Тривала еволюція ДВЗ не могла змінити головного: він так і залишився тепловою машиною, а тому від справності його системи охолодження залежить дуже багато чого. Зачіпаючи тему основних причин витоків антифризу, ми згадували серед ймовірних варіантів і кришку розширювального бачка. Часом ця невелика деталь псує життя багатьом автомобілістам і їхнім автомобілям куди більше, ніж можна собі уявити. Сьогодні ми будемо детально розбиратися в тому, яку роль вона відіграє в системі охолодження, і що може статися за її неправильної роботи, а також як купити якісну кришку розширювального бачка і навіть відремонтувати її.
Навіщо потрібна кришка розширювального бачка?
Розширювальний бачок виконує роль компенсаційного: нагріваючись, охолоджувальна рідина помітно розширюється в об’ємі. У дуже старих автомобілях окремого розширювального бачка не було, а його роль відігравав сам радіатор.
Пробка радіатора при цьому виконувала ту саму задачу, що й на сучасних машинах: завдяки наявності в конструкції паровідвідного (випускного) клапана вона підтримувала нехай і невеликий, але надлишковий тиск (0,45-0,55 кгс/см2) у системі, що давало змогу воді закипати лише за 109-112 градусів.
Також у кришці радіатора був передбачений повітряний клапан, відрегульований на розрідження (0,01-0,10 кгс/см2). Його завдання було протилежним — не допустити створення занадто низького тиску всередині системи.
Сучасна кришка розширювального бачка хоч і виглядає інакше, ніж «вінтажна» пробка радіатора, але влаштована схоже. Як правило, всередині пластикового корпусу передбачено два клапани — випускний і впускний.
Завдання першого — «стравити» тиск, якщо він досяг межі, передбаченої виробником. Оскільки сучасні мотори мають більш високі робочі температури, ніж у двигунів колишніх поколінь, випускні клапани кришки бачка в них можуть відкриватися за тиску до 1,5 кгс/см2, причому цей параметр строго регламентується для кожного конкретного мотора.
Впускний клапан відкривається при 0,03-0,13 кгс/см2, що дозволяє уникнути надмірного розрідження в системі. Деякі виробники конструктивно об’єднують два клапани в один, але їхня суть від цього не змінюється.
Чому потрібно так точно контролювати тиск у системі охолодження?
Підтримка потрібного тиску в системі важлива з двох причин. По-перше, він не має бути занадто низьким, щоб антифриз міг закипати за вищої температури, ніж це відбувається за атмосферного тиску. Адже багато сучасних моторів під час роботи можуть нагріватися до 120 градусів і більше, тоді як більшість охолоджувальних рідин за нормальних умов закипає вже за 110 градусів. Підвищений тиск дає змогу уникнути перегріву і закипання антифризу навіть за високих температур.
Ну а по-друге, тиск у системі охолодження не має бути надто високим, щоб уникнути витоків антифризу і розривів гумових патків і пластикового розширювального бачка — тобто, зберегти систему герметичною. До речі, збереженню герметичності нерідко заважає не тільки неякісна робота клапанів кришки бачка, а й посадкові поверхні заливної горловини або різьблення на самій кришці: якщо їх погано оброблено — чекай витоків.
Побачити в наш час подібну якість обробки привалочних площин на бачках для Лади, що продаються в магазинах, можна рідко — а тому й ідеальної герметичності з’єднань чекати не варто…
Які бувають кришки?
Розглянемо кілька різних кришок розширювального бачка на прикладі передньопривідної Лади. Для неї в продажу можна зустріти чи не десяток кришок найрізноманітніших виробників. Вони можуть помітно відрізнятися за кольором корпусу, написами, різьбленням і «начинкою», але суть від цього не змінюється: випускний клапан має спрацьовувати за умови 1,1 атмосфери (так зазвичай у народі називають параметр тиску кілограм-сила на квадратний сантиметр).
Обидві ці кришки абсолютно нові, але одна справна, а інша — ні. Але дізнатися про це можна тільки після перевірки або встановлення на автомобіль.
На жаль, кришки, що трапляються у продажу, бувають хороші і погані, тобто якісні і не дуже. А це означає, що вони можуть допускати надлишковий тиск у системі, помітно вищий за нормальний — 1,3-1,5 кгс/см2 і навіть вищий!
Деякі кришки можуть скидати тиск до необхідного, але роблять це занадто довго і неохоче. Ну а ще кришка може не тримати і половини від потрібного надлишкового тиску, відкриваючи випускний клапан уже за 0,5-0,6 атмосфери.
І те, і інше, і третє практично однаково погано. У перших двох випадках надлишковий тиск у системі утримуватиметься на вищому рівні, у третьому — не досягатиме необхідного параметра. Тобто, в перших двох випадках про несправність кришки водій може дізнатися тільки після розриву патка або розширювального бачка, а в другому машина може «кипіти», випускаючи пар через кришку бачка, навіть якщо на вулиці не жарко.
Що буде в разі несправності клапанів у кришці?
Найчастіший варіант — випускний клапан, що заклинив або неправильно працює. У цьому разі в системі створюється надмірний надлишковий тиск, жертвою якого можуть стати багато елементів — сам розширювальний бачок, патки, радіатори… Якщо ви бачили, як у спекотний день на дорозі стоять машини з відкритим капотом і калюжею під ними, причиною появи цієї калюжі могла бути саме кришка з несправним випускним клапаном.
1 / 7
2 / 7
3 / 7
4 / 7
5 / 7
6 / 7
7 / 7
Бачок, радіатори, кран, патки — список деталей, пошкоджених через неправильно працюючу кришку, може бути досить довгим
Одна з візуальних ознак несправності випускного клапана — надмірно роздутий бачок. На жаль, це можна визначити далеко не на всіх автомобілях, оскільки у багатьох машин бачки зроблені з непрозорого і не надто еластичного матеріалу. Також високий тиск призводить до підтікання антифризу в з’єднаннях, навіть якщо вони досить сильно затягнуті.
За наявності надлишкового тиску бачок може трохи роздуватися, але не кожен водій може визначити це візуально
Несправність впускного клапана виражається в тому, що патки, особливо великі, а іноді й бачок візуально стискаються. Надмірне розрідження в системі також не додає довговічності її деталям.
Як вибрати і перевірити кришку розширювального бачка?
Визначити правильність налаштувань клапанів у кришці візуально неможливо. Для цього потрібен нехай і нескладний, але спеціальний стенд з манометром, на який накручується кришка. Потім в установці створюється спочатку надлишковий тиск, а потім розрідження. Отримані цифри порівнюють із заводськими параметрами в таблиці. У реальності ж ніяких перевірочних пристосувань у магазинах зазвичай немає, а роль перевірочного стенду виконує вже сам двигун. Тобто, під час вибору кришки в магазині можна орієнтуватися лише на непрямі показники — ціну, виробника та візуальну якість виготовлення. А вже після заміни кришки потрібно поспостерігати за тим, чи створює вона надлишковий тиск у системі. Однією з ознак цього можна вважати підтримання нормальної робочої температури без ознак закипання охолоджувальної рідини: якщо двигун довго працює, і з-під кришки не йде пара, то все гаразд. Деякі автовласники перевіряють тиск у системі, трохи відкручуючи кришку при прогрітому двигуні: у цьому разі має пролунати шипіння, що свідчить про скидання тиску, який підтримує справна кришка. Така перевірка дієва, але небезпечна: якщо кришку раптово зірве, кипляча охолоджувальна рідина може фонтаном вдарити з бачка й обпекти руки та обличчя.
Ще один суттєвий привід замислитися про справність кришки — втрата герметичності системи або послідовний вихід з ладу її деталей: бачка, радіаторів, крана обігрівача тощо. Нарешті, двигун, що надмірно гріється, за чистого радіатора і справного термостата також є приводом для огляду кришки.
Ну а щоб «на око» переконатися в справності впускного клапана, можна відкрутити кришку і стиснути один із товстих патків, після чого знову закрутити її. Якщо паток прийме колишню форму, то в системі не створюється надмірного розрідження.