Gaznaauto Сайт про автомобили
Шлях марки Lexus вже досить довгий, щоб розділити статтю про його історію як мінімум на дві частини. Минулого разу ми дізналися, як зародився бренд, яким був його дебют і які моделі забезпечили такий успішний початок для новонародженої люкс-марки. Сьогодні ж ми продовжимо подорож уздовж осі часу, спостерігаючи, як він розвивався, ріс і еволюціонував.
Розширення модельного ряду
Успішні продажі двох оригінальних моделей, LS400 і ES250, на ринку США були явним знаком того, що плани і надії команди, яка працювала над їхнім створенням, збулися. У перший же повний рік, яким був 1990, продажі в США перевищили 60 тисяч екземплярів, основну частку яких становила старша представницька модель.
На фото: LS400 та ES250
Успіх надихнув усіх, і в 1991 році Lexus розширює модельний ряд, являючи світу нове купе класу люкс — SC400. Воно оснащувалося тим самим чудовим чотирилітровим 1 UZ-FE, що і флагман, що укупі з меншою масою давало змогу не тільки вражаюче виглядати і вражаюче оснащуватися, а й вражаюче їхати: розгін до «сотні» займав 6,9 секунди.
При цьому всі опції на кшталт шкіряного салону, набору електроприводів усього, що хоч трохи рухається, і аудіосистеми були практично такими ж, як у LS 400.
Зрозуміло, SC 400 теж мав успіх. Спокійний, але стрімкий дизайн без різких ліній був створений у тій самій дизайн-студії Toyota у США, надійність і комфорт були безкомпромісними — секрет процвітання був тим самим, що й у решти моделей. Паралельно із запуском у США SC400 на внутрішньому японському ринку було запущено його праворульний аналог — Toyota Soarer .
На фото: Lexus SC 400 і Toyota Soarer
Того ж 1991 року Lexus випускає друге покоління моделі ES, під індексом ES300, який відображає збільшений об’єм двигуна — рядної «шістки». Відтепер модель мала в основі не Camry, а Toyota Windom.
Дизайн став куди менш незграбним, більш стильним і самобутнім. Безрамкові двері, що виділяють у седані хардтоп, хитрий прищур фар і інтер’єр, що покращився, привносили свою лепту в загальне сприйняття автомобіля, який став значно популярнішим за свого попередника, та й узагалі найпопулярнішим Lexus тих років — приблизно 40 000 екземплярів щорічно.
1992 рік приніс поповнення в лінійку SC — модель з «молодшим» двигуном трилітрового об’єму 2JZ-GE, таким самим як на Toyota Supra. Він був ненабагато слабшим — 225 к.с. проти 250, а в розгоні до ста програвав сущі дрібниці — 0,3 секунди. Крім того, для нього пропонувалася не тільки автоматична трансмісія, а й п’ятиступінчаста «механіка», з якою він міг навіть у чомусь перевершити SC400 — 6,8 до «сотні».
А крім усіх цих радісних подій, були й інші — Lexus виправдав свою мантру і не підвів батька-засновника, вигравши «престижні перегони автовиробників» і ставши найбільшим у США імпортером автомобілів класу «люкс», обігнавши BMW і Mercedes-Benz. Непогано для марки, яка представила свої перші машини три роки тому! Усе, що обіцялося в «заповіті Lexus», стало правдою: і надійність, і правильна стратегія, і безмежна турбота про клієнтів.
На фото: ES300 і Toyota Windom
1993 рік ознаменувався запуском ще однієї лінійки седанів — Lexus GS, відкритою моделлю GS300. Взагалі, сама модель була розроблена раніше, і вже з 1991 року випускалася в Японії під ім’ям Toyota Aristo. Її дизайн розробила навіть не студія в США, а сам «маестро» Джорджетто Джуджаро, а технічна «начинка» охоплювала три двигуни (дві рядові «шістки» по три літри та знаменитий чотирилітровий V8), чотириступінчастий «автомат» і два варіанти приводу — задній і повний. Однак для експортного варіанта, GS300, пропонувався тільки задній привід і трилітровий мотор, що, втім, не зробило його менш успішним.
На фото: Lexus GS300 і Toyota Aristo
Втілення Кайдзена
Успіх марки був вельми і вельми високим, вона з року в рік посідала перші місця за надійністю і задоволеністю купівельних очікувань. У 1995 році вона посіла перше місце за цим параметром вп’яте, згідно з рейтингом J. D. Power and Associates.
Окремо скажемо, що безперервне вдосконалення або «Кайдзен» — це японська філософія Масаакі Імаї, що знайшла своє втілення, зокрема, в корпоративній стратегії компанії Toyota, а отже, і Lexus. «Безперервне» в даному випадку означало постійний розвиток у буквальному сенсі.
Частота поліпшень конструкції моделей така, що згадувати кожне з них, значить приректи себе на вічні муки нескінченних перерахувань, хоча їхню значимість при цьому важко переоцінити. Так, наприклад, у 1991 році LS400 отримав балки в дверях, що збільшують жорсткість кузова. У 1992 році він знову був оновлений і доповнений неабияким числом змін, навіть його кузовне позначення було змінено з UCF10 на UCF11. А вже в 1994 році модель знову отримала кардинальне оновлення, в якому віддача двигуна була збільшена до 260 к.с., змінився інтер’єр і багато іншого, і кузов став іменуватися UCF20. І все це — дуже короткий опис найголовніших змін в одній моделі. А їх ставало дедалі більше…
Після того як у 1995 році Lexus мало не позбувся всього через запропоновані мита на ввезені з Японії автомобілі люкс-класу в розмірі 100% від їхньої вартості, які, на щастя для марки (і на жаль для «Великої американської трійки»), запроваджено не було, розширення модельного ряду продовжилося.
Продовження експансії
Причому продовжилося по-крупному: у 1996 році був представлений Lexus LX450, який був нічим іншим, як Toyota Land Cruiser у розкішній комплектації. Японці знову вступили на нову територію, і знову здобули на ній перемогу, їхньою жертвою став навіть Range Rover, який мав традиційно сильні позиції. Авторитет Ленд Крузера був такий великий, а оснащення таке «по-лексусівськи» багате, що відмовитися від купівлі цього первісного гіганта в соболиній шубі та золотих ланцюгах було просто неможливо.
На відміну від флагмана в стані седанів, LX450 мав під капотом не V-подібний двигун, а рядний шестициліндровий агрегат об’ємом 4.5 літра і потужністю 215 к.с. Зрозуміло, він був повнопривідним. Зрозуміло, він був семимісним (адже йдеться про ринок США).
Однак під капот явно напрошувалося щось із буквою V і цифрою 8… І воно там з’явилося! LX450 випускався лише 3 роки, а вже 1998 року йому на зміну прийшов LX470, що мав в арсеналі 2UZ-FE об’ємом… правильно, 4.7 літра, а потужністю (на початку продажів) 230 «коней». Він також мав практично ідентичний вигляд із Land Cruiser, а основною відмінністю була головна оптика — дві цільні великі фари на Тойоті поступилися місцем чотирьом меншого розміру. Зовнішність цього покоління позашляховика була набагато сучаснішою, та й вміст був до пари: набір електронних асистентів, навігація, а в якості опції пропонувалася і пневмопідвіска.
На фото: Lexus LX450 і Toyota Land Cruiser
Але перед виходом LX470, ще в 1996-1997 роках, оновлення отримали три основні моделі: LS, ES і GS. І якщо ES оновився незначно, майже непомітно, отримавши більше внутрішніх змін, то для LS400 було перемальовано зовнішність. У результаті він став неабияк схожим на Mercedes-Benz W140 як в анфас, так і в профіль. Але незважаючи на цю удавану вторинність, вміст і репутація машини були набагато важливішими, тому на продажах це особливо не позначилося. Покупців більше цікавило те, що двигун став економнішим, отримавши систему зміни фаз газорозподілу VVT-i, і потужнішим, розвиваючи тепер 290 «конячок», а ще АКПП набула таку необхідну п’яту сходинку.
GS же, своєю чергою, теж непогано «освіжився». Концепція дизайну була показана ще на прототипі HPS — high performance sedan — на початку 1997 року в Детройті. Передні фари розділилися на дві пари, як на SC300 і LX470. Система VVT-i стала стандартом, шестициліндровий двигун залишився колишнім, але компанію йому склав 1UZ-FE, «розігнаний» на той момент вже до 300 к.с.
Провісник міленіуму
Як ми бачимо, кожен рік для Lexus — це щось нове. І іж 1997-1998 років теж приніс новизну — новий автомобіль! І без того широкий модельний ряд Lexus поповнився компактним SUV. Він мав запропонувати комфорт седана в поєднанні з високою, «позашляховою» посадкою. За традицією спершу в 1997 році було представлено і випущено модель для Японії, названу Harrier, а вже трохи згодом, у 1998-му, її ліворульну версію, що отримала індекс RX300.
Хто б міг подумати, що через роки цей тип кузова — компактний кросовер — стане одним із найпопулярніших, відбираючи клієнтів у хетчбеків, універсалів і позашляховиків. Але не будемо про це, краще оцінимо, наскільки «в яблучко» потрапили японці з цією моделлю. Адже всередині вона була не гіршою, ніж зовні, хизуючись 220-сильним трилітровим V6, чотириступінчастою АКПП із зимовим режимом і великим списком опцій. Але ж це було ще тільки найперше її покоління…
Здавалося б, модельний ряд Lexus був достатній і різноманітний. Але традиційне японське прагнення до досконалості не давало змоги не продовжувати працювати, адже попереду ще був компактний хетчбек, ще один позашляховик, компактний седан, гібриди, спорткари, суперкари… Наступного разу ми розглянемо новітню історію марки, починаючи з двохтисячних років, та поміркуємо: за що люди все ж таки купують Lexus?
