Побитий тренд: модно і дорого зняті римейки частенько стають успішнішими за вихідні фільми, які пам’ятають тільки фанати-олдфаги. Згадайте фільм «День, коли Земля зупинилася», що зібрав касу в 2008 році. Багато хто навіть не в курсі, що це римейк. А скільки людей згадають оригінальний фільм «Викрасти за 60 секунд»? Для вас же це хіт з Анджеліною Джолі та Ніколасом Кейджем, чи не так?
З фільмом «Точка, що зникає» сталася зворотна історія. Оригінальний фільм увійшов в історію, і про нього не пише тільки ледачий. Це класика роад муві, це фільм, який рекомендують подивитися всім, хто захоплюється автомобілями. А римейк дивилися або толкієнуті фани Арагорна і Вігго Мортенсена, або особливо цікаві та неліниві любителі автомобільного кіно. І дуже даремно!
Оригінал. «Точка, що зникає», 1971
Автомобіл
Взагалі, за країною походження і роком випуску фільму можна було й здогадатися, яким буде головний чотириколісний герой. Звичайно ж, це Dodge Challenger 1970 року з форсованим мотором, на якому головний герой задає жару і поліцейським, і вертольоту, і англійському спорткару. Поліцейські машини представлені у величезному модельному достатку, а шосе з автомобілями тієї епохи — це справжня рухома енциклопедія американських автомобілів.
Останній американський герой
Ми не знаємо, який цей хлопець Ковальські, поганий чи добрий, тут навмисно немає жодної виразної передісторії. Він біжить. Біжить три доби поспіль із Колорадо в Каліфорнію з педаллю, втопленою в підлогу. Можна було б сказати, що він бореться за свободу, але він сам і є втілення свободи.
Цей фільм можна порівняти з урізаними версіями «Титаніка», «Авіатора», «Вітру» та інших подібних, що ходили по руках у вузьких колах, де було вирізано все, що не пов’язано з технікою. Це були кустарно записані з телевізора VHS-касети. З «Титаніка» прибирали історію Джека і Рози, і можна було просто милуватися лайнером, що тоне. В «Авіаторі» Говард Г’юз не сидів у психіатричній лікарні, а тільки літав на літаках і знімав фільм.
На фото: Баррі Ньюман у ролі Ковальські
Так і в «Точці, що зникає» головний герой просто їде, хоча іноді його й відвідують фантоми з минулого. Але тільки для того, щоб глядач дізнався, де ж Ковальські навчився так їздити і чому в поліції на нього немає досьє.
Сюжет майже без спойлерів
Мовчазний, закритий від усіх Ковальські кидає виклик світу. І їде за власними правилами, в які не вписуються продажні поліцейські, аморальна влада, війни та люди, небезпечніші за змій у пустелі. У Ковальські є невидимий друг — сліпий радіо-діджей, фанатик свободи.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Слухаючи поліцейську хвилю, він передає гонщику по радіо важливу інформацію про погоню. Поліція серйозно налаштована на те, щоб зупинити героя. І в останніх кадрах ми бачимо, напевно, єдину за весь фільм безтурботну посмішку.
Рімейк. «Невловимий», 1997
У 1997 році вийшов римейк фільму з Віго Мортенсеном у ролі Джима Ковальські. Незважаючи на те що в оригіналі фільм називається «Vanishing point», у російськомовному варіанті фільм назвали «Невловимий», і на це є свій резон.
Автомобіл
І знову, через 26 років, відважному Ковальські судилося переганяти білий Додж Челленджер. Але цього разу машинка оснащена легендарним мотором 426 Hemi. Поліція, як і раніше, їздить на всьому, що рухається, а на дорогах вже не зустрічаються крилаті Кадилаки, зате огидних Фордів-«мильниць» 90-х років хоч відбавляй. І саме на їхньому тлі соковитою плямою виділяється справжній маслкар.
Людина з почуттям обов’язку
Декому може здатися, що новий Ковальські «вже не той», менш незалежний і вільний. Страшна річ — у нього є дружина! Вона не просто одружила на собі вільного Ковальські, а й змусила охреститися і навіть встигла завагітніти. Ох вже ці жінки! Але у фільмі показані справжні почуття, справжня вірність і традиційне, не спотворене часом розуміння обов’язку. Загалом, це кіно зовсім про інше.
На фото: Вігго Мортенсен у ролі Джима Ковальські
Сюжет майже без спойлерів
Ковальські за копійки працює перегонником автомобілів. І вирушаючи на чергове замовлення, залишає вдома вагітну дружину, яка ось-ось має, як би це не було банально, народити. Дорогою він дізнається, що вона потрапляє в лікарню і що в неї ускладнення. Кинувши слухавку телефонного автомата, Джим розвертає машину і на повній швидкості мчить до коханої.
Майже одразу його зупиняють за перевищення швидкості і хочуть негайно без розглядів відправити до суду. Але нашого хлопця так просто не взяти. У нього ж дружина народжує! Без жодних жартів. Далі починається сповнене драми, завзятості, підлості та благородства роад-муві з приголомшливим відкритим фіналом, яке тримає в напрузі до фінальної хвилини.
То який фільм подивитися?
Це один із рідкісних випадків, коли римейк не просто не гірший за оригінал, а в чомусь навіть перевершує його — щонайменше за майстерністю сценариста. Акторська гра ж в обох випадках на висоті. Коли «старий» Ковальські посміхається, немає сумнівів, що він почувається переможцем у найпатовішій ситуації. Коли «новий» Ковальські плаче, душа розривається від болю разом із ним. Загалом, подивіться обидва фільми: один цінний Духом Епохи, а другий цінний сам по собі.
Читайте також:
Поділитися: 3 0 0 0 Підпишіться на нас у Яндекс Дзен
Додати коментар
Для коментування вам необхідно авторизуватися
Увійти
Коментар відправлено
1 коментар
26.06.2018 15:20
Ремейк так, як на мене, просто жахливий, як і більшість фільмів 90-х. Більшість фільмів 70х мали цей Артхаусний стиль — не імен, не зайвих соплів. Просто є історія, що трапилася в певний період часу — подобається чи не подобається, але вона є, і в ній немає ніяких прісних соплів і каряво накладених кліше на без того хорошу картину. Фільм 97 року має дешевий і жахливий вигляд і є нічим не примітним фільмом класу б. Можна в такому ж ключі перезняти Конвой, щоб дати Каченяті вагоміші приводи в його боротьбі з шерифом Лаїнзом. Або в Булліті засунути сльозливе відсилання до Стіва Макквіна. Або у Французькому зв’язковому зробити якусь безглузду драму. Навіщо? Сенс фільму показати дію і боротьбу, просто передати атмосферу того часу і події — час расової сегрегації і вільного кохання, час корумпованої поліції і семилітрових маслкарів. У рімейку ж навіщось герою дали ім’я, Арагорн не такий харизматичний, як Барі Ньюман, приплели дружину з дитиною і дивного поліцейського, який захотів поганятися на своєму Чарджері зі зловмисником, замість того, щоб намагатися його затримати. Сюжет фільму просто огидний. А це порівняння можна перевести і на світ автомобілів, оскільки у Доджа в 97 році аналога Челленджера не було, звернемося до Форда Мустанга. Що буде краще Мустанг Бос або Мак 1 з кінця 60х — початку 70х або ж Мустанг 4 ген, який похмурий по всьому — дизайну, водінню?