Gaznaauto Сайт про автомобили
Ніщо не вічне під місяцем, це факт. Але є речі, які живуть довго. Бувають рекордсмени і серед автомобілів. Досі нашими дорогами «бігають» Пасати, випуск яких було завершено цілих 22 роки тому. А ось оголошень про їхній продаж не так вже й багато: багатьом власникам В3 просто шкода розлучатися зі своїми німецькими «конями». І справа тут не тільки у звичці або відсутності грошей на новий автомобіль, причина криється ще й у високій надійності цього Пасата, і в скромній вартості його обслуговування. А вже їздити ця машина вміє: «німець» все-таки.
Трохи історії
Volkswagen Passat можна сміливо віднести до машин, які мали величезне значення і для виробника, і для споживача. Почнемо з першого.
Запитайте будь-кого: «Який німецький автомобіль минулого століття ви вважаєте найпопулярнішим і найуспішнішим?» Упевнений, більшість опитаних згадають Volkswagen Käfer, він же «жук» або «бітл». Справді, ця машина стала наймасовішою в історії автомобілебудування продукцією, що має майже незмінну конструкцію протягом майже 70 років. Успіх, звісно, безперечний, але кожна медаль має два боки: люди очікували, що кожна наступна модель Фольксвагена мала стати кращою за «жука». Але якось не складалося, навіть революційна (на думку творців) лінійка Typ 4 виявилася, на думку експертів, «Vier Türen elf Jahre zu spät» — чотири двері, що запізнилися на одинадцять років.
Автолюбителі терпляче чекали до 1973 року — саме тоді з’явився Passat В1 (Typ 32). Незважаючи на те, що цей автомобіль був побудований на одній платформі з Ауді 80, він став справжнім проривом для Фольксвагена в бюджетному класі. До нього всі подібні машини концерну мали двигуни з повітряним охолодженням і досить-таки скромні характеристики. Пасат пропонував більше, і до 1981 року їх було вироблено понад два мільйони екземплярів. З 1980 до 1988 року на конвеєрі стояв Пассат В2, ще більш успішна модель, яку складали в Бразилії до 2006 року, а доблесні сини Піднебесної не могли відмовитися від випуску В2 під місцевим ім’ям Santana аж до 2013 року! У 1988 році з’явилися В3. Якщо друге покоління виросло з першого за законами еволюції, то Пассат В3 відрізнявся від попередніх автомобілів кардинально. Дизайн став більш сучасним, змінилася ходова частина, але найголовніше — в досить широкій лінійці двигунів з’явилися інжекторні мотори. Нарівні з ними залишалися і карбюраторні, і дизельні, зокрема і турбовані силові агрегати.
Машину, на прикладі якої ми розглянемо вартість володіння далеко не новим Пасатом, зроблено в 1990 році. Її пробіг становить 342 тисячі кілометрів, а мотор стоїть один із найнадійніших: бензиновий з індексом RP об’ємом 1,8 л, його потужність — 88 к.с. Тут зазначимо, що в німецькому каталозі позначено 90 сил, але в російському ПТС — саме 88. Як би там не було, з мотора ми і почнемо огляд колись популярного «німця».
Двигун
Моновприск Bosch — річ цілком надійна. Та й сам мотор, не маючи якихось видатних характеристик, вирізняється дуже високим ресурсом. За весь пробіг (він, до речі, цілком «чесний») двигун не попросив дорогого ремонту чи бодай заміни поршневих кілець та інших деталей, що піддаються посиленому зносу. Але «перехворів» майже всім, чим найчастіше страждають ці агрегати. По-перше, це пропуск гумового кільця між уприскуванням і впускним колектором. Така поширена неполадка лікується заміною кільця, вартість якого всього-то лів 150-200. Інший не найбільш «живучий» елемент — регулятор холостого ходу. З ним трохи складніше: оригінальна деталь коштує трохи менше 10 тисяч, але аналог за бажання можна придбати і за 1,5-2 тисячі.
За великим рахунком, це все, що зазвичай виходить з ладу на цих моторах. Змусити власника Пасата їхати в сервіс може ремінь ГРМ, який міняти все ж таки доводиться. Але навіть у сервісі за цю роботу просять цілком скромні на сьогоднішній день 3 500 лів. Причому сам ремінь коштує 450 лів, а ролик — лише 600. На чому тут можна хоча б щось заощадити, так це на заміні масла. «Синтетику» в цей мотор краще не заливати, а ось напівсинтетичне масло 10W40 підійде якнайкраще. Тому беремо чотири літри оливи і фільтр, ціна якого — від 200 до 300 лів. Може, і не зовсім це правильно, але за визначенням одноразову шайбу заливної пробки тут жодного разу не міняли. Не дуже-то це добре, але не тече, і добре. Хотілося б зазначити, що любителю самостійно перемазатися маслом буде легко відкрутити і фільтр, і пробку: все на виду, доступ вільний. Ще простіше замінити повітряний фільтр. Кришка тримається на засувках, але викрутка все-таки стане в пригоді: паток корпусу повітряного фільтра не дасть зняти кришку, хомути варто відкрутити. Це не так довго, зате паток залишиться цілим. Закривши на самостійно проведеній операції 200 лів, дивимося, а чи не можна поміняти ще й приводні ремені. На перший погляд може здатися, що це легко. Насправді — не дуже.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Ременя два: один — генератора, другий — на помпу і гідропідсилювач керма. Здавалося б, ось воно, натяг ременя генератора. Відкрутив гайку на кронштейні і рухай його, як хочеш. Але не тут-то було: для того, щоб зняти ремінь генератора, доведеться знімати і другий ремінь (або шків коленвала), а тут вже без ями або підйомника не обійтися. Вартість ременя генератора коливається від 500 до 1 000 лів, ремінь ГУРа обійдеться дешевше — від 200 до 400. Якщо немає можливості або бажання повзати під машиною в пошуках болтів, які треба відкручувати для заміни ременів, то готуйте тисячу-півтори для майстра СТО. Ну і глянемо заодно на фари: чи зручно поміняти лампочки? Скажемо відразу: рідне світло тут не найкраще. З іншого боку, за весь термін експлуатації власник Пасата не поміняв жодної лампочки головного світла! Машина тим часом служить йому вже 18 (!) років. Але міняти їх легко, особливо з правого (по ходу руху) боку. Знімати фару не треба, достатньо зняти заглушки контактної групи з внутрішньої сторони фари. А ось зліва доведеться зняти бачок рідини ГУРа, він повністю закриває доступ до фари. Але це не складно: кріпиться він хомутом, справа кількох хвилин.
Трансмісія
Уже перші Пасати можна було купити як з механічною коробкою передач, так і з автоматичною. У нас стоїть п’ятиступінчаста «механіка», яка поки що не ламалася і начебто не збирається. А ось зчеплення замінити довелося при пробігу близько трьохсот тисяч кілометрів. Причому передчасно: в одному з сервісів неправильно визначили причину ривків під час рушання з місця і приговорили зчеплення. Як з’ясувалося під час його заміни, воно могло прослужити ще не один десяток тисяч кілометрів. Але вже коли все одно його зняли, то поставили нове, а потім вже стали розбиратися з мотором, в якому тоді і таїлася причина ривків. Комплект зчеплення на В3 коштує від п’яти до восьми тисяч, причому і за п’ять можна купити деталі непоганих виробників. Робота обійдеться в 5 500 лів. Всі інші деталі тут стоять із заводу, навіть ШРКШи, що гідно поваги.
Ходова частина і гальма
І задня, і передня підвіски В3 доволі прості та надійні. Щоправда, є тут один тонкий момент: існує ціла армія любителів підняти (так-так, не опустити, а підняти) автомобіль, особливо його передню частину. Для цього найчастіше ставлять стійки від В4, хоча чисто теоретично користі від цього бути не повинно: їхня висота абсолютно однакова, відрізняється лише довжина пружин. Питання тюнінгу ми обговорювати не будемо, це все на любителя. Швидше звернемо увагу ось на що: передні важелі до великого пробігу бувають настільки в’їжджені, що їх доведеться міняти. Важіль коштує 1 900 лів, його заміна — 1 000. Якщо ж з ними все гаразд, то з елементів, що потребують уваги, залишається лише кульова опора. Вона кріпиться болтами, міняти її нескладно окремо від важеля, і вартість операції складе всього 500 лів. Ціна кульової — близько 400 лів.
1 / 2
2 / 2
Задня підвіска Пасата В3 залежна, найчастіше потрібна заміна амортизаторів. Вони обійдуться близько 1 000 лів за штуку, але можна знайти і значно дорожче: все залежить від фантазії, можливостей і амбіцій. На нашій машині заміна амортизатора обійдеться в півтори тисячі, а ось якщо ваш Пасат одягнений в кузов універсал, то доведеться платити більше: деякі пластикові елементи в процесі роботи потрібно буде зняти, а потім встановити назад, що трохи здорожує ремонт. Ціна в цьому випадку складе 2 200 лів за заміну одного амортизатора. Що можна зробити самому? Теоретично майже все. Але ми обмежимося заміною гальмівних колодок: це досить проста робота. Про передні говорити не будемо, схема класична, заміна колодок дискових гальм — майже задоволення для будь-якого рукатого мужика. А ось заміна колодок заднього барабанного гальма має одну тонкість.
1 / 2
2 / 2
Якось прийшла необхідність поміняти задні колодки. Власник вирушив в автосервіс, причому, скажімо так, недорогий і з певною географічною специфікою робочого персоналу. Зовсім скоро йому передзвонили працівники: задній барабан зняти не виходить, закис намертво. Намагалися бити кувалдою — нічого не вийшло. Ситуацію врятувала «болгарка»: барабан просто розпиляли. Не треба їздити в такі сервіси! Міняти колодки разом із барабаном — задоволення дороге і зовсім не потрібне. Будь-який більш-менш грамотний фахівець розповість, що вся справа в пристрої механізму саморозведення колодок. Основна його деталь — клин, який опускається відповідно до зносу колодок. Його можна намацати плоскою викруткою через отвір для колісних болтів і підняти нагору. Після цього барабан можна зняти. До речі, його доведеться знімати ще й для заміни, наприклад, маточинного підшипника, тому знайдіть нормального майстра, який не буде лізти «болгаркою» куди не слід. Або робіть самі: одного разу буде достатньо, щоб зрозуміти цю систему. Або — в нормальний сервіс, де за заміну задніх колодок візьмуть близько 1 200 лів.
Кузов і салон
Салон автомобіля, звісно, не можна назвати красивим, вишуканим, сучасним або якось інакше в подібному ключі. Він простий, утилітарний, навіть нудний. Перше, з чим я зіткнувся за кермом, це з незручним розташуванням замка запалювання. Він праворуч від керма, але ховається десь між панеллю і рульовою колонкою, підлізати до нього не дуже зручно. Обороти трохи плавають: ми ж говорили, що оригінальний регулятор холостого ходу — штука дорога… Ну добре, зате в поїздці машина поводиться дуже непогано, особливо в 25-річному віці.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Особливе задоволення приносить підвіска: ями вона «ковтає» непогано, але й валкою чи ватною її назвати важко. Але загалом автомобіль більше передбачає спокійну їзду, а для любителів палити гуму були у В3 мотори і серйозніші. Відзначимо якість салону: навіть на хороших вибоїнах немає скрипів і цвіркунів, усередині тихо, хоча мотор доволі голосистий. Свист ременя ГУРа спишемо на його знос або слабку натяжку, а незадоволене бурчання механізму в крайніх положеннях керма — на вік. Старим належить бурчати, куди діватися.
Якби не зайвий аскетизм, то салон був би зовсім непоганий. Все, що тут є (хм… підсвічування, ручні склопідйомники і ручне регулювання дзеркал), працює безвідмовно, і крім лампочок підсвічування нічого не вимагало заміни. Очевидних ергономічних прорахунків виявити не вдалося, всі педалі і важелі на своїх місцях, а кермо особливо гарне: м’який, зручний обід навіть натяку не дає на якийсь косметичний знос. Якість тут ще та, як у справжніх «німців».
1 / 2
2 / 2
Кузову, звісно, доводиться важче за всіх. І якраз він і напросився на єдине серйозне вкладення з боку власника автомобіля. Зовсім недавно довелося переварити пороги, задні арки і все пофарбувати. Запчастини обійшлися в 3 000, робота — в 14 000, а ще в 10 тисяч обійшлося фарбування.
Що в підсумку?
Само собою, вимагати від автомобіля, що відсвяткував чвертьвіковий ювілей, багато чого не доводиться. Але, по-перше, він їздить і возить свого власника. По-друге, він не обдирає його як липку. При виборі В3 потрібно гарненько розглянути його комплектацію: моторів на них ставили багато, і всі вони мають свої тонкощі. Машини з бензиновими 1,6-літровими моторами все-таки надто вже повільні, та й налаштування їхніх карбюраторів — справа клопітка. Моновприскові мотори найбільш надійні, але вони не для гонщиків, яким буде приємніше побачити під капотом 16-клапанні агрегати об’ємом 1,8 або 2 літри, потужність яких сягає 136 к.с. Можна знайти машину і з мотором VR6, у того в стійлі б’ють копитом одразу 174 «коні». Були й дизельні Пасати, щоправда, теж доволі малопотужні. Вартість ремонту та обслуговування сильно залежить від того, наскільки «полум’яний» мотор стоїть у старого Пасата. Пристойно відрізнятимуться ціни і на деякі роботи, пов’язані із заміною ременів і роликів машин з кондиціонером і ГУРом або без них. Ну а те, як швидко Пасат здасться і почне розвалюватися, більшою мірою залежить від розумового розвитку його власника. Хоча приховувати не будемо: потенціал у В3 високий, швидко його розламати буде важко. Але можливо.
За допомогу при підготовці матеріалу висловлюємо подяку автосервісу «SMG — Marshal»
Читайте також:
Поділитися: 0 0 0 0 Підпишіться на нас у Яндекс Дзен
Додати коментар
Для коментування вам необхідно авторизуватися
Увійти
Коментар відправлено
17 коментарів
01.12.2015 15:58
Олександр Фукалов
хороша стаття! напишіть про гольф 3 1991-1997 р., цікаво як вони в експлуатації та чи залишилися цікаві екземпляри.
02.12.2015 17:49
Андрій Чепелев
01.12.2015 17:25
Vodokanal Stavropol
Хм, а фільтр-то в маслі. Ось тобі і наднадійний мотор з пробігом 300 тис. — дитячим навіть для сучасних корейців. Не вміють вагени робити движки ні зараз, ні тоді не вміли, ніколи. Німецький ширвжиток.
02.12.2015 17:47
Андрій Чепелев
Та ви, батенько, автоексперт!
01.12.2015 21:39
Kai Jaworski
«з пробігом 300 тис. — дитячим навіть для сучасних корейців. «Корейці до цього пробігу просто не доживають :)З приводу того, що VAG не вмів і не вміє робити двигуни — це мега-авторитетне висловлювання тягне на автомобільну премію Дарвіна 🙂
02.12.2015 17:51
Андрій Чепелев
Ми давно думаємо заснувати премію у вигляді дивана з логотипом Колеса.ру. Вручити найкращому диванному експерту сайту 🙂
02.12.2015 12:08
Vodokanal Stavropol
Купи собі спочатку фольксваген, а потім мудруй. Якщо, звісно, буде бажання.
03.12.2015 09:58
Олександр
Колись був класний апарат, м’яка підвіска, ремонтопридатність, посадка, але чорт візьми брати зараз авто без мінімального набору: кондиціонер, електродзеркала, не зможу: на кожен день робоча конячка — шкода його, дідугана, щоб «вбивати» краще вітчизняне. А для сім’ї і душі — Сааб 9000 2.3Т.P.S.: Спасибі «Колесам» за цікаві статті, удачі вам.
03.12.2015 20:51
Vitaly Buldakov
VW Passat B3 1990 р. 1,6 TDI. У Молдові з 1998 р. в одних руках (знайомий сім’ї), потім потрапив у мої руки. За три з невеликим роки було зроблено таке:220 — 238 000 — кермові наконечники, кульові, нова передня і задня гума.238 000 — педаль зчеплення, головний циліндр зчеплення.239 000 — два ремені приводу навісних агрегатів, паток від помпи на залізну тку, паток на помпу з розгалуженням.241 000 — головка блоку, прокладка, ремінь ГРМ, всі розпилювачі форсунок, втулка приводу ПНВТ, задні маточинні підшипники244 000 — передні маточинні підшипники, передні стійки, передні пружини, пильовики шруса і рейки, стійки стабілізатора, передні колодки249 800 — кріплення глушника крайнє заднє, опора двигуна найбільша, яка ззаду разом з гумовими шайбами (оригнал, по 300 лів кожна шайба), регулювання обертів двигуна250 000 — всі опори движка, набір резисторів на пічку (оригінал, Бош)253 000 — сайлент глушника, сигнал, нові чохли256 000 — 264 000 — між замінами масла поміняв: стійки задні, шруси (зовнішні), правий передній супорт265 000 — переклеєно і шумоізольовано дах, поставлено дволамповий плафон267 000 — задні маточинкові підшипники, клапан відсічення пального, лівий передній супорт268 000 — шумоізоляція капота, козирки сонцезахисні з підсвічуванням271 000 — заміна рульової рейки та обох тяг заодно, перебирання стартера із заміною майже всього, що там є, сходження і розвал, заміна стійок і подушок стійок стабілізатора, заміна пильовика лівого зовнішнього шпінделятора.
