Gaznaauto Сайт про автомобили
Автопром ніколи не був сильною стороною нашої промисловості. По суті, майже вся історія вітчизняної автоіндустрії — це історія копіювання та запозичення західних аналогів. Портал відстежив в історії західної автомобільної промисловості машини, які ми звикли вважати «своїми».
ГАЗ А/Ford A
Перший серійний легковий автомобіль нової радянської держави, що випускався з 1932 по 1936 рік. Машина спочатку була представлена в кузові фаетон, який згодом доповнився седаном і пікапом. Двигун об’ємом 3.3 літра і потужністю 40 к.с. розганяв ГАЗ А до 90 км/год. Роздрібні продажі автомобіля були одиничними (загалом по приватних руках розійшлося близько 1000 автомобілів), а основними споживачами стали державні служби, армія і таксопарки. Загальний випуск становив 41 917 машин.
За своєю суттю ГАЗ А був ліцензійною копією американського Ford Model A (фото праворуч), який на момент початку виробництва в СРСР вже був знятий з виробництва в Штатах. У процесі адаптації радянські інженери і конструктори на базі ГАЗ А створили ще кілька модифікацій, включно з пожежною, броньованою і напівгусінневою.
КІМ-10/Ford Perfect
За задумом радянської влади, КІМ-10 мав стати першим масовим автомобілем, призначеним для продажу населенню. Основою для першої «народної» машини СРСР став технічно простий і недорогий Ford Perfect зразка 1938 року, вироблений англійським підрозділом американської марки. За проектами радянських конструкторів у США було створено штампи трьох кузовів: купе, седан і кабріолет.
Перші серійні зразки КІМ-10 побачили світ у квітні 1941 року. А менш ніж через три місяці виробництво було зупинено — почалася Велика Вітчизняна війна.
Загалом на заводі встигли зробити менше 1000 автомобілів.
Москвич 400/ Opel Kadett K38
Ідеологічний послідовник КІМ-10. Новий «народний» автомобіль було вирішено створити на базі однієї з німецьких «трофейних» машин, яких до закінчення війни на території СРСР накопичилося чимало. Вибір припав на досить сучасний на ті часи Opel Kadett K38 зразка 1937 року. Щоправда, відтворювати автомобіль довелося практично заново, оскільки більшу частину документації та обладнання заводу Opel було знищено або вивезено американцями (марка Opel з 1929 року належала концерну General Motors).
У підсумку в грудні 1946 року було випущено перший «Москвич 400». На початку свого виробництва автомобіль оснащували 1.1-літровим мотором потужністю 23 к.с., триступеневою механічною КПП і незалежною передньою підвіскою. «Москвич» випускали в кількох типах кузова, зокрема седан, кабріолет, фургон, пікап і шасі з кабіною.
Загалом із 1946 до 1956 року було вироблено 247 861 автомобіль.
ГАЗ-М20 «Победа»/Opel Kapitan
Перший серійний радянський автомобіль із несучим кузовом. ГАЗ-20 оснащувався слабким для своєї маси чотирициліндровим двигуном об’ємом 2.1 літра і потужністю 52 к.с. з триступеневою КПП без синхронізаторів (Пізніше синхронізатори з’явилися на 2-ій і 3-й передачах). Обмежену версію ГАЗ-М20Г з потужнішим 90-сильним шестицилідровим мотором було створено спеціально для спецслужб.
ГАЗ-М20 не був створений методом прямого копіювання, а був квінтесенцією технічних ідей всієї трофейної і поставленої за ленд-лізом техніки, що опинилася на території Радянського Союзу після війни. Однак значну роль у створенні «Побєди» зіграв німецький Opel Kapitan (на той момент — флагман модельного ряду Opel) — саме його конструктивні особливості багато в чому були адаптовані для створення нової вітчизняної моделі.
До речі, модифікація «Победы» (ГАЗ-М72) на повнопривідному шасі ГАЗ-69 зразка 1955 року є, по суті, першим у світі кросовером — тобто повнопривідним легковим автомобілем підвищеної прохідності з несучим кузовом.
Загалом з 1946 по 1958 рік було випущено 235 999 автомобілів.
ГАЗ-21 «Волга»/Ford Mainline/ Plymouth Savoy/Chevrolet 210 DeLuxe
Так само як і «Побєда», ГАЗ-21 не є прямим радянським аналогом будь-якої із західних моделей. Причому, на початковій стадії розробки вітчизняні конструктори діяли повністю самостійно, намагаючись модернізувати вже наявний ГАЗ-М20. Уже в міру ходових випробувань прототипу наступного покоління, заводом ГАЗ було взято для вивчення і порівняння іноземні зразки, серед яких значилися моделі Ford, Plymouth, Chevrolet, Kaiser, Willys, Opel.
У підсумку новий ГАЗ-21 «Волга» стилістично став сильно нагадувати всі наявні західні аналоги того часу, проте копією будь-кого з них не був. Крім того, у західних моделей було запозичено деякі технічні рішення, які наші конструктори визнали вдалими або у створенні яких у наших фахівців не було досвіду. Так, ГАЗ-21 «Волга» став першим серійним радянським автомобілем, на який встановлювали автоматичну коробку передач, створену на основі трансмісії Ford-O-Matic.
За час виробництва ГАЗ-21 мав велику кількість модифікацій з різними кузовами і двигунами, зокрема універсал, «парадний» кабріолет, автомобілі спецслужб з двигуном V8, а також експортні дизельні версії.
Загалом з 1956 по 1970 рік було випущено 639 483 автомобілі.
ЗАЗ 965/Fiat 600
Після виходу моделі «Москвич 402», яка виявилася майже вдвічі дорожчою за свого «бюджетного» попередника, знову постало питання про створення дешевого автомобіля, здатного перевезти чотирьох осіб. Вивчивши західні аналоги, радянські конструктори вибрали модель для адаптації — нею виявився Fiat 600 зразка 1955 року. Компактний дводверний хетчбек задньомоторного і задньопривідного компонування. (Передньопривідні автомобілі нашими конструкторами не розглядалися, оскільки вітчизняна промисловість була не в змозі освоїти виробництво шарнірів рівних кутових швидкостей (ШРКШ).
У підсумку, Fiat 600 був значно перерботан на заводі МЗМА і спочатку отримав назву «Москвич-444». Однак серійне виробництво було освоєно на двох заводах у м. Запоріжжі та в м. Мелітополь, після чого автомобілю було присвоєно назву «ЗАЗ-965». Машина завдовжки 3,33 метра отримала триоб’ємний кузов (на відміну від двооб’ємного Fiat), чотирициліндровий двигун повітряного охолодження об’ємом 870 «кубиків» (26 к.с.) і передню підвіску на двох поперечних торсіонах.
Загалом з 1960 по 1969 рік було випущено 322 166 автомобілів усіх модифікацій.
ЗАЗ 966 (968)/NSU Prinz 4
Наступне покоління «Запорожців», які отримали індекс 966 (після незначної модернізації — 968), так само було скопійоване із західного аналога. Цього разу зовнішність радянської машини майже дослівно повторювала екстер’єр західно-німецького NSU Prinz 4 зразка 1961 року, який, своєю чергою, сам був стилістично близький, насамперед, до Chevrolet Corvair 1959 року.
Німецька машина не володіла передовою технічною начинкою, проте мала успіх завдяки дешевизні та простоті конструкції — спочатку двоциліндровий двигун з повітряним охолодженням (пізніше мотор 1200 V4), синхронізована коробка передач і диференціал розташовувалися в єдиному корпусі в задній частині автомобіля.
Всі ці технічні особливості були повністю відтворені і на ЗАЗ 966 (968). Єдиною «фірмовою» відмінністю стали «вуха» — повітрозабірники по бортах ЗАЗ, які зникли з виходом рестайлінгової версії ЗАЗ 968М. «Вухатий» не володів високим ступенем надійності, проте був дуже “живучим” — здатність пересуватися з сильними технічними неполадками лягла в основу безлічі анекдотів.
Загалом модифікації ЗАЗ 966 (968) протрималися на конвеєрі з 1967 аж до 1994 року.
ГАЗ 24/Ford Falcon/Plymouth Valiant
Наймасовіший легковий автомобіль Горьковського автозаводу. Як і попередня модель, «Двадцять четверта» проектувалася не «під копірку», а на основі загальних тенденцій моделей американського автопрому тих років. Стилістично в екстер’єрі та інтер’єрі чітко вгадуються риси таких автомобілів як Ford Falcon і Plymouth Valiant зразка початку 1960-х років.
Основною агрегатною складовою був 2.5-літровий бензиновий двигун (85 або 95 к.с.) і механічна чотириступінчаста КПП. На обмежену партію машин встановлювався 5.5-літровий двигун V8 у парі з «автоматом». Крім того, радянські конструктори намагалися освоїти встановлення під капотом ГАЗ-24 іноземних шестициліндрових бензинових двигунів, а також французький дизель для експортних варіантів. Конструктивно ГАЗ-24 перебував на рівні своїх американських аналогів, проте помітно поступався європейським автомобілям того ж класу.
Так само як і ГАЗ-21, нова «Волга» мала безліч кузовних модифікацій і стала найпрестижнішою масовою машиною свого часу в СРСР.
Загалом із 1970 до 1992 року було випущено 1 481 561 автомобіль ГАЗ-24. Модернізовані версії ГАЗ-24 випускали аж до 2009 року.
ВАЗ 2101/Fiat 124
Сьогодні навряд чи хтось не знає, що легендарна радянська «Копійка» є ліцензійною копією італійського Fiat 124 зразка 1966 року, який того ж року отримав титул «Автомобіль року в Європі». Взагалі-то, радянський автопром став по-справжньому масовим, починаючи саме з ВАЗ-2101. З появою цієї моделі в Радянському Союзі будується не тільки новий завод, а й дочірні підприємства з його забезпечення, а також розвивається автомобільна інфраструктура для населення.
Незважаючи на гучний титул, Fiat 124 не був передовим автомобілем для свого часу, але вирізнявся хорошими споживчими і їздовими якостями за умови простоти конструкції і невисокої ціни. Технічно ВАЗ-2101 точною копією Фіата не є, оскільки останній від самого початку створювали з розрахунком на хороші європейські дороги і теплий клімат. Під час їздових випробувань наші інженери «перетрусили» конструкцію майже всіх вузлів і агрегатів, зробивши автомобіль надійнішим в умовах вітчизняних реалій.
Для радянських автовласників того часу ВАЗ-2101 став справжнім технологічним проривом за багатьма параметрами, головним з яких був комфорт, як їздовий, так і експлуатаційний.
Незважаючи на те, що виробництво Fiat 124 було закінчено в 1976 році, ВАЗ-2101 і всі його наступні модифікації проіснували на конвеєрі майже 42 роки (!) з 1970 аж до вересня 2012 року.
Москвич 2141/Simca-Chrysler 1307
У другій половині сімдесятих років минулого століття за прикладом АвтоВАЗу нове керівництво заводу АЗЛК почало пошук заіжного партнера з готовою моделлю, виробництво якої можна було налагодити в Радянському Союзі. За концепцією і ціною, «новий Москвич» мав стати передньопривідним і зайняти місце між масовими «Жигулями» і престижною «Волгою».
Вибір припав на французький автомобіль Simca-1307 зразка 1975 року, який випускав дочірній підрозділ концерну Chrysler Europe. Так само як і Fiat 124 свого часу, Simca-1307 у 1976 році отримав титул «Автомобіль року в Європі». Конструктори АЗЛК повністю переробили передню частину автомобіля під установку вітчизняного двигуна, замінили задню торсіонну підвіску Simca на напівнезалежну балку з крученими пружинами і змінили кузовні панелі. Однак каркас кузова і загальний вигляд моделі, названої «Москвич 2141», повторювали французький автомобіль.
Головними перевагами машини були просторий і ергономічний для свого часу салон, а також непогана курсова стійкість і легкість керування. Недоліки — слабкі застарілі двигуни від ВАЗ-2106 або Уфимського моторного заводу. Відверто низька якість збірки, комплектуючих і корозійної стійкості, що врешті-решт і згубило автомобіль, а потім і весь завод АЗЛК.
За історію існування «Москвич 2141» було проведено кілька спроб модернізації, зокрема встановлення дизельного мотора Ford і бензинового мотора Renault. Так само було випущено кілька модифікацій у кузові седан, купе, пікап і проект універсала. Всі вони так і залишилися штучними або виставковими.
«Москвич 2141» випускали з 1986 до 2003 року.
Volga Siber/Chrysler Sebring/Dodge Stratus
До кінця «нульових» років, на підприємстві ГАЗ вкотре постало питання про заміну архаїчної за всіма параметрами моделі «Волга», конструкції якої виповнилося, ні багато ні мало, 38 років. За сформованою радянською традицією новою моделлю було вирішено зробити ліцензійну копію вже знятого з виробництва в Штатах автомобіля Chrysler Sebring (Dodge Stratus) зразка 2000 року, тим паче, що у вітчизняного заводу вже була угода з Chrysler на поставку двигунів.
У підсумку в 2008 році з мінімальними зовнішніми і технічними змінами автомобіль пішов у виробництво під назвою «Volga Siber». На машину встановлювали «рідний» двигун об’ємом 2.4 літра спочатку з чотириступінчастою автоматичною, а потім з п’ятиступінчастою механічною трансмісією. Були плани і щодо встановлення бензинових двигунів 2.0 і V6 2.7 літра, але їм не судилося збутися.
Лише через два роки, в жовтні 2010, через вкрай низький попит виробництво Volga Siber було згорнуто. Провал об’ємний: вітчизняні споживачі чекали на нову «Волгу» — тобто великий, конструктивно простий і дешевий автомобіль, а отримали відносно сучасну «іномарку» відповідної вартості.
Із закінченням випуску Volga Siber історія виробництва легкових автомобілів ГАЗ була закінчена. На сьогодні на потужностях, що звільнилися, налагоджено контрактне складання автомобілів Skoda, Volkswagen і Chevrolet.
Загалом із 2008 до 2010 року було випущено 8 933 автомобілі Volga Siber.
Lada Largus/ Dacia Logan MCV
У 2009 році російська влада звернулася до керівництва альянсу Renault-Nissan з проханням про модернізацію заводу «АвтоВАЗ» (франко-японському концерну на той момент вже належало 25% акцій російського підприємства).
Було ухвалено рішення про спільне виробництво нової моделі — універсала Lada Largus, який є ліцензійною копією франко-румунського автомобіля Dacia Logan MCV. Спеціально для нової моделі були створені або переобладнані нові виробничі потужності. Крім того, рівень локалізації нової машини перевищив 60%, а до 2014 року має становити 72%.
Агрегатно Lada Largus нічим не відрізняється від свого європейського «аналога», який найближчим часом буде представлений вже в другому поколінні. Під капотом знаходиться бензиновий двигун 1.6 потужністю 84 або 105 кінських сил, зістикований з п’ятиступінчастою механікою. Зміни вітчизняних інженерів звелися до «точкових» доопрацювань підвіски, встановлення пластикових і гумових пильовиків, бризковиків і захисних накладок.
Lada Largus доступний тільки в кузові універсал, причому як у п’яти-, так і в семимісному виконанні. Також існує вантажна комерційна модифікація. Розглядається встановлення автоматичної трансмісії. У будь-якому разі, Lada Largus на сьогодні — найсучасніша модель, що випускається під російським брендом.
За планом виробництво автомобіля має тривати до 2023 року.
На поточний момент з усіх підприємств, що випускають вітчизняні легкові автомобілі, «в живих» залишився тільки гігант «АвтоВАЗ» зі своїм дочірнім підприємством «ІжАвто», та й то завдяки безпрецедентним фінансовим вкладенням з боку держави. А також група компаній «Соллерс», яка зуміла зберегти виробництво позашляховиків УАЗ.
Втім, «АвтоВАЗ» найближчим часом має повністю перейти під контроль альянсу Renault-Nissan, який безумовно зосередить зусилля на випуску в Молдові власних моделей (нехай і під брендом Lada). А «Соллерс» вже зараз сконцентрований на ліцензійному складанні автомобілів Ford, SsangYong, Isuzu, а з кінця 2012 року — Mazda.
Швидше за все, вже в найближчі десятиліття історія легкового вітчизняного автопрому прийде до свого логічного фіналу. Залишивши нескінченні спроби адаптувати і модернізувати застарілі власні та західні аналоги, російські підприємства просто стануть виробничими майданчиками світових автомобільних брендів.
У матеріалі використано фотографії з сайтів nnm.ru, motor.net.pl, zp-avto.ru, dic.academic.ru, ned.ronet.ru, autowp.ru, telegraaf.nl, wwww.zaz.su, tempauto.su, lada-largus.com, cep.sabah.com.tr.
Поділитися: 11 0 0 0 Підпишіться на нас у Яндекс Дзен
Додати коментар
Для коментування вам необхідно авторизуватися
Увійти
Коментар надіслано
8 коментарів
13.10.2014 17:22
Alexandr Richmond
Тут написані тільки копійовані машини, але немає про машини власної розробки. Тоді можна написати і про китайські машини і про будь-які інші марки.
18.10.2015 00:45
Володимир Єрохін
Всі автомобілі в певні етапи розвитку людства схожі, але є і розбіжності в деталях, а саме це і називається національною промисловістю. Якщо автомобілі робили за участю інших країн у виробництві, з використанням вузлів і деталей інших автомобілів, в цьому нічого страшного немає, це повинно допомагати робити і придумувати щось своє. Незрозуміло одне, з якою метою пишуться такі статті, як ця, показати, що наша країна нічого не вміє сама і т.д.
14.08.2017 23:13
id230187919
Ви абсолютно праві. Такі статті створюються для того, щоб розвивати у людей, особливо у молоді, комплекс неповноцінності, комплекс сорому за свою країну з тією метою, щоб згодом вони цю країну без жалю дали зруйнувати. Таке було вже в СРСР, коли ходили анекдоти «якби німці перемогли, то ми б їздили на мерседесах і пили баварське», це і зараз триває.
18.10.2015 00:46
Володимир Єрохін
І питання, ГАЗ-3111 з чого копіювався?
24.05.2016 12:40
атор статті — осел криворукий. на підставі чуток зібрав до купи ліцензійні автомобілі, спільні розробки та світові тенденції часу виробництва.
14.08.2017 23:01
id230187919
Рекомендую колесам.ру видалити цю статтю. Відповідальність ЗМІ за подання неправдивої інформації ніхто не скасовував. А тут брехня починається із заголовка. Йдемо по пунктах. «Победа» і “Волга-21” не були ні прямими, ні кривими копіями іномарок. Автор їх притягнув сюди за вуха. Вони зроблені відповідно до тодішніх світових автомобільних тенденцій. Це абсолютно нормально і абсолютно також робили і роблять іноземні виробники. А про повнопривідну Победу автор сам заїкнувся, що вона ПЕРШИЙ у світі кросовер. Цим не варто пишатися? Тоді ти або дурень, або ворог — інших варіантів немає. З «Москвич-2141» ситуація така сама — він схожий на «Сімку» менше, ніж Соляріс на Фокус, чому не чмориш корейський або американський автопром? Рено з Ніссаном не соромляться працювати разом, але ти не чмориш французький або японський автопром. Йдемо далі. У статті немає жодного слова про автомобілі, які стали віхами у вітчизняному автопромі і деякі були популярні на експорті. Це: 1) Москвич-412, 2) ВАЗ-2121 Нива, 3) ВАЗ-2108, 4) ЗАЗ-1102 Таврія, 5) ВАЗ-2110 (який, якби не «перебудова» і розвал країни, міг би бути на конвеєрі 1990-му році), 6) ВАЗ-2123 Нива-2 — згодом Шевроле Нива (чого не чмориш Шевролет, який не погребував викупити російську модель? ), 7) проект АЗЛК Істра, який не був доопрацьований через розвал Союзу, але ідеї якого використовували моделі 90-х років і пізніше, 8) ВАЗ-2120 Надія — унікальний 7-місний повнопривідний мінівен (Ларгус згадав, а цю машину свідомо приховував? ), 9) ГАЗ-3111 Волга, 10) ВАЗ-219x Калина, Гранта, на основі яких зроблено «японські» Датсуни (чого не чмориш японців із цього приводу?), 11) ВАЗ Веста і X-Ray. Крім того були урядові лімузини ЗІЛ і ГАЗ Чайка, автобуси і вантажівки. То кажеш пишатися нічим? Це твоїм батькам пишатися нічим.
28.12.2017 01:27
za_sprvedlivost
Та байдуже, були в нас власні розробки чи ні. Стаття і тп. Один фіг у нас авто какашки тому що всі знають як ми любимо робити все по «стандарту» (це я про авось). Якби у нас були хороші автомобілі то не треба було б вливати в цю галузь такі ВЕЛИЧЕЗНІ ГРОШІ ГРОШІ! А так все саме стає на свої місця і доводить зворотне. Все хана. Тепер буржуї продаватимуть свій бурбон в наших пляшках з написом Made in Russia
21.05.2019 20:54
Quaid
КГ/АМ Що цікаво — до цього ще тут же, на «Колесах», випускалися статті зі спростуваннями міфів про «копії». Зокрема про те, що ЗАЗ-965 НЕ копія — є стаття, про ГАЗ М20 і 21 — аналогічно, і т.д. І після всього цього пропустити подібну ебаніну. Сюр якийсь просто.
