Gaznaauto Сайт про автомобили
Напевно, про супорти вже розказано все. Але з гальмами — як із зарплатою: занадто багато не буває. Тому постараємося максимально докладно розповісти про те, як працює гальмівний супорт, як його правильно обслуговувати і навіть ремонтувати. І, звісно, покажемо, що буває, якщо супорт не працює.
Що таке гальмівний супорт?
Супорт — це та сама штука, в якій стоять гальмівні колодки і яка притискає їх до гальмівного диска під час натискання на педаль. На вигляд — сувора залізяка, але в глибині душі — доволі ніжний механізм, що потребує турботи і ласки. Точніше, змащення.
Працює він досить просто: коли ми тиснемо на педаль гальма, магістралями (тками і шлангами) до супорта подається гальмівна рідина. Вона тисне на поршень, який виходить із корпусу супорта і тисне на колодки.
Залежно від конструкції супорта поршень може бути один, а може — два або більше. Якщо поршень стоїть тільки з внутрішньої сторони диска, то говорять про супорт із плаваючою скобою. У цьому разі поршень тисне тільки на внутрішню колодку. Під його впливом колодка притискається до диска, а скоба рухається по напрямних і притискає другу колодку (зовнішню). Це найпростіша конструкція, яка використовується на більшості бюджетних автомобілів. І особливості цієї конструкції пояснюють той факт, що внутрішня колодка зазвичай зношується швидше за зовнішню: вона швидше притискається до диска і проводить з ним у контакті більше часу, ніж зовнішня.
Якщо поршні стоять з обох боків диска, то конструкція називається фіксованою. Принцип роботи точно такий самий, як і в супорта з плаваючою скобою, але колодки притискаються до диска однаково з обох боків. Гальма в цьому випадку більш ефективні, але більшості автолюбителів різниця помітна не буде. Втім, на важких машинах фіксований супорт зустрічається дуже часто.
Ну, а яким же чином колодки відходять від диска після того, як водій відпускає педаль гальма? Зазвичай під дією гумового ущільнювача (манжети) поршень просто трохи відсувається від диска. Цей рух дуже невеликий — десяті частки міліметра. З одного боку, це добре: що ближче залишаються колодки до диска, то швидше вони зможуть почати гальмування при натисканні на педаль. Але з іншого боку, якщо супорт не зовсім справний, колодки залишаються в контакті з диском. Про цю ситуацію ми поговоримо трохи нижче.
У деяких супортах для розведення колодок використовуються спеціальні пружини. Але знову ж таки: з ними пощастило тільки не найдешевшим автомобілям. У бюджетних машин із плаваючою скобою в супорті механізм простіший — такий, який описано трохи вище.
Отже, що в супорті може піти не так? Розбиратися поїдемо у відому компанію Volk Brake Performance, фахівці якої не просто ремонтують і обслуговують гальма, а й будують справжні тюнінгові гальмівні системи. Там нам розкажуть про супорти все.
Корозія металу
Наше головне питання: які несправності можуть бути у супорта? В принципі, основна несправність тут одна: втрата рухливості поршня або напрямних скоби супорта. А ось причини цієї несправності можуть відрізнятися.
Само собою, залізяки перестають рухатися виключно через іржу. Чому ж вона з’являється?
Перша причина — це природне під час експлуатації потрапляння бруду, води і пилу під пильовики поршня і направляючої скоби. Теоретично там має бути мастило, а на практиці там з часом виходить абразив. У мегаполісах, де взимку дороги щедро обробляють реагентами, абразив виходить особливо агресивним. У результаті рухливість деталей втрачається, і супорт закисає.
Фахівці сервісу якось заради інтересу вирішили перевірити, під яким тиском можна зрушити з місця поршень, який не вдалося висунути стисненим повітрям. Поклали супорт під гідравлічний прес і гарненько на нього натиснули. Складно повірити, але зусилля в 150 кг зрушити поршень не змогло. Ну а гальмівна рідина такий поршень не зрушить і поготів.
Тепер перейдемо до другого питання: чим небезпечні поршень і напрямні, що заіржавіли?
У найлегшій ситуації — перекосом гальмівної колодки. Завдання скоби супорта — не тільки підводити колодку до диска, а й вирівнювати положення колодки щодо диска. Колодка має притискатися рівномірно всією поверхнею. Якщо рухливість напрямних скоби порушена, колодка встає навскоси. У цьому разі буде дуже добре помітний нерівномірний знос колодки. І, само собою, зноситься вона швидше, ніж належить. Крім того, ефективність гальмування на колесі з закислими напрямними буде нижчою. Водій це, можливо, не завжди помітить, але на слизькій дорозі ефект буде несподівано неприємним.
Наслідки закисання поршня супорта набагато серйозніші. Сила, яка притискає колодку до диска під тиском гальмівної рідини, набагато більша за ту, яка прикладається до колодки з боку гумового ущільнювача або пружинки. Тому іржавий поршень ще, можливо, здатний притиснути колодку до диска, а ось відійти від диска колодка вже не зможе. І водієві не залишається нічого іншого, як їхати на пригальмованому колесі. Чим це загрожує? Нічим хорошим.
По-перше, це можна помітити за раптово збільшеною витратою палива. Тут все просто: вільний вибіг стає меншим, накатом машина їде погано, та й на газ реагує вже не так охоче. Педаль треба тиснути більше, витрата зростає. Але це не найстрашніше.
Гірше, що від постійного тертя виходять з ладу і колодки, і диск. Колодки, начебто, витратний матеріал, і чорт би з ними, але і їх шкода. Хороші колодки коштують грошей, а їх заміна в сервісі теж не безкоштовна. Під час постійного тертя об диск колодки в буквальному сенсі смажаться. Потім вони починають вифарбовуватися: згорає сполучний пластичний матеріал, колодки починають «пилити» твердими фракціями. Частинки потрапляють на диск і дряпають його. Іноді — до такого стану, що диск доводиться міняти, в кращому разі — проточувати.
Диск теж перегрівається. Іноді на диску навіть помітні сліди локального перегріву. І цей перегрів набагато небезпечніший, ніж здається. Ми звикли думати, що найстрашніше — це можливість перетворити перегрітий диск на «вісімку». Так, їздити з поведеним диском — задоволення нижче середнього. На високій швидкості педаль гальма б’є в ногу, з’являється неприємне хвилеподібне гальмування на низькій швидкості. Насправді наслідки ще серйозніші: у диска, який хронічно перегрівається, змінюється склад, що негативно впливає на його зчеплення з колодкою. Колодка по ньому починає просто ковзати, практично не сповільнюючи машину.
Якщо хронічно нехтувати обслуговуванням супорта, з часом доведеться не просто міняти мастило і гумки, а й весь корпус і поршень: на них з’являється корозія, яка не дає забезпечити щільне прилягання кілець ущільнювачів і самого поршня. І в цьому разі гальмівну систему врятує тільки заміна супорта. Обійдеться це помітно дорожче за обслуговування.
Фахівці сервісу згадали і найнебезпечніші наслідки, з якими їм доводилося стикатися. Тричі траплялися розвалені диски (це найважчий наслідок), а в деяких ситуаціях закипала гальмівна рідина. Нова «гальмівна рідина», звісно, не закипить. Але якщо її не міняти багато років, з часом вміст води в ній зростає (гальмівна рідина дуже гігроскопічна), і за наближення кількості води приблизно до 4% рідина може закипіти. Ну а парова пробка в гальмівній магістралі — це вже майже кримінал: можна і вбитися. А ще один цікавий наслідок сильного перегріву — це витік мастила з маточинного підшипника. Випадок рідкісний, але цілком імовірний: мастило стає занадто рідким і просто витікає з маточини. Тут є ймовірність зайнятися не тільки ремонтом супорта, а й заміною підшипника. А тим, на чиїх машинах підшипник змінюється в зборі з маточиною — ще й заміною маточини.
На цьому суто теоретичну частину можна закінчити. Не впевнений, що сказав щось нове, але сказати повинен був. Тепер перейдемо до більш практичної частини: що і як робити, щоб гальмувати правильно.
Головне — мастило!
Хвилинка рики «Очевидне — Неймовірне»: найкорисніша штука для здоров’я супорта — це мастило. Воно виконує кілька функцій. Перша — очевидна: забезпечує рухливість елементів конструкції супортів. Друга не така очевидна, але й не надто неймовірна: мастило не дає пилу, бруду і воді потрапити всередину корпусу супорта. Тому під час перебирання супорта намагаються використовувати найкраще мастило, яке добре себе зарекомендувало. Слава богу, минули ті часи, коли не було нічого кращого за солідол або літол. Зараз на ринку вибір мастил великий, тож є, з чим поекспериментувати. У Volk Brake Performance експерименти з мастилом закінчилися років вісім тому, коли майстри перейшли на продукцію вітчизняної компанії ВМПАВТО.
Для монтажу манжети і встановлення поршня зазвичай використовують мастило МС 1600.
За словами фахівців сервісу, воно не тільки добре працює, а й зручне у використанні: його білий колір дає змогу контролювати рівномірне нанесення мастила без пропусків. Таке ж мастило використовується і для різьблення штуцера.
Якщо корозія ще не зжерла корпус супорта, то його можна очистити, змастити і поставити на машину. Для очищення використовується піскоструйка, іншим способом прибрати з нього весь бруд та іржу дуже проблематично.
А ось кільця ущільнювачів і пильовики повторно ставити не можна в будь-якому разі. Добре, що в продажу є ремкомплекти практично для будь-яких супортів. У Volk Brake Performance пробували різні комплекти, але в підсумку зупинилися на продукції Frenkit. Звучить, як реклама, але якщо відгуки хороші, то чому б і ні.
Під час складання супорта і встановлення колодок просто необхідно використовувати відповідні мастила. Дуже бажано, щоб вони були хорошими. Як я вже говорив, у цьому сервісі люблять продукцію ВМПАВТО, і претензій до якості не виникає. Тільки потрібно зрозуміти, що і чим змащувати. Можна, звісно, обійтися одним універсальним мастилом МС 1600, його в сервісі застосовують роками, і воно підійде і для напрямних супорта, і для поршня, і навіть для зворотного боку колодок.
Але є ті, хто вважає за краще брати спеціалізовані мастила. Наприклад, мастило PAG на поліалкіленгліколевій основі призначене спеціально для напрямних супорта і гальмівного поршня. Його головна особливість — зносостійкість під час дрібних рухів, тому воно так підходить для напрямних супорта. Це мастило не коксується і не викликає деформації та руйнування гумових пильовиків.
У збірці найголовніше — робити все акуратно. Перекошені під час встановлення манжети, надірвані пильовики — все це зведе результати роботи до нуля. Та й просто погано очищений супорт неможливо зібрати настільки ретельно, щоб він дожив до наступного ТО.
До речі, а як часто потрібно обслуговувати супорти?
Берегти і захищати
Періодичність ТО супортів — питання складне. Найкраще проводити їхню профілактику щоразу під час заміни колодок. А ось за пробігом орієнтуватися важко. Хтось примудряється прикінчити колодки за 15-20 тисяч кілометрів, хтось їздить на комплекті по 50 тисяч. Якось розрахувати нормальний інтервал з таким розкидом складно. Але є орієнтир за часом — це один рік. Раз на рік чищення і змащення супорта необхідне. Звичайно, він їздитиме і без цієї операції, але термін його служби буде помітно меншим.
Крім того, періодичність обслуговування залежить від багатьох інших чинників. Як я вже говорив, якщо у вашому місті взимку зловживають реагентами, інтервал краще скоротити. І було б непогано під час миття машини відмивати за можливості гальмівні механізми хоча б зовні. Реагенти скорочують життя не тільки супортам, а й, наприклад, гальмівним ткам, які швидше кородують. Зайве миття їм не завадить.
Зрозуміло, підвищеної уваги потребують супорти автомобілів, які часто їздять по бруду. Любите риболовлю, полювання або гриби? Не забувайте про чистоту гальмівних механізмів.
Фахівці помітили ще один цікавий фактор, що впливає на ресурс супортів — тип колісних дисків. На одних і тих самих автомобілях супорти живуть набагато довше, якщо машина їздить на легкосплавних або кованих дисках. Виходить, штамповані диски ресурс скорочують. Пояснити цей факт однозначно вони не можуть. Є припущення, що зі штампами складніше дістатися до супортів під час миття. Або з ними гірше охолодження. Однозначної відповіді немає, але факт доведений. Тож якщо ви їздите на штамповці, перевіряйте супорти частіше.
Ну, і останнє: для обслуговування супортів не варто використовувати ремкомплекти і мастило невстановленого походження. Продукцію Frenkit і ВМПАВТО нам порекомендували в профільній майстерні, якій ми довіряємо, і назви цих виробників пролунали у нас виключно з великої любові до автомобілів. І до гальм, без яких нам не вижити.
