Gaznaauto Сайт про автомобили
Уявіть себе на узбіччі широкої і сирої гравійної дороги в глухому латвійському селі. На початку грудня. Не дуже хочеться, але уявіть. Зима, вогко і холодно. Звідусіль капає за комір, пейзаж відверто сумний. Місце, жодного разу не придатне для тестів презентабельного седана або якогось навороченого спорткара з дорожнім просвітом у сірникову коробку.
І ось з-за косого пагорба, здіймаючи нестямне монотонне виття, виїжджає дрібний, зате дуже гучний і помітний здалеку хетчбек. Його передній бампер із травою, що стирчить із решітки, яскраві мокрі наклейки та інші деталі — все встигаєш детально роздивитися через відверту неспішність «боліда». Стає сумно, адже вас покликали на тести Справжнього Гоночного Автомобіля.
Від побаченого ви подумки пакуєте валізу і прямуєте було в аеропорт, щоб випити келих непоганого ризького пива і знайти для тестів що-небудь більш спортивне. А тепер добре подумайте, киньте думки про валізи і погоджуйтеся на тест-драйв. Це не просто хот-хетч, а справжній ралі-кар, на якому пілоти на шалених швидкостях гасають дорогами загального користування. Щойно зі змагань!
«Хай почнеться спорт»
Саме так звучить офіційний слоган Peugeot Sport. Власне, спорт почався для Peugeot 208 VTS R2 — така повна назва цього автомобіля — наприкінці 2012 року. Тоді машина, отримавши всі дозволи, була нарешті допущена на міжнародні змагання. Відтоді маленький «лев» став однією з найпопулярніших моделей цього гоночного класу.
Зрозуміло, не за зовнішність полюбили «208-й» спортсмени, хоча й донині це одна з найсимпатичніших машинок серед ралі-карів. Їх нині роблять зі звичайних, узятих прямо з конвеєра, а дизайн зараз присмирнів, став округло-усередненим.
«У миру» це і зовсім міський автомобіль для дівчаток. Не хот-хетч навіть, просто хетч: тридверний кузов з маленькими віконцями і товстими на догоду безпеці стійками. Звичайна машина з усілякими надмірностями на кшталт хромованих вставочок, плавних ліній. «Посмішка» ця на передньому бампері знову-таки. Ралійна ж версія нічого з дизайнерських рішень звичайного повсякденного Пежо не втратила. Навпаки, набула.
Хром залишився на своїх місцях, але тепер не так впадає в око: на стандартному авто блискучі накладки виглядають дикувато, вони доволі великі та мають вигляд, подібний до вставних зубів із нержавійки. Тут же вся машина — строката, яскрава: наклейки з логотипом команди займають всі борти і капот, на задніх бічних стеклах розташувалися прізвища і національні прапори спортсменів.
Плюс замість красивих фарбованих порогів у 208 R2 — брутальні пластикові накладки, неабияк потерті «піскоструминкою» з-під передніх ведучих коліс. Самі колеса теж далекі від вуличних уявлень про стиль. Товстезна гравійна гума з великою «шашкою» протектора надіта на 15-дюймові простуватого вигляду диски, всі в подряпинах і сколах від зустрічі з камінням. Така специфіка автомобіля для гравію.
Асфальтовий «кит», версія машини для іншого покриття, має вигляд трохи витонченіший: та машина нижча, у неї великі красиві колеса. А тут перед нами такий собі потертий у боях «здоровань» — хоча за габаритами Peugeot 208 R2 не відійшов від стандартного, саме в гравійному виконанні він має значно м’язистіший і зібраніший вигляд.
Технарям
Індекс R2 у назві — це привід для технічного екскурсу. Якось історично склалося, що масові передньопривідні класи в ралі їздять переважно з моторами об’ємом 1,6 і 2,0 літра. Ось саме в заліку R2, напевно, найбільш наповненому серед «монопривідних», і бореться з конкурентами «208-й». У ньому — у всіх учасників мотори до 1 600 куб. см, секвентальні КПП і стандартна передньопривідна машина як основа для гоночної.
З огляду на те, що всі доопрацювання заводських силових агрегатів суворо регламентовані, виробник готує дещо до спортивного майбутнього вже на конвеєрі: у машин частенько з’являється «заряджена» версія з корисними задатками для майбутньої спортивної кар’єри.
Однак наш Peugeot будують не з найнавороченішої заводської машини: 208 GTI з 1,6-літровим турбомотором для побудови атмосферного 208 R2 не використовується. Peugeot Sport робить усю роботу з простими тридверними хетчбеками.
Зі стандартною машиною проводяться всі типові для підготовки спортивного снаряда дії — вварюють каркас безпеки, видаляють дещо із зайвих заводських деталей, серйозно втручаються в підвіску і трансмісію. І «на виході» ми отримуємо практично стандартний зовні «208-й», у якого під капотом у повній згоді з вимогами міжнародного класу R2 б’ється безнаддувне «серце» об’ємом 1,6 літра.
Б’ється потужно і на високих нотах — за наявності фазообертачів мотор видає 185 к.с. і 190 Нм (для порівняння, у стандартного 208 Vti з мотором того ж об’єму ці показники — 120 к.с. і 160 Нм). Як і будь-який атмосферник, він любить високі оберти: максимальна потужність розвивається на 7 800 об/хв — стокові мотори до таких величин взагалі ніхто не «крутить».
Все це багатство взаємодіє з колесами за допомогою КПП Sadev: досвідчена французька компанія для Peugeot 208 підготувала кулачкову п’ятиступінчасту коробку передач з послідовним «секвентальним» механізмом перемикання. По-перше, це зручно: для підвищення передачі потрібно лише потягнути важіль на себе, для зниження — штовхнути вперед. Ну а по-друге, реально швидко: кожне перемикання «секвенталки» економить частку секунди порівняно зі звичайною Н-подібною «пошуковою» коробкою. Перегони все-таки!
Чи варто згадувати про такі неодмінні атрибути спортивної машини, як гучний вихлоп і чудові амортизатори Ohlins з купою налаштувань, які ніколи не знадобляться середньостатистичному водієві в місті?
Втім, по місту на 208 R2 їздити буде не зовсім правильно. Маленький гучний «француз» куди краще себе почуває десь у лісі, на гравії або снігу. Там, у всякому разі, нікого не бентежать сто з гаком децибел дзвінкого «прямого» випуску, аскетизм у салоні та відсутність лакованих порогів. Машина однозначно «заточена» під швидкість, причому їхати швидко вона здатна практично в будь-яких умовах!
Ласкаво просимо в клітку
Саме час покататися. Але для початку потрібно залізти в салон, що вперше видається непростим завданням: каркас безпеки, ти якого звужують дверний отвір, сильно обмежує можливості по проникненню в будь-яку спортивну машину.
На щастя, Peugeot 208, як і будь-який тридверний хетчбек, має доволі значні двері, а тому потрапити всередину «клітки» каркаса зможе з першого разу навіть непідготовлена людина. Куди складніше залазити в машини з маленькими дверними прорізами — там під час встановлення каркаса залишається дуже маленька лазівка, що змушує спочатку йти на фітнес і розтяжку, а вже потім розпочинати впроваджувати тіло в салон.
Напевно, назвати салоном те, що коїться всередині гоночного автомобіля, з точки зору нормальної людини, не можна. Тут панує атмосфера суворої функціональності, а все, що не є необхідним, безжально викинуто.
Але загалом усередині Peugeot 208 R2 навіть затишно. Весь метал пофарбований білим, у ногах пілота — карбоновий полик і обклеєні наждаком (щоб не ковзали) педалі, у штурмана — алюмінієвий упор для ніг і блок керування двигуном.
Два перегонових сидіння-«ковша», багатоточкові ремені безпеки, на тунелі встановлений пульт управління. усім! Чорна коробочка з великими м’якими кнопками — пілоту зручно натискати їх у рукавичках! — відповідає за стартер і режими роботи двигуна. Їх два: Road для руху перегонами між спецділянками, з більш щадною програмою, і Stage, в якому мотор працює «як востаннє»: крутиться до максимальних обертів і видає все, на що здатний. Змінюються і режими «газу»: доступні три варіанти чуйності двигуна на педаль акселератора. Крім того, на пульті зосереджені всі інші кнопки: світло, аварійка, поворотники. Поруч — великий тумблер вимикача маси — у разі аварії можна одним клацанням розірвати всі електричні ланцюги автомобіля, щоб не сталося замикання.
Праворуч від керма стирчить коротенький «ріг» важеля КПП, тяга з якого йде безпосередньо до коробки. Короткі ходи, відчутне зусилля — секвентальна коробка передач вимагає впевненості. Трохи правіше в руку відразу лягає дерев’яна ручка на довгому вертикальному «ручнику». Він, звісно ж, гідравлічний. А дерево на фрезерованому «ручнику». Це, мабуть, особливий фетиш Peugeot Sport. Рішення вже традиційне. Свого часу на повнопривідному Peugeot 207 S2000 навіть важіль КПП був оснащений полірованою дерев’яною рукояткою!
Тренажер з амбіціями
Оскільки в салоні немає нічого зайвого, та й кузов ґрунтовно пошматовали, видаливши чимало металу і пластику, компактний хетчбек легкий: згідно з правилами проведення ралі, мінімальна вага машини з екіпажем починається від 1 180 кілограмів. Це, звісно, не невагомий карбоновий спорткар із питомою потужністю «500 сил на тонну», але цьому Peugeot 208 показників мотора теж вистачає із запасом.
Невелика вага укупі з дуже «живим» мотором дає змогу буквально пурхати над апексами поворотів, і іноді складається враження, що машиною керує сила думки — настільки мала її інерція і стрімкий відгук на зміни траєкторії! Двигун чудово проявляє себе на високих обертах, він буквально співає і тягне машину без жодних труднощів.
У цьому є і заслуга КПП: найкоротша головна пара (а загалом їх омологізовано, тобто дозволено до використання на конкретній машині, три види) змушує мотор упиратися у «відсічення» п’ятої передачі вже в районі 170 км/год, зате розгін просто чудовий! Дається взнаки лише характерна для «розгойданих» малооб’ємних атмосферників риса — скромні показники на низьких обертах. Навіть на наших тестах на слизькому холодному гравії машина під час виїзду з повільного або сильно розритого повороту змушувала виконувати настільки улюблений дрифтерами clutch kick — грати зчепленням, щоб дати мотору розвинути більше обертів.
Нижче п’яти тисяч у двигуні «нікого немає вдома», та ще й перші дві передачі вельми «довгі», тому мотор у «шпильці» навіть на першій відверто стухає. Це вельми сумно: найближчі конкуренти за порівнянної потужності начисто обіграють «208-й» на повільних ділянках, просто тому що можуть набагато швидше виїжджати з «затичних» поворотів.
Що стосується салону, то про відсутність магнітоли або м’яких сидінь на ходу не шкодуєш ні краплі. Не залишається часу шкодувати. Якщо ти ніколи не катався на спортивній машині, Peugeot 208 їде настільки цікаво і спритно, що спочатку встигаєш тільки із захопленням спостерігати за дорогою. Вона, як на великому екрані, нахиляється і згинається за вітровим склом, а іноді тікає в бік — це означає, що ми їдемо боком!
Пізніше приходить відчуття, що машина подекуди могла б бути і швидше: Peugeot не дуже-то активно розганяється, хоча це в основному і пов’язано з погодою: слизький гравій не найкращим чином перетворює крутильний момент у поступальний рух. До того ж у сильно розритих місцях Peugeot їде ніби «з останніх сил», відчутно в’язне навіть на невисоких оборотах — запас за тягою був би дуже доречним.
Трохи звикнувши, доходиш висновку: машина, напевно, — чудовий тренажер і для досвідченого гонщика, і для початківця. Вона, з одного боку, дуже спритна в умілих руках, але не лякає різкими змінами «настрою». А гравійний варіант 208 R2 взагалі зрозумілий настільки, що хочеться їздити на ньому ще і ще! У ньому. затишно, чи що.
Так, у передньопривідного 1600-кубового хетчбека немає приголомшливої динаміки розгону, йому важко крутити важкі гравійні колеса на пухкій, в’язкій дорозі і він втрачає секунди в повільних поворотах. Зате щойно ти розженешся, в ковзанні машина поводитиметься неймовірно здорово і логічно! Це, звісно, сильно залежить від налаштувань підвіски: досвідчені пілоти завжди дуже серйозно підходять до цієї роботи і постійно що-небудь крутять в амортизаторах.
Але вже чого не очікуєш від легкого, маленького і компактного ралі-кара, так це плавності ходу. А вона є! Peugeot 208 R2 — це не «скажена табуретка», він не скаче дорогою подібно до молодого баранчика, а стелиться нею. Він не встає без причини боком, не витрушує душу, а пружно і плавно рухається точно туди, куди його спрямовуєш… Що може бути кращим за зрозумілу і доброзичливу перегонову машину, яка не стомлює тебе всілякими дурницями, а лише каже: «Поїздимо ще, адже мені і тобі це так подобається!»
Від імені пілота
З першого погляду складно дати однозначну характеристику будь-якому автомобілю — і особливо спортивному. Адже він експлуатується настільки в різних умовах, що якусь «комплексну» оцінку може дати йому тільки пілот, який пройшов з Peugeot 208 R2 крізь вогонь, воду і мідні ти: гонщик, що звик до машини на снігу, гравії та асфальті, — ось хто допоможе нам з остаточним вердиктом щодо цієї машини! На щастя, такі спортсмени у нас є.
Знайомтеся: Василь і Микола Грязіни — московські ралісти, брати, які минулого сезону виступали на Peugeot 208 R2 у безлічі змагань. Василь, який вже заробив собі чимало почесних звань (чемпіон Латвії, бронзовий призер чемпіонату Молдові) підкорював «юніорський» чемпіонат Європи з ралі 2015 року саме на такому автомобілі. Микола Грязін почав ралійну кар’єру рік тому на аналогічному Peugeot і наприкінці свого першого сезону став чемпіоном північної Європи!
Кого, як не їх, можна потерзати питаннями про всі плюси і мінуси 208 R2? Ми попросили братів-пілотів поставити «Like» машині за очевидні плюси, грамотні рішення і позитивні моменти, які вона принесла їм. І, навпаки, «не Like» — за її незручності, «косяки» і проблеми під час перегонів.
Отже, «Like»:
Машина реально добре рулиться. Отримуєш велике задоволення від процесу. Якби міські хот-хетчі мали таку керованість, ціни б їм не було! Але в Пежо, звісно, багато переробок, це нестандартна машина, тому порівнювати її з автомобілем із салону не зовсім коректно.
Але Fiesta R2, машина того ж класу, все-таки керується трохи приємніше — я на ній теж багато проїхав, можу порівнювати. Та й звичайні, цивільні «фієсти» — це для мене еталон відмінного налаштованого шасі. Зате Пежо набагато крутіший за Фієсту R2 по мотору — він у «француза» потужніший і охочіше «крутиться».
У салоні Пежо мені відразу сподобався зручний екранчик з усіма даними, він стоїть за кермом: там і значення передачі, і температури різні. Дуже наочно. І пара слів про посадку — я в жодному автомобілі, напевно, так зручно не сідав. Кермо можна сильно опустити і близько присунути до себе. Працювати з ним зручно, і перед очима воно не миготить. Відчуття деякої «іграшковості», затишку в управлінні. І взагалі Пежо наче живий. Він «дихає», поводиться як організм, якому подобається їхати швидко і точно.
Василь Грязін
Пежо зовні дуже прикольний — на передньому бампері така широка «посмішка», дуже позитивно виглядає. Вночі «208-й» елегантно виглядає: на фарах загоряються тонкі «вії» ходових вогнів — незвична краса для спортивної машини. Усередині чумовий дерев’яний «ручник»: панельки на його руків’ї постійно розхитуються, затираються і мають зовсім сільський вигляд, але щось дуже кумедне в цьому теж є.
Щодо мотору сказати нічого: його вистачає, машині завжди достатньо потужності. Відмінно працює коробка передач. Пежо чудово їде боком. мрія дрифтера!
Микола Грязін
«НЕ like»
Є у машини неприємна особливість — короткі стрибки вона проходить нормально, але під час довгих польотів все одно починає «клювати» і приземляється на передній бампер. Але це від развесовки залежить, майже всі передньопривідні машини так літають.
Василь Грязін
Ергономіка — найневдаліше, що є в цій машині! Панель керування світлом, двигуном, поворотниками розташована глибоко між сидінь, десь під ліктем. Коли я пристебнутий і в шоломі, її абсолютно не видно.
Плюс кнопки — м’які, без фіксації, тому взагалі незрозуміло, вийшло щось увімкнути чи ні! Треба або запам’ятовувати, намацувати положення потрібної кнопки, або постійно просити штурмана.
Бічні дзеркала неймовірно маленькі, постійно тремтять і згортаються кудись не туди. Хоча після проїзду вздовж кущів вони зазвичай взагалі зникають. Так що з цією проблемою можна і змиритися.
Микола Грязін
Що почім?
А тепер найголовніше. Якщо раптом ви вирішили, що подальше життя без такої машини не має сенсу (або знайшли спонсора і терміново захотіли зробити кар’єру раліста), перед прочитанням наступних рядків присядьте на тверду поверхню. Сума, яку Peugeot Sport просить за передньопривідний 208 R2, не така велика для спортивного автомобіля. Але якщо мислити масштабами звичайних хот-хетчів, та ще й з нинішнім курсом євро, виглядає вона просто страхітливо.
Peugeot 208 R2 можна купити в різному агрегатному стані. Найпростіший (і, зрозуміло, найдорожчий) варіант — машина, повністю готова до старту. Оснащений усім необхідним новенький автомобіль обійдеться в 57 500 євро. Це, на хвилиночку, близько 4,3 мільйона лів: можна дозволити собі два вельми «гарячих» Renault Megane RS.
Клієнтам, які мають вдосталь часу і технічних ресурсів, компанія готова піти назустріч: за 47 500 євро вам на вказану адресу відправлять здоровенний контейнер, де та сама машина запакована у вигляді окремих вузлів і запчастин. Такий собі «дорослий конструктор», збирати який ви можете довгими зимовими вечорами.
Така ціна — для когось «мрії», а для когось інструменту майбутніх перемог. Твердо подумайте, а чи так потрібен вам у господарстві цей маленький і дуже незвичайний «лев». «Лев», який любить гравій.
