Лаяти все вітчизняне повелося ще з часів Петра (а насправді і в довладимирські часи), коли народ задивлявся на всі заморські нововведення. Тому не дивно, що продукція нашого прославленого «двічі автомобільного» флагмана стала однією з трьох найбільш обговорюваних споконвічно російських проблем поряд з дурнями і дорогами. Як водиться, головні критики розділилися на два табори: ті, у кого завжди в кишені проїзний на автобус, і ті, хто нещодавно пізнав принади клімат-контролю в машині, тільки-но пересівши з «зубила», в якому змінити температуру в салоні вдавалося виключно за допомогою «весла».
Звісно, де в чому вони мають рацію — серійні Жигулі, а згодом Лади, завжди були компромісом між бажанням конструкторів іти в ногу з часом і навколишньою дійсністю, яка оточувала нас, — вітчизняною електронікою, що літала лише в космос, гумою, придатною лише для солдатських чобіт, та асфальтовими дорогами, що закінчуються одразу за межами МКАД. Ось і виходить, що головний козир Лади в боротьбі з бюджетними іномарками — ціна. Ну а з Грантою і зовсім вийшло цікаво: тут можна за «копійки» купити навіть машину з автоматом, а якщо напружитися трохи більше — то і з АМТ (так на ВАЗі називають «робот»). Щоправда, останнього робити не варто. Особливо якщо машина коштує 250 тисяч.
Що і де шукаємо?
Грант у продажу завжди багато — все-таки одна з найпопулярніших моделей у країні. Оскільки випуск Гранти розпочався тільки в 2011, нам не доведеться мати справу з махровими від іржі порогами і арками, що прогнили наскрізь. Принаймні, в теорії. Ну, а що тоді ми будемо дивитися?
Оскільки покупці Грант — люди практичні, то вони доволі швидко зрозуміли, кому який мотор підійде найкраще. Загалом у Гранти було чотири різних мотори: ВАЗ-11183-50 (82 к.с.), ВАЗ-21116 (87 к.с.), ВАЗ-21126 (98 к.с.) і ВАЗ-21127 (106 к.с.). З яким із них краще вибрати машину? Тут все умовно: ресурс у них приблизно однаковий, кардинальної різниці в динаміці теж немає, хоча за паспортом найшвидший «привозить» найповільнішому майже 2 секунди в розгоні до 100 км/год. Власники Грант і Калин вам підтвердять. Само собою, ВАЗ 11183, який стоїть на Гранті в комплектації «Стандарт» і дістався цьому автомобілю від Калини, робить характер машини повільним. Зате це найпростіший восьмиклапанний мотор із копійчаним обслуговуванням. У нього навіть при обриві ременя ГРМ клапани не зустрічаються з поршнями. Але зате він галасливий. Другий мотор — трохи цікавіший, і незважаючи на зовсім невелику відмінність у потужності, їде помітно краще. Він теж восьмиклапанний, але під час обриву ременя ГРМ тут не тільки загнуться клапани, а й, цілком ймовірно, ще й тріснуть поршні — такий ось наслідок встановлення полегшеної поршневої групи.
Шістнадцятиклапанний двигун ВАЗ-21126 потужністю 98 к.с. добре знайомий за Пріорами. Напевно, це найкращий варіант для Гранти: тут і непогана динаміка, і знижений податок (до 100 к.с.), і працює він набагато тихіше за восьмиклапанні мотори. Комусь останнє здається несуттєвим, але врахуйте, що «шумка» у Гранти відсутня як клас.
Останній мотор ВАЗ-21127 ставлять на Гранти і Калини-2. Сенсу в ньому не дуже багато: податок за 106 к.с. більший, ніж за 98 (а власникам Грант це зазвичай важливо), а динаміка практично така сама, як і з попереднім ВА З-21126.
За великим рахунком, можна купувати машину з будь-яким із цих моторів. Зовсім поганих немає, але всі вони потребуватимуть уваги під час пробігу за 200 тисяч, тож краще знайти машину з мінімальним пробігом.
Інша справа — коробки передач. Їх на Грантах цілих три: механічна, АКПП і «робот».
Якщо вам потрібні машина «на палиці», краще шукати автомобіль, випущений після листопада 2015 року. Тоді в МКПП внесли деякі зміни (тросовий привід, оновлені синхронізатори першої та другої передач), які позначилися на роботі коробки найкращим чином. Якщо на таку свіжу машину грошей не вистачить, то доведеться миритися з не дуже чіткими перемиканнями і традиційним для ВАЗів гулом коробки.
АКПП на Гранті часто лають. Мовляв, якийсь древній агрегат, тупий і архаїчний. Насправді це не зовсім так. Так, у цієї коробки всього чотири ступені, але це модернізований якраз у 2011 році варіант Jatco, який стоїть, наприклад, і на Nissan Note. У цієї АКПП цілком хороший ресурс, у неї немає яскраво виражених проблем. Але ось витрата пального з цим автоматом радувати не буде: у заторах великих міст легко отримати витрату і в 13, і 14 літрів на сотню. Це така плата за перевірену і надійну конструкцію і невисоку вартість коробки.
Ну а якщо не хочеться переплачувати за бензин, можна дивитися на машини з «роботом». Про вазівські АМТ сказано стільки всього, що заглиблюватися не буду: в їхньому арсеналі не дуже вдалий алгоритм роботи і проблеми зі зчепленням на ранніх версіях. Справедливості заради, все це знайоме за більшістю «роботів», але, наприклад, останнім DSG можна пробачити все за їхню майже бездоганну «швидкість», чого не скажеш про 2182. З огляду на наш невеликий бюджет, ми машини з АМТ дивитися не будемо: не вистачить грошей. А якщо вистачить, то тільки на дуже понівечену машину, яка нам не потрібна і задарма. Отже, поїхали!
Автомобіль підвищеної чіткості
Відразу видно, що власник цієї машини в дитинстві переграв у Need for Speed. Отже, що видно одразу — тріщина на лобовому склі та дивного вигляду фари. І вони нас засмучують не тільки зовнішністю. У них стоїть ксенон. Про країну його походження навіть казати нічого не буду… Так от, інспектори ДАІ з трах як люблять з цього приводу махати своїми смугастими жезлами, відбирати права і припиняти реєстрацію автомобіля. Таке практикується не у всіх регіонах, але подекуди зустрічається дуже часто. Крім цього можуть виникнути проблеми з перереєстрацією машини на нового власника.
Давайте тепер подивимося, як цей ксенон вкорячили в грантівську фару.
Зазвичай зламані кріплення фари свідчать про те, що машина побувала в ДТП. У нашому випадку про причини зламаного кріплення можна будувати численні гіпотези. По-перше, видно, що працювали тут не надто акуратно: по шву стирчить герметик, який потім навіть спробували прибрати, але тільки споганили ним весь шов. Цілком може бути, що той «фахівець», який це робив, і зламав кріплення. Але є ще й «по-друге».
На правому крилі прямо поруч із фарою лежить товстий шар шпаклівки. Тож імовірність того, що машина побувала в ДТП, після чого і було зламано кріплення фари, стає щонайменше високою.
Ну а тепер подивимося на машину ззаду.
На фотографії не видно шагрень, її й оком-то не всі можуть помітити. Але кришка багажника і задній бампер у машини перефарбовані. Щоправда, без шпаклівки — товщина ЛФП скрізь у межах 300 мкм. Найімовірніше, ці деталі ставили новими, потім фарбували в колір кузова. Гарним приводом дотримуватися цієї версії є повна відсутність на автомобілі «мітли» — щітки заднього склоочисника. Так просто її ніхто не викидає, а от після кузовного ремонту іноді не ставлять. Зазначу — неякісного кузовного ремонту.
На фотографії помітно, що колесо надто глибоко пішло в арку. Так, тут стоять нештатні короткохідні амортизатори і трохи підрізані пружини. Звісно, з таким набором «тюнінгу» Гранта перетворюється якщо і не на Дельту Інтеграл, то вже на GTI як мінімум.
Поки я повзав на колінах, помітив цікаву особливість — іржаву випускну систему. Нехай ВАЗ не ображається, але для машини 2015 року картина сумна.
І ще одна ознака. як би це сказати… «спортивного» автомобіля — сильно негативний розвал: подивіться на шини.
І як водиться у справжніх гонщиків — тюнінг обійшовся настільки дорого, що грошей на нові шини вже не вистачило.
Відкриваючи двері в салон, я очікував побачити замість сидінь спортивні «ковші». Але тут дизайнерська думка пішла в іншому напрямку. Кудись у бік «лухурі».
Дешеві чохли зі шкірозамінника в спеку — дуже і дуже сумнівне задоволення. І навряд чи вони мають благородніший вигляд, ніж «ганчірка». Але зазначу, що на органах управління сильного зносу немає, тож пробіг, найімовірніше, рідний. Та й року він, у принципі, підходить.
Щоправда, жертвою тюнінгу інтер’єру стали не тільки сидіння. Звернемо увагу на стійку кузова.
Не зовсім зрозуміло, куди з неї поділася фарба — слідів перефарбовування і шпаклівки немає. Сама вона зійшла, чи що? Але не це головне. Інтерес викликає щілина між стійкою і пластиковою накладкою. Тут власник намагався вирішити одну з родових проблем Гранти — відсутність шумоізоляції. Весь салон проклеєний «шумкою», але зроблено це «на відвали» (якщо ви розумієте, про що я). Негарно і неакуратно.
Якщо ви думаєте, що конструкторський геній пощадив мотор, ви дуже помиляєтеся.
Якийсь незвичайний колір кришки маслозаливної горловини ніби натякає на гоночну сутність автомобіля. Ну а якщо зазирнути глибше, куди не дістає камера телефону, то там можна виявити звірячий «павук» — випускний колектор. Просто дивно після цього бачити внизу банку глушника — тут має стояти «прямоток» із простої ти солідного діаметра. Може, просто ще не дійшли руки…
Мимохідь на капоті помічаємо відколи, які вже почали іржавіти.
До речі, працює мотор добре. Але пристойно битий «корч» нам більше не цікавий. Поїхали далі.
І все-таки вона їздить!
Наступний автомобіль був випущений у 2014 році, пробіг (в оголошенні) — 69 тисяч, просять за нього 230 тисяч лів. І щойно ми його бачимо, у нас одразу зароджується тисяча підозр.
Зверніть увагу на зазори капота, фар і передніх крил.
Помічаєте, що крило виступає вперед, а фари і бампер виглядають ніби втиснутими в машину? Ось це — типові наслідки низькоякісної спроби витягнути лонжерони після фронтального удару. Тут навіть не потрібен товщиномір, достатньо відкрити капот.