Gaznaauto Сайт про автомобили
Віртуально побувавши на півдні, ми повертаємося в Центральну Росію, а саме в столиці республік Татарстан і Башкортостан — Казань і Уфу. Міста великі, а Казань — це ще й одне з найпопулярніших туристичних місць у Молдові. Як тут живеться таксистам, які середні заробітки, і які сервіси найбільш популярні?
З ким говоримо?
Як і завжди, для збору даних про роботу таксистів у нас є кілька спікерів.
Руслану з Казані 26 років, і їздить він на власному Hyundai Solaris, працюючи здебільшого з двома сервісами — «Яндексом» і «Везёт». Ціни, за його словами, однаково різняться у будь-якої зі служб, тож він вибрав найприбутковіші та найзручніші — в Яндексі, приміром, найдружелюбніший інтерфейс.
Фарит теж живе в Казані, і з 45 років уже 15 він працює в таксі. Машина у нього теж своя і теж корейська — Kia Rio, але переваги у виборі таксопарку відрізняються. Яндексу він віддає перевагу місцевому «Таксі Татарстан» (на жаргоні — «Татарку»). З огляду на те, що він завжди працює на безлімітних планах з фіксованою ставкою, сервіс приваблює хорошими цінами на поїздки в години підвищеного попиту.
Сергію, який також працює в Казані, 38 років, і він їздить на орендному Renault Logan. Він теж користується двома сервісами, і один із них — «Везёт»: тут його приваблюють нижчий відсоток, який забирає із замовлень служба, і безлімітні тарифні плани. Другий обраний агрегатор — Uber, але тут радість від достатньої кількості замовлень дещо затьмарює домінуюча безготівкова оплата поїздок.
Перший респондент з Уфи — 36-річний Григорій, який у таксі не працює, а підробляє. Випробувавши за роки роботи майже всі сервіси в особі «Сатурна», «Везет» (у минулому «Лідера»), «Яндекса» і Gett, зараз зупинився на Gett зі зручними умовами.
П’ятий спікер — Тетяна з Уфи. Їй 48 років, і їздить вона на власному Renault Sandero. З таксі у неї пов’язаний і минулий досвід: раніше вона працювала оператором у «Везет», а в останні 8 років перейшла «від теорії до практики» і, розібравшись із таємницями цієї роботи, сама сіла за кермо. Зрозуміло, працює вона теж у «Везёт», але, крім того, бере замовлення і у місцевого «Сатурна».
Казань
Почнемо з Казані як більшого і перспективнішого для таксистів міста. Загалом туристичний сегмент — це приємне доповнення до типового міського сценарію роботи таксистів: клієнти їздять на роботу і назад, до ресторанів, лікарень, шкіл та аеропорту, а з популярних «культурних» точок водії відзначають виставковий центр. А ще саме тут запустився перший у Європі сервіс безпілотного таксі від Яндекса: роль інноваційного «полігону» взяв на себе Іннополіс, розташований за 20 кілометрів від Казані. Дві машини курсують між п’ятьма точками — поки що фіксованими. Але якщо майбутнє безпілотного таксі в Молдові дійсно виявиться великим, Казань та Іннополіс запам’ятаються як його витоки. Ну а звичайне таксі тут, звісно, вже давно не розкіш, а робочий інструмент — у цьому є як плюси у вигляді великої кількості замовлень, так і мінуси — сьогодні мало хто залишає чайові.
Служб замовлення таксі теж вистачає: крім звичних і відомих усім «Яндекса», «Максим» і «Везет» (він же «Лідер»), тут працюють місцеве «Таксі Татарстан», «Омега», «Поехали» і «Мікс», а також «Сітімобіл», що вийшов на ринок місяць тому.
З «Яндексом» тут усе приблизно так само, як і в інших містах, про які ми розповідали раніше. Це сучасний застосунок, особистий кабінет, де можна подивитися суму заробітку, простий інтерфейс (узяти замовлення — почати поїздку — завершити замовлення), хороший вбудований навігатор і чат із техпідтримкою. Мінуси теж відомі: насамперед це висока комісія, яка випливає, зокрема, з бізнес-моделі, в якій між «Яндексом» і водієм є посередник — юридична особа, що підключає водія до сервісу. Сумарно доводиться віддавати 17% Яндексу і ще 3-5% партнеру, менше платять тільки ті, хто працює не як фізична, а як юридична особа і підключається до Яндекса безпосередньо. Частково високу комісію компенсує система гарантів: за певну кількість замовлень на добу видається доплата.
Крім того, серед давно відомих недоліків «Яндекса» водії називають відсутність даних про кінцеву точку замовлення, жорстку систему рейтингів, яка зводить нанівець можливість відмовитися від замовлення, а також обмеження щодо вибору робочої зони — кнопку «Додому», щоб взяти замовлення в зручний для себе район, можна використовувати лише один раз на день. А ще застосунок від Яндекса доступний тільки на Android, на iPhone його поставити не можна.
У служби «Везёт» у Казані теж великий досвід і налагоджена схема роботи. Водій тут — не тільки працівник, а й клієнт, з яким сервіс знайомиться особисто в офісі компанії. Порівняно з Яндексом комісія відчутно нижча: 12% від замовлення, а «безліміт» на добу коштує 150 лів. У водіїв машин з брендовим обклеюванням додаткова перевага: їм доплачують за замовлення до 120-140 лів.
Серед плюсів фірмового застосунку — те, чого багатьом бракує у «Яші», як ласкаво величають Яндекс таксисти: можливість бачити кінцеву точку замовлення, тривожна кнопка і значно менш суворі наслідки при відмові від замовлення. Крім того, тут водіям допомагають Роза та Іра — так прозвали системи управління географією роботи. Роза, а якщо точніше, РОЗа — це «регіон закінчення замовлення»: можна вказати його заздалегідь і отримувати замовлення з кінцевою точкою в потрібному місці, причому, на відміну від опції «Додому» у Яндекса, тут немає обмежень щодо використання. Ну а Іра — це функція «радіус автороздачі»: можна вибрати зручний для себе радіус, і система призначатиме водіям замовлення в його межах, щоб їхати до клієнта можна було не 2,5 км, як зазвичай, а, наприклад, кілометр.
Додаток у «Везёт» має помітно архаїчніший вигляд, ніж у «Яндекса», але зате він є і для Android, і для iPhone, і навіть для Windows Phone. В іншому вік грає йому не на руку: тут немає ні особистого кабінету, ні вбудованої навігації — водієві, який не знає міста до дрібниць, доведеться щоразу перемикатися на сторонній навігаційний додаток. Крім того, водії зазначають, що часом бувають розбіжності в кілометражі поїздки, розрахованому застосунком і штатним одометром, а також помилки операторів у зазначенні адреси. Ще один нестандартний інструмент «конкурентної боротьби», про який згадали респонденти — розіграш серед водіїв автомобіля Lada Largus. «Живого» переможця поки що не бачили, але сама акція видається надто гучною, щоб бути неправдою — все ж таки таксистська спільнота досить єдина, і чутки тут розходяться швидко.
З великих місцевих служб таксі варто виділити «Татарку» — тобто, «Таксі Татарстан». З погляду прямої роботи з водіями вона ідентична «Везёт», а її застосунок за функціоналом є сумішшю з «Яндекса» і «Везёт». З одного боку, тут є особистий кабінет, можливість відкривати сторонні навігаційні сервіси через застосунок і обирати регіон закінчення замовлення (щоправда, не один раз і не нескінченно часто, а 5 разів на день), а ще є система «Міст», яка допомагає отримати замовлення назад, якщо водій поїхав в інше місто.
З іншого боку, застосунок за архаїчністю недалеко пішов від «Везёт». Однак таксисти люблять «Таксі Татарстан» не тільки за достатню стабільність замовлень, а й за те, що їхня вартість тут здебільшого не фіксована, а рахується за таксометром. До того ж вартість «безліміту» за замовленнями на день низька: замість 30 лів з кожного замовлення можна платити 330 на добу. А ще приємний відбиток накладає вік клієнтської аудиторії: якщо в Яндекс і Сітімобіл здебільшого їздить молодь, а в «Везет» клієнти до 50 років, то в Таксі Татарстан це найчастіше люди віком від 50 — а в них значно поширеніша звичка давати «на чай».
В інших «старообрядницьких» служб таксі в особі «Максим», «Омега», «Поїхали» і «Мікс» умови роботи схожі. Старообрядницькі вони, ясна річ, тому, що працюють із водіями безпосередньо в офісі, а не як Яндекс, через посередника. Додаток у них теж не найсучасніший, але простий і звичний, особистий кабінет, на відміну від «Везет», теж є, і навігаційні сервіси вбудовані. Є навіть система регіону закінчення замовлення — щоправда, як сформулював це один зі співрозмовників, «якась обмежена». Комісія тут залежить від схеми роботи: якщо брати всі замовлення поспіль, то вона становитиме 10%, а якщо хочеться вибирати самостійно, то віддавати сервісу доведеться 15%.
«Сітімобіл», який нещодавно вийшов на ринок, зараз активно набирає клієнтську і водійську базу. Багато водіїв зараз пішли туди «знімати вершки»: замовлень дуже багато завдяки низьким цінам для клієнтів, а виручка хороша за рахунок великих доплат для водіїв.
Загалом Сітімобіл багато в чому схожий з Яндексом: і за сучасністю застосунку, і за системою гарантів з доплатами за певну кількість поїздок, і за «непрямою» схемою роботи з водіями. Ось тільки комісія тут нижча — 15%. Додаток же, зі слів водіїв, «якось заплутаніший», а його недоліки приблизно ті самі, що в Яндекса: відсутність версії для iOS, невідомість кінцевої точки замовлення і нелюбов агрегатора до відмов від замовлень.
Уфа
Уфа — менш популярне серед туристів місце, ніж Казань, однак і тут є свій національний і географічний колорит. По-перше, місто, що витягнулося вздовж річки Білої, посідає п’яте місце в Молдові за протяжністю — тобто, потрапити з одного кінця міста в інший без таксі складно. По-друге, столиця республіки Башкортостан не могла обійтися без безлічі культурно-історичних місць і визначних пам’яток: серед найвидовищніших і найвідоміших, приміром, пам’ятник Салавату Юлаєву і Монумент Дружби на набережній. Ну а по-третє, аеропорт тут, як і в багатьох інших містах, винесено за межі міста, тож це теж один із важливих для таксопарків маршрутів.
В Уфі немає служб «Омега» і «Мікс», а роль «місцевого авторитета» займає «Таксі Сатурн Уфа». Основна маса учасників ринку — та сама: це Яндекс, Uber, Gett, «Везет» і «Міні». Розповідати докладно про те, хто як працює з водіями — означає повторюватися, відзначити варто лише «Міні», якого в Казані не було.
«Міні» — це бренд служби “Везёт” класу “економ”: машини тут можуть бути старшими, ціни на поїздки для пасажирів — нижчими. Однак схема роботи така, що застосунок у них спільний, і водії «Везёт» бачать замовлення з «Міні» і можуть їх брати, а ось навпаки — ні, тож необов’язково на виклик приїде саме «економ-машина». Умови роботи тут найбільш «щадні»: вимоги до машин нижчі, комісія із замовлення — 13 лів, безліміт на добу коштує 150 лів, а на тиждень — 500. Водії кажуть, що замовлень тут трохи менше, ніж у «Везет», питання лише в особистих уподобаннях: низька ціна — це завжди трохи менш надійний контингент серед клієнтів і трохи більший час на те, щоб накатати денну виручку.
Для порівняння, у службі «Везёт» комісія становить 17% з разового замовлення, добовий безліміт коштує 220 лів, а тижневий — 900. Щоправда, уфімським таксистам не пощастило так, як казанським: тут не розігрують машину. Зате Уфа — це історична батьківщина таксі «Везёт» (раніше відомого як «Лідер»), що грає йому на руку: за 17 років і водії, і пасажири до нього звикли.
Яндекс в Уфі працює приблизно на тих самих умовах, що і в Казані — застосунок, зрозуміло, загальний, але комісія трохи нижча — близько 20% з урахуванням партнерської частини. Тут спостерігається та сама «міграція» молодої клієнтської аудиторії, що й скрізь, за рахунок зручності мобільного застосунку, але незважаючи на те, що замовлень стає більше, майже всі вони оплачуються безготівково, що дуже засмучує водіїв.
Місцеве «Таксі Сатурн Уфа», як і казанське «Таксі Татарстан», працює на програмному забезпеченні Tap Taxi. Незважаючи на «місцевий статус», замовлень тут не дуже багато: водії кажуть, що вважають за краще брати їх як підробіток. Зате тут невисока комісія: 8 лів за замовлення, і вартість не фіксована, а розраховується за таксометром.
Якщо в Казані про Gett не згадав взагалі жоден із респондентів, то в Уфі одна згадка була. Щоправда, з позначкою, що замовлень там дуже мало, а комісія — ті самі 20%, що й у Яндекса, та й тижневий безліміт коштує цілих 2 000 лів. Тож Уфа для сервісу важлива просто як місто присутності.
На чому їздять водії?
Уподобання щодо вибору автомобіля у таксистів у Татарстані та Башкортостані відрізняються мало, та й загалом вельми типові. Серед улюбленців — «корейці» в особі Solaris і Rio, вічнотаксистський Renault Logan, місткий Largus, порівняно дешева Vesta і ультрадешева Granta. Враховуючи, що середньорічний пробіг може досягати 100-150 тисяч кілометрів, машини працюють два-три роки, а потім продаються. При цьому стан може помітно відрізнятися залежно від того, хто на них їздить: самозайняті таксисти почуваються бізнесменами і бережуть машини, оскільки це їхній єдиний дохід і візитна картка. Ті ж, хто бере машини в оренду у великих сервісів або у «перекупів», часто їздять на них за принципом «менше ремонтуєш — більше заробляєш», і в цьому разі за машиною стежить тільки власник.
Поїхали далі!
На цьому розповідь про нюанси роботи таксистів у Татарстані та Башкортостані можна вважати завершеною — а в нас попереду ще багато інших міст з їхніми місцевими звичками та службами. Якщо ви працюєте в таксі і хочете розповісти про своє місто, обов’язково напишіть нам на [email protected], і в наступній публікації ви станете головним героєм.
