місті Медісон (столиця штату Вісконсин), будучи десятим з 11 дітей. Звідси і його характерна відчуженість: перебуваючи молодшим сином у сімейному вулику, що гуде, важко весь час бути в центрі уваги. Зате є чудова можливість спостерігати за рідними з боку, чим малюк Луї все свідоме життя і займався.
Цих спостережень було так багато, що вони не вмістилися в одному томі важкої автобіографії, виданої Луї в 90-ті роки. На той час Андерсон-молодший став відомою фігурою на Середньому Заході, зігравши в дюжині художніх фільмів і виступивши в ролі ведучого різних телешоу. Людям подобалися іронічні репліки товстуна-всезнайки, тому і його книга була нарозхват. Але нерозказаних спогадів у пам’яті Луї збереглося втричі більше. І незабаром на їхній основі було зроблено той самий мультфільм. Він складався з 39 серій і транслювався на телеканалі Fox з кінця 1994 по 1998 роки. Сам Андерсон-молодший не тільки озвучував своє мультяшне альтер его, а й також виступив сценаристом і продюсером проекту. Серіал мав високі рейтинги — він подобався аудиторії будь-якого віку не тільки за жарти, а й за глибокий філософський підтекст, завдяки чому двічі здобув денну премію «Еммі» і був тричі нагороджений «Humanitas Prize».
Вони мене тягнуть, а я тягнуся…
Чим же примітний цей мультфільм, якщо всі його так люблять? — запитає недосвідчена публіка, вирішивши, що автор впав у дитинство. Не бентежачись, відповім: звісно ж, главою достославного сімейства, Енді Андерсоном. У реальному житті цей патріарх був галасливим ветераном-алкоголіком, але потрапивши на телеекрани, став просто галасливим ветераном. Його похмурі жарти, приправлені сарказмом навченого досвідом роботяги-невдахи, можна цитувати без кінця. А за абсурдні ситуації, в які цей герой постійно потрапляє, образ Енді став прозивним.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Працювати Луї Андерсон почав шкільним консультантом, опікувався проблемними підлітками. Але це було тимчасове заняття. Одного разу він посперечався з друзями, що зможе вийти в комедійному клубі на сцену, і глядачам буде так само смішно, як якби виступав комік-професіонал. Суперечку він виграв…
Не варто забувати і військові заслуги Андерсона — все ж таки він учасник Другої світової. Але навіть якщо ви цього не знали, не турбуйтеся — Енді нагадує про це всім і кожному по сотні разів на день. Після муштри своїх домочадців найулюбленішим його заняттям є довгі і дуже емоційні спогади про події з військового минулого. Ветеран готовий розповісти про славні подвиги будь-кому, будь то продавець у магазині, поліцейський або просто ліхтарний стовп. Навіть відповідь на будь-яке запитання він починає з фрази: «Коли я був на війні…» Зазвичай більша частина цих історій так само далека від істини, як штат Аляска від Каліфорнії, але всі звикли дивитися на це крізь пальці. Крики Енді Андерсона про те, як він боровся із сибірськими ведмедями, дрейфував на крижині або самотужки ліквідував танкову дивізію ворога, давно стали частиною атмосфери мультяшного містечка Сідер-Нолл. Так би мовити, місцева екзотика…
Кар’єра Луї як комедіанта склалася вдало. У світі шоу-бізнесу він перетворився на культову фігуру. Тому люди рівня Еді Мерфі, Джима Керрі та Стена Лі раді бути зображеними з Андерсоном на одних знімках
Мати Луї, Ора Андерсон (у дівоцтві Шерман) закликає своїх дітей не надто ображатися на тата. «Адже в душі він художник, а таким людям властиво прикрашати події…», — каже вона. Ця мила і добра жінка не раз заспокоювала свого темпераментного чоловіка. Незважаючи на домашню каторгу, цей нескінченний вир готування, прибирання, прання та інших клопотів, вона зуміла оточити увагою і турботою кожного члена своєї сім’ї. Виключно завдяки тій людинолюбності й увазі до навколишнього світу, яку Ора прищепила своїм дітям, вони неодноразово завдавали їй незручностей, тягнучи в дім голодних волоцюг, рятуючи оленів та іншу живність у сезон полювання.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Енді Андерсон: «Знайомтеся, хлопці, мій Ремблер! Ах так, мало не забув, там, на задньому фоні, стоїть частина моєї сім’ї…»
«Усі мами — дивний народ», — повідомляє нам Луї. «Моя, наприклад, збирає непотрібні речі. У нас на горищі є коробка зі зламаними тостерами, які вона купила на розпродажі. Я питаю: «Чому ти їх не викинеш?» А вона: «Так батько їх коли-небудь полагодить!» Як же! Він одного разу так полагодив телевізор, що ми дивилися мультсеріал, стоячи на голові!».
Щодо решти членів сім’ї, то тут молодший Андерсон лаконічний: «Своїх сестер я дуже люблю, тому що їм все сходить з рук. Варто тільки сказати: «Тату, я загубила домашнє завдання!», а він: «Нічого, мила». «Тату, я подряпала машину!» — «Нічого, дитинко!». «Тату, я пограбувала банк!» — «Нічого страшного… А ЛУЇ ВАМ ПРИ ЦЬОМУ НЕ ДОПОМОГАВ?!». Тепер здогадуєтеся, хто огребав у цьому сімействі більше за інших?
Яка нудьга — машина, що реагує на гальма
Крім усіх дивацтв, у характері батька Луї крився ще один пунктик — нездорова любов до свого автомобіля, старого Ремблера. Ось його Андерсон обожнював, всерйоз вважаючи, що цьому мотлоху уготована висока доля. «У нас із тобою класична машина, синку! — часто казав він. — Її поява на ринку зруйнувала всі шаблони… Якби у цього Ремблера були крила, він би злетів!»
Пристрасть до цього бувалого автомобіля глави сім’ї Андерсон була такою сильною, що Луї присвятив цьому цілий епізод свого мультика. У серії «Народжений для Ремблера» було докладно викладено, як мучив бідне сімейство самодур-батько своєю іржавою машиною. Приміром, на кожному параді, який щорічно влаштовували на честь Дня ветерана, бідні діти змушені були згоряти від сорому, коли це диво інженерної думки глохло від марних спроб піднятися на гору. Через це зупинялася вся колона, і Луї з компанією на очах усього міста переходили в «ручний режим», намагаючись оживити тарантас. «Ворушіться!, — кричав при цьому батько. — Нас уже пішоходи обганяють. »
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Енді Андерсон: «Луї, якщо не поквапишся з вибором подарунка на Різдво, я куплю тобі антифриз для Ремблера! »
Оповідач згадував, що татів улюбленець часто прихварував, але коли той опинився при смерті, вся родина зітхнула з полегшенням. Мама навіть грошей зуміла відкласти на цей випадок і щосили передчувала купівлю нової машини. Але не тут-то було — Енді виявився занадто впертим, щоб спасувати перед якоюсь поломкою. Як будь-який люблячий автовласник, він сподівався, що його «пташка трохи відпочине і розгладить пір’ячко». А коли дива не сталося, він помістив улюбленого члена сім’ї в реанімацію.
«Луї! — кричав він тоді, — Ти зробив уроки?» Правильної відповіді на це запитання не існувало: у будь-якому разі хлопчині доводилося стирчати в гаражі, допомагаючи батькові. «Ніяких розмов — час Ремблера!», — резюмував він, оперізуючи дитину чохлами з інструментом. Тижнями нашому товстуну доводилося спостерігати, як «доктор Андерсон» застосовує всі відомі йому методи порятунку життя. Коли ж малюк не витримував і тікав, батько втішно кричав йому вслід: «Не переживай так, Луї! Навіть найміцніших із нас нудить, побачивши операцію на відкритому моторі…»
Так Андерсон-молодший ще раз зрозумів те, що й так завжди знав: його тато — справжній автомобільний геній. Він може взяти машину, яка майже не їздить, і перетворити її на машину, яка не їздить зовсім. Через що на закритих сімейних зборах було вирішено нарешті позбутися мотлоху в гаражі і зробити татові таємний подарунок у вигляді нового автомобіля.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
«Малятко» втомилася. Знав би Енді, на що доведеться піти його сім’ї, щоб вона знову запрацювала… Хоча, він знав, тому не дуже турбувався…
«Не хочу здатися невдячним… — почав бурмотіти Енді, опинившись за бубликом нового Ремблера, — Але щось я не відчуваю задоволення від водіння. Я люблю машини, в яких відчуваєш, що відбувається під капотом. Де гучний стукіт, коли додаєш газу? Чому не іскрить, коли розвертаєшся? Навіть гальма тут надто чутливі — тільки доторкнешся, і машина встає, наче мертва». Коротше, наступного дня Андерсон-старший машину повернув, і незабаром зелена купа «рідного» металобрухту знову гордо утвердилася на задньому дворі.
«Але ж вона ж не їздить, тату!», — занився Луї, немов побачивши своє безрадісне майбутнє на найближчу п’ятирічку. Відповідь Енді була на рідкість сентиментальною: «У машині є дещо важливіше за здатність їздити. Дивлячись на цей Ремблер, я бачу найкращого друга. Я навіть не можу згадати той час, коли його не було в нашій родині. Він зустрічав мене, коли я повернувся з війни (тут містер Андерсон у притаманній йому манері перебільшує, оскільки цю модель було запущено у виробництво тільки 1956 року — прим. авт.). У цій машині у мене було перше побачення з твоєю мамою. І пропозиція руки. Навіть ви з Томмі народилися в ній. Так-а, ми з Ремблером через багато що пройшли…» Що тут ще сказати? Серцю не накажеш…
Наживо краще, ніж на фото
Якщо ви думаєте, що Луї прибрехав, ніби у його старого дах з’їхав за сімейною машиною, то поспішаю вас запевнити: Андерсон-молодший з вражаючою точністю описав цілий клас американських автомобілістів. Зазвичай така зацикленість властива літнім людям із низьким рівнем освіти, які проживають у робочих районах. Вони купують утилітарні машини з мінімумом додаткового оснащення. І завжди знаходять машину собі по кишені, оскільки згідно зі старою аксіомою автовиробників, набагато легше і дешевше утримати вже наявного клієнта, ніж придбати нового. Але традиційні клієнти АМС являли собою в буквальному сенсі «вимираючий вид».
