Як на ринку: головні правила водіння в Албанії

Правила водіння по-албанськи

Як і в багатьох мусульманських містах, міста в Албанії являють собою величезні ринки, з властивою їм штовханиною і шумом. Природно, все це відбивається на вуличному автомобільному трафіку. Але на початку мова піде не про автомобілі, а про велосипеди, тому що тут їх неймовірно багато, і новачкові на дорогах спочатку доведеться справлятися саме з ними.

Їздять на двоколісному тут усі, причому їздять хаотично і непередбачувано. Вони не дотримуються жодних правил, не пропускають пішоходів, їздять зустрічною смугою, а машини, що притискають їх, б’ють ногами. Водієві доведеться просто змиритися з присутністю велосипедистів на дорозі, оскільки вони становлять приблизно 40% від усього дорожнього трафіку. Порада: якщо в доступній для огляду ближній дистанції ви помічаєте людину на велосипеді, постарайтеся просто пропустити її або триматися якомога далі.

Напевно, ще більш значну перешкоду становлять собою скутеристи: на відміну від велосипеда, скутер рухається значно швидше і різкіше, а вік їхніх водіїв не перевищує 27 років. Важливо зазначити, тут не йдеться про нові японські або китайські скутери, а про добре збережені старі малолітражки на кшталт Vespa.

Треба сказати, що скутеристи практично ніколи не використовують ніякого захисту (шолом, рукавички тощо), тому будь-яке зіткнення з ними призводить до доволі плачевних результатів. Тож їм теж краще поступитися дорогою, щоб не довелося потім доводити поліцейським свою невинність.

Албанські дороги

Тут хороші дороги, це правда. Але проблема в іншому: на асфальті в містах практично немає розмітки, хоча на трасах вона є. І якщо місцеві жителі по пам’яті орієнтуються, то приїжджому туристу буде складно. Але навіть якщо розмітка була б на місці, для самих албанців це не зіграло б жодної ролі. Тут вважається нормальним їздити зустрічною смугою та ігнорувати сигнали світлофора.

Ще однією особливістю місцевих водіїв є постійні розмови по телефону. Загалом водять албанці спокійно, не ганяючи і не димлячи покришками. Але маневри їхні непередбачувані, що набагато гірше.

Албанський автопарк

Найшанованішою в країні маркою є Mercedes. Не важливо якого він року і який вигляд має — тут це показник рівня життя. Зустрічаються досить старі, але добре збережені моделі, яким уже по 30 років. Якщо людина заробляє непогані гроші, вона купить собі кращий Мерседес і навряд чи подивиться на щось інше. Є навіть приказка: «в Албанії ви можете продавати будь-які машини, за умови, що це Мерседес».

Іноді складається враження, що Мерседесів тут 90%, хоча напевно все ж таки поменше. Тут також можна зустріти й американські вживані машини, і навіть праворульні з Великої Британії. Річ у тім, що своєї власної автопромисловості у країни немає, і машини так чи інакше імпортуються. У 90-ті роки в Албанію стікалися крадені автомобілі з усієї Європи, але зараз цей сумнівний бізнес, як кажуть місцеві, вже набагато менш активний.

Що стосується міського транспорту, то тут теж існує лише один лідер: Ford Transit. Йдеться про моделі 15-20-річної давності з пробігом понад 500 000 км. Загалом, незважаючи на те, що машини старі й деякі потребують ремонту, трафік у містах доволі жвавий.

Що в підсумку?

Ще раз повторю головну албанську істину: щоб уникнути неприємного спілкування з представниками влади, за будь-яких розкладів поступайтеся дорогою. Пам’ятаєте, тут як на ринку: всі штовхаються, обходять ззаду і спереду, наступають на ноги і штовхаються в боки. І при цьому — нічого особистого, як то кажуть.