Gaznaauto Сайт про автомобили
Набули законної сили поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення, які зобов’язують суддів приймати як доказ відеозаписи зі звичайного автомобільного реєстратора. Однак радіти цьому можуть тільки ті автомобілісти, які в змозі грамотно підготувати запис з відеореєстратора для передачі до суду.
Ми вже розповідали про те, що відеозапис може надати істотну допомогу під час аналізу дорожньої пригоди. Відео може стати в пригоді і в тому разі, якщо вас необґрунтовано звинуватили в порушенні ПДР. Причому надати такі докази можна спочатку співробітникам групи розбору ГИБДД. Саме вони можуть без довгого розгляду та експертизи визначити справжнього винуватця ДТП. Але для того, щоб долучити наявний у вас матеріал до протоколу огляду місця дорожньої пригоди, недостатньо просто вийняти з реєстратора флешку.
Зробіть додаткові кадри
Експерти радять провести зйомку місця ДТП з різних ракурсів. Також бажано зняти і ділянку дороги, де вас зупинив інспектор. Для цього необхідно дістати відеореєстратор і, не вимикаючи прилад, зафіксувати розташування вашого та інших автомобілів, їхні номери, дорожні знаки та розмітку, перешкоди, гальмівний шлях.
Якщо вас зупинили співробітники ДАІ, їх теж можна зафіксувати на камеру. Під час ДТП усіх її учасників і очевидців, які можуть бути викликані як свідки, теж рекомендується «зловити» в об’єктив. Передавати флешку інспекторам юристи не радять. Оригінальний запис може пропасти або виявитися зіпсованим, а копію ви вже не зробите. Тому відзняті вами матеріали слід якомога швидше перезаписати на інший інформаційний носій, причому бажано зробити кілька копій. Це може бути компакт-диск, флеш-накопичувач тощо. Під час перезапису в жодному разі не слід робити «купюр», тобто монтувати файли — обрізати від початку і кінця, кадрувати зображення, накладати фільтри або написи. Інакше запис можуть не визнати допустимим доказом.
Зайвих копій не буває
Носій, який ви збираєтеся передати в ДІБДР або судді, слід позначити. На диску вказати своє прізвище, дату і розписатися. А невеликий флеш-накопичувач можна помістити в конверт, на якому також написати, що саме знаходиться в конверті, хто і коли його запечатав. У клопотанні про долучення відеозапису до матеріалів справи потрібно зазначити, коли, ким, за яких обставин і за допомогою якого обладнання було зроблено цей відеозапис. Отже, одну копію ви передаєте в групу розбору, а другу приберігаєте для суду. Причому клопотання долучити запис як доказ до матеріалів справи краще подавати якомога раніше, ще на стадії подання позову або в перший день судового розгляду. У судовій практиці відомі приклади, коли запис не приймали саме через його давність, проте є підстави сподіватися, що внесені до КпАП поправки надалі не дозволять суддям ухвалювати такі рішення.
Подаючи до суду клопотання про долучення відеозапису до матеріалів справи та про його перегляд, ви маєте право пояснити, які саме обставини справи, що підлягають встановленню, містить поданий вами носій інформації. Кількість додаткових копій, які бажано мати в суді, може відповідати числу сторін у справі.
Що написано пером.
У низці публікацій експерти попереджають, що в суді може не виявитися технічних засобів для перегляду запису, і пропонують принести з собою необхідну апаратуру. Можна вчинити і так. Але тоді слід заздалегідь з’ясувати, чи потрібно вам заздалегідь написати заяву на пронесення техніки. До того ж часи змінюються. Чим краще оснащуються суди, тим рідше їм потрібна ваша техніка. До того ж диск чи звичайну флешку можна переглянути на будь-якому комп’ютері. Але досі існує ймовірність відмови технічного засобу «прочитати» файл у наданому вами форматі. На цей випадок можна зробити копії в різних форматах. Клопотання про перегляд відео необхідно подавати в письмовій формі. У такому разі суддя навряд чи відмовить вам у вивченні запису. А якщо все-таки відмовить, то в матеріалах справи залишиться ваше письмове клопотання, на яке можна послатися у вищій інстанції. При поданні апеляції обов’язково зазначте, що судом першої інстанції ваше право на надання доказів порушено (з посиланням на п. 1 ст. 25.1 КпАП). Вивчіть також мотивовану ухвалу, яку зобов’язаний винести суддя. Сама по собі ця ухвала оскарженню не підлягає, але в скарзі на постанову суду можна оскаржувати, зокрема, й мотиви відмови долучити запис до матеріалів справи.
