Ніко Вебберович, Хемілтон Величнович, сери Ріккардо і Ферстаппен з роду Редбуллових, а також Феррарі Смугляві і Алонсо Юморович. Дванадцятий сезон гри піт-стопів пройшов у Німеччині. Давайте ж обговоримо це, поїхали!
Знаю дуже багато людей, які раніше не те, щоб там недолюблювали Фернандо Алонсо, він їх просто дратував. Але йшли роки, Фернандо дорослішав, набував харизми, і ось уже кожен другий, кого не спитай, практично його фанат. Навіть ті, хто всією душею терпіти його не міг. Усі вони навперебій розповідатимуть тобі, що Фернандо один із найкращих гонщиків у пелетоні. Чекатимуть на його нові подіуми і перемоги, а також із прицмокуванням міркуватимуть про те, що дуже шкода втрачених титулів у Феррарі. Про те, що Алонсо старався на 150%, але так і не став там чемпіоном, хоча заслуговував на це, як ніхто інший. І я, вибачте, один із них. Я теж так думаю.
Але у мене з багатьма гонщиками так, той же Феттель, Алонсо фору дасть у цьому питанні. Але сьогоднішнє вступне слово саме про Алонсо. І не просто так. Напередодні гоночного вікенду, а точніше навіть під час п’ятничних тренувань, у Фернандо був день народження. Йому виповнилося 35 років. Він один із небагатьох ветеранів, які залишилися в сучасній Формулі-1. Смішно звучить, але це так. Алонсо, здавалося, зовсім недавно був ще не стріляним горобцем, новачком Мінарді, — Ветеран. Тож привітаємо Ветерана. Побажаємо йому разом із Маклареном вибратися з дна, а також нових перемог і взагалі всіляких звершень.
Втім, ми відволіклися, давайте про гонку.
Кваліфікація
Якщо Росберг починає вигравати все підряд — чекай біди. Але Росбергу на це наплювати. Тому він із радістю очолив протоколи всіх тренувальних сесій. І заодно не забув виграти кваліфікацію. Ні, там Хемілтон, звісно, помилився в останній момент на вирішальному колі. Але кого це хвилює.
І так, не дивуйтеся, на фотографії переможців кваліфікації в Німеччині ті самі обличчя, що були в Угорщині. Росберг, Хемілтон і Ріккардо. Ред Булл знову був найкращим з-поміж решти. Причому цього разу не допомагали їм ані дощ, ані сльота, ані ще щось. Ред Булл просто справді став сильнішим. І якщо у Феррарі не придумають бодай щось.
Взагалі, після кваліфікації всі розбилися на пари. Кумедно, але це справді так. Як парад прямо — ось, дивіться, команди в порядку їхньої крутості, потужності та прагнення виграти чемпіонат. Ну гаразд, гаразд. Перші три. Решта теж намагалися, але виходило у них в основному через одного.
Верляйн, як, власне, і Алонсо з Баттоном, вкотре намагалися зобразити нам якесь диво. Кожен зі своєї дзвіниці, зрозуміло. Але у всіх трьох не вийшло нічого, що випало б із середньостатистичних показників. Крім того, в якийсь момент здавалося, що і Хааси ось-ось «вистрілять» у третій сегмент, що вже точно інакше як дивом і не назвеш. Але і тут ми всі залишилися без уявлення. Все, як завжди, ну, може, трохи краще.
Перегони
Формула-1 скучила за Німеччиною, а німецький асфальт за гумою. Гонка вкотре показала нам, що в сучасній Формулі-1 правлять шини. Уміння ними користуватися, вміння їх заощаджувати, обирати їх, а також «кровожерливість» шасі по відношенню до них. Усе навколо цих самих покришок. І піт-стопів, звісно ж. Усе навколо чортових покришок, розумієте? Не потужність моторів, не їхня надійність. Не аеродинаміка шасі. Усе дурниця. Головне, як ви і ваш болід працюєте з покришками. Ні, якщо у вас чемпіонський Мерседес, звісно, ви можете злегка розслабитися. Але тільки трохи. Всі ж інші повинні страждати, мучитися і вирішувати, як краще вчинити. Зима, звісно, близько. Але до неї треба ще закінчити цей чемпіонат. І дуже б хотілося, щоб битви на його теренах відбувалися за рахунок техніки чи майстерності пілотів, а не за рахунок того, як і в кого вмирає гума. Втім, це все лірика.
До середини сезону Хемілтон навчився стартувати. А Ніко ні. Ніко в найкращих традиціях вирішив зобразити Веббера. Він просто взяв і не поїхав зі старту. Просто ось так. Подумаєш, чемпіонат, подумаєш, інтрига. Кому вона потрібна взагалі? Побуксуємо. Взяв і все зіпсував, не встигли згаснути стартові вогні. Уперед пройшли не тільки Хемілтон, який бажає виграти черговий чемпіонат, чотирьохсотзубий Ріккардо і молодий, але дуже перспективний юнак Ферстаппен. Уперед повз Росберга пронеслися і амбіції, і вихваляючі відгуки, і гордість, і вся будь-яка інша нісенітниця, яку так люблять журналісти. Ніко, чорт тебе забирай, як так можна? Борися, знайди спосіб. Ми всі тут даремно тебе вихваляли чи що? Зберися, ганчірка. Мені особисто буде дуже неприємно визнавати, що помилився в тобі. Дев’ять перегонів залишилося. Не так вже й мало, щоб зібратися. Не так уже й багато, щоб програти всі. Зберися. І якщо вже виграти не зможеш, то хоча б зберігай високу планку цього чемпіонату, зроби його ще цікавішим. Ну справді.
І вже не важливо, старався там далі Росберг чи ні. Свою гонку він програв ще на старті. А потім йому ще до купи допомогли. Допомогли програти. І штраф цей дивний. І заминка на піт-стопі. І гума. І тактика. Так, звісно, можна сказати, що шістнадцять секунд відриву від лідера на фініші — це нічого страшного і не так уже й багато. Але якщо ти їдеш на такій самій машині, як лідер, і все ще хочеш виграти цей чемпіонат — шістнадцять секунд — це прірва. І бути її просто не повинно, за жодних обставин. Що ж до Хемілтона, він був одним із небагатьох, кому цього разу вдалося все. Тому, напевно, і показували його менше за інших. Та й чого там показувати, їде людина і їде. Молодець, загалом. Заслужено виграв. Заслужено відірвався в чемпіонаті.
Хлопці з команди Ред Булл були не просто круті, а до біса круті. Навіть незважаючи на скарги в бік гуми. Навіть незважаючи на образи цієї самої гуми (що може бути гірше, якщо ти найголовніша гоночна покришка — слік, а якийсь молодик кричить і називає тебе шиною, абсолютно непридатною для перегонів), вони були сильнішими за всіх інших і дуже-дуже непогано наблизилися до Мерседеса (а одного так і взагалі «обскакали»). Здавалося, ще трохи, і ось воно. Справді швидко, справді сильно і, на диво, досить командно. Ріккардо цього разу ніхто не заважав спочатку оторопіти від натиску молодшого Ферстаппена, а потім так само само самотужки, в гонці, відбити позицію назад. І жодних тобі згадок австралійців, жодних «він швидший за тебе» чи ще чогось схожого. Чесна гонка людей на Ред Булл. Абсолютно заслужений подіум. Подвійний.
А ось Феррарі, мені здається, перехвалили. Ред Булл уже обійшов їх у Кубку конструкторів, Ред Булл обробляє їх начисто на треку. Це на швидкість, хлопці. І якщо вона у вас не з’явиться, до вас доберуться і Вільямси з Форс Індіями. Щоправда, занадто багато було приємного сказано про Феррарі на початку сезону. Втім, стільки ж за обсягом зараз ллється на них і всіляких чуток і критики. Під таким тиском працювати важко, чого вже говорити про створення болідів для перемог. Але з іншого боку, ви ж професіонали. Зберіться, не будьте Росбергом. Вам ніщо, крім цієї балаканини порожньої, не заважає. Працюйте. Не дарма ж Себ із Кімі стараються. Кімі, до речі, старався цього разу якось краще за Себа. Хоча в перегонах Феттель і приїхав вище, Кімі весь вік-енд виглядав сильнішим. Ну а потім усе стало, як завжди. Райкконен нахапав звичних проблем і помарок не зі свого боку і вище шостого місця піднятися так і не зміг. Зате з Боттасом поганявся. І проїхав.
У Квята ще все погано. Нічого не допомагає. То з налаштуваннями не вгадають, то з картографією мотора наплутають, то гума не гума, то їзда не їзда. НІ-ЧОГО-ГО. Здається, багато хто вже починає забувати про ті подвиги, якими він радував нас на початку своєї Ф-1 кар’єри. Коли здавалося, що швидше за цього Молдованина немає нікого. Що він усім ще покаже. Зараз якась неймовірно тривала чорна смуга. Зрозуміло, що її потрібно пережити. Але зима близько, і не всі її переживуть. Потрібно дуже постаратися, вичавити максимум з решти гонок цього сезону. Справедливості заради варто відзначити, що Сайнц хоч і здавався на голову вищим у кваліфікації та вільних заїздах, у перегонах з технікою теж нічого вдіяти не зміг і закінчив їх не набагато краще за Дані.
Взагалі, перегонів, у їхньому класичному розумінні, цього разу було багато. Постійно якась метушня, дуелі та обгони. І це добре. Гонка вийшла доволі динамічною. Такі перегони зазвичай пролітають дуже швидко. Бо постійно щось відбувається. І ти концентруєш увагу то на одному, то на іншому, і тут раптом раз, і вже фініш. Особливо складно зосередитися, коли в перегонах відбувається десять тисяч чотириста тридцять два піт-стопи. Усі постійно заїжджають і виїжджають туди-сюди. Воюють кланами і «перевзуваються» хто швидше. Занадто багато піт-стопів, занадто.
Баттон провів непогані перегони. Крім того, хотілося б відзначити швидкість обох хлопців із Хаас. Гутьєррес при цьому вкотре жартував із синіми прапорами та заважав лідерам обганяти себе. Все на тих же кругових вкотре плакав Феттель. А ще Алонсо раптом вирішив згадати класичні обгони Ірвайна та поліз на Ферстаппена повертати собі коло. А ще Баттон непогано Боттоса пройшов, а ще Алонсо з Пересом билися гарно, а ще Алонсо пожартував, що він не проти обганяти на трасі тих, кого пропускає в боксах через огидні піт-стопи та «косяки» команди, а ще… Гаразд, що тепер, кожне коло переказувати?
У перегонах було лише двоє тих, хто зійшов. Обидва з механічними проблемами. Обидва бразильці. Обох звуть Філіппе. Напевно, це збіг. А ще ми дізналися, що перегони можна їздити в кредит. Хоч би як смішно це звучало, але кількість проплачених Харьянто Гран-прі добігла кінця. Гонку в Німеччині індонезійський автогонщик їхав у кредит, з надією на знаходження підтримки від спонсорів. Але, судячи з результату, старався не дуже. І, можливо, вже у Спа ми з вами познайомимося з новим учасником цього великого цирку. Такі ось перегони.
Ми ж із вами, як і старенька Формула, вирушаємо на канікули. Попереду місяць літньої перерви. Цілком достатньо для того, щоб все обміркувати, знайти себе і кинутися в бій зі свіжими силами, думками і бажанням. А в перегонах може бути лише одне бажання — перемогти.
До зустрічі наприкінці серпня, на Гран-прі Бельгії, друзі. А на сьогодні все! Не забувайте голосувати за найкращого гонщика! Залишайтеся з нами. Любіть Формулу-1, любіть автоспорт. Удачі!
ВІРТУАЛЬНИЙ ЧЕМПІОНАТ ПІЛОТІВ, ЗАСНОВАНИЙ ВИКЛЮЧНО НА ГЛЯДАЦЬКІЙ ОЦІНЦІ
Плюшки: Перемога в глядацькому голосуванні на звання найкращого гонщика етапу в Угорщині дістається Кімі Райкконену. Чудовий прорив, майстерна гонка. Він справді був одним із найкращих того вікенду. Так, Кімі ще той. І він ще всім покаже.
Щодо Гран-прі Німеччини 2016
Хемілтон — Перегонів у Німеччині не було два роки. Багато хто міг і забути, як треба. Хемілтон не забув, хоч і вигравав тут востаннє аж у 2011. 2 бали
Ріккардо — Дуже хороша та спокійна гонка від «зубастика». Заслужений подіум. 1 бал
Ферстаппен — Обгін у першому повороті першого кола перегонів, найімовірніше, снитиметься Ріккардо весь цей місяць. Чергова хороша, зухвала гонка. 1 бал
Баттон — Дуже добре для ветерана. Чудово просто. 1 бал
Алонсо — Почуття гумору в Алонсо все ще на рівні. До того ж у нього був день самого що ні на є народження. 1 бал
Підсумок після одинадцяти Гран-прі:
Росберг — 13 балів Хемілтон — 12 балів Ферстаппен — 11 балів Ріккардо — 6 балів Райкконен — 6 балів Феттель — 5 балів Верляйн — 4 бали Перес — 4 бали Хюлькенберг — 4 бали Баттон — 3 бали Квят — 3 бали Грожан — 3 бали Алонсо — 2 бали Гутієррес — 1 бал Гар’янто — 1 бал Боттас — 1 бал Магнуссен — 1 бал Масса — 1 бал Вандорн — 1 бал