Gaznaauto Сайт про автомобили
Цього року глядачі західного підрозділу Російської Дрифт Серії змогли спостерігати, а головне — почути в бойовому режимі воістину унікальний автомобіль, який, зрозуміло, привернув і нашу увагу. Знайомтеся — Nissan 200SX в кузові S13 дворазового чемпіона України Олексія Головні. Так що ж незвичайного в цьому боліді? Все!
По-перше, це звук! Ідентифікувати, що зараз здійснює проїзд на своєму боліді саме Олексій Головня, можна навіть із закритого парку і стоячи спиною до траси. Охарактеризувати словами звук випуску цього автомобіля під час роботи двигуна на обертах від 7 до 9 тисяч дуже складно. Приблизно так само складно, як описувати смак борщу. Це просто треба чути! Можна з упевненістю сказати, що він не схожий ні на звук вихлопу машин з моторами SR20, ні на JZ, ні на LS. Але якщо під капотом 200SX не ховається жоден із перерахованих силових агрегатів, то що ж там? З докладними запитаннями ми звернулися до самого пілота.
Від меншого до більшого
Олексій Головня почав займатися дрифтом сім років тому — тоді ця дисципліна автоспорту здавалася найменш витратною з усіх. «Думав, що це недорого. Можна було поставити в машину жорсткі стійки, купити на форумі б/в ківш, заварити редуктор, і ти — дрифтер», — згадує Олексій. Приблизно за цією ж схемою і почалася історія його боліда для дрифту — першого і єдиного донині.
Чому ж саме ця марка і модель? Тут усе теж просто. На момент вибору автомобіля (приблизно в 2009 році) у продажу була велика кількість подібних кузовів за доступною ціною. Кузов S14 також розглядався, але таких було мало, а вартість їх була набагато вищою.
«Фішка» проекту, як стверджує сам власник, у тому, що будувався він буквально по одній запчастині, потроху прогресував з ходом часу і появою знань. Глобальний ребілд 200SX пережив у 2012-му, коли його повністю розібрали з метою зібрати з нуля вже з урахуванням накопиченого в дрифті досвіду. Машину полегшили, посилили необхідні елементи — і знову почався шлях копіткого «подетального» вдосконалення. Що цікаво, тип двигуна в цьому автомобілі ніколи не змінювався: тут завжди був, є і буде ніссанівський RB. Щоправда, спочатку це був звичайний мотор RB25, але з часом він еволюціонував. Блок циліндрів від 25-го мотора накрили головкою блоку від RB26, а також встановили колінчастий вал від того ж 26-го мотора. У підсумку об’єм двигуна становив 2,6 літра.
Витратні матеріали
Олексій вважає, що простіше зібрати новий мотор, ніж перебудувати всю машину. Адже якщо переходити, наприклад на JZ, це спричинить глобальні переробки. Щонайменше, у тойотівського варіанта турбіна з іншого боку, як і водяні та паливні магістралі та тки. До того ж на SX встановлена кулачкова коробка передач і дороге зчеплення, і все це разом непогано працює. Якщо ж зважитися на встановлення іншого мотора, то доведеться міняти і ці вузли, вносити зміни, робити перехідні плити від двигуна до КПП і так далі. І чим це все закінчиться, буде воно працювати чи ні, заздалегідь ніхто не знає.
Олексій же був упевнений, що можна зробити надійний RB. І рішення знайшлося. Усе виявилося досить «просто», але вельми дорого — потрібен «сухий картер». Комплект із насоса, радіатора, фільтра, ременів, шлангів і масляного бака обійшовся в 6,5 тисячі доларів.
Після того, як питання масляного голодування було вирішено, часом виникали й інші проблеми, але від подібних не застраховані жодні мотори. Наприклад, від виниклої детонації розплавився поршень — але це звичайний випадок наслідків високих навантажень.
Інші доопрацювання
Nissan Олексія — дрифт-корч, а в дрифті, як відомо, не виключені аварії і контакти з машинами опонентів, тому всі життєво важливі вузли з підкапотного простору перенесли в багажник. Тепер у ньому розміщується два кастомних радіатори з вентиляторами (один на воду, інший на масло), бак з маслом, бак з метанолом, акумулятор, кастомний паливний бак і всі розширювальні бачки. Система впорскування метанолу спрацьовує автоматично, коли тиск наддуву перевищує позначку в один бар.
