Є в ній щось від Ferrari: тюнінг 450-сильного ВАЗ-2108

Зовні натуру цієї «вісімки» не видає майже нічого — проїде повз на вулиці, хтось і уваги не зверне. Але ентузіастам болтовий каркас безпеки в салоні, ковані диски і звук мотора одразу підкажуть: всередині щось цікаве. А ті, хто з цією машиною знайомий, багатозначно додадуть: «Є в ній щось від Ferrari…». Що саме?

Історія купівлі

Історія купівлі цієї машини, на відміну від багатьох інших, проста: для проєкту, по суті, потрібен був тільки кузов, тому пошуки були недовгими. Вибір моделі, як це часто буває, зумовлений сентиментальністю — спогади наштовхнули Віктора на те, щоб об’єднати дві ідеї: купити «вісімку», як у дитинстві, і побудувати швидкий автомобіль. Відповідний для роботи лот було придбано за 32 000 лів — хоч і іржавий, зате дешевий.

Зовні

З урахуванням стану купленої машини з рідного заліза в ній залишилися тільки дах і стійки — кузов був ґрунтовно переварений і посилений. Під час робіт замінили підлогу, лонжерони, «телевізор», двері, капот, багажник та інші елементи. Додаткову жорсткість кузову надає болтовий каркас безпеки.

Варто відзначити увагу до нюансів під час відновлювальних робіт. Початковий автомобіль був 1986 року випуску — з так званою низькою панеллю в салоні і коротким переднім крилом. Щоб зберегти автентичність, Віктор під час відновлення машини шукав саме низьку панель і короткі крила — а знайти їх, прямо скажемо, доволі важко.

Ну а фінальним кроком у відновленні кузова стала перша риса, яка «ріднить» цю 2108 з Ferrari. Спочатку червона «вісімка» була перефарбована в ще більш соковитий колір, який так і називається — Ferrari.

Всередині

Салон під час відновлення теж збирали з нуля з урахуванням призначення автомобіля. Задній диван, наприклад, видалено за непотрібністю, як і обшивки задньої частини салону — замість цього голий метал просто покрили захисним складом типу Raptor. Під час робіт зі зниження ваги шумоізоляції в машині майже не залишилося — вона є тільки в зоні моторного щита.

Стандартні передні сидіння замінили на Recaro від Honda Integra Type R DC5 — попередньо відновлені і перешиті шкірою і алькантарою, якими тут також обтягнуті кермо, передня панель і дверні карти. Ремені безпеки — 4-точкові Sabelt. Кермо Raid має швидкознімне з’єднання для полегшення посадки-висадки. Важіль коробки передач від американської фірми K-Tuned. Скромна гоночна прикраса салону — набір додаткових приладів Defi і AEM, що дають змогу відстежувати інформацію про тиск наддуву, температуру і тиск оливи, температуру вихлопних газів і якість паливоповітряної суміші.

1 / 14

2 / 14

3 / 14

4 / 14

5 / 14

6 / 14

7 / 14

8 / 14

9 / 14

10 / 14

11 / 14

12 / 14

13 / 14

14 / 14

Техніка

Спочатку під капотом «вісімки» замість стандартного мотора прописався вазівський 16-клапанник із турбіною TD 04 від Subaru Impreza WRX STi. Однак той тандем себе проявив невдало: часті поломки і хронічне нетримання оливи змусили задуматися про заміну. За збігом обставин саме в цей момент знайомі запропонували Віктору доопрацьований атмосферний хондівський двигун K20A від Civic Type R. Ідея йому сподобалася — але без турбіни до Ferrari було ще далеко. І турбіна з’явилася.

Мотор знову розібрали для підготовки до встановлення наддуву. Шатуни і поршні замінили на ковані, клапани — на полегшені, клапанні пружини — на посилені, а маслонасос — на більш продуктивний. У ГБЦ розточили канали для оптимізації потоку і поліпшення наповнюваності циліндрів з урахуванням встановлення турбіни. Ну і, зрозуміло, додали саму турбіну: це Garrett GTX3076, обраний з розрахунком можливого збільшення потужності до 500 к.с.

Замінивши мотор на хондівський, взяли не тільки його рідну проводку, а й блок управління Hondata. Паливо — виключно АІ-100, на ньому машина була налаштована і експлуатується донині. Коробка передач, до речі, теж від Honda: 6-ступінчаста механіка від Integra DC5 з блокуванням диференціала. Зчеплення замінено на металокераміку, здатну перетравлювати збільшену потужність. Для швидкості перемикань стандартну кулісу замінили на короткохідну.

Систему охолодження переробляли кілька разів. Зараз тут встановлено величезний дворядний алюмінієвий радіатор Mishimoto і великий масляний радіатор. За ними стоять два вентилятори від Ниви, які вмикаються або самі (при досягненні температури охолоджувальної рідини позначки в 90 градусів), або примусово за допомогою окремого тумблера. З таким набором навіть після потужних і затяжних прискорень температура оливи та антифризу не перевищує 90 градусів навіть у +30 градусів за бортом.

Інтеркулер для охолодження гарячого повітря після турбіни — рідинний, зроблений на замовлення за індивідуальними кресленнями. Крім того, тут встановлено теплообмінник, який охолоджує антифриз, що циркулює через інтеркулер, і маслоуловлювач D1 Spec.

Якщо ви ще не вгадали, що ще ріднить цю «вісімку» з Ferrari, то це, звісно ж, потужність. До сучасних суперкарів їй далеко, але, наприклад, з 360 Modena вона потягатися цілком може: розрахункова потужність двигуна становить 450 кінських сил. Точна цифра невідома, оскільки в процесі замірів і налаштування на диностенді «вісімка» почала буксувати на позначці в 382 к.с., через відсутність на той момент досить чіпкої гуми. З огляду на те, що віддача італійського V8 становить 400 сил, порівняння цілком допустиме.

Підвіска не залишилася без уваги, хоч і зберегла значно більшу «оригінальність». Задня балка — штатна, а з доопрацювань тут амортизатори ART RACING із заниженням на 50 мм і розвальні пластини, що забезпечують розвал в-1 градус. Спереду — трикутні важелі, розпірки і стійки GT Pro. Приводи залишили японські — від Honda Integra DC5 Type R, а ось рульова рейка на 2,4 обороти з ЕУР — від LADA Kalina Sport. Віктор зазначає, що незважаючи на всі доопрацювання, кермується автомобіль «як Жигулі» — важко, і силового підрулювання повністю позбутися не вдалося.

Штатні гальма, зрозуміло, ніяк не відповідали новій конфігурації, тож їх теж чекало доопрацювання. Спереду тут застосовані гальмівні диски Alnas із супортами від… ні, не від Ferrari, а від Газелі. Чому вони? Логіка проста: якщо ці гальма зупиняють навантажену Газель, то вони точно мають впоратися з «вісімкою» вагою трохи більше 900 кілограмів. Ну а задні барабани поступилися місцем новим дисковим гальмам від Volkswagen Passat.

Досвід володіння

Ця «вісімка», звісно, не автомобіль на кожен день, а машина «під настрій». Двигун з VTEC і «тридцятою» турбіною Garrett в сумі дають вельми гарячу суміш: ВАЗ буксує на будь-яких швидкостях і на будь-якій передачі. Мотор крутиться до 9 000 оборотів на хвилину, та й взагалі його життя тільки починається з 5 000 оборотів. При цьому в заторах на «вісімці» пересуватися важко і некомфортно — позначається металокерамічне зчеплення. Зате після хорошого заїзду адреналіну і драйву вистачає на місяць.

Плани

Наразі автомобіль Віктора повністю влаштовує: всі недоліки усунуто, і залишається тільки отримувати задоволення від володіння такою машиною. І навіть незважаючи на те, що «вісімка» — не єдиний швидкий автомобіль у його гаражі, вона, як і раніше, отримує свою частку уваги.