До недавнього часу зазирнути всередину мотора без його розбирання було просто неможливо. Але зараз легко купити ендоскоп, який, як обіцяють виробники і продавці, може показати вам все, що раніше можна було побачити тільки після зняття головки блоку циліндрів. Причому обіцяють це продавці приладів і за 500 лів, і за 50 тисяч. Чи є між приладами істотна різниця, і чи потрібно платити більше? Ми купили два ендоскопи і порівняли їхню роботу.
Що таке ендоскоп?
Почнемо з невеликого теоретичного введення. Отже, що це звір такий — ендоскоп? Для чого він потрібен і як влаштований?
Загальна для всіх ендоскопів частина — зонд, на кінці якого встановлено камеру і світлодіодне підсвічування. Зонд можна ввести, наприклад, у свічковий отвір циліндра і побачити камеру згоряння, стінки циліндрів, поршень і клапани. За бажання ним можна розгледіти ланцюг ГРМ, кулачки розподільчих валів і навіть щітковий вузол генератора. Щоправда, останнє можна побачити не скрізь, а тільки на тих машинах, де є можливість підлізти зондом до цих деталей. Ми будемо використовувати наші ендоскопи найпростішим чином — для розглядання камери згоряння.
Зонд може бути виконаний по-різному. Це може бути просто гнучкий дріт (як на нашому дешевому зразку), а може бути жорстка конструкція з гнучким наконечником. Дорогий зразок — якраз такий.
Спосіб виведення інформації та інтерфейс теж можуть бути різними. Деякі ендоскопи мають свої власні екрани, на яких можна бачити те, що показує камера. Але якість екранів зазвичай невисока, і щось на них розгледіти буває проблематично. Обидва наші ендоскопи мають виходи USB для підключення до пристрою на Android або ноутбука. Перший ендоскоп ми будемо тестувати через телефон, другий підключимо до ноутбука.
Обидва наші ендоскопи також вміють записувати відео та робити фото. Ті, які цих функцій не мають, нам не цікаві в принципі: набагато простіше подивитися потім запис і фотографії нутрощів мотора, ніж намагатися розібратися в картинці в режимі онлайн.
Для підсвічування в ендоскопах використовуються світлодіоди. Є ще пристрої з інфрачервоним підсвічуванням, але ми такий брати не стали: це надто вже дорого. Та й без ІЧ-підсвічування, як з’ясувалося, картинка може бути хорошою.
Цієї теорії нам цілком вистачить. Давайте подивимося на наші пристрої.
На перший-другий розрахуйся!
Перший ендоскоп куплений на AliExpress за 475 лів. Його опис викликає нестримний захват: «Висока якість 5.5 мм Len 5 м Android OTG USB Ендоскопа Камера Гнучка Змія USB Та інспекції телефону Android USB бороскоп камера». Само собою зрозуміло, що в характеристиках тип пристрою вказано відповідний: «Тип Змія Промислового Ендоскопа». Плазун має датчик CMOS з роздільною здатністю 640 х 480, запис відео з частотою 30 кадрів за секунду, 85 градусів огляду і має «водостотьку» властивість.
У комплекті з зондом йде дзеркало-насадка для бічного огляду. Але у нас його не було.
Виглядає цей ендоскоп, звісно, несерйозно. Просто шнур із камерою і світлодіодами. Але ж головне, як він показує, чи не так? Тож намотуємо цей ендоскоп на кулак і дивимося другий.
Другий ендоскоп належить до досить високого класу. Цей прилад називається jProbe ST, коштує він 19 500 лів. І на свої гроші він, якщо чесно, має вигляд.
По-перше, з ним у комплекті є кейс для перенесення і зберігання як і самого ендоскопа, так і всього, що з ним належить. У кишеню його, звичайно, не засунеш, але все одно зручно.
По-друге, дистальна частина зонда має односторонню артикуляцію на 180°, що теоретично має дати змогу побачити не тільки поршень і стінки циліндра, а й клапани. А ось роздільну здатність вказано таку саму, як і в попереднього ендоскопа — 640 х 480 з тими ж 30 к/с під час запису відео. Щоправда, його формат буде avi, а попереднього — mp4.
Комплект аксесуарів доволі багатий: окрім самого ендоскопа з кабелем USB є захисний ковпачок на камеру, кабель-перехідник USB-micro — USB, набір із п’яти захисних насадок на дистальну частину, інструмент для зміни насадок і посібник користувача російською мовою. А ось софт потрібно качати з офіційного сайту. Чесно кажучи, не дуже зручно, хоч в інструкції і вказані QR-коди для швидкого скачування софта для Windows і Android, а також посилання в текстовому вигляді. У принципі, QR-сканер на смартфон поставити недовго, але мій ноутбук, до якого я планував підключати ендоскоп, коди читати не може. Тож адресу довелося вводити вручну. Роздратування минуло швидко: «важить» софт мало, ставиться швидко, інтерфейс простий і зручний. І навіть не глючить, що взагалі радує.
До речі, можна просто зайти на сайт і завантажити програмне забезпечення за прямим посиланням на сторінці товару. Але я це помітив занадто пізно.
А ось за ступенем захисту більш дешевий ендоскоп «зробив» свого дорогого побратима. Він має рівень IP67, а jProbe ST — IP66. Перша цифра тут говорить про те, що вони обидва повністю пилонепроникні, але дешевий ендоскоп можна короткочасно занурювати у воду на глибину до одного метра, а дорогий може тільки витримати натиск сильних водяних струменів. Мабуть, перший просто не так шкода, бо виглядає він не надто серйозно. Та й захист від води тут вторинний, головне — як переносять ендоскопи потрапляння масла. Для цього потрібно працювати ними обома довго, але ми цього робити не стали.
І ще одну порцію оптимізму нам дарують продавці з Аліекспресу заявою про температуру, яку може пережити їхній прилад: від мінус 20 до плюс 100 градусів. Це безсумнівний успіх, хоча більше схоже на дитячу хвалькуватість.
Ендоскоп jProbe ST здатний працювати за температур ві д-20 до +60. І ще одна його перевага — у разі поломки у продажу є всі його деталі окремо. Щоправда, дешевше за перший ендоскоп цілком коштує тільки комплект із чотирьох захисних оболонок. Але ми це все одно поставимо в плюс.
Залізне нутро
Нашим піддослідним автомобілем стане Volkswagen Passat B5 з пробігом трохи за триста тисяч. Може, вийде побачити щось цікаве.
Спочатку нам, звісно ж, доведеться зняти котушки запалювання, а потім — викрутити свічки. Це зробити нескладно. А ось тепер запускаємо всередину наш перший прилад.