Gaznaauto Сайт про автомобили
Складно придумати менш відповідний для масового російського споживача автомобіль: маленький, італійський, дорогий. Чи надійний? Машину випускають без малого 15 років, і зараз можна з усією впевненістю сказати, що вона вийшла вдалою з усіх точок зору, зокрема і з точки зору ресурсу. У Європі багато хто з цих машин вже переступив 500-тисячний іж пробігу і досі тримається молодцем. Великого ризику під час купівлі немає. Але ось свої нюанси експлуатації спочатку «південного» автомобіля в умовах північної країни є. У першій частині вивчатимемо проблеми кузова, салону та електрики, а в другій зосередимося на ходовій частині, трансмісії та моторах.
Техніка
З технічної точки зору така яскрава машина, як Fiat 500, нічого особливого собою не являє. Основа кузова — від Fiat Panda 3-го покоління, хоча і серйозно перероблена для зниження габаритів і підвищення рівня пасивної безпеки. У шасі 500-ки коротший моторний відсік і багажник, у підсумку зовсім інакше скомпоновані як, власне, моторний відсік, так і салон. Матеріал — звичайна і високоміцна сталь. Привід, зрозуміло, тільки передній, мотори строго поперечно, ззаду — балка, що скручується, а спереду — МакФерсон. Дуже компактний салон у розмірності 3+1 (це коли за водієм дорослий уже не сяде нормально, а за пасажирським сидінням є місце), цілком пристойний багажник.
Моторна гама дуже широка: варіантів понад 20 штук — від 60 до 180 сил, від 2 до 4 циліндрів; є і порівняно прості бензинові атмосферники, і наддувні мотори, і дизелі, і навіть м’який гібрид. Заряджені моделі пропонуються під окремим брендом Abarth. Повністю електричний агрегат на тому ж шасі теж є, щоправда, батарей вистачає лише на 160/135 км влітку у нової машини. Гальма спереду дискові, ззаду у більшості версій барабани, а у Абарта і найпотужніших 1,4 16V — теж диски.
За «преміальність» відповідає непогана, за мірками класу, оснащеність опціями на кшталт ксенонових фар і приємне оздоблення. Модель випускається з 2007 року до теперішнього часу, але прямого спадкоємця у неї не буде — тільки повністю електричний хетч у зовсім іншій ціновій категорії.
Таймлайн
Березень 2004 року. На Женевському автосалоні представлено концепт Fiat Trepiuno авторства туринської студії I. D. E. A. Стиль концепту і компонування повністю повторюють серійну машину.
4 липня 2007 року. Модель представлено офіційно.
27 жовтня 2007 року розпочато продажі в Європі. Мотори 1,2 8V 69 к.с., 1,4 16V 101 к.с. і дизель 1,3 JTD 75 к.с. Усі версії або з роботизованою АКП Selespeed, або з 5-ступінчастою МКП.
Липень 2008 року. Поява версії Abarth потужністю 135 к.с. Першою з багатьох, надалі нові варіанти виходитимуть щороку.
Грудень 2009. Поява в лінійці дизельного мотора з сажовим фільтром 1,3 Multijet DPF.
Жовтень 2010 року. Поява в лінійці 2-циліндрового мотора 0,9 TwinAir 85 к.с. і першого з 180-сильних версій Abarth 695. З цього моменту більш недоступний дизель 1,3 JTD, залишилася тільки нова версія з сажовим фільтром. Для ринку США розпочато випуск машин з АКП Aisin TF81SC і мотором 1,4 16V.
Серпень 2013 року. Вихід електричного Fiat 500e з мотором 113 к.с. і запасом ходу 160 км.
Осінь 2013 року. 2-циліндровий мотор підріс за потужністю до 105 к.с. і замінив на більшості ринків мотор 1,4 16v.
Червень 2015 року. Фейсліфтинг для 2016 модельного року. Невеликі зовнішні зміни, оновлення комплектацій. Нова лінзована оптика для всіх варіантів.
Серпень 2018 року. Припинення поставок дизельних машин.
Січень 2020 року. Поява третього покоління Fiat 500, але тільки в електричному виконанні. Випуск версій із ДВЗ минулого покоління триває.
Кузов
Зовнішні панелі
Невеликий все ще вік і зовнішнє оцинкування — зовсім не перешкода легкій корозії, бо ЛФП доволі слабке і тонке, а бризковиків машині в стоці не передбачено. Відколи фарби на кромці арок, на стиках крил і бамперів можуть зацвітати вже на машинах випуску 2010-2011 років. У молодших під злізлою фарбою зазвичай ще майже чистий метал, спасибі шару цинку.
До порогів придивіться уважніше. Злив з порога зроблений не дуже вдало, з гумовими клапанами-пробками, і вони з часом забиваються. Додамо сюди негерметичні кінцеві пробки, малий кліренс, пісок із вологою, що потрапляє всередину, і тонкий метал панелі з одностороннім оцинкуванням і на виході отримуємо корозію зовнішньої панелі порога на багатьох машинах віком буквально років від трьох. Десь більш, десь менш явну.
У машин перших років випуску вже варто уважно перевірити пороги на предмет наявності шпаклівки. Тонкий метал часто загинають домкратом або лапою підйомника неакуратні сервіси. Те, що шиномонтаж може прийняти за ребро жорсткості підсилювача порога, виявляється просто виштамповкою на самому порозі, зовсім не призначеною для піддомкрачування. Втім, і підсилювач порога для таких навантажень не дуже призначений, кромка легко гнеться і іржавіє. Піддомкратники ж заховані далі.
Подряпини і відколи на дверях під ручками — теж проблема типова, але іржі зазвичай там немає. Як немає її і внизу дверей. Щоправда, шовний герметик на найстаріших авто може вже трохи здуватися, а це значить, що корозія там досить скоро стане видимою.
Знизу
Крім порогів, проблеми яких видно знизу помітно краще, буде помітно, що днище майже не прикрите мастикою, хіба що шви. Тому і подряпин тут зазвичай вистачає. Піддомкратники тут добре виділені, передній сильно страждає від піскострую і до того ж збирає бруд, тож корозія на ньому є навіть у зовсім нових авто. Подряпини і кромки незахищеного металу потроху зацвітають.
За локером переднього колеса можна знайти грязьові кишені, причому об’ємні та дворівневі — бруд накопичується не тільки в самому низу, а й трохи вище, біля ребер жорсткості. Плямочка іржі на крилі якраз на висоті встановлення пластикової накладки може утворитися саме з цієї причини і бути наскрізною, якщо машині більше 5 років, а минулі господарі ніколи не заглядали під локери. Отвори ж кріплення локера за стійкою зазвичай служать каталізаторами іржі.
У задніх арках локери теж є, вони непогано прикривають метал від піскоструменю, але і бруд за ними збирається з тим самим успіхом. Якщо локер зняти, то стане добре видно заглушку порога, таку саму, як у нижній частині. Багато в чому саме її негерметичність сприяє корозії порогів.
Ще бруд накопичується за тками паливозаливної горловини і за конструкціями кузова. Основні вразливі ділянки це передня нижня кромка задньої арки і шпильки кріплень ток. Наостанок огляньте кронштейни кріплення задньої балки — самі вони зазвичай в порядку, а ось кузов навколо них частенько буває підгнилим.
Обладнання кузова
Незважаючи на малі розміри, якість виконання і складність конструкції досить високі. Вища, ніж у типових машин В-класу і ближча до класу C або навіть D. Тут багато декоративних вставок, складових деталей, підсилювачів, ущільнювачів і тому подібних елементів.
Ба більше, компактність створює деякі особливості в обслуговуванні кузова. Так, будь-яке зняття переднього підрамника, наприклад, для ремонту підвіски вимагає зняття переднього бампера. Доступ до фар дуже ускладнений — поміняти лампочку, не знімаючи локерів або бампера, буде складно. Цікаво, що у версій Abarth і турбодизельних передній бампер відчутно більший, а машина стає довшою сантиметрів на 7 — додатковий простір використовується для встановлення радіаторів більшого розміру і зручності компонування впуску.
Додатково варто враховувати доступність запчастин, з якою є очікувані проблеми. Якщо хочеться заощадити, багато чого доведеться замовляти з Польщі, де ці Фіати збирають.
| Деталь | Ціна оригіналу | Ціна неоригіналу | Ціна неоригіналу 2 |
|---|---|---|---|
| Кузовні запчастини | |||
| Передня фара | 13 871 | TYC 5 366 | ММ 7 182 |
| Скло лобове | 31 022 | Pilkington 8 917 | XYG 7 933 |
| Крило переднє | 11 254 | Klokkerholm 4 209 | Blic 10 071 |
| Бампер передній | 3 340 | Polcar 10 659 | Prasco 6 232 |
| Капот | Немає у продажу | Polcar 8 103 | Prasco 9 667 |
Салон
Салон у Fiat 500 постаралися зробити приємним. Це добре відчувається навіть візуально. На дотик все теж непогано: софт-тач покриття на «крутилках», кнопках і панелі мультимедійної системи. Хороші відчуття від дефлекторів кліматичної системи. Візуально все зовсім здорово, стильно, трохи ретро, з увагою до фурнітури. Дуже якісні кермо і сидіння, і цікаво скомпонована приладова панель.
Але жорсткого пластику все ж таки багато більше, як і простих пластмасових кнопок без жодного софт-тачу. Пухирчасті пластики центральної консолі та дверцят і гладкий пластик панелей управління кліматичною системою швидко брудняться, а «хром» на ручці коробки передачі облазить, як і на кільцях навколо кнопок аварійної сигналізації та управління посиленням керма.
Втім, з огляду на поєднання якості та простоти до 150 тисяч у салоні буде не так багато елементів, що видають пробіг. Найбільше очікувано старіють педалі, підрульові перемикачі і, як не дивно, магнітола, на якій облазить горезвісне софт-тач покриття. Кермо, сидіння і майже все інше оснащення від нових відрізняються мінімально.
Найнеприємніше в салоні — це волога. Причин намокання килимів і поролонової прокладки під кліматичною установкою досить багато. Наприклад, не дуже вдалі сальники ток і проводки моторного щита, по яких стікає всередину по тках кондиціонера конденсат і вода з водовідводу надмоторної ніші, а також поточні тки обігрівача.
Боротися з потраплянням води можна, достатньо модифікувати водовідвід, відвівши вологу з лобового скла в бік від тки кондиціонера і великої помаранчевої гофри. Можна ущільнити отвори моторного щита краще, можна хоча б затягнути хомут навколо тки кондея, щоб основна частина вологи не текла далі.
Є модифікований клапан зливу води з надмоторної ніші, він трохи іншої форми і відводить воду в бік, до того ж на нього можна надіти тку.
1 / 11
2 / 11
3 / 11
4 / 11
5 / 11
6 / 11
7 / 11
8 / 11
9 / 11
10 / 11
11 / 11
Протікання обігрівача поки що рідкісні, але варто частіше міняти антифриз і стежити за станом хомутів, радіатора обігрівача і за тиском у системі охолодження. Судячи з набагато багатшого досвіду експлуатації Opel Corsa D, який теж побудований на цій самій фіатівській платформі та про який ми раніше докладно писали, на машинах, старших за 10 років, течі будуть майже з гарантією.
Електрика
Простота і непогана якість виконання дозволяють власникам мінімально замислюватися про електрику. Усе псують невисокий ресурс стартера на бензинових моторах 1,2 і 1,4 (трохи більше сотні тисяч) і деяка примхливість або, скоріше, непродуманість бортових систем. Так, повідомлення «High coolant temperature» зазвичай означає… акумулятор, що сів, а встановлення не того номіналу ламп розжарювання або світлодіодів спричинить постійні нагадування про непрацездатність підсвічування того чи іншого ланцюга.
Окрема розмова про Fiat 500e — є досвід експлуатації і таких машин. Електрична модель доволі вдала, акумулятор від Samsung втрачає 10-15% ємності до 40-50 тисяч кілометрів пробігу, але забезпечує навіть при пробігах за сотню тисяч 130-150 кілометрів дистанції від «розетки до розетки».
Зарядник до 2017 року непогано працює з розетками на 220 В, після у вилку впровадили термодатчик, і просто поміняти її не вийде. Стан батареї можна подивитися за допомогою сканера — це нескладно. І не забувайте міняти антифриз у системі охолодження батареї кожні 5 років, хоча термін її життя заявлений у 10. Адже вже після 5 років починаються мікропротікання, а мопарівський антифриз сильно розшаровується, і видно сліди корозії алюмінієвих елементів. А ще у Fiat 500 є підігрів батареї від зарядки, що в наших умовах дуже корисно.
Проміжний підсумок
Є дві речі, які можуть спровокувати серйозні витрати на цю машину: запущена корозія і ДТП. Звучить банально, але конкретно для Фіата, від самого початку погано захищеного від іржі з його безліччю дрібної дорогої фурнітури, яку постачають за притомними цінами тільки на замовлення, ці речі відіграють особливо серйозну роль. Ну і будьте дуже уважні, оглядаючи салон як на предмет вологи, так і на предмет відповідності справжнього пробігу заявленому. Як я говорив вище, оздоблення якісне, і пробіг приховати порівняно легко.
