Грибні місця Підмосков’я: куди поїхати у вихідний

Портал розширює географію відомих нам грибних місць; ми прочесали Підмосков‘я на предмет лисичок, рижиків, підосичників та інших їстівних грибів, і тепер ми готові розповісти, куди поїхати по гриби, щоб набрати повні кошики, не витративши півдня на дорогу.

Якщо пам’ятаєте, в одному з дитячих мультфільмів — дуже давно — звучала пісенька з такими ось словами:

«…А в Підмосков‘ї ловляться лящі, Водяться гриби, ягоди, квіти Краще місця навіть не шукай Тільки час даремно витратиш ти!»

Не будемо сперечатися: все це правда. Хоча ягоди вже практично зійшли, а про риболовлю поговоримо якось іншим разом. Але залишаються гриби: продукт їстівний, ситний і смачний — якщо їх правильно приготувати. До того ж гриби в серпні збирати вже можна. Спекотна погода, «відрізана» дощами від вельми комфортних днів кінця літа, буквально виштовхує їстівні гриби з-під землі. маслюки, грузді, волнушки, сироїжки, лисички, опеньки, подекуди — білі гриби — уся ця тиха радість чекає на тих, хто не полінується виїхати з дому раніше в суботній або недільний день. Тим паче що, так склалося, в лісах Підмосков‘я грибники вздовж доріг сьогодні зустрічаються рідко: любителі «тихого полювання» зазвичай — мешканці обласних дач, які «очищають» ліси в радіусі кількох кілометрів від своєї фазенди. Тож, за певної успішності, додому можна принести непоганий «улов».

Отже, куди поїдемо?

Київське шосе

Цей напрямок гарний тим, що практично одразу за краєм аеропорту «Внуково» по обидва боки дороги починаються ліси, які тягнуться до самого Наро-Фомінська. Для грибників міг би порадити доїхати до розв’язки з поворотом на Крекшине та Анкудінове. Тут є, де залишити машину: недалеко АЗС, та й поруч із розв’язкою є вільні місця. Крім того, повернувши на Крекшино, авто можна залишити на узбіччі біля будь-якого з навколишніх сіл, хоча вибирайте місця, які добре проглядаються в обидва боки. В іншому разі, повернувшись, можна виявити машину з деякими пошкодженнями кузова.

Друге місце — лісовий масив одразу за селищем Селятино (це приблизно 50-й кілометр Київського шосе, одразу за перетином з Малою бетонкою. Тут проблем зі стоянкою немає — можна припаркуватися на узбіччі поруч із надземним пішохідним переходом, або ж на околиці міста. Ліс тут тягнеться кілометрів на вісім, плавно переходячи в околиці танкового полігону Таманської дивізії — місця тут не виходжені, їстівних грибів багато.

Пункт третій — Кузнецовське лісництво. Потрапити нескладно. Кілометрів за шість після Селятино на Київському шосе ви упретеся в перший від Москви світлофор. На ньому, під стрілку, ліворуч, у бік Яковлевського. Через кілька кілометрів буде поворот на Кузнецово. Тут немає абсолютно ніяких проблем із паркуванням. Тільки врахуйте: ліс тут справді дрімучий; бувалі грибники радять новачкам брати компаси або, що краще, навігатор. Якщо упретеся в річку — це Ладирка, — значить, «забрали» занадто на південь. Якщо піти за течією — вийдете на дорогу до Руднєво (праворуч) або Кузнецово (ліворуч), а проти течії — прямий шлях до селища Київський і платформ Бекасово. До речі, навколо Бекасового — теж грибні місця.

Борівське шосе

Мабуть, немає сенсу намагатися виїхати з Москви Боровським шосе — на вашому шляху зустрінеться чимало світлофорів у Солнцево (хоча, виїхавши з міста, ви зможете кілька кілометрів проїхати дуже гарною дорогою). Краще, мабуть, усе тим же Київським шосе доїхати до неодноразово згаданого повороту на Крекшине. І, на першому ж перехресті, повернути праворуч, на вузьку дворядку. Нею ви доїдете до селища Перемога, межі містечка Апрелівка. Залиште тут машину, перейдіть через колії Київського напрямку залізниці, і всі місцеві гриби — ваші.

Мінське шосе: у процесі реконструкції

На Мінському шосе нині тривають активні роботи з приведення цієї підмосковної траси до ладу: через рік-два рух тут стане безсвітлофорним принаймні від Лісового містечка. Ну а поки що — у вихідні дні — тут шикуються солідні затори. Утім, перше «грибне» місце — не так далеко від Москви, трохи північніше платформи «Жайворонки». Поворот до неї буде через кілометр після Лікіно. Щоправда, за словами людей обізнаних, останніми роками врожаї тут не дуже.

А тому найкраще проїхати ще трохи далі — до повороту на Голіцине. І, проїхавши кілометри два, загальмувати на узбіччі біля лісового масиву поблизу платформи «Малі В’яземи». Заблукати тут можна, але важко: з півдня ліс обмежений трасою М1, з півночі — залізницею Білоруського напрямку.

Можна проїхати ще далі на північ — в околиці Звенигорода або трохи північніше. Кажуть, непогані грибні місця в околицях Петелинської птахофабрики, біля села Часці. Але сюди їхати треба Можайським шосе — або через Одинцово, або, якщо Мінкою, то треба повернути в бік Голіцино, а потім, біля Малих В’яземів, — наліво.

Нова Рига і Волоколамське шосе: для своїх

Грибники, які вирушають на пошуки «підніжного корму» в околиці Новоризького шосе, зазвичай добираються електричкою — до платформи «Опалиха», а далі — пішки. Але можна доїхати і на машині. Новою Ригою, до повороту на Нове. У саме селище в’їжджати не варто — краще повернути ліворуч, у напрямку Новоархангельського. Тут, недалеко від річки Праслихи, можна залишити машину і побродити величезним лісопарком. Можна сюди потрапити і по Волоколамці — проїхавши Красногорськ, майже на виїзді з Аніно треба повернути ліворуч, на вулицю Миру. Під’їдете якраз до платформи, за якою починається ліс.

А ще — якщо по Волоколамці — можна на виїзді з Дєдовська повернути праворуч — там через кілька кілометрів — ліси. І гриби.

П’ятницьке і Ленінградка: що далі в ліс…

Взагалі грибні місця тут можна знайти просто на околиці районів Куркіно, Мітіно, поруч із Хімками — кругом ліси, хоча й трохи спотворені людською діяльністю. Але знавці радять проїхати далі — за Чорну грязь, за Шереметьєвське шосе. І припаркуватися на околиці села Єлине. Тут знаходять підберезники та опеньки. Кажуть, ще трапляються білі гриби.

Як варіант — проїхати П’ятницьким шосе до Малого бетонного кільця, а ним — до шляхопроводу над Великим кільцем Московської окружної залізниці (просто щоб зорієнтуватися потім, де залишили машину) — тут і праворуч ліс, і ліворуч ліс.

Носовихінське і Горьковське шосе: обережно — торфовища!

Ні, чесно: у цих місцях (Павлово-Посадський район) ще нещодавно дуже диміло, всього-то тижнів зо два-три тому. А тому ходити тут бажано обережно. Серед «загальновизнаних» грибних місць — околиці сіл Суботине і Власово. До першого можна доїхати, повернувши з Горьківки на Павлов-Посад. Тут, з вулиці Миру, повернути на вулицю 1 Травня, потім, через 1-й і 2-й провулки 1 Травня, виїхати на Степуринську вулицю, а нею — до самого Суботино.

До Власового можна доїхати Носовихінським шосе, звернувши праворуч у бік Рахманового. Далі, по шосе, до У-подібного перехрестя. А там — хоч ліворуч, до Власово, хоч праворуч, до Семеново — суцільні ліси аж до Єгор’євського шосе.

Єдине — від Москви все-таки далеко…

Каширка: під крилом літака…

Околиці аеропорту «Домодєдово» — теж один із визнаних грибних маршрутів. Тільки от дістатися сюди не так-то просто, якщо не залізницею.

Найкраще — М4 «Дон», до перетину з Малим бетонним кільцем. Потім — наліво, до Образцового.

А за півтора-два кілометри по ліву руку почнеться ліс, що тягнеться аж до злітних смуг: впретеся в огорожу — значить, пора на зліт.

А ще, кажуть, є грибні місця в Підмосков‘ї ближче до Ступіно (це година від МКАД, не менше).

P.S. Головне — пам’ятайте: якщо вже по гриби, то з кошиком. Будете збирати гриби в пакети — додому привезете гнилу труху. Вдалого «полювання»!