Gaznaauto Сайт про автомобили
Завжди радує, коли власник автомобіля сам пропонує свою машину для огляду. Як правило, такий господар дійсно свій автомобіль знає, не приховує його слабкі сторони, та й загалом оцінює його об’єктивно. Саме таким є власник Kia Soul, який ми будемо сьогодні розглядати. І наголос зробимо не на заміну гальмівних колодок або сервісного ременя (про це можна почитати вже де завгодно), а на те, з чим зіткнеться власник цього по-своєму чудового корейця. А зіткнеться він, можливо, не тільки з хорошою динамікою і яскравим екстер’єром, а й з деякими неприємностями, до яких краще бути готовим заздалегідь.
Трохи історії
S oul, як відомо, в перекладі з англійської — душа. Тому чимало «кіаводів» не заморочуються з вибором власного імені для свого автомобіля, а називають їх хто «душенькою», хто «душкою», хто й просто «душею». Що ж, з назвою автомобілю пощастило — ніяких прісних «ластівок» і «ладушек». Та й приводів придумати лайливі назви автомобіль загалом не дає, як-не-як ця машина вигравала і німецький Red Dot Design Award за свій дизайн, і англійський Towcar of the Year, і американський Top Safety Pick.
А почалося все просто: у Kia Motors Corporation вирішили, що в лінійці їхніх автомобілів є серйозна прогалина між доволі компактним Kia cee’d і цілком дорослим та об’ємним Kia Sportage. Малював майбутній Соул Петер Шрайер, який до цього понад двадцять років працював у Volkswagen і зробив вигляд, наприклад, першого Audi TT, VW Passat B5 і VW Golf IV. У результаті 2008 року на Паризькому автосалоні показали серійний зразок нового автомобіля, і цього ж року Соул з’явився в продажу в Південній Кореї, а роком пізніше — в Європі та США. Американцям пощастило більше за всіх: у припадку ірраціональної любові до племінників дядька Сема корейці дали їм можливість розсікати по дорогах на машинах з дволітровим двигуном на 140 к.с., якого не було в Європі та Молдові.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
У 2011 році Soul пережив рестайлінг, під час якого російських покупців серйозно образили. Європейці, нарешті, дочекалися свого 140-сильного мотора, американський дволітровий агрегат став розвивати всі 164 к. с. А ось покупці в Молдові знову були змушені вибирати між 1,6-літровими бензиновим і дизельним двигунами — іншого нам запропонувати не захотіли. Зате, як і всім, поміняли коробки, тепер замість п’ятиступінчастої механічної та чотириступінчастої автоматичної коробок на Соули ставили шестиступінчасті МКПП і АКПП.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Останнє покоління Kia Soul з’явилося в Молдові в 2014 році. Якраз про таку машину і піде мова. Наше авто випущено в 2015 році, його пробіг становить 47 тисяч кілометрів. «Родзинкою» екземпляра можна сміливо вважати турбодизель — таких машин не так вже й багато. Комплектація автомобіля «преміум», обслуговує його власник у дилера. До речі, і ремонтує теж. Давайте подивимося, навіщо Соулу гарантійний ремонт і чому варто приділяти підвищену увагу.
Двигун
Потужність мотора D4FB не змушує вставати дибки волосся на коліні — лише 128 к. с. Але принадність дизеля зовсім не в «конячках», а в максимальному крутильному моменті. Тут він становить 260 Нм, а навіть у найпотужнішого 1,6 GDI він лише 161 Нм. Начебто перевага очевидна, але дизель, та ще й турбований… Не кожен ризикне. Як він себе поводить?
За весь пробіг мотор жодного разу не попросив підкрадатися до нього з гайковим ключем напереваги. Але потрібно зробити ремарку: власник автомобіля ставиться до обслуговування свого Соула з душею. Заміна масла — кожні 5 000 км, повітряний фільтр теж він змінює частіше, ніж того вимагає регламент. Швидше за все, не дарма: старий повітряний фільтр зазвичай виявляється вже занадто брудним (машина з власником живуть за містом, і цей фактор теж варто враховувати). Напевно, це якраз ті операції, проведення яких власникам дизельних машин є сенс освоїти.
Із заміною повітряного фільтра жодних питань не виникає. Потрібно лише відкинути дві засувки, вийняти старий фільтр і вставити новий — швидко і просто. Сам фільтр коштує 750 лів, але на ньому економити не треба, може в підсумку вийти собі дорожче.
Для заміни масла краще заїхати на підйомник або оглядову яму — інакше старе масло не злити. Захисту двигуна в заводському виконанні немає, є тільки пластиковий пильовик, але і його доведеться відкручувати.
Масляний фільтр необхідно знімати зверху. Причому міняти треба буде тільки сам фільтрувальний елемент (картридж), вартість якого близько п’ятисот лів. Корпус масляного фільтра пластиковий, тому орудуючи головкою на 28 для його зняття, не варто докладати всю наявну в руках силу, особливо під час його закручування.
У комплекті з фільтром йдуть два гумових кільця ущільнювачів. Деякі не в міру жадібні дилери намагаються продати їх окремо, не вірте їм. Ба більше, навіть одноразова шайба зливної пробки є в комплекті, і за неї теж дилеру платити не треба! Хоча якраз за неї зазвичай гроші і виманюють.
Багато списів зламано в суперечках про те, яке мастило можна і потрібно заливати в дизельний мотор «корейця». Керівництво наполягає на специфікації API Service CH-4 або вище, ACEA B4. Власник віддає перевагу «Лукойлу Claritech», хоча до цих стандартів масло не дотягує. Чому? Масла потрібно багато (5,2 літра), і міняти його доводиться часто, раз на 5000 км. Компроміс ціни та якості власнику здається оптимальним.
Жодних нарікань до роботи мотора у власника Соула немає. А ось деякі інші господарі цих автомобілів стикалися з двома поломками. Перша — вихід з ладу паразитних роликів сервісного ременя. Як правило, дилер їх міняв за гарантією, щоправда ремінь пропонували поміняти за свій рахунок (він коштує близько 1 200 лів).
Друга поломка набагато неприємніша. […] […] […]
Ну і, звісно ж, досі трапляються сумні історії про загибель паливної апаратури після заправки неякісною соляркою. Якщо чесно, то в 9 випадках із 10 такий результат був «трохи передбачуваним» — власники Соулів навмання заправлялися на noname-заправках десь у глибинці, не розрахувавши запас ходу в подорожі. Чого вам категорично не радимо робити! Тільки перевірені мережеві АЗС великих нафтових компаній, які в разі чого можна спробувати хоча б притягнути до суду.
Останнє, про що хотілося б попередити, це про акумуляторну батарею. 480 ампер пускового струму для дизельної машини — не зовсім добре, і до штатного акумулятора іноді з’являються претензії. Звісно, ми не розглядаємо випадки з «померлими» свічками розжарення: тут уже будь-яка АКБ буде безсила що-небудь зробити, але масових скарг на роботу свічок серед власників Соула поки що не зустрічається.
Трансмісія і ходова частина
Відзначимо чесність Кіа: рідина АКПП тут безсмертною не вважається, і за регламентом її треба міняти при пробігу 90 тисяч кілометрів. Великої статистики поломок «автомата» немає, але багато хто говорить про не найвищу надійність соленоїдів (наприклад, електрорегулятор PWM). Для збільшення ресурсу АКПП можна радити тільки одне: міняти рідину частіше, ніж пропонує виробник. Найкраще — на пробігу 40-50 тисяч км. А якщо мучать сумніви, то почитайте наш аналітичний матеріал за темою. Заміна в сервісі обійдеться близько двох тисяч лів — сума невелика, а ефект значний. До речі, на дорестайлінгових машинах із чотириступінчастим «автоматом» на коробці був щуп, за допомогою якого можна було дізнатися рівень оливи і навіть приблизно оцінити її стан. На сучасних «шестиступках» щупа немає.
Коробка нашого автомобіля поки що працює добре, і в поїздці я не помітив ні ривків, ні стусанів. Але взагалі багато хто відзначає не найрівнішу роботу «автомата», причому особливо помітні стусани під час гальмування двигуном і перемикання з другої передачі на третю. При зверненні до дилера зазвичай отримують стереотипну відповідь — так і треба, не хвилюйся. Дійсно, поки машина на гарантії, можна не хвилюватися, але все ж повністю справна коробка жодних стусанів давати не повинна. На нашій машині, у всякому разі, їх немає.
Трохи дивно поводиться машина під час переведення АКПП в екорежим:
їде майже так само, а от апетит зростає на літр-півтора. Щось із логікою явно не так.
Підвіски Кіа Соул прості та надійні: незалежна, пружинна, типу МакФерсон, зі стабілізатором поперечної стійкості спереду і балка з гідравлічними телескопічними амортизаторами ззаду. Нарікань вона не викликає (крім трохи надлишкової жорсткості, але це справа смаку), та й у ремонті вона не надто дорога. Власник нашого Соула вирішив замінити шарові опори тільки для власного спокою, перед далекою дорогою. Коштує опора 1 200 лів, заміна в мультибрендовому сервісі може коштувати сущі копійки (від 300 лів): шарові на болтах, нічого перепресовувати не треба.
 |
 |
А ось до гальм претензії є. Передні гальмівні диски зношені понад всяку норму, і їх доведеться міняти в найближчому майбутньому. Оригінальні диски краще не купувати, вони занадто м’які, і такий знос навіть до 30 тисяч км пробігу — випадок далеко не поодинокий. Оригінальні диски коштують близько двох з половиною тисяч лів за штуку, пристойні TRW — три тисячі за пару. Ось їх краще і взяти. І вже якщо братися за гальма, то передні колодки обійдуться в 3 500 лів, заміна в сервісі — лів по 600-700 за передні і майже стільки ж за задні. Втім, ось якраз цю операцію і можна виконати самому, тут ніяких тонкощів немає.
Поки машина стоїть на підйомнику, звернемо увагу на одну деталь: глушник на Кіа Соул висить непристойно низько, і перше, чим машина зачепиться за перешкоду на поганій дорозі, це якраз глушник. Саме така штука з ним вже і трапилася, сліди чого добре видно на банці. Іноді Соул називають кросовером, але це далеко не так. Дорожній просвіт — лише 164 мм, та й привід тільки передній. Додайте сюди глушник, що бовтається під черевом, і подумайте самі, чи настільки це кросовер, наскільки його хочуть таким представити маркетологи.
