Мафія відпочиває

Сицилія — найбільший острів у Середземному морі, що омивається трьома морями: Тірренським, Іонічним та Середземним. Для подорожі автомобілем Сицилія досить комфортна, оскільки відстані між населеними пунктами невеликі.

Море завжди поруч, тому пляжний відпочинок легко поєднувати з екскурсіями. Концентрація визначних пам’яток тут досить велика, тож не поскупіться і витратьте на Сицилію хоча б тиждень.

Потрапивши на острів, одразу ж розлучаєшся з двома міфами. По-перше, ніякої мафії на острові вже немає (хоча перекази ще свіжі). По-друге, Сицилія — це не Італія, хоча політична карта світу стверджує зворотне. Будь-який сицилієць, який поважає себе, образиться і заперечуватиме, що він — італієць.

Історично склалося так, що Сицилія чинила опір будь-яким приписам Риму і Ватикану. У 1946 р. острів отримав статус автономної області Італії, і його жителі не забувають про це ні на мить.

Цю вперту відокремленість сицилійців підкреслює відсутність мосту над Мессінською протокою, який міг би давним-давно з’єднати острів із континентальною Італією.

Три роки тому Італійський уряд ухвалив рішення про його будівництво до 2012 р., але цьому десятиліттями чинять опір групи незацікавлених остров’ян, які витратили багато років на облаштування робочих місць, а також вибудовування корупційних схем ведення поромного бізнесу.

Донині найдешевший і найшвидший спосіб перебратися на острів із південного берега Італії — пором. З Вілла-Сан-Джованні або Реджо до Мессіни можна доплисти за 20 хв.

Якщо ситуація дозволяє, то пливіть на Сицилію саме на поромі. Можна зануритися на нього просто з автомобілем, якщо ви почали подорож на континентальній Італії. Квиток коштує всього 20 євро.

Мимоволі відчуваєш себе аборигеном: сидячи на лавочці поруч із дідами в кепках, які диктують своїм дружинам замовлення на обід; відсторонено спостерігаючи за тим, як на пором заїжджають вервечки автівок, автобусів, залізничних потягів (із пасажирами); як без нічого забігають «безкошадні» сицилійці…

І всі відразу ж поспішають опинитися в черзі за безглуздими пиріжками в поромному буфеті. А рівно через 20 хв ці сценки, як кіноплівка, перемотуються назад…

І ось ви — на острові!

Палермо

Столиця Сицилії має другий за величиною збережений історичний центр у Європі (перший — у Генуї). І це, напевно, єдина європейська столиця, в якій вартість житла в центрі міста нижча, ніж на околицях.

Загальне враження від історичного центру — палац, у якому оселилися молдавани і десятий рік поспіль роблять там євроремонт.

Здавалося б, Палермо має все, щоб бути «золотою серединою» острова, але після закінчення Другої Світової війни центр реставрувати не стали, а здали його емігрантам з Азії та з Африки. Вони розташувалися серед театрів епохи бароко, норманських палаців із гробницями королів і римськими пам’ятками. У результаті туристична стежка Палермо має брудний, убогий вигляд, а іноді — просто страшний, особливо ввечері.

Дивує велика кількість вимкнених світлофорів — природно, це створює плутанину і затори на вулицях. Кажуть, що після Москви ніде не страшно водити. Неправда: у Палермо ще гірше!

Мессіна

Але, найімовірніше, ваш візит на Сицилію почнеться з Мессіни — саме сюди приходить пором. Цьому місту хронічно не щастить. Відтоді як у 1908 р. тут стався землетрус, Мессіна ніяк не може відновитися.

Норманнський собор було відтворено практично наново, проте бомбардування Другої Світової знову перетворили місто на руїни. Ось чому від собору, який спорудив Роджер II в 1160 р., нічого не залишилося — тільки копія.

Про звичайні житлові будинки і говорити не доводиться: таке відчуття, що їх і не намагалися привести до ладу з початку минулого століття. Якщо ваша поїздка Сицилією починається з Мессіни, не піддавайтеся на бадьорі заклики путівників: постарайтеся швидше оминути це похмуре місто і поспішіть далі.

Етна

Під’їжджаючи до Катанії, ви побачите Етну — найвищий в Європі і діючий вулкан. Перше історично доведене виверження вулкана відбулося в 1226 р. до н. е. Востаннє Етна прокидалася на початку вересня цього року, засипавши вулиці довколишніх міст товстим шаром попелу.

Починаючи з березня 2007 р. це вже п’яте пробудження вулкана. За статистикою, він раз на 150 років руйнує будь-який населений пункт, а менш небезпечні його виверження створюють транспортні та екологічні проблеми.

Водночас, завдяки саме вулканічній лаві працьовиті сицилійці збирають по три врожаї на рік. На схилах Етни вирощують фрукти, оливки, розводять виноградники. Якщо застати вулкан сплячим, то всю цю ідилію можна побачити на власні очі, піднявшись на автомобілі на висоту 1 900 м.

Звідти веде підйомник до висоти 2 550 м. А вже звідси можна за допомогою позашляховиків (за 45 євро) дістатися до 2 920 м. Звідти відкривається фантастичний вид на острів. Вище можна підніматися тільки в супроводі провідника.

Крім того, можна скористатися вузькоколійкою (Ferrovia Circumetnea), що починається на вокзалі міста Катанія й огинає близько 2/3 вулкана. Електричка зупиняється в селищах, у яких старі будівлі збудовані з чорного каменю вулканічного походження.

Катанія

На відміну від Мессіни, це місто освоїло науку виживання. Катанію тричі накривало вулканічною лавою і чотири рази руйнували землетруси. Проте центр міста щедро забудований будівлями епохи бароко.

Залишки римського амфітеатру і грецького театру величезних розмірів, а також замок Урсіно натякають на вельми поважний вік цього міста, а пишні будівлі університету — на його інтелігентність.

Жителі Катанії зробили культ зі свого великого земляка Вінченцо Белліні. У самому центрі міста стоїть пам’ятник йому; гробниця композитора посідає почесне місце в головному соборі міста; ім’ям Белліні названо вулиці, площі, сквери, кафе…

Але це не головне. Катанія — мабуть, єдине місто, що створює атмосферу фільмів Фелліні. Вражає величезна кількість гаражних майстерень у місті, в яких сицилійці від ранку до ночі безперервно щось лагодять, а ввечері, не сходячи з робочого місця, грають у карти або п’ють вино.

Жіноча половина по-пташиному мешкає на балконах, розвішуючи випрану білизну і перегукуючись із сусідками, але не забуваючи водночас з висоти свого становища наглядати за чоловіками.

Найдовша, найжвавіша і найяскравіша вулиця міста — Via Plebiscito. Меблеві магазини (їх дуже багато) виставляють свій товар просто на тротуари. На диванах, обтягнутих атласом, сидять люди похилого віку в кепках, обговорюючи перехожих.

Сусід із м’ясної крамниці тут же обробляє найсвіжішу тушу і смажить м’ясо на розпеченому аркуші заліза або загортає добірні шматочки в паперові пакетики і підписує: «для сеньйори такої-то». А продавець із рибної крамниці поливає тротуар із відра — він усе розпродав ще вранці. Овочі та фрукти продаються на вулиці, схоже, цілодобово. Утім, це перестало мене дивувати, коли я побачила трунарну майстерню, відкриту о… опівночі!

Окрему екскурсію раджу здійснити на Рибний ринок міста, який починається відразу за пам’ятником Белліні. Він відкривається близько 7-ї години ранку, і до 12-ї вже закривається. Любителям морепродуктів дуже рекомендую: брудно, гамірно, небезпечно (обережно, злодії!), але надзвичайно пізнавально!

Якщо ваші враження від Палермо збігатимуться з моїми, то знайте, що неподалік від столиці (лише за 8 км) у горах сховалося маленьке містечко Монреале, оточене приватними віллами заможних жителів столиці Сицилії.

Тут добре ховатися від літньої спеки, обідати на терасі, і дивитися на Палермо з висоти. Світову славу місту забезпечує собор, закладений 1174 р. норманнським королем Вільгельмом II.

Сіракузи

З Катанії до Сіракуз — усього 62 км шосе SS114/E45. Це давньогрецьке місто розташоване на південно-східному узбережжі Іонічного моря, у мальовничій бухті Кальтаджироне. Засноване у VII ст. до н. е., місто було наймогутнішою грецькою колонією.

У Сіракузах народився знаменитий Архімед, а його винаходи допомагали місту захищатися від атак римлян. Саме тут Платон намагався побудувати Нову Країну на Сицилії. Архітектурній спадщині Сіракуз може позаздрити навіть Греція. Так детально, масштабно і помпезно давньогрецька архітектура представлена хіба що в Британському музеї.

Острів Ортиджа — центр Стародавніх Сіракуз. В Археологічній зоні міста розташований другий за величиною у світі Грецький театр, що дожив до наших днів. З 1914 р., по парних роках, на початку літа тут проходять вистави «Еврипід» і «Софокл» давньогрецькою мовою.

…Величезні каменоломні, місце каторжних робіт і печери, некрополь Гроттічеллі з грецькими та римськими похованнями — здається, що час тут зупинився.

Пьяцца Армеріна та Вілла Казале

Як і більшість сицилійських міст, Армерина багата на середньовічні та барокові архітектурні пам’ятки. Однак величезною популярністю вона завдячує римській Віллі Казале (Villa Romana del Casale), що розташована за шість кілометрів від міста — у зелених оливкових гаях.

Її виявили тільки в 1929 р. Це найбільша з усіх римських вілл, що збереглися в Європі, з найбагатшими мозаїками, площа яких становить 3500 кв. м. Припускають, що це був мисливський замок Максиміана Геркулія — постачальника диких звірів у давньоримські цирки. Знайти віллу доволі важко навіть за допомогою карти, вказівників і навігатора. Потрібно просто набратися терпіння й уважно вдивлятися в кожен поворот.

До речі, поки ви будете чортихатися і шукати Віллу Казале, дорогою вам трапиться ще кілька старовинних, житлових і донині вілл. На жаль, милуватися ними можна лише здалеку — приватна власність.

Рік тому був заарештований верховний глава сицилійської мафії «Коза ностра» Бернардо Провенцано. А у квітні цього року в Корлеоне знову дозволили релігійні ходи в капюшонах. У 1967-му їх заборонили тому, що під час маніфестацій злочинці, ховаючись під капюшонами, вбивали своїх супротивників.

Чефалу

У минулому — рибальське село, а сьогодні — найпопулярніший морський курорт Сицилії на Тірренському морі. Його особливо люблять економні французи. Утім, чому саме Чефалу, не дуже зрозуміло. Можливо, тому, що тутешнє узбережжя — найтепліше на острові.

Старовинні будиночки та рибальський порт затишно розмістилися біля підніжжя скелі, що нагадує формою рибу кефаль. Звідси й назва — Чефалу.

З визначних пам’яток вражає Норманнський собор і, звісно, Арабська пральня, куди до початку ХХ ст. збиралося на прання все місто.

Слідами мафії: Корлеоне, Монтелепре

Якщо ви засмучені тим, що за весь час перебування на Сицилії так і не зустріли жодного пристойного мафіозі, то можна з’їздити в містечко Корлеоне (30 км від Палермо). Утім, ця поїздка доведе, що всі вони або сидять у в’язниці, або пишно поховані.

У селі Монтелепре (15 хв. їзди від Монреале) народився легендарний Сальваторе Джуліано: бандит, який виступав у ролі державного діяча. Наприкінці 1940-х рр. він вів боротьбу з лівими політиками. У 1950-му був зраджений і жорстоко застрелений.

Джуліано став прототипом героя роману П’юзо «Сицилієць». Місцеві жителі, здається, все ще не вирішили для себе, ким був Джуліано — негідником чи місцевим Робіном Гудом. Деякі ресторани прикрашені його фотографіями, а кам’яна гробниця Джуліано (на кладовищі в Монтелепре) стала місцем паломництва його шанувальників.

Кладовища — єдині визначні пам’ятки в цих селах. Втім, чоловікам, спраглим гострих відчуттів, можу порадити постригтися і поголитися в сільській перукарні. Колоритні сицилійські цирульники дуже пристойно стрижуть і голять небезпечною бритвою! Їхні спритні рухи мимоволі наштовхують на думку про те, що тут все ще знають толк у холодній зброї.

Rent-a-car

Обираючи автомобіль для подорожі Сицилією, рекомендую зупинити вибір на найменшій моделі. Наприклад, навіть невеликий, за звичайними мірками, Fiat Bravo здасться гігантською машиною, навіть якщо ви подорожуєте вчотирьох і з собакою. Все одно на ньому ви зможете їздити вузькими вуличками міст тільки зі згорнутими бічними дзеркалами!

Ось тут-то вас і перестануть веселити місцеві жителі, які набиваються в малесенький Fiat Panda вшістьох, а спритні скутеристи викликатимуть у вас почуття заздрості і поваги.

Якщо ви раптом усвідомлюєте, що габарити машини не дадуть вам змоги повернути на вузькій вуличці, не зачепивши за край стіни, не соромтеся зупинитися і змусити здати назад машини, що зібралися за вами.

Біда в тому, що про такі неприємності не попереджають жодні знаки, і розвернутися ніде. А ціна подряпаних дверей, навіть з урахуванням оплаченої страховки, може сягати 400 євро (перевірено!).

Навколо вас обов’язково утвориться коло порадників і охочих допомогти виїхати. Вірте тільки літнім сеньйорам, які показують, що потрібно повернутися назад. Усім іншим просто потрібно швидше проїхати.

Будьте морально готові до того, що середня швидкість, з якою ви зможете пересуватися островом, становитиме лише 50 км/год. Дороги — дуже вузькі й односмугові. До того ж, тут ніхто нікуди не поспішає, а на кожному розі продаються овочі, фрукти та інші смаколики. Не здумайте нервово сигналити водієві, який зупинився дізнатися, скільки коштують помідори або як здоров’я у торговця рибою. Вас просто не зрозуміють!

На швидкісних шосе ситуація простіша, але ненабагато — особливо поблизу великих міст. Судячи з кількості лихачів на дорогах, електронна система стеження за порушниками не працює. Якщо за вами їде Merсedes або BMW — пропустіть, навіть якщо він вас ще не наздогнав: це дорожня еліта. Такий негласний етикет на Сицилії, інакше будуть «виховувати».