Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

В історії радянського військового автомобілебудування частка спеціальних двовісних тягачів з колісною формулою 4х4 посідала, мабуть, найскромнішу нішу і налічувала буквально кілька дослідних і дрібносерійних конструкцій. Активні роботи в цій доволі вузькій сфері розпочалися в середині 1950-х і проводилися за завданнями Міністерства оборони СРСР з метою пошуку найоптимальнішої конструкції компактного, маневреного, нескладного і не надто дорогого універсального автомобіля інженерних військ, здатного нести на собі набір робочого обладнання і виконувати найрізноманітніші операції.

Головним розробником такої техніки знову стало мінське СКБ-1. Його першою військовою машиною, що народилася в листопаді 1955 року, став дослідний двовісний тягач МАЗ-528. Через брак чогось іншого в його конструкцію заклали загальну концепцію першого радянського 25-тонного кар’єрного самоскида МАЗ-525, створеного в 1950 році під керівництвом Б. Л. Шапошника, на той час головного конструктора Мінського автозаводу.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

МАЗ-528

(Фотографії з архіву МЗКТ)

Цей маловідомий військовий тягач отримав низку агрегатів від вантажівки ЯАЗ-210 і доопрацьовану кабіну від МАЗ-200, але був позбавлений спеціальної підвіски і мав заднє розташування моторного відсіку. У ньому був двотактний дизель ЯАЗ-206 потужністю 165 к.с., що працював з п’ятиступінчастою коробкою передач, двоступеневою роздавальною і додатковою коробкою відбору потужності на гідронасос і лебідку. Реверсний механізм у трансмісії дозволив машині пересуватися з десятьма швидкостями в передньому і задньому напрямках без розвороту. Роль підвіски грали односхилі колеса з 28-дюймовими шинами низького тиску.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Спочатку МАЗ-528 був розрахований на роботу з навісним бульдозерним обладнанням і як тягач-штовхач важкої техніки. Для підвищення тягово-зчіпних якостей на ньому передбачалося навішування 2,5-тонного баласту, разом з яким маса машини перевищувала 18 тонн, що давало змогу буксирувати низькорамні танкові причепи.

МоАЗ-542

У 1960-ті роки коротку і маловідому сторінку історії Могильовського автозаводу (МоАЗ) вписав процес розробки перспективного тягача МоАЗ-542 подвійного призначення. За своїм задньомоторним компонуванням і зовнішністю він майже не відрізнявся від МАЗ-528, але за конструкцією був уніфікований з досвідченим одновісним тягачем МоАЗ-546. На ньому використовували дослідний 240-сильний дизель ЯМЗ-238, чотириступінчасту коробку передач і традиційну ресорну підвіску, але замість 28-дюймових встановили компактніші шини розміром 26,50-25. Реверсивна трансмісія забезпечувала стійкі робочі швидкості в межах від 0,2 до 40 км/год в обидва боки.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії
Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії
Прототип 240-сильного тягача МоАЗ-542 (з архіву НДІЦ АТ) і колісний бульдозер Д-581 на модернізованому шасі МоАЗ-542

У 1964 році шасі МоАЗ-542 пройшло приймальні випробування в 21 НДІІ. Потім різні підприємства почали монтувати на ньому обладнання навантажувачів і снігоочисників, але успіху вони не мали. А стосовно військового застосування МоАЗ-542, то на той час у виробництво вже пішов досконаліший і ефективніший варіант МАЗ-538, а можливостей МоАЗу виявилося недостатньо, щоб організувати серійний випуск власної машини.

Сімейство МАЗ/КЗКТ-538

Отримавши досвід розроблення і пробної експлуатації перших одно- і двовісних тягачів, у 1960 році мінське СКБ-1 завершило проєктування і складання прототипів потужнішого і практичнішого двовісного автомобіля-тягача МАЗ-538 інженерних військ для буксирування важких систем і навішування різних робочих пристосувань.

За завданням Інженерного управління Міністерства оборони СРСР його проектували в КБ інженерних тягачів при СКБ-1 під керівництвом Володимира Юхимовича Чвялєва, майбутнього конструктора ракетних шасі. Цій машині судилося довге життя і доволі широке поширення в Радянській армії, де вона перебувала на озброєнні інженерних і саперних підрозділів, у батальйонах мотострілецьких і танкових дивізій.

У 1964 році МАЗ-538, який вдало завершив державні випробування, був прийнятий на озброєння під позначенням ІКТ-С — середній інженерний колісний тягач. Роком раніше всю документацію на нього передали Курганському заводу колісних тягачів (КЗКТ) для промислового виробництва.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

У передній частині зварної лонжеронної рами автомобіля МАЗ-538 були змонтовані 375-сильний танковий дизель Д12А V12 і гідромеханічна трансмісія з планетарною коробкою передач. Від неї крутильний момент подавався на гідронасос і вали відбору потужності для приводу лебідки і виконавчих механізмів, а реверсивний пристрій давав змогу машині переміщатися з однаковими швидкостями і тяговими зусиллями в обох напрямках. В оригінальній передній незалежній підвісці поперечні важелі поєднувалися з гідропневматичними пружними елементами, але задні колеса кріпилися на рамі жорстко.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії
Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Для керування важкою машиною лише одним водієм-механіком було створено підняту компактну суцільнометалеву кабіну з круговим оглядом. Її обладнали двосторонніми органами управління, переставним кермовим колесом, двома приладовими панелями і двома сидіннями, розташованими поруч одне з одним, але зверненими в різні боки.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Коли ж у Кургані модернізували мінські тягачі, їхнє заводське маркування було змінено на КЗКТ. Першим із них 1965 року з’явився довгобазний варіант КЗКТ-538ДП без коробки відбору потужності. Його головним призначенням була робота з пасивними робочими органами, які не мали приводу від двигуна автомобіля. Друге шасі КЗКТ-538ДК з герметизованою кабіною і коробкою відбору потужності застосовували для монтажу активних землерийних агрегатів, а гідравлічний ходозменшувач давав змогу їм переміщатися з робочими швидкостями від 0,25 до 45 км/год.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії
Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Інженерне оснащення на шасі МАЗ/КЗКТ-538

З початком випуску автомобілів МАЗ-538 мінського і курганського виготовлення спеціально для них було розроблено цілу гаму навісного і причіпного робочого оснащення. Першими з них були прості інженерні машини з пасивними навісними робочими органами — багатоцільовий колісний бульдозер-тягач БКТ і армійський колійний колійний прокладач ПКТ. Пізніше на курганських шасі монтували активне обладнання траншейної машини ТМК Дмитровського екскаваторного заводу.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Базовий бульдозерний колісний тягач БКТ на автомобілі МАЗ-538 застосовували для відриву різних інженерних комунікацій. Його робочим органом був звичайний прямий бульдозерний відвал шириною 3,3 метра. За одну годину машина могла перемістити до 100 кубометрів ґрунту. На подовженому варіанті КЗКТ-538ДП монтували більш ефективний варіант БКТ-РК2 з лебідкою і заднім розпушувачем-корчовувачем.

Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії
Копати, будувати, буксирувати: колісні інженерні машини Радянської армії

Серійний шляхопрокладальний колісний тягач ПКТ служив для створення на місцевості шляхів сполучення військових колон і проведення землерийних робіт. На відміну від бульдозера він отримав плужний трисекційний відвал змінної конфігурації з гідравлічним регулюванням положення відкидних бічних частин (крил). Перед ним зазвичай встановлювали сталеву лижу для обмеження заглиблення відвалу і розвантаження гідроциліндрів навішування. Залежно від виду виконуваних робіт ширина розчищених проходів коливалася в межах 3,2-3,8 метрів. Протягом години машина прокладала до 10 кілометрів проїжджих доріг.

Check Also

2024 Тойота рав 4

Друзья-автолюбители, готовы отправиться в увлекательное путешествие по миру Toyota RAV4? Пристегните ремни, мы начинаем нашу …

Добавить комментарий