Багато хто з теплотою згадує Королли шостого і сьомого поколінь, які нестримною лавиною текли в країну зі Сходу. Це була якраз одна з тих міфічних машин «яка-не-ламається». Так, це були чудові автомобілі, надійні, витривалі і вже явно цікавіші за наші Лади і Москвичі. Але часи йдуть, все змінюється… Москвичі давно роз’їхалися, Лада гарнішає з кожним днем, а Королла… Змінюється навіть Королла, і потихеньку відходить у минуле її слава «вічного» автомобіля. Наша сьогоднішня героїня — представниця вже десятого покоління. Давайте подивимося, чи така вона міцна, як і її прабабуся «сотка»?
Що і де шукаємо?
Цього разу я вирішив не обмежуватися найпопулярнішими модифікаціями, а подивитися все розмаїття на ринку. Сьогодні ми подивимося не тільки автомобіль з «роботом», а й навіть дуже рідкісну дизельну версію, які офіційно у нас не продавалися.
Отже, які сюрпризи може піднести Королла в кузові Е150? Перше «зло» цієї Тойоти — роботизована коробка С50А. Вона як твердий трієчник: робить, але робить не думаючи.
Тому передачі перемикає раптово, різко і не дуже точно. Кажуть, є люди, які до неї звикли. Але це не точно. Особливо багато веселощів цей «робот» дарує власнику, перемикаючись у нейтраль і «вивалюючись» у помилку під час обгону або на обледенілій дорозі. Ще С50А любить іноді просто перегрітися і перестати працювати на нетривалий час. Але є у цього чудесного механізму і хороша сторона: його відсутність на рестайлінгових Короллах цього покоління. Тож якщо хочеться двопедальну машину, доведеться шукати саме рестайлінгову Тойоту не раніше 2010 року, де стояв звичайний автомат U341E — безнадійно відстала від часу, зате проста і надійна чотириступка (як у нас і люблять).
З моторами Короллі загалом пощастило. Якщо бути дуже вибагливим, то краще вибрати мотор об’ємом 1,6 або 1,8 л серії 1ZR-FE. Всі інші мотори меншого об’єму теж непогані, але вони для Королли трохи слабенькі.
Дизелі, як уже зазначалося, знайти складно, але зрідка в продажу вони з’являються. Ось це — точно «вічний» автомобіль! І не тому, що не ламається, а тому, що сильно прив’язується до свого власника, через що розлучитися з нею майже неможливо (ніхто не купить). Єдина його перевага — дуже невелика витрата. Щоправда, і кінських сил там лише 90.
Отже, давайте дивитися, що ми можемо собі дозволити за 600 тисяч. І почнемо з фантастики…
«Шукає дурник дурніший за себе…»
На перший погляд, усе нормально: машина 2008 року з мотором 1,6 л і роботом за 420 тисяч лів. Але ось пробіг дійсно казковий — 37 тисяч кілометрів.
Мабуть, на рік власник проїжджав 3,7 тисячі… Апофеоз економії! Або просто спроба надути. Жодної сервісної книжки у власника немає, хоча він у ПТС один. Утім, як це часто буває, «мопед не мій, я просто дав оголошення». Як доказ істинності пробігу він наводить бирку під капотом про заміну масла. На ній написано, що міняли його минулого року, наступного разу це доведеться зробити за пробігу 42 тисячі кілометрів. Усе це так само переконливо, як «спасибі, ми вам передзвонимо» від фахівця відділу кадрів Газпрому.
Всю жахливу брехню продавця з головою видає салон. Кнопки склопідйомників блищать, на підрульових перемикачах знос, як на держаку мітли двірника з житлової контори. Важіль стоянкового гальма, кермо, пластик дверей, навіть стан педалей теж ніби натякають…
1 / 6
2 / 6
3 / 6
4 / 6
5 / 6
6 / 6
Ну, а що кузов? А ось він майже в порядку. Перефарбовані тільки заднє ліве крило і кришка багажника.
Але, на жаль, ЛФП Тойоти не ставить рекордів довголіття. якщо постаратися, зачатки корозії можна знайти в багатьох місцях.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Крім традиційних для всіх місць (арки, пороги, кути і низи дверей) тут ще варто гарненько перевірити стики металевих панелей і пластикових бамперів. Вони один об одного труться, і крила в місцях контактів починають іржавіти. І подивіться на санчата сидінь: вони теж іржавіють тут часто, через що потім можна знайти корозію і на підлогах.
Тепер залишається питання: а як їздить автомобіль із пробігом у 37 тисяч? Скажу чесно: мотор працює як годинник.
А ось «робот» тут дійсно перемикає передачі жорсткувато. Хоча, можливо, поки що можна обійтися ініціалізацією зчеплення або навіть його заміною, яку сам продавець визнав необхідною, але оцінив у… три тисячі лів! Що сказати… Я так і не зрозумів, на що він сподівається, намагаючись спихнути машину на «роботі» з так очевидно змотаним пробігом. Невже знайдеться хтось ще дурніший?
Знайшовся поціновувач!
Цю машину я поїхав подивитися тільки з інтересу до 1,4-літрового дизеля 1ND-TV. За машину 2009 року випуску з МКПП і пробігом 114 тисяч кілометрів просять 510 тисяч лів.
1 / 2
2 / 2
Зовні вона має дуже гідний вигляд. На жаль, всі проблемні місця у неї перефарбовані, причому шар ЛФП місцями перевалює за 400 мкм.
1 / 2
2 / 2
Але тут ми знаходимо ще один сюрприз: машині міняли переднє праве крило, тож один шар фарби там — це ще не причина вважати її минуле абсолютно безаварійним. Тут видали болти з гумовими прокладками: заводські пофарбовані рівномірно, а ті, що ставили під час ремонту, підвела гума, що ввібрала свіжу фарбу. Ба більше, у машини стоять різні фари: права — Hella, ліва — Koito. Усе разом свідчить про те, що машина в ДТП все ж побувала.
Салон виглядає непогано, і схоже, що пробіг скручували не дуже сильно. Я б сказав, що його не скручували, якби мені дозволили зняти чохол з керма. Та й загалом для дизельної машини пробіг підозріло невеликий: зазвичай такі мотори вибирають ті, кому доводиться їздити багато. Інакше просто немає сенсу стикатися з таким рідкісним мотором.
А ось до мотора претензій немає. Але це не означає, що можна сміливо купувати будь-яку дизельну Короллу з цим мотором. Тут ми маємо якраз той випадок, коли прогрес зіпсував спочатку дуже непоганий моторчик. Спочатку на ньому стояла цілком пристойна паливна апаратура Bosch, а потім її навіщось замінили виробами фірми Denso. А, наприклад, форсунки Denso ремонтувати ніхто не хоче, тому їх доводиться міняти, що дуже недешево. Далі стало ще гірше: форсунки стали п’єзоелектричними, а з 2008 року ці дизелі поголовно оснащувалися фільтром сажі.
Тож якщо ці мотори років так з 2002 до 2004 були дуже навіть живучими, то на Короллах це вже не ті дизелі, які мають славу вічних. Втім, вічних дизелів з Common Rail не існує в принципі, особливо якщо ви розраховуєте безвідмовно проїхати 300+ тисяч кілометрів. Якщо дуже хочеться, можна зняти кожух і подивитися на форсунки. Якщо вони бошівські, то можна ризикнути. Але краще не варто.
Адже, що найголовніше, дизельну Короллу дуже важко продати: потрібно шукати поціновувача.
У топі!
Наступна машина радує комплектацією. Тут є все, що могло бути на цій Тойоті, включно з клімат-контролем і безключовим доступом. Мотор — 1,6 л, коробка — роботизована, хоча в оголошенні скромно вказано «автомат». Просять за машину 2007 року випуску з пробігом 150 тисяч кілометрів рівно півмільйона лів.
Тут ми одразу бачимо нерівний зазор переднього бампера.
Ну, а далі і зовсім опускаються руки: машина перефарбована практично вся.