Мільйони автовласників ремонтують машини або самі, або в неавторизованих сервісах. Відповідно, частенько шукають і купують запчастини для своїх машин самостійно, не оплачуючи націнку. Але не завжди все йде гладко. Як захистити свої права, якщо нова деталь трапилася з браком, і чим купівля ШРКШа або стартера відрізняється від купівлі смартфона або кросівок?
Здавалося б, усе просто. Якщо товар виявився з браком, то ви, зберігши чек, здаєте його назад у магазин, забираючи гроші, або відносите в сервісний центр на ремонт. Цей алгоритм стосується більшості типів товарів народного споживання. Найчастіше процедура повернення або гарантійного ремонту проходить відносно безболісно і швидко, хоча часом доводиться і посваритися, і витратити власний час.
А ось автозапчастини являють собою вельми специфічну категорію товарів, повернення яких у разі виявлення браку вельми непросте…
У разі виявлення бракованої автозапчастини продавці часто обертаються з привітних і послужливих у вельми неприязно налаштованих. І заявляють, що повернення/обмін готові здійснити, якщо тільки деталь встановлювали в сертифікованому сервісі, який видасть довідку про її встановлення. Плюс тиснуть на мізки мантрами про експертизи, які доведеться оплачувати, швидше за все, самому клієнту…
Торговці прекрасно знають, що покупець автозапчастин зазвичай перебуває у вельми вразливому становищі — в гаражі (або в сервісі) на ямі або на домкраті розчепірилася його напіврозібрана «ластівка», яку кров з носу необхідно до вечора неодмінно поставити на хід, бо вранці на ній їхати на роботу. У нього найчастіше немає часу на суперечки, експертизи, скарги і тим більше — суди. А отже, він побурчить-поворчить, плюне і відмовиться від претензій. А то ще й заплатить за другий екземпляр злощасної деталі!
Невже не можна якось інакше? Можна! Але не все так просто.
Хто зламав запчастину?
Специфіка автомобільних запчастин полягає в тому, що заводський брак у них рідко виявляється візуально або тактильно — і тим паче, під час безпосередньої купівлі. Якщо, наприклад, нова помпа, куплена замість поточної старої, теж підтікає, або новий генератор не дає зарядки, виявляється це після встановлення їх на двигун. І саме в цей момент і виникає головний споживчий ризик.
Якщо ми говоримо про самостійний гаражний ремонт, який у нашій країні практикують мільйони автовласників, то варто визнати: кваліфікація у всіх різна. У багатьох її немає зовсім, як немає і відповідного інструменту. Чи справді запчастина виявилася із заводським браком (що, загалом, нерідко трапляється, коли торгують товаром бюджетних азіатських брендів), чи її занапастив некваліфікованим встановленням із застосуванням іржавої кувалди сам покупець — зрозуміти часто неможливо, тим паче, що менеджери в магазині — не експерти, а лише продавці. І небажання магазинів міняти запчастину, що повертається, на нову частково зрозуміле… Тому вимога магазину надати документ про те, що деталь встановлювали «сертифіковані автосервіси» — стандартна і цілком законна.
Олег Фролов
провідний юрист Товариства захисту прав споживачів
Відповідно, автовласник, який ремонтує автомобіль власноруч, відверто кажучи, перебуває не в найвигіднішому становищі і погано захищений у разі, якщо деталь, куплена ним у магазині, виявилася з браком. Встановлюючи її своїми руками, він добровільно бере на себе ризик некваліфікованого ремонту. А продавець, знаючи це, може відмовити в заміні запчастини, аргументуючи це тим, що покупець міг сам пошкодити її під час встановлення. І коли покупець подасть позовну заяву до суду з вимогою відшкодувати йому витрати, останній, найімовірніше, не стане на його бік. Це, на жаль, не та ситуація, в якій клієнт завжди правий…
Зате з папером від автосервісу покупець має набагато більше шансів довести, що деталь йому продали спочатку браковану, і він ні в чому не винен — магазини в таких випадках рідко заперечують проти заміни або повернення грошей. І тут криється кумедний юридичний казус, що працює на користь автовласника. Господарі літніх автомобілів не користуються послугами офіційних дилерів з їхніми дорогими нормо-годинами — але ж саме з крутим сучасним техцентром спливають асоціації, коли мова заходить про «документ від сертифікованого автосервісу».
Скріншот каталогу запчастин ZZap!ru |
Однак документом такого типу може бути простий наряд-замовлення або акт на виконані роботи, а «сертифікованим автосервісом» може бути навіть гаражна лагодження «У Ашота» — аби тільки її власник був хоча б індивідуальним підприємцем, і до переліку його зареєстрованих видів діяльності входив ремонт автомобілів… Зрозуміло, що це аж ніяк не є гарантією кваліфікації майстра, і горезвісний «профі» ІП-шник може бути в стократ більшою мірою криворуким, ніж сам автовласник! Але юридично це значення не має, незважаючи на те, що у майстрів дилера Mercedes, які багаторазово проходять навчання в Німеччині, і в «ІП-шника» Ашота в гаражі абсолютно різний досвід і технічна база. І перші, і другий є автосервісами, а отже — професіоналами. Відповідно, поломка запчастини під час монтажу від незнання і недосвідченості — малоймовірна.
Експертиза — за чий рахунок?
Автозапчастини в магазині можна розділити на дві умовні категорії. Перша — це деталі з гарантією від виробника. Вони, як правило, добре упаковані і забезпечені супровідними документами — це стартери, генератори, насоси, помпи і багато аналогічних вузлів і агрегатів. Найчастіше в паперах, вкладених у коробку, виробник позначає гарантійний термін, що починається або з моменту продажу, або з моменту встановлення.
Друга категорія — запчастини, що не мають визначеного гарантійного терміну. До них найчастіше належить всякий дріб’язок на кшталт болтів або пістонів, але такі деталі можуть бути і вельми великими і ґрунтовними — наприклад, накладка бампера. Навряд чи хтось буде перейматися, якщо якась дрібна і недорога пластмасска виявиться з дефектом — але той самий бампер, якщо він раптово і без причин луснув через якусь внутрішню напругу в неякісно відлитому пластику, вже здатний пробити дірку в сімейному бюджеті. Як бути, якщо магазин не хоче міняти товар і лякає тривалими і складними експертизами, оплачувати які нібито повинен покупець?
Закон про захист прав споживача у своїй статті 18 у цій ситуації говорить, що якщо на запчастину гарантії виробника немає, то тягар доведення браку лежить на покупці — йому доведеться і в автосервісі папірець про встановлення взяти, і додаткову експертизу в сертифікованих автотехнічних експертних організаціях проводити власним коштом. Якщо брак буде підтверджено, то і витрати на деталь, і вартість експертизи повинні відшкодувати. Якщо ж на деталь є гарантійний термін, то вже магазин має довести вам, провівши експертизу, що деталь не була бракованою під час купівлі, а це ви її занапастили, забиваючи на місце кувалдою і з перекосом. У цьому випадку клієнт і ніякої компенсації не отримує, і експертизу оплачує з власної кишені.
Олег Фролов
провідний юрист Товариства захисту прав споживачів
Купив — але не те…
Окрема історія — це помилка у виборі запчастини. Нашим батькам і дідам у магазині достатньо було сказати «мені потрібна помпа на Волгу» або «реле-регулятор на Москвич», і їм без викрутасів видавали потрібну — якщо вона була в наявності, звісно. Сьогодні ж дефіцит забутий, але пішла і простота: запчастини вибирають за каталогами виробників, і якщо у вас автомобіль якоїсь перехідної моделі, неважко помилитися. Помиляються і системи пошуку за VIN в інтернет-магазинах. У результаті вам часом приходить не та запчастина, що ви шукали, а продавець відмовляється прийняти її назад, апелюючи до правил, вивішених на сайті магазину, які звучать приблизно так: «Якщо ви не впевнені у виборі, то скористайтеся безкоштовною допомогою консультанта. Якщо впевнені і допомога не потрібна — замовляйте, але знайте, що повернення помилково замовленої деталі неможливе!».
Небажання магазину приймати назад деталь, куплену помилково, незаконне. Існує затверджений Урядом РФ перелік товарів, що не підлягають поверненню продавцю з формулюванням «не підійшла» або «не влаштовує», і жодні автозапчастини — ні прості, на кшталт болта з гайкою, ні складні, на кшталт генератора або амортизатора, до нього не входять. Тому абсолютно неважливо, хто зробив помилку у виборі — покупець, автоматична система підбору інтернет-магазину або продавець-консультант — якщо запчастина клієнту не підходить, магазин зобов’язаний прийняти її назад протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі, за наявності товарного або касового чека.
Олег Фролов
провідний юрист Товариства захисту прав споживачів
Але тут є два важливі моменти!
Перший — за законом магазин має в пріоритеті не повернення грошей, а надання тієї деталі, що дійсно вам була потрібна. Якщо в наявності її немає — тоді вже повернення грошей. Другий момент — менш приємний. Обмін або повернення грошових коштів магазин зобов’язаний здійснити, тільки якщо запчастина, що не підійшла, не була у вжитку, збережено її товарний вигляд, споживчі властивості, пломби і фабричні ярлики. Все це стосується повною мірою і УПАКОВКИ.
На жаль, розірвавши запаяний поліетиленовий пакетик, в якому часто лежить деталь усередині картонної коробки, ви безповоротно міняєте її товарний вигляд… А помилка під час вибору найчастіше виявляється, коли запчастина повністю розпакована, і її намагаються приміряти на автомобіль. Прийняти деталь з безповоротно порушеною упаковкою деталь магазин не може, і тут він у своєму праві.